Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №546/936/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/936/25 Номер провадження 22-ц/814/2739/26Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю. В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Одринської Т.В.,

за участю секретаря Ванди А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 04 березня 2026 року (повний текст рішення складено 05 березня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з цивільним позовом у кримінальному провадженні до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є потерпілою у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Так, 11 серпня 2022 року близько 13 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW 5301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись разом із пасажирами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 314 км автодороги Київ – Харків - Довжанський між с. Нова Диканька та с. Демидівка Полтавського району Полтавської області, який не передбачаючи можливості настання суспільно- небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення п. 12.1. Правил дорожнього руху не вибрав безпечної швидкості руху в дорожній обстановці та зіткнувся із відбійником. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження. ОСОБА_2 через спричиненні травми перебувала на лікуванні: з 12.09.2022 по 19.09.2022 в травматологічному відділені КНП «Хорольська МЛ», 14.09.2022 здійснено оперативне втручання; з 16.01.2023 по 23.01.2023 в неврологічному відділенні «Хорольська МЛ»; з 06.03.2023 по 13.03.2023 в травматологічному відділенні КНП «Хорольська МЛ»; з 20.03.2023 по 05.04.2023 в травматологічному відділенні КП «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», 23.03.2023 проведена операція. Внаслідок спричинених через ДТП травм ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності. Внаслідок дій відповідача позивачу завдано матеріальну шкоду пов`язано з витратами на проведення діагностичним обстежень та лікування на загальну суму 20 495 грн: а саме: придбання медичних виробів 878,00 грн; придбання набору для остеосинтезу 18600 грн; придбання медичних препаратів на суму 634,90 грн; сплата благодійного внеску 250,00 грн; кошти на проїзд з м. Полтави до м. Хорол 05.04.2023 після лікування 132,10 грн. Також внаслідок дій відповідача, потерпілі завдана моральна шкода у розмірі 100 000 грн., яка обґрунтовується фізичним болем та стражданнями в наслідок ушкодження її здоров`я, душевними стражданнями, та нервово-психологічним стресом, який потерпіла переживає у зв`язку з неможливістю жити повноцінним активним життям ту зв`язку зі зміною звичного способу життя, необхідністю проходженням тривалого та болісного курсу лікування і реабілітації, значними фінансовими затратами, які позивачка та її рідні понесли, а також вимушена в майбутньому понести на лікування та реабілітацію. Позивач чотири рази проходила стаціонарне лікування, два рази проводилось оперативне втручання. Позивачка проходить відновлюване реабілітаційне лікування амбулаторно за місцем проживання. З моменту отримання травми потерпіла не повернулася до повноцінного життя, має постійний біль у суглобі правого плеча, слабість в кінцівках, порушення функцій правої руки, постійно потребує сторонньої допомоги, відчуває себе у розпачі, безпомічною та безпорадною, що свідчить що ОСОБА_2 , внаслідок спричинення їх тілесних ушкоджень спричинено моральну шкоду, яку оцінити надзвичайно важко, але враховуючи зазначені фактори позивач оцінює її у розмірі 100 000 грн.

Просила стягнути з ОСОБА_1 завдану їй матеріальну шкоду, пов`язану з витратами на діагностику, обстеження, лікування та реабілітацію в розмірі 20495,00 грн та моральну шкоду у розмірі 100000,00 гривень.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року апеляційну скаргу захисника Павелка Р.С. , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , задоволено частково.

Вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 06 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову, поданого адвокатом Чубенко Ж.А. , в інтересах потерпілої ОСОБА_2 , скасовано та призначено в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2025 року клопотання представниці позивачки – ОСОБА_4 про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено.

Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Акціонерне товариство «Страхова компанія» Мега-Гарант».

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 04 березня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та АТ «СК «Мега-Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 98 987 гривень 75 копійок у якості відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.

Стягнуто з АТ «СК «Мега-Гарант» на користь ОСОБА_2 20245 гривень 00 копійок у якості відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди та 1012 гривень 25 копійок – у якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 994 гривні 97 копійок.

Стягнуто з АТ «СК «Мега-Гарант» на користь держави судовий збір в розмірі 213 гривні 69 копійок.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 останній оскаржив його в апеляційному порядку. Просив рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи. Зазначає, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 був застрахований, а тому основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої в наслідок ДТП, повинен нести страховик в межах страхової суми. Однак суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково стягнув з відповідача моральну шкоду, яка є меншою аніж страхова сума.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Від відповідача та його представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки та її представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 06 січня 2025 року у справі №546/865/22 ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді виправних робіт строком на 2 роки з відрахуванням із суми заробітку ОСОБА_1 у дохід держави у розмірі 20 відсотків, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Цивільний позов ОСОБА_2 , поданий представницею ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задоволено частково: стягнено з ОСОБА_1 (на користь ОСОБА_2 відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди – 20 245 грн 00 коп., моральної шкоди - 100 000 грн 00 коп.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року у справі №546/865/22 вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 06 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову, поданого адвокатом Чубенко Ж.А., в інтересах потерпілої ОСОБА_2 , було скасовано та призначено в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. У іншій частині вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни (а. с. 16 – 20).

На момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11 вересня 2022 року цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «BMW 5301», н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , була застрахована Страховиком «Мега Гарант», що підтверджується копією полісу № 206198797 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії договору (полісу) - з 19.10.2021 по 18.10.2022. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить двісті шістдесят тисяч гривень, за шкоду, заподіяну майну – сто тридцять тисяч гривень. Розмір франшизи – 2500,00 грн (а. с. 71).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого 3600 від 19.09.2022 ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Хорольська МЛ» ХМР ЛР період з 12.09.2022 по 19.09.2022, оперативне втручання: 14.09.2022 BCN7.04.02 Накістковий металоостеосинтез пластиною діафізу плечової кістки – права сторона (а. с.6 зворот – а. с. 7).

Згідно з виписним епікризом №304 ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні у КНП «Хорольська МЛ» з 16 січня 2023 року по 23 січня 2023 року з діагнозом: післятравматичний правобічний брахіоплексит з грубим порушенням функції правої верхньої кінцівки (а. с. 7 зворот – а. с. 8).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого 1366 від 13.03.2023 ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Хорольська МЛ» ХМР ЛР період з 06.03.2023 по 13.03.2023 з діагнозом: післятравматичний ДОА правого плечового суглобу ІІ ст. Контрактура правого плечового суглобу (а. с. 8 зворот – а. с. 9).

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та довідкою Комунального підприємства «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» від 05.04.2023 №79 ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні КП «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» з 20 березня 2023 року по 05 квітня 2023 року з діагнозом: повільно консолідуючий перелом хірургічної шийки правого плеча. Стан після МОС (14.09.2022) проксимального відділу правого плеча. ІХС: дифузний кардіосклероз СН ІІА. ФК ІІІ. Гупертонічна хвороба ІІ, 3 ст., ризик ІІІ. Грибковий стоматит (а. с. 9 зворот – а. с. 10, а. с. 10 зворот).

Відповідно до довідки до акта огляду медико – соціальною експертною комісією від 23.06.2023 №099565 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була встановлена друга група інвалідності на строк до 01 липня 2024 року (а. с. 11).

Також позивачем було долучено індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю від 23.06.2023 №800 (а. с. 11 зворот – а. с. 12).

На підтвердження понесених витрат позивачем було надано копію фіскальних чеків від 23.03.2023 на суму 458,00 грн та від 23.03.2023 на суму 420,00 грн, копію квитка на рейс 05.04.2023 Полтава – Лубни до м. Хорол на суму 132,10 грн, копію фіскального чеку на придбання медичних препаратів від 14.05.2023 на суму 634,90 грн (а. с. 12 зворот).

Крім того згідно з копією фіскального чеку від 27.03.2023 та рахунку №2303/05 від 23.03.2023 ОСОБА_2 було сплачено 18600,00 грн за набір для остеосинтезу проксамильного відділу плечової кістки з відновленням сухожильно – капсульного апарату плечового суглоба (а. с. 13 – а. с. 13 зворот).

Згідно з копією фіскального чеку від 23.03.2023 ОСОБА_3 було сплачено благодійний внесок на покращення матеріально – технічної бази у сумі 250,00 грн (а. с. 14).

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду лише в частині задоволення позову до нього, як відповідача. При цьому, в апеляційній скарзі посилаючись на норми законодавства та практику Верховного Суду зазначив, що шкода повинна стягуватися з АТ «СК «Мега-Гарант», а не з нього. Інших доводів, в тому числі щодо розміру стягнутої моральної шкоди, апеляційна скарга не містить.

Враховуючи зазначене у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди, а також перевірки правильності рішення суду щодо розміру стягнутої моральної шкоди.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи та доводам сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положеннями частини 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 1 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до частин 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до статті 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) вказано, що:

«виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на відшкодування моральної шкоди. Страхове відшкодування такої шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв`язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (зокрема, смертю). У таких випадках розмір моральної шкоди, яку відшкодовує страховик винної особи, передбачений статтею 26-1 та пунктом 27.3 статті 27 Закону.

Страхувальник, який спричинив настання страхового випадку, відшкодовує моральну шкоду заподіяну у зв`язку з каліцтвом або смертю потерпілого лише у разі, якщо її розмір перевищує ліміт відповідальності страховика, та у випадку, якщо потерпіла особа просить відшкодувати моральну шкоду з інших підстав, ніж передбачені статтею 23 Закону № 1961-IV».

Із зазначеного слідує, що у страховика виникає обов`язок з відшкодування моральної шкоди заподіяної у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я потерпілому лише в межах розміру 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Як вбачається з матеріалів справи, матеріальна шкода заподіяна здоров`ю ОСОБА_2 становить 20245 грн. Тобто у АТ «СК «Мега-Гарант» виник обов`язок сплатити потерпілій моральну шкоду у розмірі 5 % від вказаної суми – 1012 грн. 25 коп.

Як вбачається з оскаржуваного рішення судом стягнуто з АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_2 1012 гривень 25 копійок – у якості відшкодування моральної шкоди. Тобто в межах розміру страхового відшкодування передбаченого статтею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Враховуючи, що ОСОБА_2 звернулася до суду з вимогою про стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 грн., що є більше 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення різниці між вказаними сумами з ОСОБА_1 , як особи, що завдала шкоди здоров`ю позивача.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що практика Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду зазначені в апеляційній скарзі не суперечать зазначеним висновкам та стосується правовідносин щодо стягнення матеріальної шкоди заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 04 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 15 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді Ю.В.Дряниця

Т.В. Одринська