Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №127/33442/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/33442/26

Провадження № 3/127/6331/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іванченко Я.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло дві справи, а саме: №127/33442/26 та №127/33444/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Суд вважає, що справи про адміністративні правопорушення слід об`єднати в одне провадження, оскільки вони розглядаються судом одночасно, присвоївши номер справи 127/33442/26.

Так, 08.09.2026 о 21:00 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно спільного малолітнього сина ОСОБА_2 .

Крім того, 08.09.2026 о 21:00 год. громадянин ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_3 , психологічного та фізичного характеру, що виражалось в обзиванні нецензурною лайкою, схопив за руку, кинув каструлею по руці, чим створив потерпілій нестерпні умови проживання.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що його конфлікти з колишньою дружиною мають систематичний характер. Зазначив, що він проживає в квартирі з ОСОБА_3 та чотирьома неповнолітніми дітьми. Зранку 08.09.2026 через конфлікт щодо виховання сина він викликав працівників поліції, однак вони провели з ними бесіду і поїхали. Ввечері, після повернення додому, він пішов на кухню повечеряти та попросив колишню дружину з сином звільнити йому стіл на 10-15 хвилин, однак дружина відмовилась, тому він почав складати на стіл посуд. ОСОБА_3 почала кричати на нього, ображати та кидати посуд на землю та в нього, тому він викликав працівників поліцію. Однак, працівники поліції сказали, що він чоловік та має йти на поступки. Також зазначив, що наразі він з`їхав з помешкання.

Захисник Панасюк К.Ю. просила суд закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 2,3 ст. 173-2 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначила. що домашнього насильства не було, а трапилась лише побутова сварка.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За ч. 2 ст. ст. 173-2 КУпАП настає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно ч. 3 ст. ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

З аналізу ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» в сукупності з положеннями ст. 173-2 КУпАП вбачається, що домашнє насильство передбачає дії фізичного, психологічного чи економічного характеру внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілому.

Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Під психологічним насильством у сім`ї розуміється насильство, пов`язане із дією одного члена сім`ї на психіку іншого шляхом словесних образ, погроз, переслідування, яким умисно спричиняється емоційна невпевненість та нездатність себе захистити, чим завдається або може бути завдана шкода психічному здоров`ю особи.

Суд наголошує, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції даної статті дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки – можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, отже обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Оскільки умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру та наслідки їх вчинення є обов`язковими елементами об`єктивної сторони, відповідні фактичні обставини підлягають обов`язковому детальному опису в протоколі, а також доказуванню в судовому засіданні.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 працівниками поліції складено вищевказані протоколи, а також надано в якості доказів протокол прийняття заяви ОСОБА_3 від 08.09.2026, її письмові пояснення від 08.09.2026, форму оцінки ризиків.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що викладені в протоколі обставини фактично ґрунтуються виключно на заяві колишньої дружини. Будь-яких належних та допустимих доказів, як це визначено нормами чинного законодавства, на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2,3 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено, як і не надано жодних пояснень свідків.

Слід зазначити, що не будь-яка сварка чи суперечка є домашнім насильством. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного складу правопорушення є настання наслідку у вигляді завдання шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або можливості її завдання.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням вимог статей 245, 251, 252 КУпАП, ст. 62 Конституції України поза розумним сумнівом не доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2,3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо недоведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях останнього, наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 173-2, 247, 251, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Судові справи №127/33442/26 та №127/33444/26 – об`єднати в одне провадження, присвоївши номер №127/33442/26.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрити в зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: