Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №160/20610/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокуСправа № 160/20610/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

15.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення актуальних та достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 (номер запису в реєстрі «Оберіг» 171020248846580700727), на підставі постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.06.2022 та Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни (актуалізувати) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , відповідно до постанови військово-лікарської комісії від 17.06.2022 та військово облікового документа Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , а саме:

- змінити категорію обліку з «військовозобов`язаний» на «невійськовозобов`язаний»;

- внести підставу зняттявиключення визнаний непридатним до військової служби за станом здоров`я з виключенням з військового обліку за ст. 12 «а», графи ІІ Розкладу хвороб (наказ Міністра оборони України № 402);

- внести відомості про постанову військово-лікарської комісії «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» та дату військово-лікарської комісії 17.06.2022;

- виключити відомості про перебування позивача у військовому резерві («Солдат резерву»);

- виключити відомості про необхідність проходження базової загальновійськової підготовки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 17.06.2022 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що також підтверджується Тимчасовим посвідченням № 593. Водночас станом на 28.05.2026 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо нього містилися недостовірні відомості, зокрема статус «Військовозобов`язаний», категорія обліку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та відомості про необхідність проходження базової загальновійськової підготовки, при цьому інформація про постанову та дату ВЛК була відсутня. 18.06.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про актуалізацію відомостей Реєстру відповідно до довідки ВЛК та військово-облікового документа. Цього ж дня адвокатом позивача направлено адвокатський запит № 1625 з доданням необхідних документів та проханням розглянути заяву і внести відповідні зміни до Реєстру. Однак станом на день звернення до суду відповідач заяву не розглянув, відповіді на адвокатський запит не надав, рішення за результатами розгляду не прийняв та відомості Реєстру у відповідність до документів позивача не привів. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки внаслідок невнесення достовірних відомостей він продовжує обліковуватися як військовозобов`язаний, незважаючи на встановлений військово-лікарською комісією статус непридатного до військової служби з виключенням з військового обліку. З урахуванням обставин, викладених у позові, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 20 липня 2026 року суд відкрив провадження у справі №160/20610/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідач, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслав до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується карткою РНОКПП від 14.03.2002 року, Витягом з реєстру територіальної громади від 28.05.2026 та витягом із застосунку Резерв+ .

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 17.06.2022 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Зазначені обставини підтверджуються Тимчасовим посвідченням № 593.

Разом з тим, згідно з електронним військово-обліковим документом, сформованим 28.05.2026, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача містяться відомості про його статус як «військовозобов`язаного», категорію обліку «військовозобов`язаний», військове звання «солдат», а також зазначено, що він потребує проходження базової загальновійськової підготовки. Відомості про постанову військово-лікарської комісії та дату проведення медичного огляду у Реєстрі відсутні.

18.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 17.06.2022 та Тимчасового посвідчення № 593.

18.06.2026 адвокатом позивача направлено відповідачу адвокатський запит № 1625, до якого додано заяву позивача, копію довідки військово-лікарської комісії, копію Тимчасового посвідчення № 593, електронного військово-облікового документа, а також документи на підтвердження повноважень адвоката. У запиті порушено питання щодо актуалізації відомостей Реєстру відповідно до наданих документів та повідомлення про результати розгляду заяви.

Відповідно до матеріалів справи, станом на день звернення до суду відповідачем не надано відповіді на адвокатський запит № 1625 від 18.06.2026.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду його заяви та невнесення до Реєстру актуальних відомостей відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 17.06.2022 і Тимчасового посвідчення № 593, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади функціонування військового обліку визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII.

За змістом статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає, зокрема, взяття громадян на військовий облік, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі та дотримання правил військового обліку.

Статтею 37 Закону №2232-XII врегульовано питання взяття громадян на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Частиною шостою статті 37 Закону №2232-XII прямо встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Суд зауважує, що законодавством розмежовано поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». Таке розмежування має юридичне значення, оскільки зняття з військового обліку не припиняє статус особи як військовозобов`язаного та допускає її подальше взяття на військовий облік, тоді як виключення з військового обліку здійснюється у випадках, прямо визначених законом, зокрема у зв`язку з визнанням особи непридатною до військової служби.

На необхідність розмежування цих правових понять звернув увагу Верховний Суд у постанові від 20.08.2026 у справі №500/2534/23, зазначивши, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», причому при знятті законом передбачена можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Отже, правові наслідки зняття та виключення з військового обліку не є тотожними, а тому наявність у особи правової підстави саме для виключення з військового обліку не може бути замінена відомостями про її перебування на військовому обліку.

Відповідно до статті 38 Закону №2232-XII військовий облік громадян України ведеться з метою забезпечення виконання громадянами військового обов`язку та визначення наявних мобілізаційних ресурсів держави.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.

Згідно з пунктом 79 зазначеного Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, здійснюють ведення військового обліку та на підставі відповідних підтвердних документів проставляють у військово-облікових документах відповідні відмітки про взяття, зняття та виключення з військового обліку осіб, які, зокрема, визнані непридатними до військової служби.

Пунктом 81 Порядку №1487 передбачено, що особиста присутність призовника, військовозобов`язаного чи резервіста для виключення з військового обліку у відповідних випадках не є обов`язковою. Таким чином, здійснення відповідної облікової дії може бути проведено на підставі належних підтвердних документів без необхідності особистої присутності особи.

Спеціальне правове регулювання щодо формування та ведення відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено Законом України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів є інформаційно-комунікаційною системою, призначеною для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створеною для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною першою статті 3 Закону №1951-VIII визначено основні засади ведення Реєстру, серед яких обов`язковість та своєчасність внесення передбачених законом відомостей, а також повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні, міські та районні у містах територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

За приписами статті 8 Закону №1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про виконання військового обов`язку та результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе та виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Водночас стаття 14 Закону №1951-VIII передбачає, що ведення Реєстру включає, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей органів державної влади та інших державних органів, а також відомостей, що подаються відповідній особі органу ведення Реєстру.

Суд констатує, що відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не мають самостійного визначального значення для встановлення правового статусу особи всупереч документам, на підставі яких такий статус виникає або припиняється. Навпаки, відомості Реєстру повинні відповідати встановленому законом правовому статусу особи та належним чином підтвердженим обставинам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується карткою РНОКПП від 14.03.2002 року, витягом з реєстру територіальної громади від 28.05.2026 та відомостями з електронного військово-облікового документа.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 17.06.2022 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Зазначені обставини підтверджуються також Тимчасовим посвідченням №593.

Наявними у справі документами підтверджується конкретний результат військово-лікарської експертизи - «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Разом з тим згідно з електронним військово-обліковим документом, сформованим 28.05.2026, у відомостях щодо позивача зазначено статус «військовозобов`язаний», категорію «військовозобов`язаний», військове звання «солдат», відомості «солдат резерву» та потребу проходження базової загальновійськової підготовки. При цьому відомості про постанову ВЛК та дату проходження медичного огляду в електронному військово-обліковому документі відсутні, а в графі щодо підстави виключення з військового обліку зазначено «-».

Таким чином, наявна очевидна невідповідність між документально підтвердженим правовим статусом позивача та відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

18.06.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення актуальних відомостей до Реєстру на підставі довідки військово-лікарської комісії від 17.06.2022 та Тимчасового посвідчення №593.

Також, 18.06.2026 адвокатом позивача направлено відповідачу адвокатський запит №1625, до якого додано заяву позивача, довідку ВЛК, Тимчасове посвідчення №593, електронний військово-обліковий документ та документи, що підтверджують повноваження адвоката. У зверненні поставлено питання щодо внесення актуальних відомостей до Реєстру та надання відповіді за результатами його розгляду.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на день звернення до суду відповідач не надав позивачу відповіді, не повідомив про результати розгляду заяви, не прийняв рішення щодо наведених у ній обставин та не вніс відповідних змін до відомостей Реєстру.

Суд також враховує, що відповідач не надав суду жодного документа, який би свідчив про проведення перевірки поданих позивачем документів, прийняття рішення за результатами їх розгляду або наявність законних підстав для збереження за позивачем статусу військовозобов`язаного після встановлення ВЛК його непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку.

Не наведено відповідачем і будь-яких обставин, які б свідчили про те, що рішення ВЛК від 17.06.2022 скасовано, змінено, визнано недійсним або що після його прийняття існує інше рішення ВЛК, яким позивача визнано придатним до військової служби або таким, що підлягає перебуванню на військовому обліку військовозобов`язаних.

У правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 09.04.2026 у справі №280/6524/24, відповідно до якої повторне взяття на військовий облік особи, яка раніше була виключена з нього, може бути правомірним у разі виникнення нового юридичного факту або зміни законодавства, яка поширюється на відповідну особу. У зазначеній справі таким юридично значущим чинником було законодавче збільшення граничного віку перебування у запасі, внаслідок чого позивач, який не досяг нового граничного віку, відповідно до чинного законодавства підлягав перебуванню на військовому обліку.

Правова позиція Верховного Суду у справі №280/6524/24 не спростовує вимог позивача, оскільки у зазначеній справі підставою для повторного взяття на військовий облік була зміна правового регулювання та виникнення нової юридичної підстави для перебування особи у запасі, тоді як у цій справі відповідачем не доведено існування будь-якої нової обставини, яка змінила б правові наслідки рішення ВЛК від 17.06.2022.

Таким чином, станом на момент звернення позивача до відповідача та на момент розгляду цієї справи судом наявний документ, який підтверджує непридатність ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку, тоді як відомості Реєстру не відповідають цьому правовому статусу.

З урахуванням положень статті 37 Закону №2232-XII та пункту 79 Порядку №1487 саме територіальний центр комплектування та соціальної підтримки як орган, який веде військовий облік та є органом ведення Реєстру, зобов`язаний забезпечити приведення облікових відомостей у відповідність до належним чином підтверджених обставин.

Суд зауважує, що предметом цього спору є не повторне вирішення питання про придатність позивача до військової служби, а перевірка правомірності бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру відомостей, які підтверджені документом ВЛК від 17.06.2022 та Тимчасовим посвідченням №593.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме на відповідача покладався обов`язок довести наявність правових та фактичних підстав для невнесення змін до Реєстру та збереження за позивачем статусу військовозобов`язаного.

Відповідач не подав відзиву на позов, не надав суду доказів розгляду заяви позивача від 18.06.2026, не надав доказів внесення або спроби внесення відповідних змін до Реєстру, не навів правових підстав для неврахування рішення ВЛК від 17.06.2022 та не довів наявності іншого чинного рішення військово-лікарської комісії, яке б визначало інший стан придатності позивача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що довідка ВЛК від 17.06.2022, Тимчасове посвідчення №593, електронний військово-обліковий документ від 28.05.2026, заява позивача від 18.06.2026 та адвокатський запит №1625 від 18.06.2026 у своїй сукупності підтверджують як наявність у позивача документально встановленого статусу особи, непридатної до військової служби з виключенням з військового обліку, так і факт звернення до відповідача з вимогою привести відомості Реєстру у відповідність до такого статусу.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може, зокрема, визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, визнати дії суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а також зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативного або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є не лише визнання протиправною бездіяльності відповідача, а й зобов`язання останнього внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні актуальні та достовірні відомості на підставі рішення ВЛК від 17.06.2022.

Разом з тим суд не вбачає підстав для формулювання зобов`язання відповідача виключно у вигляді внесення до Реєстру категорії «невійськовозобов`язаний», оскільки Закон №2232-XII визначає юридично значущим наслідком встановленої непридатності саме «виключення з військового обліку», а не окрему категорію «невійськовозобов`язаний».

Відтак для ефективного відновлення порушеного права відповідач має внести до Реєстру відомості, які відображають саме встановлений документами позивача правовий статус, а саме факт визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, із зазначенням рішення ВЛК від 17.06.2022, а також привести пов`язані з цим службові дані у відповідність до такого статусу, у тому числі виключити відомості, несумісні з виключенням позивача з військового обліку.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Як встановлено судом, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1066,19 грн, що підтверджується квитанцією №6854-8486-0728-0406 від 15.07.2026.

З урахуванням того, що судом встановлено протиправність бездіяльності відповідача та задоволено по суті основні вимоги позивача шляхом визнання такої бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальні та достовірні відомості відповідно до рішення ВЛК від 17.06.2022, суд не вбачає підстав для пропорційного розподілу судового збору.

Наведене зумовлено також тим, що відмова у формулюванні способу захисту в тій частині, у якій позивач просив зазначити окрему категорію «невійськовозобов`язаний», не свідчить про відмову у захисті порушеного права, оскільки судом обрано належний та ефективний спосіб захисту, який забезпечує досягнення фактичного результату, на який спрямовані позовні вимоги, а саме приведення відомостей Реєстру у відповідність до встановленого рішенням ВЛК правового статусу позивача.

Таким чином, з огляду на характер спору, фактичний обсяг задоволених вимог та обраний судом спосіб захисту порушеного права, судовий збір у розмірі 1066,19 грн підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних та достовірних відомостей щодо ОСОБА_1 на підставі рішення військово-лікарської комісії від 17.06.2022 про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 актуальні та достовірні відомості відповідно до рішення військово-лікарської комісії від 17.06.2022, яким його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, із зазначенням відповідного рішення військово-лікарської комісії та приведенням інших пов`язаних із цим відомостей Реєстру у відповідність до зазначеного правового статусу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1066 (одна тисяча шістдесят шість) грн 19 коп., сплаченого відповідно до квитанції №6854-8486-0728-0406 від 15.07.2026.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук