Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про приватну власність, з них:
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №211/8077/26
Суддя: Ніколенко Д. М.
Справа № 211/8077/26
Провадження № 2/211/6051/26
РІШЕННЯ
іменем України
19 жовтня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді – Ніколенко Д.М.,
за участю секретаря судового засідання – Медведєвої А.Д.,
позивача - ОСОБА_1 , представника позивача – Починка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,-
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами вказавши, що рішенням Виконкому Довгинцівської районної Ради народних депутатів м.Кривого Рогу Дніпропетровської області №142/1 від 24.05.1996р. їй було розподілено земельну ділянку під будівництво житлового будинку та господарчих споруд (гараж, сарай, душ, вбиральня, літня кухня) по АДРЕСА_1 (зараз– АДРЕСА_2 . На даній земельній ділянці нею було побудовано житловий будинок та господарчі споруди. 10.02.2000 року рішенням Виконавчого комітету Довгинцівської районної ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області №52/3 новому житловому будинку по АДРЕСА_3 . Вона сплачує земельний податок за земельну ділянку за вищезазначеною адресою: АДРЕСА_1 . 25.11.2024 року вона звернулася до Криворізької міської ради (надалі – Відповідач-1) із заявою про безоплатну передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_2 28.02.2025 року Відповідачем-1 було прийнято Рішення №3516 про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і безоплатній передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Дане рішення Відповідача обґрунтовано тим, що відповідно до підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд). Щоб зареєструвати своє право власності на вищезазначений житловий будинок, вона також звернулася до відділу з питань державного архітектурного контролю виконкому Криворізької міської ради (надалі –Відповідач-2) з метою реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією (декларації про готовність до експлуатації індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт по об`єкту: «Нове будівництво житлового будинку А-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 »). Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №ДП161260224281, зареєстрованого Відповідачем-2, їй було відмовлено у реєстрації вищезазначеної декларації та повернуто її на доопрацювання у зв`язку з відсутністю копії документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об`єкт. Таким чином, вона опинилася у «замкнутому колі» та немає можливості у позасудовому порядку завершити процедуру безоплатної передачі у власність земельної ділянки на підставі наявність збудованого на ній будинку, оскільки для Відповідача-1 для оформлення права власності чи користування земельною ділянкою необхідна наявність зареєстрованого права власності на нерухоме майно (будівлі, споруди). А для реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією, на підставі якої вона зможе зареєструвати право власності на збудований житловий будинок, Відповідачу-2 необхідний документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об`єкти нерухомого майна. Вона вичерпала позасудовий спосіб легалізації свого права власності на вищезазначений житловий будинок, тому вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав в судовому порядку з позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Саме на підставі рішення суду вона зможе отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ставши повноцінним власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, та завершити процедуру безоплатної передачі їй у власність земельної ділянки, звернувшись до Відповідача-1 із відповідним зверненням.
Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
24 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача Криворізької міської ради – Совою Ю.В. було скеровано відзив на позовну заяву, за змістом якого Криворізька міська рада заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, оскільки не доведено, що позивач на відповідній правовій підставі користується земельною ділянкою, на якій було здійснено самочинне будівництво житлового будинку. Крім того, відповідно до матеріалів справи, подана позивачем декларація про готовність до експлуатації об`єкта була повернута Відділом з питань архітектурно – будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради на доопрацювання. Таким чином, доказів прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту - житлового будинку з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_2 у встановленому законодавством порядку позивачем не надано. Також за результатом розгляду звернення ОСОБА_1 про безоплатну передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будину, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_2 , рішенням Криворізької міської ради 28.02.2025 №3516 позивачеві відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і безоплатній передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Рішення міської ради є обгрунтованим та таким що не оскаржувалось у встановленому законом порядку.
Ухвалою суду від 27 серпня 2026 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті.
В судовому засіданні позивач та її представник – адвокат Починок В.В. надали пояснення, аналогічні викладеним в позові. Наполягали на задоволенні вимог, оскільки ними вичерпано всі можливі позасудові заходи задля набуття права власності.
Відповідачі до суду не з`явились. Повідомлялись про час та місце розгляду справи.
У наданому до суду відзиві на позов від Криворізької міської ради, представник просила проводити розгляд справи за їх відсутності.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 суду пояснив, що є сусідом позивачки з 2016 року, коли придбав земельну ділянку поруч і розпочав будівництво, яке тривало до 2019 року. На момент придбання земельної ділянки, у позивачки вже був побудований будинок. У них склались добросусідські відносини. Спорів щодо меж земельних ділянок немає. Позивачка належним чином утримує свою земельну ділянку, а також займається благоустроєм вулиці.
Вислухавши позивача та її представника, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Як встановлено судом, рішенням Виконкому Довгинцівської районної Ради народних депутатів м.Кривого Рогу Дніпропетровської області №142/1 від 24.05.1996 року ОСОБА_1 було розподілено земельну ділянку площею 980 м2 по АДРЕСА_1 під будівництво індивідуального житлового будинку, житловою площею 70 м2, та господарчих споруд (гараж, сарай, душ, вбиральня, літня кухня) (а.с.7 – копія витягу з рішення).
Відповідно до зведеного акту вартості будівель споруд та довідки з Криворізького БТІ від 05.05.1997 року, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (а.с.9-10 – копія акту та довідки).
Рішенням Виконавчого комітету Довгинцівської районної ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області №52/3 від 10.02.2000 року «Про впорядкування адресного господарства» на підставі заяви ОСОБА_1 новому житловому будинку по АДРЕСА_3 (а.с.8 – копія рішення).
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7100656012024 від 13.11.2024 земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 присвоєний кадастровий номер: 1211000000:03:431:0065, категорія земель – землі житлової та громадської забудови, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа земельної ділянки – 0,0973 га.
Позивач сплачує земельний податок за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28-29 – копії квитанцій). Позивачу також надходять податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області на оплату земельного податку за користування земельною ділянкою за вказаною вище адресою (а.с.30-31 – копії рішень).
25.11.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Криворізької міської ради із заявою про безоплатну передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_2 . 28.02.2025 року Відповідачем-1 було прийнято Рішення №3516 про відмову ОСОБА_1 в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і безоплатній передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яке мотивовано тим, що відповідно до підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд). Відповідно до матеріалів Комунального підприємства «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», що є складовою частиною наданої на розгляд технічної документації із землеустрою, на земельній ділянці на АДРЕСА_1 розташовані гараж, сарай, душ, вбиральня; на кадастровому плані в технічній документації й у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7100656012024, що сформований 03.11.2024, зображені контури споруд; на польовому абрисі зазначено, що одна зі споруд є житловим будинком; у складі наданої на розгляд документації із землеустрою відсутні відомості про реєстрацію права власності на житловий будинок за вищевказаною адресою. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 05.02.2025 відсутні дані про реєстрацію прав власності на житловий будинок за вищевказаною адресою (а.с.35-36- копія рішення).
Стаття 331 ЦК України визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, створене з додержанням вимог закону, та не регулює правовий режим самочинного будівництва. Відповідно до положень цієї статті право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди, інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів регулюється статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів. не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на таке майно.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є єдиним органом державної влади уповноваженим на встановлення факту готовності об`єкту до експлуатації та на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єкти.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі № 6-388цс15, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2710цс15, які є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, згідно з вимогами ст. 360-7 ЦПК України.
Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Підключення об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.
Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Також, згідно з положенями пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 №158 було затверджено Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) , збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт.
Відповідно до розділу ІІІ Порядку, прийняття в експлуатацію об`єктів здійснюється шляхом подання відповідної заяви у вигляді заповненої декларації власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об`єкти, за результатами технічного обстеження цих об`єктів шляхом реєстрації поданої ними декларації встановленої форми.
Відповідно до Технічного паспорту реєстраційний №ТІ01:4720-2804-4807-5604 від 19.03.2025 року, виготовленого сертифікованим експертом ФОП ОСОБА_3 , на земельній ділянці по АДРЕСА_2 наявні: житловий будинок А-2, гараж Б, сарай В, літній душ Г, вбиральня Д, навіс Е, замощення І, огорожа №1, ворота-хвіртка №2 (а.с.43-44 – копія тех.паспорту).
Так, позивач звернулася до відділу з питань державного архітектурного контролю виконкому Криворізької міської ради (надалі –Відповідач-2) з метою реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією (декларації про готовність до експлуатації індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт по об`єкту: «Нове будівництво житлового будинку А-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 »).
Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №ДП161260224281, зареєстрованого Відповідачем-2, ОСОБА_1 було відмовлено у реєстрації декларації та повернуто її на доопрацювання у зв`язку з відсутністю копії документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об`єкт (а.с.37-42 – копія витягу).
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Суд встановив, що вказане домоволодіння не є самочинним будівництвом в розумінні ст.376 ЦК України, що підтверджується письмовими доказами по справі.
Як вже зазначалось судом, позивачу рішенням Виконкому Довгинцівської районної Ради народних депутатів м.Кривого Рогу Дніпропетровської області №142/1 від 24.05.1996 р. було розподілено земельну ділянку під будівництво житлового будинку та господарчих споруд (гараж, сарай, душ, вбиральня, літня кухня) по АДРЕСА_1 . Тобто, ОСОБА_1 правомірно отримала та користується земельною ділянкою за зазначеною адресою, сплачує земельний податок протягом часу експлуатації земельної ділянки, що підтверджується квитанціями. Останній надходять податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області на оплату земельного податку за користування земельною ділянкою за вказаною вище адресою, тобто держава в особі уповноважених органів визнає право та обов`язки позивача щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .
Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 підключений до централізованого водопостачання, газопостачання, електропостачання. Позивач є споживачем даних послуг, які отримує та оплачує на підставі договорів, укладених з надавачами даних послуг (а.с.11-27 – копії договорів, актів та квитанцій).
Крім того, відповідно до витягу з технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: «Відомості про встановлення межових знаків», сусідами позивача, суміжними землекористувачами, погоджені межі земельної ділянки, що свідчить про відсутність порушення прав третіх осіб. Вказана обставина також підтверджена свідком ОСОБА_2 .
Також за адресою ділянки: АДРЕСА_2 сертифікованим інженером - геодезистом був виконаний комплекс топографо-геодезичних робіт, за результатами яких був складений Технічний звіт та отримані погодження КП «Кривбасводоканал», КП «Криворіжтепломережа», Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», АТ «Укртелеком», відсутні порушення прав третіх осіб.
Про склад будівель та споруд свідчить виготовлений 19.03.2025 р. сертифікованим інженером ФОП ОСОБА_3 технічний паспорт (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:4720-2804-4807-5604) на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 із схематичним планом розташування будівель та споруд, планом будинку, експлікацією приміщень житлового будинку, та характеристикою.
За результатами технічного обстеження вищезазначеного житлового будинку встановлена можливість його надійної та безпечної експлуатації (сторінка 1, 4 Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва), про що також було зазначено при перевірці з метою реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією (сторінка 7 Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва). Також помилок не виявлено по багатьох критеріях, необхідних для реєстрації даної декларації, зокрема, за такими критеріями перевірки: наявність відомостей про проведення експертизи проєкту будівництва з питань міцності, надійності та довговічності будинків і споруд (сторінка 14 Протоколу перевірки до Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва); відповідність вказаного місцерозташування об`єкта обраній адресі (сторінка 15 Протоколу перевірки до Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва) тощо.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набути правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.
Враховуючи викладене, а також те, що іншого способу захисту права власності у позивача немає, в зв`язку з неможливістю надання до відділу з питань державного архітектурного контролю виконкому Криворізької міської ради з метою реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об`єкт, суд вважає, що позивачем правомірно набуто право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що вказані в технічному паспорті реєстраційний №ТІ01:4720-2804-4807-5604 від 19.03.2025 року, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , тому вважає можливим визнати за нею право власності на зазначене нерухоме майно, що згідно пункту 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV є підставою для державної реєстрація права власності та інших речових прав.
Судові витрати залишити за позивачем.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд-
ухвалив:
позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що вказані в технічному паспорті реєстраційний №ТІ01:4720-2804-4807-5604 від 19.03.2025 року, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.10.2026 року.
Суддя Д.М.Ніколенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua