Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №542/1045/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/1045/26 Номер провадження 22-ц/814/5087/26Головуючий у 1-й інстанції Гринь О. О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Дряниця Ю.В.,

судді Одринська Т.В., Чумак О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02 липня 2026 року, постановлене суддею Гринь О.О.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

11.05.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося в суд із указаним позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №37377-01/2025 від 17.01.2025 у розмірі 18 974,45 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу, які склали 8 000,00 грн.

В обґрунтування підстав позову зазначає, що 17.01.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №37377-01/2025, за умов якого позичальниця отримала кредит у розмірі 9 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності.

Відповідачка, користуючись коштами наданими їй кредитодавцем, не виконала своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання - не вносила платежі, передбачені умовами договору на повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов договору у відповідачки утворилася заборгованість у розмірі 18 974,45 грн, із якої: 7 997,15 грн -заборгованість за тілом кредиту; 6 477,30 грн -заборгованість за відсотками; 4 500,00 грн - заборгованість за штрафом.

19.06.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №19062025, за яким останній набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №37377-01/2025 від 17.01.2025.

Позивачем вжито заходів досудового врегулювання спору та направлено позичальниці досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка залишена останньою без належного реагування. Із підстав викладеного позивач просить суд захистити порушене право згідно із заявленими позовними вимогами.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02.07.2026 позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №37377-01/2025 від 17.01.2025 у розмірі 14 474,45 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 7 997,15 грн, заборгованість за процентами - 6 477,30 грн.

У іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 030,98 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 288,52 грн.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем підтверджено належними доказами, що відповідачка, будучи обізнаною із істотними умовами кредитного договору, допустила порушення умов зобов`язання, унаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту та відсотками у розмірі заявленому до стягнення.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу відмовлено, оскільки відповідні штрафні санкції за порушення грошового зобов`язання нараховані за період із 18.03.2025 по 17.05.2025, тобто під час дії воєнного стану, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Не погодившись із таким рішенням відповідачка оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що укладення кредитного договору відбулося внаслідок шахрайських дій третіх осіб, які незаконно заволоділи та використали її, ОСОБА_1 , персональні дані, у тому числі фінансовий номер для проходження первинної авторизації.

Із підстав викладеного вона, відповідачка, звернулася у правохоронні органи та за її заявою 05.06.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про злочин №120261754800000. Досудове розслідування за ним наразі триває, але вже установлено підозрюваного, яким виявився ОСОБА_2 . Останній визнав свою вину та подав до суду відповідну заяву.

Вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що відповідачка не є кінцевим отримувачем кредитних коштів, а під час укладення відповідного правочину не було проведено процедуру дистанційної фото-/відеоверифікації клієнта.

Звертає увагу на відсутність у справі оригіналу кредитного договору, а також належних та допустимих доказів, які б підтверджували зарахування відповідачці кредитних коштів.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18.08.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 20.08.2026.

22.09.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення в межах вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.01.2025 ОСОБА_1 складено заявку-анкету на отримання фінансового кредиту ТОВ «Стар Файненс Груп», підпис вчинено одноразовим ідентифікатором W191./а.с.7-8/

17.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №37377-01/2025, за умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 9 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (у разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1. договору).

Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту17.01.2025. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата повернення кредиту 16.05.2025 (п.1.2. договору).

За користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% у день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 900,00 грн. Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (п.1.4. договору).

Згідно з п.1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнту включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149-49хх-хххх-5636 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки-анкети на отримання кредиту на сайті товариства в особистому кабінеті (п.п.2.6.-2.8. договору).

Відповідно до п.2.16. договору підписання договору відбувається шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Пунктом 2.17., 2.18. договору передбачено, що введенням коду на сайті товариства клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) товариства на укладення кредитного договору (електронний підпис накладається на оригінал договору). Будь-які інші документи (паспорт споживчого кредиту, заяви, звернення, повідомлення, копії документів, інше), пов`язані з укладенням та виконанням кредитного договору, клієнт може підписати одним із способів: накладанням електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», накладенням електронного підпису одноразовим Ідентифікатором або, у випадку надсилання документів в паперовому вигляді, власноручним підписом. Укладання Договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.2.21. договору після підписання договору товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок клієнта за реквізитами банківської картки клієнта, зазначеної клієнтом в заявці та цьому договорі.

Відповідно до п.п.5.3., 5.3.1. договору у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень встановленим чинним законодавством України. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту. У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половини суми кредиту. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штраф санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.

Розділ 8 договору містить відомості про реквізити та підписи сторін, зокрема позичальника: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 , виданий 24.05.2012 Новосанжарським РВ УМВС України в Полтавській області; адреса: АДРЕСА_1 ; тел. НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; картка: НОМЕР_5; електронний підпис позичальника Y225./а.с.11-17/

Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту №37377-01/2025 є графік платежів, який містить відомості про його підписання позичальником ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_6 ./а.с.17-18/

Передувало укладенню такого договору ознайомлення позичальниці із паспортом споживчого кредиту; інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), який містить відомості про істотні умови зобов`язання та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором W191 17.01.2025 ОСОБА_1 /а.с.8-10/

ТОВ «Стар Файненс Груп» складено довідку про ідентифікацію, якою підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено договір №37377-01/2025 від 17.01.2025 ідентифікована товариством. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор Y225; час відправки ідентифікатора позичальнику: 17.01.2025 17:04:51.865000; номер телефону: НОМЕР_3 ./а.с.20/

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» листом від 17.02.2026 №3426_260217121048 повідомлено, що товариство надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало ліцензію НБУ №21/788-рк від 01.05.2023.

Між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладено договір про переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022.

Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 17.01.2025 17:10 на суму 9 000,00 грн, маска картки НОМЕР_7 ; номер транзакції в системі iPay.ua - 627094397, призначення платежу: зарахування 9 000,00 грн на картку НОМЕР_7 , код авторизації на боці банку №313084. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 ./а.с.21/

19.06.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір про факторингу №19062025, за яким останній набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №37377-01/2025 від 17.01.2025, що підтверджується: Витягом з реєстру боржників до договору факторингу; Актом прийому-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 19.06.2025 до договору факторингу №19062025 від 19.06.2025; платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті №11887 від 19.06.2025./а.с.24-30/

05.05.2026 ТОВ «ФК «Кредит Капітал» складено на ім`я ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 974,45 грн./а.с.31/

До позовної заяви позивачем надано розрахунок заборгованості за період із 17.01.2025 по 19.06.2025, зі змісту якого убачається, що загальна сума заборгованості становить 18 974,45 грн, із якої: 7 997,15 грн -заборгованість за тілом кредиту; 6 477,30 грн -заборгованість за відсотками; 4 500,00 грн - заборгованість за штрафом. Вчинені позичальницею платежі сукупно склали 4 301,97 грн (1 002,85 грн - зараховані до тіла кредиту; 2 399,12 грн - зараховані до відсотків; 900,00 грн - комісія./а.с.22-23/

05.06.2026 ОСОБА_1 повідомила про злочин, а саме, що 17.01.2025 невстановлена особа незаконно використала конфіденційну інформацію на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклавши від її імені договір з ТОВ «Стар Файненс Груп», що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12026175480000065./а.с.56/

АТ КБ «ПриватБанк» листом від 16.06.2026 повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ). Повідомлено, що по рахунку НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ) відбулося зарахування коштів на суму 9 000,00 грн за період 17.01.2025-22.01.2025./а.с.59/

При постановленні рішення в оскаржуваній частині, районний суд виходив із підстав доведеності належними доказами, не спростованими відповідачкою, факту укладення кредитного договору та порушення умов зобов`язання за ним, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню за тілом кредиту та відсотками.

Заперечення відповідачки проти підстав позову обґрунтовані шахрайськими діями невстановлених осіб, які незаконно використали конфіденційну інформацію на ім`я ОСОБА_1 , уклавши від її імені договір з ТОВ «Стар Файненс Груп» кредитний договір, суд першої інстанції відхилив, розцінивши їх як намагання уникнути виконання грошового зобов`язання.

Твердження відповідачки про те, що зараховані кошти через декілька хвилин були перераховані на інший рахунок, районний суд також відхилив, як такі, що не підтверджені доказами. При цьому, суд врахував, що відповідачка, як власник банківського рахунку на який були зараховані кошти, та має доступ до нього, не була позбавлена можливості надати докази на підтвердження обставин, на які посилається, однак вказаним право не скористалась.

Апеляційний суд, переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками суду першої інстанції погоджується з таких підстав

Відповідно до вимог статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

За правилами частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документу до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

Так, згідно із частиною першою статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

При цьому, згідно із частиною третьою статті 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Водночас частиною п`ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

На виконання наведених приписів цивільного процесуального законодавства, стороною позивача на доведення факту укладення кредитного договору надано суду його копію з додатками, у якому викладені істотні умови зобов`язання, а сам правочин містить підписи кредитора та позичальника. Оригінал такого доказу відповідачкою не запитувався,а тому за правилами частини четвертої статті 12 ЦПК України вона несе ризик настання наслідків із цим пов`язаних. Крім цього реквізити сторін договору мають інші відомості про особу відповідачки, зокрема, ідентифікаційний код та паспортні дані, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір, підписаний відповідачкою, і є належним та допустимим доказом на підтвердження існування кредитного зобов`язання.

Доказів, що ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальниці, останньою суду не надано, а відтак, не спростовано презумпцію правомірності правочину.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, від 12.08.2022 у справі №234/7297/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19.

Згідно з п.1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнту включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149-49хх-хххх-5636 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

ТОВ «Стар Файненс Груп» не є банківською (фінансовою) установою, а тому послугу з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків здійснено ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) на підставі договору про переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022.

На виконання умов такого зобов`язання ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за дорученням ТОВ «Стар Файненс Груп» успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 17.01.2025 17:10 на суму 9 000,00 грн, маска картки НОМЕР_7 ; номер транзакції в системі iPay.ua - 627094397, призначення платежу: зарахування 9 000,00 грн на картку НОМЕР_7, код авторизації на боці банку №313084. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 .

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до постанови Верховного Суду по справі №200/564/7/18 від 16.09.2020 доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Верховним Судом у постанові від 17.12.2021 у справі №278/2177/15-ц зазначено: «Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних на день операцій і призначаються для видачі чи відсилання клієнту. Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути доказами заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором».

У постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №194/329/15 зазначено, що виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Отже, з урахуванням зазначеного, доказами, що підтверджують заборгованість за кредитом може слугувати виписка з особового рахунку, на підставі якої складено розрахунок заборгованості з помісячним відображенням внесених платежів та виникненням боргових зобов`язань.

На виконання наведених приписів процесуального закону за клопотанням позивача районним судом установлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» емітовано картку № НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ). Повідомлено, що по рахунку НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ) відбулося зарахування коштів на суму 9 000,00 грн за період 17.01.2025-22.01.2025.

Обставини викладеного спростовують доводи апеляційної скарги про недоведеність факту отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 9 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги, що вона, відповідачка, не є кінцевим отримувачем кредитних коштів, колегія суддів до уваги не приймає, як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами. При цьому, апеляційний суд ураховує, що у справі, яка переглядається наявні належні та допустимі докази, які у своїй сукупності дозволяють установити, що без дотримання процедури верифікації клієнта та введення ним одноразового ідентифікатора, алгоритм дій кредитора не допускає зарахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника емітований АТ КБ «ПриватБанк.

Стосовно посилань відповідачки у доводах апеляційної скарги на шахрайські дії третіх осіб, які незаконно заволоділи та використали її, ОСОБА_1 , персональні дані, у тому числі фінансовий номер для проходження первинної авторизації, колегія суддів зазначає наступне

Як раніше наголошувалося, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» емітовано картку № НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ) на яку 17.01.2025 відбулося зарахування коштів на суму 9 000,00 грн.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували викладене, матеріали справи не містять, як і доказів, які б свідчили про подальші транзакції за таких рахунком поза волевиявленням ОСОБА_1 , як клієнтом АТ КБ «ПриватБанк».

При цьому, колегія суддів вважає за доцільне застосувати до спірних правовідносин вимоги Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №164, Розділ 7 якого регламентує загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками.

Так, згідно із пунктом 136 Розділу 7 Положення користувач зобов`язаний: 1) зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; 2) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором.

За змістом пункту 140 Розділу 7 Положення користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Діючи усупереч наведеним приписам та існуючим договірним зобов`язанням, відповідачка не повідомила негайно банк про несанкціоновані транзакції по її рахунку, які мали місце 17.01.2025, а до правоохоронних органів звернулася лише 05.06.2026, тобто більше ніж через рік. Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що такий характер дій відповідачки не відповідає критерію добросовісності та свідчить про її намір уникнути виконання грошового зобов`язання.

Наявність кримінального провадження по факту шахрайських дій невідомих осіб в силу презумпції невинуватості не може свідчити про вчинення злочину відносно ОСОБА_1 до ухвалення вироку, яким такі обставини будуть встановлені. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в ході досудового розслідування установлено особу підозрюваного, яким виявився ОСОБА_2 , а також, що останній визнав свою вину та подав до суду відповідну заяву, не ґрунтуються на доказах, а тому апеляційним судом до уваги не приймаються. Між тим, за умови доведеності факту шахрайських дій невідомих осіб, ОСОБА_3 має право захистити порушене право, ініціювавши питання стягнення спичиненої їй шкоди в порядку регресу.

Інших доводів, які б спростовували підставність стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення районного суду в оскаржуваній частині слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02 липня 2026 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Дряниця

Судді Т.В. Одринська

О.В. Чумак