Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №243/4409/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 243/4409/26 Номер провадження 33/814/1022/26Головуючий у 1-й інстанції Гончарова А. О. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокум. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем Плаксюк І.Ю.,

за участі:

захисника – адвоката Ніколаєва В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ніколаєва В.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м.Полтава від 02 вересня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. в дохід держави.

Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 10.05.2026 року, о 13.11 год., на а/д „Київ-Харків-Довжанський” (блокпост в с.Долина), керував автомобілем „Ford Transit”, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

В апеляційній скарзі захисник, не оспорюючи кваліфікації дій ОСОБА_1 та фактичних обставин справи, просить постанову судді скасувати в частині застосування щодо ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Вказує, що ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував, а тому застосування щодо нього додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є безпідставним.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з`явився. Про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомив.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши захисника Ніколаєва В.І., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, ґрунтується на об`єктивних даних, що маються у справі, були досліджені в судовому засіданні, є правильним та ніким із учасників не оспорюється.

Місцевим судом правильно встановлено подію вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Доводи захисника у судовому засіданні апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, є необгрунтованими та спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, відповідно до якого ОСОБА_1 , перебуваючи на території блокпоста у с.Долина на а/д „Київ-Харків-Довжанський”, факт керування автомобілем не заперечував та зазначив, що рухався із м.Слов`янськ Донецької області у напрямку м.Харків. Будь-якої об`єктивної інформації про те, хто, крім нього, міг перебувати за кермом транспортного засобу, поліцейським Галенко С.І. не надав.

Разом з тим, суддя місцевого суду, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, дійшов вірного висновку про наявність підстав для накладення на ОСОБА_1 і додаткового адміністративного стягнення з огляду на таке.

Відповідно до ст.23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.33 КпАП України стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Положеннями ч.2 ст.30 цього ж Кодексу визначено, що позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Санкція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Вочевидь, таке стягнення свідчить про підвищену суспільну небезпеку діяння, визначеного статтею 130 КпАП України, а тому законодавець установив, що виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, неможливе в інший спосіб, незалежно від наявності чи відсутності обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи довідки начальника СРПП ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області Павлія Ю. від 12.05.2026 року, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Однак, у Рішенні №1815/1дп/15-16 від 07.09.2026 року ВРП наголосила на тому, що відсутність у особи посвідчення водія не є обставиною, яка виключає застосування санкції ч.1 ст.130 КпАП України (у частині позбавлення права керування транспортними засобами).

З огляду на викладене, притягнення осіб до адміністративної відповідальності без застосування позбавлення права керування транспортними засобами з тих підстав, що такі особи не отримували посвідчення водія, суперечить змісту правопорушення.

Водночас санкція частини першої статті 130 КУпАП має імперативний (безальтернативний) характер та передбачає застосування до правопорушника одночасно двох обов`язкових видів адміністративного стягнення – штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

Таким чином, незалежно від того, отримувала особа раніше посвідчення водія чи ні, суддя зобов`язаний застосувати до особи, яку визнано винною в скоєнні правопорушення, повний обсяг санкцій, передбачених ст.130 КпАП України, а саме накладення штрафу разом із обов`язковим позбавленням права керування транспортними засобами. Суд не наділений повноваженнями трансформувати обов`язкову складову санкції статті у факультативну.

Також потрібно враховувати, що положення статті 30 КпАП України, яка визначає зміст та порядок застосування такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, не містять прямої заборони застосовувати це стягнення до особи, яка фактично не отримувала посвідчення водія.

Враховуючи дані обставини, всупереч доводам захисника, постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Ніколаєва В.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м.Полтава від 02 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л.В. Нізельковська