Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №564/5177/25 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №564/5177/25

Суддя: Полюхович О. І.

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Рівне

Справа № 564/5177/25

Провадження № 33/4815/636/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ковташа В.Д. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2026 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

З матеріалів справи вбачається, що 11 листопада 2025 року о 04 год. 46 хв. на автодорозі Н25 Городище-Рівне-Старокостянтинів 120 км. поблизу м. Костопіль Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Land Rover, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810, результат огляду - 0,56‰ проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник Ковташ В.Д. просить постанову місцевого суду відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що зупинка транспортного засобу була здійснена екіпажем поліції поза межами визначеного комендантом маршруту патрулювання під час дії комендантської години, що ставить під сумнів наявність належних підстав для втручання в рух транспортного засобу.

Вказує, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» перелік підстав для зупинки транспортного засобу є вичерпним, однак у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази існування таких підстав, що свідчить про незаконність первинної зупинки.

Доводить, що проведення огляду на стан сп`яніння здійснено з порушенням вимог ст. 266 та 266-1 КУпАП, оскільки особа є військовослужбовцем і виконувала обов`язки військової служби, а отже огляд мав проводитися виключно уповноваженою посадовою особою Військової служби правопорядку із дотриманням спеціальної процедури.

Стверджує, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів належного виконання вимог ст. 251 КУпАП щодо збирання та фіксації доказів, а також не підтверджують дотримання обов`язкових процедур відеофіксації та оформлення огляду.

Справу було призначено до апеляційного розгляду на 18 травня 2026 року, однак за клопотанням захисника Ковташа В.Д. її розгляд було відкладено.

16 жовтня 2026 року ОСОБА_1 та його захисник Ковташ В.Д., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, до апеляційного суду не з`явилися. Водночас захисник подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням положень ст. 268 КУпАП, належного повідомлення учасників провадження про судовий розгляд, а також того, що їхня обов`язкова участь у розгляді справ цієї категорії законом не передбачена, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При прийнятті постанови щодо ОСОБА_2 судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння при встановлених судом обставинах підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509564 від 11.11.2025 (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду позитивний - 0,56‰ проміле (а.с. 7); результатом тесту №2137, проведеного за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810, згідно якого ОСОБА_2 перебуває стані алкогольного сп`яніння - 0,56‰ проміле (а.с. 6); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд також не проводився у зв`язку з відмовою водія (а.с. 8); відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано проходження ОСОБА_2 огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (файл 31, час: 05:15) та його відмову від проходження вказаного огляду в медичному закладі (файл 31, час: 06:20).

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які в процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин.

Так, апеляційний суд виходить з того, що проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі зафіксовано відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.

Доводи апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу у зв`язку з нібито перебуванням екіпажу поліції поза межами визначеного маршруту патрулювання є безпідставними, оскільки сам по собі факт можливого відхилення від маршруту патрулювання не свідчить про незаконність дій працівників поліції та не спростовує їх повноважень щодо реагування на виявлені правопорушення.

Твердження апелянта про відсутність передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підстав для зупинки транспортного засобу також не знайшли свого підтвердження. Матеріалами справи підтверджено, що працівниками поліції було виявлено обставини, які стали підставою для зупинки транспортного засобу, а тому доводи про незаконність первинної зупинки є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про застосування до ОСОБА_1 , як військовослужбовця, спеціального порядку огляду, визначеного ст. 266-1 КУпАП, суд вважає безпідставними, оскільки положення ст. 266-1 КУпАП стосуються випадків, пов`язаних із проходженням військової служби, і не звільняють від обов`язку проходження огляду у передбаченому законом порядку під час участі у дорожньому русі.

Доводи апеляційної скарги про порушення вимог ст. 251 КУпАП щодо збирання та фіксації доказів також є безпідставними, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, результати огляду, відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції та інші матеріали, які були досліджені судом першої інстанції у їх сукупності.

Будь-яких істотних порушень процедури проведення огляду чи відеофіксації, які б ставили під сумнів достовірність доказів або тягнули їх недопустимість, матеріалами справи не підтверджено.

Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст. 33, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 28 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника Ковташа В.Д. – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua