Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші справи позовного провадження
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №294/870/20
Суддя: Коломієць О. С.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №294/870/20 Головуючий у 1-й інст. Білера І.В.
Категорія 84 Доповідач Коломієць О. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Шалоти К.В.
з участю секретаря
судового засідання Драч Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №294/870/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, орган опіки та піклування Чуднівської міської ради Житомирської області, про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Чуднівського районного суду Житомирської області від 22 травня 2026 року, яка постановлена під головуванням судді Білери І.В.,
у с т а н о в и в:
У липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив виключити з актового запису про народження №24 від 03.03.2020 відомості про позивача як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування позову вказував, що з липня 2017 року по жовтень 2019 року він проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка народила дитину і при реєстрації народження вказала його батьком, про що було внесено відомості до актового запису №24 від 03.03.2020 та було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 Чуднівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
На даний час у нього виник сумнів щодо того, чи дійсно він являється батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідачка у добровільному порядку не бажала звернутися із спільними заявами до органу РАЦС про вилучення з актового запису сина відомостей про нього як батька дитини ОСОБА_3 , зробити ДНК-експертизу теж відмовилася.
Враховуючи вище викладене, він змушений був звернутися з даним позовом.
Ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області від 22 травня 2026 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору, Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, орган опіки та піклування Чуднівської міської ради Житомирської області, про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини закрито у зв`язку із відмовою позивача від позову.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що під час розгляду справи суд першої інстанції не замінив третю особу без самостійних вимог - орган опіки та піклування Чуднівську міську раду Житомирського району Житомирської області на належний орган опіки та піклування, а саме виконавчий комітет Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, розглянувши справу без його участі.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки висловлена ним під час розгляду справи позиція щодо непідтримання позовних вимог через відсутність висновку судової молекулярно-генетичної експертизи не свідчить про відмову від позову, крім того відповідно до положення ст.49 ЦПК України, позовні вимоги, викладені ним у позовній заяві від 07.07.2020 він не змінював.
Додає, що суд в даній ухвалі зазначив, що відповідно до п.4 ч.1 ст.225 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо позивач відмовився від позову. В той же час в абзаці 3 на сторінці 3 даної ухвали зазначив, що позивачем у підготовчому засіданні 21.04.2023 та в судовому засіданні 19.05.2026 заявлено про непідтримання позовних вимог за відсутності висновку судової молекулярно-генетичної експертизи. Тобто посилання суду, на яких ґрунтується ухвала суду, в різних її трактуваннях протирічить одна одній.
Зазначає, що суд також не взяв до уваги та належним чином не надав оцінки показам відповідача ОСОБА_2 , в яких вона заявляла, що він не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та тричі відмовлялась з`явитися до експертного закладу для здачі зразків крові для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Враховуючи вищезазначене, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу місцевого суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Учасники справи своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.
Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та їх вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі на підставі ст.49, 255 ЦПК України, суд першої інстанції, враховуючи позицію ОСОБА_1 , висловлену в судовому засіданні, розцінив непідтримання ним позовних вимог як відмову від позову та прийняв відмову ОСОБА_1 від позову про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини. Таким чином, суд першої інстанції, врахувавши, що позивач відмовляється підтримувати позовні вимоги за наявними у справі матеріалами, підстави для неприйняття такої відмови не встановлено, відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, відтак дійшов висновку, що провадження у справі необхідно закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, враховуючи наступне.
Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив виключити з актового запису про народження №24 від 03.03.2020 відомості про позивача як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 07.08.2020 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання, яке не проведено.
Ухвалою судді від 04.02.2025 справу прийнято до провадження судді Білери І.В., у справі призначено підготовче судове засідання на 25.03.2025.
Ухвалою суду від 25.03.2025 задоволено клопотання позивача, у справі призначено судову молекулярно — генетичну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
05.03.2026 на адресу суду надійшла інформація від Відділення судово-медичної генетичної ідентифікації Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово — медичної експертизи» МОЗ України про повернення ухвали суду про проведення експертизи без виконання. Відповідно до інформації, проведення експертизи не є можливим, оскільки ОСОБА_2 разом з дитиною для відбору зразків крові не з`явилась.
Ухвалою суду від 06.03.2026 провадження у справі відновлено, призначено судовий розгляд на 21.04.2026.
У підготовчому судовому засіданні судом роз`яснено відповідачці наслідки ухилення від участі в експертизі у відповідності до вимог ст. 109 ЦПК України та позивачу право на задоволення позовних вимог за наявними у справі матеріалами без висновку експерта.
Відповідачка повідомила, що позовні вимоги визнає, але від судової молекулярно- генетичної експертизи відмовляється.
Водночас позивач під час судового засідання повідомив суд про не підтримання позовних вимог у випадку відсутності висновку судової молекулярно — генетичної експертизи.
Ухвалою суду від 21.04.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.05.2026.
У судовому засіданні 19.05.2026 судом з`ясовано у відповідачки, що у випадку повторного призначення судової молекулярно - генетичної експертизи остання разом з дитиною не з`явиться для її проведення, позовні вимоги визнає.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У статті 255 ЦПК України визначені підстави для закриття провадження у справі.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 68/13646/15, закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі у разі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього позову.
Закриття провадження у справі – це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення, у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем, суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Отже, відмова від позову є одностороннім вільним волевиявлення позивача шляхом здійснення процесуальної дії, спрямованої на завершення розгляду судом справи. У разі подання позивачем такої заяви суд зобов`язаний перевірити, чи відповідає подана заява дійсній волі позивача та роз`яснити позивачу наслідки вчинення такої дії.
Закриваючи провадження по справі, суд в своїй ухвалі вказав, що висловлену ОСОБА_1 під час розгляду справи позицію щодо непідтримання позовних вимог, він розцінює як відмову від позову, тому відповідно до ст. 49, 255 ЦПК України прийняв відмову ОСОБА_1 від позову про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини.
Заперечуючи проти закриття провадження у справі, позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на відсутність свого волевиявлення на закриття провадження у справі, наголошує на тому, що він не відмовлявся від позову, оскільки зацікавлений у вирішенні спору по суті.
При цьому колегія суддів вважає помилковим прийняття судом першої інстанції позиції позивача про непідтримання ним вимог через відсутність висновку судової молекулярно-генетичної експертизи як відмову від позову, оскільки в матеріалах справи відсутня належним чином оформлена заява ОСОБА_1 про відмову від позову. Також суд не пересвідчився в тому, що наміри позивача відмовитись від позову є добровільними, безумовними, остаточними і йому зрозумілі наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України.
Таким чином, оцінюючи підстави для закриття провадження по справі та висловлені категоричні заперечення позивача щодо відмови від позову, відсутність в матеріалах справи заяви про відмову від позову, не роз`яснення судом позивачу наслідків закриття провадження у справі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування зазначеної ухвали як передчасно постановленої.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскаржена ухвала суду про закриття провадження постановлена з порушенням норм процесуального права, що, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чуднівського районного суду Житомирської області від 22 травня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19 жовтня 2026 року.
Головуючий Коломієць О.С.
Судді Талько О.Б.
Шалота К.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua