Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №524/5344/26
Суддя: Обідіна О. І.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 524/5344/26 Номер провадження 22-ц/814/3283/26Головуючий у 1-й інстанції Алексашина Н. С. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 рокум. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,
за участю секретаря: Дороженка Р.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гонтара Валерія Миколайовича на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 травня 2026 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд», Акціонерне товариство «Полтава-Банк» про витребування майна із чужого незаконного володіння,-
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, в якому просив витребувати з незаконного володіння відповідача трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
23.04.2026 через систему «Електронний суд» позивачем було подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на спірну квартиру.
Вимоги обґрунтуванні тим, що рішенням Автозаводського районного суду від 03.07.2019 за ОСОБА_3 визнано майнові права на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , згідно договору №12/06-1, укладеного 12 червня 2012 року з ТОВ «МЖК «Житлобуд».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Постановою Верховного Суду від 30.11.2023 за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом визнано майнові права на трикімнатну квартиру, проектний номер квартири АДРЕСА_3 , згідно договору №12/06-1, укладеного 12 червня 2012 року між ТОВ «МЖК «Житлобуд» та ОСОБА_3 .
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04.02.2026 року у справі №524/2874/24 встановлено та документально підтверджено факт повного виконання фінансових зобов`язань перед забудовником.
Під час розгляду справи №524/2874/24 було виявлено, що 14.08.2025 право власності на цю ж квартиру було зареєстровано за ОСОБА_1 .
Враховуючи можливість нового власникам майна відчужити квартиру на користь третіх осіб, що в подальшому унеможливить виконання рішення суду, просив задовольнити заяву.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 травня 2026 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 шляхом заборони її відчуження.
Задовольняючи заяву, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову.
Не погодившись з даним судовим рішенням, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гонтар В.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Зазначає, що суд в оскаржуваній ухвалі послався на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04.02.2026, яким стягнуто з ТОВ «МЖК «Житлобуд» на користь позивача надміру сплачені кошти за спірну квартиру, однак, не звернув уваги, що вказане рішення не набрало законної сили, оскільки оскаржено в апеляційному порядку.
Звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 30.11.2023 по справі №524/8967/21 визнано майнові права на трикімнатну квартиру проектний номер якої АДРЕСА_2 , який (проєктний (будівельний) номер квартири) може не співпадати з номером квартири у будинку, який вже здано у експлуатацію, тобто, квартира, на яку претендує позивач, може мати інший номер і належати на праві власності іншій особі.
На апеляційну скаргу надіслала відзив представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Гузь Т.О., у якому спростовуючи доводи апеляційної скарги, просила ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Зазначала, що суд першої інстанції обрав спосіб забезпечення позову саме шляхом встановлення заборони відчуження. Такий захід жодним чином не позбавляє відповідача права володіти та користуватися спірною квартирою, не перешкоджає її проживанню в ній, а лише тимчасово обмежує її право розпорядження на час вирішення спору.
Окрім того, цілком правомірним є висновок суду про те, що реєстрація права власності за відповідачем створює постійний ризик швидкого перепродажу майна, що може звести нанівець мету судового захисту.
Накладена заборона у вигляді відчуження є абсолютно співмірним втручанням і зберігає ідеальний баланс прав сторін, коли відповідач продовжує вільно користуватися квартирою, а інтереси позивача захищені від ризику її незворотної втрати.
Також, тотожність проєктної квартири, проінвестованої матір`ю позивача, та фактичної квартири АДРЕСА_3 , якою зараз володіє відповідач, вже була предметом судового дослідження, яке повністю підтвердила її ідентичність спірній квартирі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 374 ч.1 п.1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, предметом якої є квартира АДРЕСА_1 .
Постановою Верховного Суду від 30.11.2023 за ОСОБА_4 визнано в порядку спадкування, за заповітом майнові права на трикімнатну квартиру, проєктний номер АДРЕСА_4 , згідно договору №12/06-1, укладеному 12 червня 2012 року між ТОВ «МЖК «Житлобуд» та ОСОБА_3 .
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.02.2026 по справі №524/2874/24 стягнуто з ТОВ «МЖК «Житлобуд» на користь ОСОБА_5 надмірно сплачені кошти в сумі 75188,73 грн., 3% річних – 13533,01 грн., інфляційні витрати – 54586,26 грн., моральну шкоду – 159000 грн.
При розгляді справи №524/2874/24 було встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за іншою особою, що доводиться довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
На даний час власником квартири є відповідач по справі ОСОБА_1 .
Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири, суд зазначив, що остання як об`єкт спору може бути відчужена під час розгляду справи її власником, який має на це юридичну можливість, що в подальшому ускладнить або унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
За змістом ст. 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, захід забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Судом встановлено, що спірна квартира була продана ТОВ «МЖК «Житлобуд» ОСОБА_1 під час розгляду справи №524/2874/24 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «МЖК «Житлобуд» про визнання права власності на квартиру, стягнення надлишкової оплати, коштів в порядку ст. 625 ЦК України та моральної шкоди.
На даний час існує спір між позивачем ОСОБА_2 , якому як спадкоємцеві за заповітом належать майнові права на трикімнатну квартиру, проєктний номер АДРЕСА_1 та титульним власником останньої ОСОБА_1 . Вимоги про забезпечення позову стосуються предмета спору - зазначеної трикімнатної квартири, яку в порядку віндикаційного позову ОСОБА_2 прохає витребувати з чужого незаконного володіння відповідача ОСОБА_1 .
Тоді як у останньої як у власника зберігаються всі юридичні можливості для відчуження квартири, шо істотно може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення заявлених вимог.
Прийнявши зазначені обставини до уваги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність достатніх правових підстав для забезпечення позову, оскільки існують обґрунтовані припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі їх невжиття.
В даному випадку вид забезпечення позовних вимог шляхом заборони відчуження в будь-який спосіб спірної квартири не суперечить положення ст. 150 ЦПК України та відповідає принципу співмірності із заявленими позовними вимогами, зберігаючи таким чином баланс інтересів учасників справи.
Вжиття процесуального заходу в обораний судом спосіб не порушує вимоги ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантований ч. 1 ст. 6 цієї ж Конвенції.
Самі по собі заходи забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси сторони на той випадок, коли інша сторона буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять посилання на нові докази чи обставини, які б доводили його помилковість.
Посилання апелянта на оскарження рішення місцевого суду в апеляційному порядку не спростовує встановлений факт набуття права власності на спірне майно за відповідачем та наявну в нього можливість в будь-який час розпорядитись квартирою за власним розсудом, уникаючи такими чином відповідальності в разі задоволення заявлених ОСОБА_6 позовних вимог.
За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки застосоване судом забезпечення є процесуально обґрунтованим, зважаючи на зареєстроване право власності на квартиру за ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гонтара Валерія Миколайовича залишити без задоволення.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 20 жовтня 2026 року.
Судді: О.І. Обідіна Т.В. Одринська О.О. Панченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua