Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №147/77/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 147/77/26

Провадження № 2/148/742/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О.

за участю секретаря Носулько К.П.,

представника позивача ОСОБА_1

прокурора Гуцола О.О.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тростянецької селищної ради в інтересах малолітніх: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В С Т А Н О В И В:

Позивач в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позов мотивовано тим, що Рішенням виконавчого комітету Тростянецької селищної ради від 12.01.2026 року № 11 «Про негайне відібрання дітей», малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відібрано у матері ОСОБА_4 з метою забезпечення безпеки дітей та невідкладно направлено до КНП «Тростянецька лікарня» для обстеження стану здоров`я, надання необхідної медичної допомоги в стаціонарних умовах. Наказами служби у справах дітей від 09 січня 2026 року №2, №3 дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відповідно, було взято на облік дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах. Підставою для взяття на облік було проживання дітей у сім`ї, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

З моменту відібрання дітей до цього часу матір`ю - ОСОБА_4 відносно її дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не вживалося заходів щодо повернення дітей. Після прийняття рішення про відібрання дітей у батьків, не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дітей їхніми батьками.

Посадовими особами Служби у справах дітей здійснено візит за місцем проживання відповідача ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) та складено акту обстеження умов проживання. На момент візиту у будинку санітарно-гігієнічні умови проживання не відповідають нормам, у приміщені брудно, наявний безлад, розкидані речі та різний мотлох, відповідач проживає разом із співмешканцем ОСОБА_6 , будинок складається із 2 кімнат, та веранди. Приготовленої їжі не було, також відсутні запаси продуктів харчування. Водопостачання відсутнє. В одній з кімнат наявні два ліжка, зламаний комод, телевізор, який не працює, кімнатна стінка зі зламаними дверцятами. На ліжках відсутня постільна білизна. На кухонному столі стояв брудний посуд та недоїдки їжі. Кімната опалюється грубою. В іншій кімнаті наявні зламана шафа та туалетний столик. Кімната повністю заповнена сміттям. Для дітей не організовані спальні місця ( ОСОБА_7 спить на ліжку разом з дорослими, а ОСОБА_8 в дитячому візку), у дітей відсутній запас сезонного одягу та взуття. В будинку не створені належні умови для проживання та розвитку дівчаток. Під час відвідування сім`ї з`ясувалось, що менша дитина, якій 6 місяців, не має свідоцтва про народження. Також дитина не задекларована у сімейного лікаря, за цей період мати жодного разу не приводила дівчинку на огляд в медичний заклад.

Винна поведінка матері та їх бездіяльність щодо забезпечення дітей належним харчуванням, необхідною медичною допомогою та сприятливими умовами проживання - свідчить про свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками по відношенню до дітей. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюється як невиконання батьками своїх батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітніх дітей. Відповідач своїх батьківських обов`язків, зокрема обов`язку виховувати та утримувати дітей до досягнення повноліття, не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання, в зв`язку з чим орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тростянецької селищної ради, звертається з позовом про позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частки від заробітку матері до досягнення повноліття.

Представник органу опіки та піклування Тростянецької селищної ради Рєзнікова В.В. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо виховання дітей, з січня місяця 2026 діти знаходяться в будинку дитини, але відповідач за шість місяців лише один раз відвідала дітей. Діти проживали в незадовільних матеріально-побутових умовах, не мали достатнього догляду, харчування. Діти потребують постійного контролю стану здоров`я лікарями, але матір цьому перешкоджає. При виїзді дільничного лікаря до помешкання відповідача, остання помешкання не відкриває в будинок не пускає. Як вбачається з висновку про доцільність позбавлення батьківських прав орган опіки та піклування Тростянецької селищної ради, останній вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_4 відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дітей, відповідача доцільно позбавити батьківських прав. З цією вимогою також погоджується комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тульчинської міської ради.

Відповідачу ОСОБА_4 у судовому засіданні 23.06.2026 було вручено копію позову з додатками та надано час для ознайомлення та надання відзиву, але остання в подальшому неодноразово не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином. Клопотань про відкладення слухання справи суду не надала, також відповідачка не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до ч.1 ст. 191 ЦПК України, не надала своїх заперечень та доказів на їх підтвердження, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачкою заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що не суперечить положенню частини 2 ст. 191 та частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги органу опіки та піклування та пояснив, що позбавлення батьківських прав громадянку ОСОБА_4 відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 буде відповідати інтересам дітей, оскільки відповідач дійсно свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо виховання дітей, про що надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача для долучення до справи.

У відповідності до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно копії паспорта ID № НОМЕР_1 орган, що видав 0534, дата видачі 10.11.2023, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 уродженка с. Левківці Тульчинського району Вінницької області; (а.с. 11)

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 12.01.2026 року № 2026/000476267, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована з 16.04.2054 року за адресою: АДРЕСА_2 ; (а.с. 12)

Відповідно довідки старости Капустянського старостинського округу Тростянецької селищної ради Гайсинського району вінницької області від 07.10.2026 за № 02-16/1-65, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; (а.с. 132)

Відповідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (серія НОМЕР_3 , видане Тростянецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.03.2024 року), актовий запис № 22, відомості про батьків містять: батько - ОСОБА_9 (записаний за вказівкою матері відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 15.01.2026 року № 00055909403); в графі «Мати» ОСОБА_4 ; (а.с. 7,9)

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (серія НОМЕР_4 , видане Тростянецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України), актовий запис № 5, батьками дитини зазначено в графі «Батько» ОСОБА_9 (записаний за вказівкою матері відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 14.01.2026 року № 00055895922); в графі «Мати» ОСОБА_4 ; (а.с. 8,10)

Відповідно листа Гайсинського РУП ВП № 2 від 13 січня 2026 року за № 10318-2026 встановлено, що гр. ОСОБА_4 притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП (неналежне виконання батьківських обов`язків) від 29.12.2025 року; (а.с. 20)

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 29.12.2025 року, складеного службою у справах дітей за місцем проживання ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), будинок, в якому проживає ОСОБА_4 разом із співмешканцем ОСОБА_6 , складається із 2 кімнат, та веранди. Під час обстеження умов проживання в кімнатах було брудно та не прибрано, скрізь розкидані речі, наявний неприємний запах. Приготовленої їжі не було, також відсутні запаси продуктів харчування. Водопостачання відсутнє. В одній з кімнат наявні два ліжка, зламаний комод, телевізор, який не працює, кімнатна стінка зі зламаними дверцятами. На ліжках відсутня постільна білизна. На кухонному столі стояв брудний посуд та недоїдки їжі. Кімната опалюється грубою. В іншій кімнаті наявні зламана шафа та туалетний столик. Кімната повністю заповнена сміттям. Для дітей не організовані спальні місця ( ОСОБА_7 спить на ліжку разом з дорослими, а ОСОБА_8 в дитячому візку), у дітей відсутній запас сезонного одягу та взуття. В будинку не створені належні умови для проживання та розвитку дівчаток. Також долучено фото докази умов проживання ОСОБА_4 ; (а.с. 24,49-51, 97-99)

Відповідно листа Гайсинського РУП ВП № 2 від 12 січня 2026 року встановлено, що 10.01.2026 року о 23:59 год. до ЧЧ відділення поліції надійшло повідомлення з Тростянецької районної лікарні про те, що каретою ШМД доставлено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 жительку АДРЕСА_1 з діагнозом: множинні різані рани лівого передпліччя та забій грудної клітки. Виїздом СОГ до Тростянецької лікарні було опитано гр. ОСОБА_4 , яка пояснила, що 10.01.2026 року під час спільного розлиття алкоголю зі своїм співмешканцем ОСОБА_10 , в ході раптово виниклого конфлікту, остання, з метою залякати співмешканця, взяла кухонний ніж та ним спричинила собі тілесні ушкодження. Під час даної події в будинку перебували двоє малолітніх дітей гр. ОСОБА_4 ; (а.с. 21)

Відповідно до рішення виконавчого комітету Тростянецької селищної ради від 12.01.2026 року №11 «Про негайне відібрання дітей», малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було відібрано від матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З метою забезпечення безпеки дітей, їх було невідкладно направлено до КНП «Тростянецька лікарня» для обстеження стану здоров`я, надання необхідної медичної допомоги в стаціонарних умовах; (а.с. 20)

Відповідно листа КНП «Тростянецький ЦПМСД» від 08.01.2026 № 18, встановлено, що дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , задекларована 12.01.2026 року у лікаря - педіатра Тростянецької АЗПСМ - ОСОБА_11 .

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не задекларована у жодного з лікарів КНП « Тростянецький ЦПМСД» у зв`язку з відсутністю документів.

Законні представники ОСОБА_4 та ОСОБА_12 не здійснюють належний догляд за дітьми. Сімейного лікаря практично не відвідують, рекомендацій не виконують.

Діти проживають в незадовільних матеріально-побутових умовах, не мають достатнього догляду, харчування дітей не збалансоване.

Діти потребують постійного контролю стану здоров`я лікарями, але законні представники тому перешкоджають. При відвідуванні дільничного лікаря помешкання не відкривають, в будинок не пускають; (а.с. 22)

Відповідно листа КНП «Тульчинський обласний центр МРПДД ВОР» від 03.07.2026 за № 423 встановлено, що діти, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходяться на вихованні в КНП «Тульчинський обласний центр МРПДД ВОР» з 16.01.2026 року по даний час на повному державному утриманні.

За період перебування дітей в закладі мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відвідувала малолітніх доньок 1 раз, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_5 . При відвідуванні мати цікавилась станом здоров`я дітей, їх розвитком, привозила гостинці.

Згідно характеристики від 15.01.2026 року №02-18/2, наданої Капустянським старостинським округом на гр. ОСОБА_4 , зазначено, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації.

За період проживання в селі зарекомендувала себе з негативної сторони, гр. ОСОБА_4 , офіційно не працевлаштована, стабільних доходів немає. Умови проживання незадовільні; (а.с. 20)

12.01.2026 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тростянецької селищної ради було розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Було прийнято рішення від 12.01.2026 року № 12 про позбавлення батьківських прав: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та підготовки висновку про доцільність позбавлення матері батьківських прав;(а.с.13)

Висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Тростянецької селищної ради від 12.01.2026 року за № 12, визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;(а.с. 14-17)

Відповідно висновку прокурора Тульчинської окружної прокуратури від 19.10.2026 року, прокурор вважає що надані матеріали містять істотні відомості, які можуть свідчити про невиконання ОСОБА_4 батьківських обов`язків та створення небезпечних умов для малолітніх дітей.

За умови підтвердження наведених обставин первинними доказами, встановлення винного характеру поведінки відповідачки та з`ясування відсутності реальних змін у її ставленні до виконання батьківських обов`язків, прокурор вважає обґрунтованим задоволення позову в частині позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вимогу про стягнення аліментів належить вирішити відповідно до статей 180-183 Сімейного кодексу України, з визначенням розміру аліментів з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, інших істотних обставин і законодавчо встановлених мінімальних гарантій для дітей.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та яким обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частина першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції про права дитини права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених норм права дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини(стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У статті 12 Конвенції про права дитини встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, при чому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Суд дійшов переконання, що висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідає інтересам дітей, так як відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для розвитку дітей.

Ці докази суд належним чином оцінив у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема висновком про доцільність позбавлення батьківських прав, вважаючи його достатнім та обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дітей, у зв`язку з чим позов в частині позбавлення батьківських прав підлягає до задоволенню.

Також суд звертає увагу, що згідно з ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, внаслідок чого суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Щодо вимог про стягнення аліментів, суд виходить зі слідуючого.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відтак, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які мають стягуватись з відповідача, судом враховано інтереси дітей, стан їх здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, яка є здоровою та працездатною, інших утриманців не має, виходячи з визначеного законодавством прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, суд приходить до висновку про те, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь юридичної чи фізичної особи, на утриманні якої буде перебувати діти, починаючи з дня подачі позову до суду, а саме з 16.01.2026 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оскільки позовну заяву пред`явлено до суду 16.01.2026, тому, починаючи з цієї дати суд присуджує аліменти.

Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 3328 грн. за вимогу про стягнення аліментів.

Так, судовий збір не справляється за подання: заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Оскільки позивач звертався з позовом в інтересах малолітніх дітей, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 3328,00 грн за вимогу про позбавлення батьківських прав.

Керуючись ст. ст. 150, 152, 155, 164-166, 180-182, 184, 191 СК України, ст. 4, 13, 19, 76-82, 141, 263- 265, 280 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Тростянецької селищної ради в інтересах малолітніх: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 уродженку с Левківці Тульчинського району Вінницької області відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 уродженки с Левківці Тульчинського району Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) матері, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь юридичної чи фізичної особи, на утриманні якої будуть перебувати малолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня пред`явлення позову - 16.01.2026 до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 уродженки с Левківці Тульчинського району Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3328,00 грн. за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав та 3328,00 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 20.10.2026 року.

Суддя Дамчук О.О.