Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №295/6131/25 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 295/6131/25 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Доповідач Шалота К.В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,

за участю: секретаря

судового засідання Прохорчук Д. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи

апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області, в інтересах якої діє представник Шуман Оксана Андріївна,

на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 12 березня 2026 року та додаткове рішення Богунського районного суду міста Житомира від 31 березня 2026 року, ухвалені у складі судді Зосименка О. М. у місті Житомирі,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец Комплект Постач" про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

1. У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до Богунського районного суду міста Житомира з позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області (далі – відповідач, Служба) про відшкодування майнової шкоди.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 грудня 2024 року на автомобільній дорозі М-06 Київ–Чоп, 153 км + 300 м, внаслідок падіння дерева на проїзну частину дороги було пошкоджено автомобіль марки “Cadillac Escalade”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачці та перебував під керуванням ОСОБА_2 .

3. Відповідно до висновку експертизи №13 від 31 січня 2025 року розмір матеріального збитку, завданого власнику зазначеного автомобіля становить 605 482,21 грн.

4. Позивачка вважає, що пошкодження її автомобіля відбулося внаслідок неналежного утримання Службою автомобільної дороги, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

5. На підставі зазначеного ОСОБА_1 просила суд:

— стягнути зі Служби на свою користь майнову шкоду у розмірі 605 482,21 грн, а також судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн, судовий збір у розмірі 6 054,82 грн та витрати на проведення експертизи у розмірі 6 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення

6. Богунський районний суд міста Житомира рішенням від 12 березня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково.

Стягнув зі Служби на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля у сумі 604 663,27 грн (вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди).

Стягнув зі Служби на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у розмірі 5 994 грн та судовий збір у розмірі 6 048,76 грн.

7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторона позивача довела наявність неправомірності дій відповідача (їх протиправної поведінки, бездіяльності) через невжиття заходів з ліквідації аварійних дерев у межах смуги відведення автомобільної дороги, що призвели до пошкодження автомобіля позивача, а також наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між протиправною бездіяльністю та виникненням шкоди в результаті ДТП через пошкодження автомобіля позивачки, тому саме на відповідача покладається обов`язок з відшкодування такої шкоди у розмірі відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу, яку підтверджено відповідним висновком експертизи, оскільки відповідачем не спростовано винної бездіяльності.

8. Богунський районний суд міста Житомира додатковим рішенням від 31 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково.

Стягнув зі Служби на користь позивачки витрати на правничу допомогу у розмірі 9 400 грн.

9. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу у сумі 15 000 грн є неспівмірними зі складністю справи, обсягом її матеріалів та кількістю підготовлених процесуальних документів, у зв`язку з чим з урахуванням критеріїв розумності та пропорційності зменшив розмір заявлених витрат.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

10. Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати основне та додаткове рішення місцевого суду й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову та заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

11. Апеляційна скарга мотивована тим, що:

— суд першої інстанції розглянув справу у підготовчому засіданні без участі представника відповідача, який не зміг з`явитися у судове засідання через участь в іншій судовій справі;

— позивачкою не доведено сукупності передбачених статтею 1166 ЦК умов для покладення на Службу обов`язку з відшкодування шкоди, зокрема, протиправності поведінки відповідача, його вини та причинного зв`язку між такою поведінкою і пошкодженням автомобіля;

— суд першої інстанції помилково надав преюдиційного значення обставинам, зазначеним у постанові Житомирського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2025 року у справі №278/6815/24, оскільки Служба участі у розгляді цієї справи не брала, а її посадові особи до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 140 КУпАП не притягувалися;

— суд першої інстанції не врахував, що експлуатаційне утримання відповідної ділянки автомобільної дороги здійснювало ТОВ “Спец Комплект Постач” на підставі договору від 11 квітня 2024 року №41, а напередодні ДТП виконавцем проводилося патрулювання цієї ділянки дороги, під час якого падіння дерева на проїзну частину або узбіччя не зафіксовано;

— поза увагою суд першої інстанції залишено доводи про відсутність у Служби на момент ДТП правових підстав для контролю за станом зелених насаджень та видачі лісорубних квитків на видалення аварійно-небезпечних дерев у межах смуги відведення автомобільних доріг;

— суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам про те, що падіння дерева зумовлене несприятливими погодними умовами та мало характер непереборної сили;

— суд першої інстанції врахував висновок судової експертизи лише в частині визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, залишивши поза увагою, що експерт не зміг встановити причину ДТП, наявність у водія технічної можливості уникнути зіткнення та причинний зв`язок між ДТП та її наслідками, а також не підтвердив і не спростував зв`язок між виявленими пошкодженнями автомобіля та наїздом на дерево;

— у додатковому рішенні суд першої інстанції посилався на договір про надання правової допомоги від 13 лютого 2025 року, додаткову угоду від 22 квітня 2025 року та акт виконаних робіт на суму 10 000 грн, які у матеріалах справи відсутні;

— витрати на правничу допомогу належним чином не підтверджені та не відповідають критеріям співмірності, оскільки не надано відомостей про час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, представник позивачки участі у судових засіданнях не брав, а на момент звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення фактично сплачено лише 3 000 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

12. Представник позивача – адвокат Рябчун О. С. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

13. Заперечення на апеляційну скаргу мотивовано тим, що:

— законодавство встановлює обов`язок балансоутримувача дороги вести облік зелених насаджень, регулярно проводити їх обстеження щодо визначення категорії стану дерев, в разі виявлення пошкоджених дерев звертатись у відповідні органи для проведення санітарних рубок;

— ознаки сухостою вказують, що дерево впало внаслідок тривалого процесу старіння, що дозволяло визначити аварійність дерева при проведенні щоденних або сезонних перевірок;

— матеріалами справи підтверджено факт пошкодження автомобіля позивачки, а відповідачем не спростовано презумпцію своєї вини та не надано доказів належного обстеження відповідної ділянки дороги і зелених насаджень, зокрема матеріалів лісовпорядкування, санітарних чи лісопатологічних обстежень або звернень щодо проведення санітарної рубки;

— посилання апелянта на припинення видачі лісорубних квитків для користувачів зеленими насадженнями не свідчить про відсутність вини, а дані GPS-трекера автомобіля третьої особи не доводять відсутність поваленого дерева на ділянці автомобільної дороги, де сталося ДТП;

— доводи апелянта про настання ДТП внаслідок непереборної сили не відповідають дійсності, оскільки синоптична ситуація у вигляді дощу та мокрого снігу і наявність помірного або свіжого вітру не можуть бути форс-мажорними обставинами, а сертифікат Торгово-промислової палати України на підтвердження існування форс-мажору апелянтом не надано.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

14. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 14 квітня 2026 року апеляційну скаргу відповідача залишив без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам статті 356 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), надав строк для усунення її недоліків.

15. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 22 квітня 2026 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та встановив строк для подання відзиву.

16. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 14 травня 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи.

Короткі позиції учасників справи в апеляційному суді

17. Представник відповідача – Шуман О. А. у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у скарзі, яку просила задовольнити.

18. Представник позивача – адвокат Рябчун О. С. у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не визнала, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

19. Представник третьої особи у судове засідання не прибув, повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи у порядку, передбаченому частиною 6 статті 128 ЦПК шляхом надіслання судових повісток про виклик до електронного кабінету третьої особи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

20. ОСОБА_1 є власником автомобіля марки “Cadillac Escalade”, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 (далі також - автомобіль), що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

21. 11 квітня 2024 року Службою (замовник) та ТОВ “Спец Комплект Постач” (виконавець) уклали договір на закупівлю послуг за кодом 63710000-9 “Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області, протяжністю 479,6 км)”, згідно якого:

– виконавець зобов`язався своїми силами і засобами та/або із залученням співвиконавців надавати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення протяжністю 479,6 км відповідно до планів-завдань, дефектних актів, відомостей обсягів робіт та технічної специфікації, а також прийняв від замовника відповідні автомобільні дороги та штучні споруди на них для надання таких послуг (пункти 1.1, 1.2 договору);

– виконавець прийняв від замовника право на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення протяжністю 479,6 км у Житомирській області, у т. ч. придорожніх зелених насаджень, що знаходяться на балансі замовника (пункт 1.7);

– обов`язок виконавця, зокрема, здійснювати заходи, спрямовані на усунення загроз безпечному проїзду автотранспорту, ліквідацію наслідків дорожньо-транспортних пригод, стихійного лиха, надзвичайних та аварійних ситуацій, а у разі виявлення надзвичайної або аварійної ситуації — негайно повідомити про це замовника (пункт 1.8.).

22. Відповідно до інформації Житомирського обласного центру з гідрометеорології від 06 грудня 2024 року вбачається, що вночі 7 грудня у Житомирі та області на дорогах очікувалась ожеледиця (І рівень небезпеки – жовтий).

– прогноз погоди на 7 грудня по [Житомирській] області: хмарно. Вночі невеликий сніг та мокрий сніг з переходом у дощ. Вночі слабка ожеледь, слабкий туман, на дорогах ожеледиця. Вітер південно-східний, 5-10 м/с. Температура протягом доби від 2 морозу до 3 тепла;

– прогноз погоди на 8 грудня: хмарно. Вночі помірний дощ, місцями з мокрим снігом. Вдень невеликий дощ. Вночі та вранці місцями туман. Вітер південно-східний, 5-10 м/с. Температура протягом доби від 1 морозу до 4 тепла.

23. 08 грудня 2024 року працівниками УПП в Житомирській області складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі на автодорозі М-06 Київ-Чоп 153 км+300 м, згідно якого слідує, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану": на проїзній частині лежить сухе дерево. За результатами обстеження ділянку визнано такою, що не відповідає вимогам, правилам, нормам та стандартам у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та не забезпечує безпечний проїзд транспортних засобів.

24. За змістом дефектної відомості по результату огляду транспортного засобу від 27 грудня 2024 року, складеної судовим експертом Бородіним А. В., встановлено такі ушкодження: 1) права передня фара головного світла, зруйнована; 2) капот – маються деформації на ребрах жорсткості; 3) переднє праве крило – деформовано; 4) права передня стійка - деформована; 5) праве бокове дзеркало – зруйновано корпус, заміна, фарбування; 6) ручка відкривання правої задньої дверки, пошкоджено хромоване покриття; 7) заднє праве крило – деформовано; 9) рейлінги на даху (2 шт, правий, лівий) – зруйновані; 10), решітка радіатора – зруйновано пластик; 11) гумовий ущільнювач люка на даху – деформовано (порушено герметичність).

25. 31 січня 2025 року за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи на замовлення ОСОБА_1 судовий експерт ОСОБА_3 склав висновок № 13 від 31 січня 2025 року, відповідно до якого 1) ринкова вартість автомобіля марки “Cadillac Escalade”, д.н.з. НОМЕР_1 , 2016 року випуску, пошкодженого внаслідок падіння дерева, яке мало місце 08 грудня 2024 року станом на момент огляду 27 грудня 2024 року, в пошкодженому стані, складає 2 302 953,53 грн, 2) вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля станом на 08 грудня 2024 року складає 605 482,21 грн, 3) вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля станом на 08 грудня 2024 року складає 260 347,21 грн.

26. Згідно із актом виконаних робіт №5/24 АТ від 31 січня 2025 року вартість виконаних ОСОБА_3 послуг по проведенню автотоварознавчої експертизи складає 6 000 грн без ПДВ.

27. Претензією від 04 березня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рябчун О. С. просила Службу відшкодувати майнову шкоду, завдану пошкодженням автомобіля позивачки у розмірі 605 482,21 грн та витрати за проведення експертизи у розмірі 6 000 грн.

28. Листом від 15 квітня 2025 року Служба повідомляла адвоката Рябчун О. про відсутність підстав для задоволення претензії, оскільки за наслідками пригоди, яка сталася 8 грудня 2024 року на автомобільній дорозі М-06 Київ–Чоп, км 153+300, працівники Служби не притягувалися до адміністративної відповідальності, не встановлено вину у передбаченому порядку.

29. 26 січня 2026 року за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, інженерної експертизи, проведених на підставі ухвали суду від 03 грудня 2025 року, судовий експерт Косуха С. В. склав висновок №КСЕ-19/106-25/23529-АВ, відповідно до якого:

– вартість матеріального збитку завдана власнику автомобіля Cadillac Escalade, р.н. НОМЕР_1 на 08 грудня 2024 року становила 259 528,27 грн (289 111,27 грн з ПДВ);

– вартість відновлювального ремонту автомобіля Cadillac Escalade, р.н. НОМЕР_1 на 08 грудня 2024 року становила 604 663,27 грн (703 273,27 з ПДВ);

– пошкодження, відображені у протоколі огляду транспортного засобу та висновку експерта №13 від 31 січня 2025 року, могли бути утворені під час наїзду на дерево при ДТП 08 грудня 2024 року. Підтвердити або спростувати причинний зв`язок між утворенням цих пошкоджень та наїздом автомобіля на дерево експерту не видалось можливим, так як відсутні певні ознаки на підставі яких можливо зробити категоричний висновок;

– щодо питань: (1) що з технічної точки зору стало причиною ДТП? (2) чи мав технічну можливість водій автомобіля Cadillac Escalade, р.н. НОМЕР_1 уникнути зіткнення із перешкодою (дерево) шляхом екстреного гальмування? (3) чи є причинний зв`язок між даним ДТП та його наслідками?, - то з наданих на експертизу матеріалів дослідити вказані питання не видається можливим, оскільки для вирішення запитань необхідно визначити певні вихідні дані, а саме: визначити швидкість руху автомобіля Cadillac Escalade, р.н. НОМЕР_1 ; завантаження вказаного автомобіля; час падіння дерева на проїзну частину або відстань, на якій знаходився вказаний автомобіль від місця падіння дерева в момент початку його падіння; визначити (запропонувати) момент виникнення небезпеки водію вказаного автомобіля.

Позиція апеляційного суду

30. Згідно з частиною 1 статті 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

31. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).

32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).

33. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).

34. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

(1)Щодо основного рішення суду першої інстанції від 12 березня 2026 року

35. Згідно з частиною 3 статті 14, частиною 1 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

36. Статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості – невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

37. Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні (частина 1 статті 24 Закону України «Про дорожній рух»).

38. За змістом статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» державне керування автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої направляється й координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади в області транспорту і який має свої органи керування на місцях.

39. Основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, забезпечення сталого функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами (пункти 2, 4 статті 11 Закону України "Про автомобільні дороги").

40. Орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом; санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення (статті 13 Закону України "Про автомобільні дороги").

41. За приписами пунктів 2, 5, 10 розділу першого Загальних положень Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі – Правила), ремонт і утримання дорожніх об`єктів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.

42. Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані, серед іншого: забезпечувати зручні і безпечні умови руху, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища.

43. Розділом 2 Правил визначено обов`язки і права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій, де серед інших зазначено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити – невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (пункт 11 Правил).

44. Відповідно до пункту 25 Правил власники та користувачі земельних ділянок, що розташовані в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, зобов`язані утримувати в належному стані зелені насадження тощо.

45. Розміщення зелених насаджень на автомобільних дорогах загального користування повинно відповідати вимогам ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану". Розміщення зелених насаджень на узбіччях і укосах земляного полотна автомобільних доріг не допускається. Зелені насадження повинні бути ліквідовані протягом 10 діб з моменту виявлення.

46. Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється власниками дорожніх об`єктів або уповноваженими ними органами та Державтоінспекцією.

47. Встановлено, що органом державного керування автомобільними дорогами загального користування у Житомирській області є Служба автомобільних доріг у Житомирській області, на балансі якої перебувають усі автомобільні дороги загального користування області.

48. Враховуючи системний аналіз наведених норм та правил, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що Служба є належним відповідачем у справі.

49. Щодо оцінки обґрунтованості позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача відшкодування завданої майнової шкоди, апеляційний суд врахує таке.

50. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

51. Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

52. Зобов`язання про відшкодування шкоди – це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

53. Відповідно до положення частини 1 та 2 статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

54. Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка завдала шкоду, за змістом статті 1166 ЦК є: 1) протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; 2) шкідливий результат такої поведінки, тобто наявність самої шкоди; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди, та 4) вина особи у заподіянні шкоди.

55. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду.

56. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із завданою шкодою.

57. Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини, тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

58. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14, підстав відступити від якого Верховний Суд не встановив.

59. Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

60. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 77, стаття 79, частина 1 статті 80 ЦПК).

61. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (стаття 12 ЦПК).

62. Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК.

63. У частині 1 статті 89 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

64. У справі, яка переглядається, встановлено, що 08 грудня 2024 року на автодорозі М-06 Київ-Чоп 153км+300м сталось пошкодження автомобіля марки “Cadillac Escalade”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок зіткнення з деревом, яке перебувало на проїзній частині цієї дороги.

65. Відповідно до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 08 грудня 2024 року, складеному працівниками УПП в Житомирській області, вбачається, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки автодороги М-06 Київ-Чоп 153 км+300 м не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану": на проїзній частині лежить сухе дерево. За результатами обстеження цю ділянку визнано такою, що не відповідає стандартам у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та не забезпечує безпечний проїзд транспортних засобів.

66. Встановивши, що Служба повинна здійснювати контроль за забезпеченням безпечного руху на автомобільній дорозі, яка перебуває на її балансі, усувати виявлені недоліки, які несуть ризик настання негативних наслідків, завдання шкоди учасникам дорожнього руху, урахувавши доведеність позивачем завдання шкоди та її розмір, причинний зв`язок між невжиттям належних заходів щодо забезпечення безпечного стану дороги і пошкодженням транспортного засобу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову та стягнення із Служби на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження її автомобіля через неналежне утримання автомобільної дороги у розмірі 605 482,21 грн.

67. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для покладення на Службу цивільно-правової відповідальності за пошкодження автомобіля позивача через відсутність вини та причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) Служби та завданням шкоди, оскільки Служба не спростувала своєї вини у заподіянні шкоди ОСОБА_1 , внаслідок падіння аварійного дерева та пошкодження автомобіля позивача, що є обов`язком заподіювача шкоди в деліктних правовідносинах в силу вимог частини 2 статті 1166 ЦК.

68. Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності дають підстави для висновку про доведеність протиправної бездіяльності Служби, яка своєчасно не вжила належних заходів для виявлення аварійного дерева, що спричинило завдану майнову шкоду позивачеві.

69. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для покладення на Службу цивільно-правової відповідальності за пошкодження автомобіля позивача через те, що працівники Служби до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 140 КУпАП не притягувались, оскільки відсутність постанови суду про притягнення певної посадової особи до адміністративної відповідальності не виключає можливості встановлення підстав цивільно-правової відповідальності у межах розгляду цивільної справи про відшкодування шкоди.

70. Матеріалами справи підтверджено факт пошкодження автомобіля позивачки, а відповідачем не спростовано презумпцію своєї вини та не надано доказів належного обстеження відповідної ділянки дороги і зелених насаджень, зокрема матеріалів лісовпорядкування, санітарних чи лісопатологічних обстежень або звернень щодо проведення санітарної рубки.

71. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для покладення на Службу відповідальності за завдання шкоди позивача внаслідок ДТП через те, що експлуатаційне утримання відповідної ділянки автомобільної дороги здійснювало ТОВ “Спец Комплект Постач” на підставі договору від 11 квітня 2024 року №41, оскільки у разі, коли шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, відповідно до частини 2 статті 1172 ЦК відшкодувати її повинен замовник.

72. За встановлених обставин справи, а також враховуючи вимоги статей 10, 13 Закону України «Про автомобільні дороги», статті 9 Закону України «Про дорожній рух», апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нести відповідальність за завдану позивачем шкоду зобов`язана саме Служба автомобільних доріг у Житомирській області.

73. Апеляційний суд звертає увагу, що саме до повноважень та обов`язків Служби належить вибір підрядника, який на її замовлення буде здійснювати ремонт автомобільних доріг.

74. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги – відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (стаття 849 ЦК).

75. Згідно з частиною 1 статті 850 ЦК замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

76. Зважаючи на наведене, саме Служба автомобільних доріг у Житомирській області зобов`язана була вчиняти всі необхідні дії задля забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільними дорогами, які знаходяться на її балансі, у тому числі здійснювати контроль за виконанням підрядником покладених на нього обов`язків своєчасно та належним чином.

77. Невиконання чи неналежне виконання підрядником умов договору не звільняє замовника від відповідальності перед третіми особами, які не є стороною договору підряду.

78. Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, зазначеним у постановах від 16 квітня 2020 року у справі №904/5489/18, від 21 травня 2021 року у справі № 753/10817/16-ц.

79. Відповідач під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не довів відсутність вини у його діях (бездіяльності) та відсутність причинно-наслідкового зв`язку між падінням сухого дерева на проїзну частину автодороги та дорожньо-транспортною пригодою.

80. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що третьою особою як виконавцем проводилося патрулювання ділянки дороги, на якій сталося ДТП, під час якого падіння дерева на проїзну частину або узбіччя не зафіксовано, оскільки надані відповідачем скріншоти маршруту руху автомобілів за 7-8 грудня по автомобільній дорозі М-06 не містять відомостей про огляд зелених насаджень та не спростовують факт невідповідності ділянки дороги із аварійним деревом, яке спричинило ДТП, вимогам ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану".

81. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність у Служби на момент дорожньо-транспортної пригоди правових підстав для контролю за станом зелених насаджень та видачі лісорубних квитків на видалення аварійно-небезпечних дерев у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування державного значення, оскільки визначальним у цьому питанні є не наявність у Служби повноважень безпосередньо видавати відповідний дозвільний документ на вирубку дерев, а належне виконання покладених законом обов`язків щодо контролю за станом автомобільної дороги і придорожніх зелених насаджень, своєчасного виявлення небезпечних об`єктів та організації заходів щодо усунення загрози безпечному руху.

82. Тому відсутність у Служби повноважень безпосередньо видавати лісорубний квиток не звільняла її від обов`язку в межах наданих їй повноважень виявити небезпечні дерева та вживати або ініціювати передбачені законодавством заходи щодо усунення загрози безпечному руху.

83. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що завдання шкоди позивачу через падіння дерева сталося внаслідок несприятливих погодних умов, що мали характер обставин непереборної сили, оскільки відомості про погодні умови за 7-8 грудня 2024 року не свідчать про наявність надзвичайної та невідворотної за відповідних умов події, а відповідачем не доведено, що завдання позивачу шкоди спричинило надзвичайне природне явище, яке об`єктивно унеможливлювало виконання відповідних обов`язків щодо належного утримання дороги.

84. За таких обставин посилання на несприятливі погодні умови не є достатнім для висновку про те, що падіння дерева відбулося виключно внаслідок дії непереборної сили та що така обставина звільняє відповідача від цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди.

85. Щодо доводів апеляційної скарги про невстановлення висновком експертизи, окрім вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, - причин ДТП, наявності у водія технічної можливості уникнути зіткнення та причинний зв`язок між ДТП та її наслідками, а також зв`язку між виявленими пошкодженнями автомобіля та наїздом на дерево, слід зазначити таке.

86. У висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, інженерної експертизи від 26 січня 2026 року зазначено, що пошкодження автомобіля позивачки, відображені у протоколі огляду транспортного засобу та висновку експерта №13 від 31 січня 2025 року, могли бути утворені під час наїзду на дерево при ДТП - 08 грудня 2024 року.

87. При цьому, підтвердити або спростувати причинний зв`язок між утворенням цих пошкоджень та наїздом автомобіля на дерево експерту не видалось можливим через відсутність певних ознак на підставі яких можливо зробити категоричний висновок.

88. Надати відповіді на питання (1) що з технічної точки зору стало причиною ДТП, (2) чи мав технічну можливість водій автомобіля уникнути зіткнення із перешкодою (дерево) шляхом екстреного гальмування, (3) чи є причинний зв`язок між даним ДТП та його наслідками, судовому експерту також не видалось можливим через відсутність необхідних вихідних даних.

89. Колегія суддів вважає, що неможливість експерта надати відповідь на окремі питання поставлених експертові, зумовлена недостатністю вихідних даних, не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин пошкодження автомобіля позивача внаслідок зіткнення із деревом на проїзній частині дороги та не дає підстав для висновку про відсутність причинного зв`язку між неналежним станом відповідної ділянки дороги та заподіяною позивачці шкодою.

90. При цьому, відповідач не довів належними та допустимими доказами ані того, що ДТП сталося з інших причин, ніж внаслідок зіткнення автомобіля позивачки з деревом, як зазначено у акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 08 грудня 2024 року, ані відсутності причинного зв`язку між ДТП та його наслідками, ані того, що ДТП сталося з вини позивачки.

91. Відповідно до висновку експертизи від 26 січня 2026 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля “Cadillac Escalade”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 08 грудня 2024 року становила 604 663,27 грн без урахування ПДВ вартості складових.

92. Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив розмір завданої позивачу шкоди виходячи з установленої експертом вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

93. Такий підхід відповідає статті 1192 ЦК щодо права потерпілої особи на відшкодування збитків у розмірі вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого майна, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для іншого визначення розміру відшкодування.

94. Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції права представника відповідача на участь у судовому засіданні 12 березня 2026 року слід зазначити таке.

95. З матеріалів справи вбачається, що відповідач був повідомлений про судове засідання 12 березня 2026 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення представнику Служби поштового відправлення (судової повістки) 27 лютого 2026 року.

96. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 223 ЦПК якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

97. Докази на підтвердження повідомлення суду першої інстанції про причини неявки представника відповідача в судове засідання 12 березня 2026 року в матеріалах справи відсутні.

98. Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про розгляд судом першої інстанції справи по суті у підготовчому засіданні, що є порушенням вимог статті 200 ЦПК та порушенням права представника відповідача на участь у розгляді справи в місцевому суді.

99. Водночас апеляційна скарга не містить посилань на конкретні докази чи пояснення, які відповідач був позбавлений можливості подати суду внаслідок розгляду справи за відсутності його представника та які могли б мати істотне значення для правильного вирішення спору.

100. При цьому, суд апеляційної інстанції надав можливість відповідачу подати докази, заявити клопотання, що не були подані (заявлені) в місцевому суді з незалежних від нього причин.

101. Представник відповідача в суді апеляційної інстанції будь-яких клопотань не заявив, нових доказів, які не були подані в суді першої інстанції з поважних причин, суду не подавав.

102. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що розгляд судом першої інстанції справи 12 березня 2026 року за відсутності представника відповідача не свідчить про таке порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення спору по суті.

103. Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, надав належну оцінку наявним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та відшкодування позивачці шкоди, завданої пошкодженням її автомобіля.

104. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на правильність ухваленого рішення не впливають, а тому апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а основне рішення суду першої інстанції - без змін.

(2)Щодо додаткового рішення суду першої інстанції від 31 березня 2026 року

105. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

106. Згідно із пунктами 1, 2 частини 2 статті 137 ЦПК за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

107. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК).

108. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК).

109. Відповідно до частини 5 статті 137 ЦПК у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

110. У справі, яка переглядається, позивачкою заявлено до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яку надавала адвокат Рябчун О., у фіксованій сумі 15 000 грн.

111. Заперечуючи проти заявленого позивачкою розміру витрат на правничу допомогу, відповідач посилався в суді першої інстанції на їх неспівмірність, відсутність відомостей про час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, неучасть представника позивачки у судових засіданнях та фактичну сплату лише частини гонорару.

112. Зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачкою до відшкодування витрати на правничу допомогу у сумі 15 000 грн є неспівмірними зі складністю справи, обсягом її матеріалів та кількістю підготовлених процесуальних документів, урахувавши критерії розумності та пропорційності вважав, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню має становити 9 400 грн.

113. Щодо доводів апеляційної скарги про посилання в додатковому рішенні на договір про надання правової допомоги від 13 лютого 2025 року, додаткову угоду від 22 квітня 2025 року та акт виконаних робіт на суму 10 000 грн, які у матеріалах справи відсутні, слід зазначити таке.

114. Із матеріалів справи слідує, що на підтвердження понесення позивачкою витрат на правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги від 17 грудня 2024 року, укладений між позивачкою та Адвокатським бюро «Олесі Рябчун», додаткову угоду від 12 березня 2026 року до вказаного договору, якою визначено фіксований розмір гонорару у сумі 15 000 грн, платіжну інструкцію від 15 травня 2025 року № 15-1380087 на суму 3 000 грн.

115. Отже, посилання місцевого суду у додатковому рішенні на інші дати договору про надання правничої допомоги, додаткової угоди та акт виконаних робіт є помилковим.

116. Водночас така помилка у додатковому рішенні не спростовує факту існування між позивачкою та адвокатом Рябчун О. договірних відносин з надання правничої допомоги, погодження фіксованого розміру гонорару та надання правничої допомоги у цій справі, а тому не спростовує висновків місцевого суду про наявність підстав для відшкодування позивачці понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в цій справі в суді першої інстанції.

117. Доводи апеляційної скарги про відсутність у заяві про ухвалення додаткового рішення та додатків до неї відомостей про час, витрачений адвокатом Рябчун О. у зв`язку з наданням правничої допомоги позивачу, колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем та адвокатом у договорі про надання правничої допомоги погоджено саме фіксований розмір гонорару.

118. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначила, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

119. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

120. Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі через те, що станом на дату подання заяви рішення суду першої інстанції не набуло законної сили, позивачем сплачено лише 3 000 грн за правничу допомогу відповідно до договору, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК).

121. Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 01 квітня 2026 року у справі № 754/58/22. Указана судова практика Верховного Суду є незмінною.

122. Відповідно до пункту 3.1 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги зазначено, що розмір гонорару визначається сторонами в твердій грошовій сумі і складає 15 000 грн. Розмір гонорару включає в себе: складання та подання до Богунського районного суду м. Житомира позовної заяви ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області про відшкодування майнової шкоди; складання та подання до суду процесуальних документів (клопотань, заяв) під час здійснення представництва інтересів клієнта у справі №295/6131/25, участь в судових засіданнях у справі.

123. У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 зауважено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

124. Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

125. Водночас колегія суддів враховує, що суд першої інстанції не поклав на відповідача всю заявлену позивачкою суму витрат на правничу допомогу, а врахувавши заперечення відповідача, критерії, передбачені частиною 4 статті 137 ЦПК, зменшив їх розмір до 9 400 грн.

126. Колегія суддів враховує, що зобов`язання між адвокатом та клієнтом не є безумовно обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат, оскільки суд повинен оцінити реальність, необхідність та розумність витрат, які покладаються на іншу сторону.

127. Зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню до суми 9 400 грн, суд першої інстанції урахував обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, заяву адвоката Рябчун О. про розгляд справи за її відсутності, заяву відповідача про зменшення судових витрат, застосував критерії, передбачені частиною 4 статті 137 ЦПК.

128. За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку місцевого суду про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивачки про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та не свідчать про наявність підстав для скасування чи зміни ухваленого судом першої інстанції додаткового рішення у цій справі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

129. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК).

130. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 375 ЦПК).

131. Розглянувши спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, встановив фактичні обставини справи та належно оцінив докази наявні в матеріалах справи та хоча допустив певні порушення норм процесуального права, однак останні не призвели до неправильного вирішення спору по суті, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

Щодо розподілу судових витрат

132. Оскільки апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін, розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області, в інтересах якої діє представник Шуман Оксана Андріївна, залишити без задоволення.

2. Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 12 березня 2026 року та додаткове рішення Богунського районного суду міста Житомира від 31 березня 2026 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 19 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач К.В. Шалота

Судді О. С. Коломієць

О. Б. Талько