Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №394/154/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2026 року м. Кропивницький

справа № 394/154/26

провадження № 22-ц/4809/1553/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Мельник Ольги Олександрівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 15 травня 2026 року у складі судді Краснопольської Л. П.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст вимог позовної заяви

В лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі – ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1391-2084 від 05.05.2024 в розмірі 53 150 грн 94 коп.

Позовна заява мотивована тим, що 05 травня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 1391-2084, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 12 300 грн строком на 365 днів зі сплатою процентів, комісії та інших передбачених договором платежів.

Договір було належним чином укладено шляхом використання одноразового ідентифікатора, а кредитні кошти перераховано ОСОБА_1 через платіжну систему LiqPay на вказану ним банківську картку.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 13 січня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 53 150,94 грн, з яких 10 128,45 грн – основна сума кредиту, 43 022,49 грн – проценти.

Оскільки ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором не виконує та заборгованість не погашає, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом порушених прав.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 15 травня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1391-2084 від 05.05.2024 станом на 20.02.2025 в розмірі 48 899 грн 49 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в сумі 2 449 грн 40 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що між сторонами укладено кредитний договір, позивач свої зобов`язання щодо надання кредиту виконав, тоді як відповідач належним чином кредитні зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з 20.02.2025 проходить військову службу за мобілізацією, а тому з цієї дати на нього поширюються передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантії щодо ненарахування процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені.

Оскільки до моменту призову ОСОБА_1 таких пільг не мав, суд першої інстанції визначив заборгованість станом на 20.02.2025 в розмірі 48 899,49 грн, з яких 10 128,45 грн – тіло кредиту та 38 771,04 грн – проценти.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Мельник О. О., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 15 травня 2026 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є безпідставним та таким, що винесене без з`ясування усіх обставин справи.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надало платіжних документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 були перераховані грошові кошти згідно з Договором № 1391-2084 від 05 травня 2024 року, а надані позивачем до суду довідка про перерахування суми кредиту та розрахунок заборгованості не можуть бути єдиними, достатніми та беззаперечними доказами отримання відповідачем від кредитора грошових коштів.

Належним підтвердженням надання позичальнику коштів є виписка з особового рахунку, яка відсутня в матеріалах справи, а ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не скористалось своїм процесуальним правом на отримання та надання відповідних доказів.

Відзив на апеляційну скаргу

Від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який підлягає залишенню без розгляду та поверненню заявнику у зв`язку з пропуском строку на його подання.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.

За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки ціна позову становить 53 150 грн 94 коп, тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2026 становить 99 840 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 05 травня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1391-2084, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 12 300 грн строком на 365 днів шляхом безготівкового перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_1 .

Договір укладено в електронній формі шляхом введення відповідачем одноразового ідентифікатора «С7013».

Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту є складовими частинами договору.

Надання кредитних коштів підтверджується квитанцією та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про їх перерахування через платіжну систему LiqPay на картку відповідача.

Згідно з розрахунком позивача, станом на 13 січня 2026 року заборгованість за договором становила 59 620,27 грн, з яких 10 128,45 грн – заборгованість за тілом кредиту та 49 491,82 грн – проценти, при цьому до відповідача застосовано програму лояльності.

Відповідно до довідки форми-5 № 119 від 21 січня 2026 року та довідки № 3/4/425 від 05 травня 2025 року ОСОБА_1 з 20 лютого 2025 року проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 .

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).

Так, за ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

В силу ст. ст. 509, 525-526, 598, 610, 611, 622 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони по зобов`язанню повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї із сторін - всіляко сприяти зменшенню збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити в межах позовної давності неустойку і відшкодувати збитки.

При цьому, сторона не звільняється від виконання зобов`язання в натурі.

Зазначене у повній мірі стосується і кредитних зобов`язань, які не виконані належним чином.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Матеріалами справи підтверджується, що 05 травня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1391-2084, відповідно до якого відповідачу відкрито кредитну лінію на суму 12 300 грн строком на 365 календарних днів. Дата повернення (виплати) кредиту 04.05.2025 (а. с. 19-28).

Вказаний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) С7013.

Згідно з п.4.7 договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками.

Базовий період складає 14 календарних днів (п. 4.8. договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.45% (одна ціла, сорок п`ять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промоставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою) (п. 4.10 Договору).

В пункті 13 договору вказано номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 : НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1391-2084 від 05.05.2024 (а. с. 42) та квитанції системи liqpay АТ КБ «ПриватБанк», id операції НОМЕР_4 на суму 12 300 грн (а. с. 41) видача коштів за кредитним договором № 1391-2084 від 05.05.2024 відповідачу здійснювалася за допомогою системи LiqPay.

Відповідно до розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором № 1391-2084 від 05.05.2024, станом на 13.01.2026 становить 59 620,27 грн, яка складається із: 10 128,45 грн - заборгованості за тілом кредиту; 49 491,82 грн - заборгованості за нарахованими відсотками (а. с. 43-50).

При цьому, у позовній заяві ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вказало, що ним було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 6 469,33 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 53 150,94 грн.

Згідно довідки форми-5 № 119 від 21.01.2026, наданої в/ч НОМЕР_2 Збройних Сил України Міністерства оборони України, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією (а. с. 85).

За змістом довідки № 3/4/425 від 05.05.2025, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовозобов`язаний ОСОБА_1 , був призваний на військову службу 20.02.2025 під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини НОМЕР_2 (а. с. 88).

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З аналізу викладеного слідує, що 05.05.2024 між сторонами було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1391-2084 в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Умови договору містять усі істотні умови кредитування.

Позивач належними та допустимими доказами довів факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 12 300 грн, що підтверджується відповідними довідками про перерахування коштів на платіжну картку відповідача.

Водночас доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, повернення кредитних коштів чи сплати процентів ОСОБА_1 не надано, а поданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором та обґрунтовано стягнув її частину, визначену станом на 20.02.2025.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту надання кредитних коштів є безпідставними, оскільки факт перерахування відповідачу 12 300 грн підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, зокрема квитанцією системи LiqPay із зазначенням ідентифікатора операції, довідкою позивача про перерахування коштів та умовами укладеного кредитного договору, в якому зазначено відповідний номер платіжного засобу відповідача.

Саме по собі ненадання виписки з рахунку не свідчить про відсутність факту надання кредиту та не спростовує інших доказів, оцінених судом у їх сукупності.

При цьому відповідачем не надано доказів, які б спростовували факт отримання кредитних коштів або правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині.

За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Мельник Ольги Олександрівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 15 травня 2026 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Кропивницького

апеляційного суду С. І. Мурашко

19.10.2026