Суд: Харківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №646/3163/25
Суддя: Пилипчук Н. П.
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року
м. Харків
справа № 646/3163/25
провадження № 22-ц/818/2686/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії – Маміної О.В., Яцини В.Б.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» на заочне рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2025 року, постановлене суддею Іщенко О.В.,
в с т а н о в и в:
У квітні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № А3Н8СТ155101278913 від 06 грудня 2023 року у розмірі 12 358,04 гривень станом на 09 квітня 2025 року, яка складається з: 10 000,00 гривень – заборгованості за кредитом, 2 358,04 гривень – заборгованості за процентами та судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» щодо отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК».
06 грудня 2023 року відповідач уклав з банком кредитний договір № А3Н8СТ155101278913, за умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 10 000,00 гривень строком на 6 місяців (до 05 червня 2024 року) зі сплатою процентів у розмірі 75,00 % річних та комісією у розмірі 0,00 гривень.
Банк свій обов`язок виконав повністю та надав позичальнику кредит згідно із умовами кредитного договору.
Станом на 09 квітня 2025 року у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 358,04 гривень, яка складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом у сумі 10 000,00 гривень, загального залишку заборгованості за процентами у сумі 2 358,04 гривень.
Заочним рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2025 року у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду Акціонерне товариство «Акцент-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення суду скасувати, задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі, вирішити питання щодо судових витрат.
Зазначає, що надані позивачем виписки по рахункам позичальника по даній справі повністю відповідають вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять абсолютно всі необхідні реквізити та відповідно є належними та допустимими доказами по справі. Також виписки по рахункам та розрахунок заборгованості свідчить про тривале виконання зобов`язань за Кредитним договором Позичальником і активне користування Кредитом, що вчергове підтверджує отримання Позичальником кредиту та наявну заборгованість. Договір підписано боржником за допомогою електронного підпису. Отже, вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» необхідно залишити без задоволення, заочне рішення суду - залишити без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 вересня 2022 року ОСОБА_1 власноручно підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», чим підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, сукупною вартістю кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у співробітника банку, вони є йому зрозумілими та не потребують додаткового тлумачення.
Надалі між Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір з послугою «Швидка готівка» № А3Н8СТ155101278913 від 06 грудня 2023 року.
У заяві про надання послуги «Швидка готівка» № А3Н8СТ155101278913 від 06 грудня 2023 року ОСОБА_1 просив надати йому кредит на таких умовах: вид кредиту – послуга «Швидка готівка»; тип кредиту – кредит строковий; мета отримання кредиту – придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; сума кредиту – 10 000,00 гривень; строк кредиту – 6 місяців з 06-12-2023 по 06-06-2024 включно; процента ставка (фіксована) – 75 % на рік; платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту – 5375235210230064; загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій (загальна вартість кредиту) становить 12 337,21 гривень.
Позичальник погодився, що ця заява разом з Умовами та правилами обслуговування фізичних осіб у А-Банку при наданні банківських послуг, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту становить кредитний договір, підтвердив, що ознайомлений з вказаними документами і отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Вказана заява підписана ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису.
Того ж дня ОСОБА_1 електронним підписом підписав Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», у якому у якості основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача зазначено таку інформацію: тип кредиту – беззалоговий, сума/ліміт кредиту – 10 000,00 гривень, строк кредитування – 6 місяців, мета отримання кредиту – придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, спосіб надання кредиту – шляхом зарахування коштів на поточний рахунок клієнта з подальшою можливістю зняття коштів.
У якості інформації щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача зазначено таке: процентна ставка, відсотків річних – 75; тип процентної ставки – фіксована; порядок зміни процентної ставки – не передбачено; загальні витрати за кредитом – 2 337,21 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом – 12 337,21 гривень; реальна річна процентна ставка, відсотків річних – 109,01.
У розділі 6. «Додаткова інформація» передбачено нарахування пені у розмірі 0,07 % (не менш ніж 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки, але пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Зі змісту вказаного вище документа встановлено, що зазначена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 23:59 06-06-2024.
На підтвердження факту перерахування Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» на рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 10 000,00 гривень, відповідно до умов кредитного договору № А3Н8СТ155101278913 від 06 грудня 2023 року, позивач додав копію меморіального ордеру № TR.34205296.29817.66552 від 06 грудня 2023 року та виписку по кредиту № А3Н8СТ155101278913 від 06 грудня 2023 року.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № А3Н8СТ155101278913 від 2023-12-06, укладеного між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та клієнтом ОСОБА_1 убачається, що заборгованість відповідача перед Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» станом на 09 квітня 2025 року становить 12 358,04 гривень та складається з: залишку заборгованості за тілом кредиту у сумі 10 000,00 гривень, залишку заборгованості за процентами у сумі 2 358,04 гривень.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦКУ країни встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Позивач, пред`являючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором № А3Н8СТ155101278913 від 06 грудня 2023 року у розмірі 12 358,04 гривень станом на 09 квітня 2025 року, яка складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 10 000,00 гривень, загального залишку заборгованості за процентами у сумі 2 358,04 гривень, обгрунтував право вимоги до відповідача тим, що останній своїм електронним підписом підписав 06 грудня 2023 року заяву про надання послуги «Швидка готівка» № А3Н8СТ155101278913 та паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка». Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.
На підтвердження фактичного перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 10000 гривень відповідно до укладеного між ним та Акціонерним товариством «Акцент-Банк» кредитного договору № А3Н8СТ155101278913 від 06 грудня 2023 року позивач надав меморіальний ордер № TR.34205296.29817.66552 від 06 грудня 2023 року та виписку по кредиту від 09 квітня 2025 року.
У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 22 квітня 2024 року у справі № 559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Сам по собі меморіальний ордер № TR.34205296.29817.66552 від 06 грудня 2023 року, згідно із яким 06 грудня 2023 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» ініціювало переказ грошових коштів у сумі 10000 гривень на рахунок НОМЕР_1 , не може уважатись належним та достатнім доказом на підтвердження фактичного отримання відповідачем кредитних коштів у зазначеній сумі.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.
Отже, моментом належного виконання платіжної операції є момент саме зарахування коштів на рахунок отримувача, меморіальний ордер не засвідчує факту такого зарахування.
Надана позивачем виписка по кредиту від 09 квітня 2025 року не містить відомостей про зарахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 , фактичне користування ним кредитними коштами, натомість відображає періоди здійснення банком нарахувань, перенесення заборгованості до категорії простроченої та інформацію щодо розміру заборгованості на завершення кожного з таких періодів.
Також долучений позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості не є належним доказом і з огляду на те, що по суті є розрахунком, що має інформативний характер, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог. Сам по собі розрахунок заборгованості не є належним доказом видачі кредиту та фактичного користування кредитними коштами відповідачем.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Докази та обставини, на які посилається Акціонерне товариство «Акцент-Банк» в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді В.Б. Яцина
О.В. Маміна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua