Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №182/7164/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7164/26

Провадження № 2/0182/7792/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.10.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Борисової Н.А., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Меліховська Яна Олександрівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

02.10.2026 року представник позивача ОСОБА_3 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даним позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.

13.11.1993 року позивач зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від даного шлюбу у подружжя дітей немає. Шлюбні стосунки між сторонами припинено в грудні 2020 року. Подружжя проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет. Розірвати шлюб в органах ДРАЦС немає можливості, оскільки подружжя припинило будь-яке спілкування. За таких обставин ОСОБА_1 вважає подальше збереження шлюбу неможливим і просить його розірвати.

Ухвалою суду від 13.10.2026 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідачки ОСОБА_2 до суду надійшла заява про слухання справи за її відсутності, проти позовних вимог не заперечує, після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_4 » (а.с.24).

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, 13.11.1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, зареєстрований міським відділом ЗАГС м. Нікополя, актовий запис за №1293 (а.с.10).

Від даного шлюбу у подружжя дітей немає.

Шлюбні стосунки між сторонами припинені в грудні 2020 року. Подружжя проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер. Між ними втрачено почуття любові та поваги один до одного, кожен з них живе своїм окремим життям та власними інтересами, втрачено всі духовні та фізичні зв`язки. На примирення сторони не згодні. Таким чином, подальше збереження сім`ї суперечить їх інтересам.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України (далі – СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.

Враховуючи той факт, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та, зважаючи на те, що збереження сім`ї буде суперечити інтересам сторін, а також на те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що шлюб фактично припинив своє існування, а тому необхідно його розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.

Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати. При цьому, позивач не наполягав на відшкодуванні судового збору.

Керуючись ст.ст.56, 110, 112, 113, 115 СК України, ст.ст. 12, 13, 18, 76, 81,141, 247, 263-265,280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Меліховська Яна Олександрівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 13.11.1993 року міським відділом ЗАГС м. Нікополя між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №1293 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 », ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складання.

Суддя: Н. А. Борисова