Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 24 вересня 2026 р.
Справа: №699/85/25
Суддя: Белах А. В.
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/821/128/26 Справа № 699/85/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАпГоловуючий у І інстанції Літвінова Г. М. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисниці Дмитренко О.О.(в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 з доповненнями на постанову Корсунь-Шевченківського райсуду Черкаської обл. від 7.02.2025 р., якою
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Укра- їни, проживає АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 665,6 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до постанови суду, 23.12.2024 р. о 20:48 год. у м. Корсунь-Шевченківський по вул. Правобережній ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ-110307, р/номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння та був направлений до КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ», де згідно з висновком лікаря № 37 від 6.01.2025 р. ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, чим порушено вимоги п. 2.9. ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з уточненнями, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що про постанову суду від 7.02.2025 р. йому стало відомо лише 8.12.2025 р. від органу державної виконавчої служби. Копію постанови він не отримував, з матеріалами справи не ознайомлювався, а викликів до суду першої інстанції особисто не отримував. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та просить його поновити, зазначаючи, що не мав об`єктивної можливості своєчасно подати апеляційну скаргу та реалізувати своє право на судовий захист.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом при розгляді справи не було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано всі обставини, що мають значення для її правильного вирішення, а висновки про наявність у його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на належних і допустимих доказах.
У протоколі про адмінправопорушення вказано, що 23.12.2024 р. о 20:48 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом, але у висновку щодо результату огляду на стан сп`яніння вказано, що огляд ОСОБА_1 проведено 23.12.2024 р. о 20:20 год.
Тобто, інкриміноване правопорушення вчинено вже після проведення огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що суперечить фактичним обставинам справи. Але суд першої інстанції не дав ніякої оцінки цим обставинам та вийшов за межі своєї компетенції у постанові.
Надані працівниками поліції відеозаписи не відображають ані зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , ані виконання ним технічних функцій водія, ані будь-яке інше підтвердження факту керування ним автомобілем.
Матеріали справи не містять доказів, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а тому відсутні підстави для проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, до справи не долучено направлення на огляд у медичному закладі.
Копія протоколу про адмінправопорушення не була вручена працівниками поліції ОСОБА_1 , не були йому роз`яснені його права та обов`язки.
Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 7, 9, 245, 251, 252, 268, 280 КУпАП та зазначає, що суд належним чином не дослідив наявні у матеріалах справи докази, не надав їм належної правової оцінки та не встановив усіх обставин, необхідних для вирішення питання про наявність події та складу адмінправопорушення. Крім того, ОСОБА_2 вказує, що розгляд справи судом першої інстанції відбувся за його відсутності, при цьому викликів до суду він особисто не отримував, а з постановою суду та матеріалами справи ознайомлений не був. На думку апелянта, зазначене призвело до порушення його процесуальних прав та позбавило можливості належним чином захистити свої права, надати пояснення, заперечення та докази на спростування обставин, покладених в основу постанови.
Посилаючись на положення ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику ЄСПЛ щодо забезпечення ефективного доступу до суду та права на апеляційний перегляд, апелянт вважає, що його вина у вчиненні адмінправопорушення не доведена належними та достатніми доказами, а всі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на його користь.
З огляду на викладене ОСОБА_2 просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адмінправопорушення.
Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП постанова по справі про адмінправопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Матеріали справи містять відомості про направлення правопорушнику копії постанови суду першої інстанції (а. пр. 12), однак доказів її вручення правопорушнику матеріали справи не містять. Натомість поштове відправлення повернулося до суду із вкладенням та відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою (а. пр. 14). За таких обставин апеляційний суд вважає, що правопорушник не мав можливості своєчасно ознайомитися з постановою суду та реалізувати своє право на її апеляційне оскарження, а тому причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає за необхідне поновити правопорушнику строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, що підтверджено довідкою про доставку повідомлення у мобільний додаток Viber ( а. пр. 33, 94, 115), клопотань про відкладення розгляду справи суду апеляційної інстанції не подавав, його інтереси представляє адвокатка Дмитренко О.О., тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушника.
Заслухавши доповідь судді, захисницю Дмитренко О.О., яка підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити по викладеним доводам, вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адмінправопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені вимоги закону покладають на суд обов`язок не обмежуватися формальним посиланням на документи, що містяться у матеріалах справи, а перевірити їх зміст, походження, послідовність оформлення, взаємну узгодженість та достатність для підтвердження вини особи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адмінправопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адмінправопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Ст. 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Апеляційний суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення.
Суд першої інстанції, як на докази вини послався на зміст протоколу про адмінправопорушення, медичний висновок та відеозапис.
Відповідно до протоколу про адмінправопорушення, 23.12.2024 р. о 20:48 год. у м. Корсунь-Шевченківський по вул. Правобережній ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ-110307, р/номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння та був направлений до Корсунь-Шевченківська БЛ, де згідно з висновком лікаря № 37 від 6.01.2025 р. ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п. 2.9. ПДР.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 ( а. пр. 82-83), 23.12.2024 р. у нього зламався автомобіль у м. Корсунь-Шевченківський, у нього не було часу ремонтувати його, він поїхав на іншому автомобілі. Ввечері того ж дня він повернувся до автомобіля, сів у автомобіль та чекав ОСОБА_3 , яка мала б відбуксирувати його несправний автомобіль. Через деякий час до нього підійшли працівники поліції, він надав їм посвідчення водія, пояснив причини зупинки, вони оглянули багажник автомобіля. Працівники поліції безпідставно звинуватили його у перебуванні у стані наркотичного сп`яніння та наполягали їхати на огляд у лікарню. У лікарні його оглянула медична сестра та лікар, він виконав усі тести, біологічних матеріалів у нього не відбирали. Лікар повідомила йому, що ознак сп`яніння вона не вбачає. Поліцейські склали матеріал за непристебнутий пасок безпеки, повернули посвідчення водія, відвезли його до автомобіля, де його вже чекала ОСОБА_3 та згодом вона відбуксирувала його автомобіль.
Свідок ОСОБА_3 апеляційному суду пояснила, що 23.12.2024 р. приблизно о 20:00 год. їй зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що його автомобіль зламався і потребує буксирування. За її словами, приблизно через пів години вона прибула до м. Корсунь-Шевченківський за вказаною ним адресою, однак на місці його не виявила. Під час телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив їй, що перебуває разом із працівниками поліції в медичному закладі, та попросив дочекатися його. Приблизно о 21:00 год. ОСОБА_1 повернувся разом із працівниками поліції та на її запитання про обставини події відповів: «Вже все добре», а працівники поліції помилилися. Надалі вони з`єднали транспортні засоби буксирувальним тросом, після чого ОСОБА_3 керувала власним автомобілем, а ОСОБА_1 своїм, здійснюючи буксирування.
Суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 за наявними матеріалами, суду не були відомі обставини, які були встановлені під час апеляційного перегляду, але мають істотне значення для встановлення фактичних обставин справи та правильної правової оцінки дій як ОСОБА_1 , так і дій працівників поліції.
Апеляційний суд наголошує, що для правильного вирішення справи необхідно встановити не лише наявність відповідного документа, а й достовірність відомостей, що в ньому містяться, порядок та час його складення, а також його взаємозв`язок з іншими доказами у справі. Сам по собі висновок лікаря не може розглядатися ізольовано від обставин його оформлення та інших матеріалів справи. Суд зобов`язаний перевірити його у сукупності з протоколом про адмінправопорушення, матеріалами, що стали підставою для проведення огляду та іншими доказами і лише після цього зробити висновок про доведеність вини особи.
Відповідно до матеріалів справи, у протоколі про адмінправопорушення вказано, що 23.12.2024 р. о 20:48 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом, але у висновку щодо результату огляду на стан сп`яніння вказано, що огляд ОСОБА_1 проведено 23.12.2024 р. о 20:20 год. Тобто, інкриміноване правопорушення вчинено вже після проведення огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що суперечить фактичним обставинам справи. Але суд першої інстанції не дав ніякої оцінки цим обставинам.
Також, у постанові суду першої інстанції відсутня належна оцінка часової невідповідності між часом вчинення правопорушення, часом проведенням медичного огляду та оформленням висновку за його результатами. Суд фактично обмежився посиланням на наявність висновку № 37 від 6.01.2025 р., не перевіривши обставини його складення та не встановивши причин, з яких документ за результатами огляду від 23.12.2024 р. був оформлений лише через 14 діб.
Не отримала належної оцінки суду і та обставина, що протокол про адмінправопорушення було складено 7.01.2025 р. о 7:50 год., тобто після оформлення висновку, який, у свою чергу, був складений через значний проміжок часу після проведення самого огляду.
Суд першої інстанції у постанові посилається, як на доказ на відеоматеріали, згідно яких ОСОБА_1 начебто керував транспортним засобом. Однак, апеляційний суд після перегляду відеоматеріалів дійшов висновку, що на них відображено частину огляду у лікарні та процедура складання протоколу за ч. 5 ст. 121 КУпАП, інших фактів цей відеозапис не містить.
Таким чином, докази, на які послався суд першої інстанції у своїй постанові, не доводять вини ОСОБА_1 , а тому висновки суду ґрунтуються на припущеннях.
При складанні адмінпротоколу були допущені грубі порушення вимог КУпАП, прав та законних інтересів особи, відносно якої складено адміністративний протокол, тому що йому не було надано можливості скористатися послугами захисника, йому не були роз`яснені його права та обов`язки, усунути які в ході судового розгляду справи неможливо.
З огляду на наявні істотні порушення при складанні протоколу про адмінправопорушення, суд визнає вказаний протокол та додані до нього матеріали недопустимими доказами, тому що вони отримані з істотним порушенням вимог КУпАП.
Таким чином, з урахуванням установлених під час апеляційного перегляду обставин, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, не надав належної оцінки істотним розбіжностям у часі проведення огляду та оформлення висновку за його результатами, а тому передчасно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .
Наявні у справі докази у їх сукупності не дають достатніх підстав для беззаперечного висновку про те, що 23.12.2024 р. ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Виявлені недоліки у документальному оформленні результатів огляду та відсутність належної оцінки цих обставин судом першої інстанції породжують обґрунтовані сумніви щодо доведеності обставин, покладених в основу притягнення особи до адмінвідповідальності.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адмінправопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Корсунь-Шевченківського райсуду Черкаської обл. від 7.02.2025 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн. - скасувати.
Провадження у справі про адмінправопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адмінправопорушення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua