Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №203/2370/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2256/26 Справа № 203/2370/26 Суддя у 1-й інстанції - Качаленко Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши клопотання захисника Алпенідзе К.Т., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на постанову Центрального районного суду м. Дніпра від 21 травня 2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

за участю:

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 27.02.2026 року о 00:15 годині в м. Дніпро міст Старий (Амурський) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Lexus RX 350H» державний номерний знак НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та в закладі охорони здоров`я КП «ДБКЛБ» ДОР відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник Алпенідзе К.Т., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати постанову та закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі зазначає про те, що судове рішення є необґрунтованим, та таким що підлягає скасуванню.

Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що в суді першої інстанції не було доведено факту керування транспортним засобом. Зазначає, що ОСОБА_1 категорично заперечує проти тверджень, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Зазначає, що матеріали справи не містять об`єктивної необхідності у поліцейських для зупинки ОСОБА_1 , а тому вважає, що зупинка була безпідставною.

Долучений до матеріалів справи відеозапис з бодікамер поліцейських не містить початку зупинки транспортного засобу, а розпочинається з моменту коли він не рухається, а стоїть.

Позиції учасників судового розгляду.

Будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи адвокат ОСОБА_2 та адвокат Чорновол А.О. у судове засідання не з`явилися, причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадів, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

З урахуванням того, що адвокат ОСОБА_2 та адвокат Чорновол А.О. належним чином та завчасно повідомлений про дату та час розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку смс-повідомлення, у судове засідання не з`явилися, а тому з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без їх участі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, категорично заперечував щодо відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Мотиви апеляційного суду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, враховую, що оскаржувана постанова була постановлена без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його адвоката. Крім того, матеріали справи не містять доказів направлення копії постанови на адресу ОСОБА_1 . Так, оскаржувана постанова була отримана в електронному кабінеті адвокатом Алпенідзе К.Т. 24.05.2026 року у неділю о 00:37 годині. Вказані обставини визнаю поважними та з метою доступу до правосуддя і забезпечення права на захист вважаю, що пропущений строк підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Вказані вимоги закону районним судом не були дотримані в повному обсязі.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №601618 від 27.02.2026 року, 27 лютого 2026 року о 00:15 годині в м. Дніпро міст Старий (Амурський) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Lexus RX 350H» державний номерний знак НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та в закладі охорони здоров`я КП «ДБКЛБ» ДОР відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Обґрунтовуючи своє рішення, районний суд у постанові вказав, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена: письмові пояснення особи, яка притягається до відповідальності; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№601618 від 27.02.2026; рапортом поліцейського УПП ДПП в Дніпропетровській області від 27.02.2026, про зупинку водія ОСОБА_1 на підставі п.7 ч.1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію"; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.02.2026 о 00 год.19 хв.; відеозаписом, що є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №601618 від 27.02.2026.

Однак вказані документи суперечать викладеним в апеляційній скарзі поясненням адвоката Алпенідзе К.Т., наданим суду апеляційної інстанції поясненням ОСОБА_1 , та не відповідають вимогам щодо складання таких процесуальних документів, про що слушно наголошує апелянт у своїй апеляційній скарзі, та не є достатніми доказами винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, навпаки був готовий пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Телефонував дружині, щоб вона приїхала на місце зупинки транспортного засобу, щоб не залишати автомобіль на мосту. Однак, поліцейські, ігноруючи ці обставини, склали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 ПДР України. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що зупинка його автомобіля працівниками поліції була безпідставною, оскільки жодних порушень ПДР ним скоєно не було.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 №1103, з наступними змінами).

За приписами частини 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного розгляду, переглянути відеозапис з бодікамери працівників поліції, де зафіксовано події, які мали місце 27.02.2026 року – не вдалося, оскільки диск із відеозаписом до апеляційного суду надійшов пошкодженим, має багато подряпин, а тому відтворити відеозапис не вдалося.

У зв`язку з цим, 17.09.2026 року та 23.09.2026 року апеляційним судом на електронну пошту УПП в Дніпропетровській області були надіслані відповідні запити щодо надання для огляду відеозапису з бодікамер поліцейських на які зафіксовані вищезазначені події, однак у наданих відповідях на запити зазначено, що строк зберігання відеозаписів відповідно до Інструкції становить 30 діб, а тому надати відеозапис від 27.02.2026 року немає можливості.

За приписами ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Тобто, обов`язок надання доказів того, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за законом покладається на службову особу, що склала протокол про адміністративне правопорушення.

Отже, до матеріалів адміністративної справи не долучено належних та достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, тому, протокол не відповідає вимозі його достовірності.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Згідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим cт. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника Алпенідзе Катерини Тінтушевни, яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника Алпенідзе Катерини Тінтушевни, яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити.

Постанову Центрального районного суду м. Дніпра від 21 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, — скасувати.

Постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Ю. Іванченко