Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №202/9779/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2694/26 Справа № 202/9779/26 Суддя у 1-й інстанції - Логвіненко Т. Г. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 24 вересня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 24 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

У постанові суду зазначено, що 27.08.2026 о 11 годині 28 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в закладі «Pablo Elfobar» за адресою: м. Дніпро, вул. Яскрава 19, здійснила торгівлю з рук одноразовими пристроями для паління «Elfbar» без марки акцизного збору, чим порушила вимоги чинного законодавства постанови КМУ від 27.12.2010, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративного правопорушення порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції як незаконної та необґрунтованої.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що висновок суду про те, що вона не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу є неправдивим та спростовується матеріалами справи.

Вказує, що 15 вересня 2026 року (за 9 днів до судового засідання) через підсистему «Електронний суд» вона подала заяву про розгляд справи без її участі та письмові заперечення на протокол. Однак суд першої інстанції не надав оцінки поданим запереченням, що свідчить про неповне та необ`єктивне з`ясування обставин справи та неналежну оцінку доказів, що істотно обмежило право апелянта на захист та позбавило можливості отримати належну судову оцінку наданих доводів.

Апелянт зазначає, що в її діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

Так, диспозиція ст. 156 КУпАП передбачає, що відповідальність може нести тільки спеціальний суб`єкт. Відповідно до цієї статті, відповідальність за правопорушення несуть особи, які є продавцями, адміністраторами або іншими працівниками торгівлі, що безпосередньо здійснюють продаж алкогольних або тютюнових виробів.

Зауважує, що вона не є підприємцем, не працюю продавцем та не має відношення до торгівлі алкоголем або тютюном.

Предмет, через який складено протокол, є її особистою річчю. Поліцією було вилучено особисту річ, яка не була предметом продажу. Жодного факту реалізації або пропозиції продажу не зафіксовано.

У матеріалах справи відсутні відомості про те, яка саме акцизна марка повинна бути на відповідній продукції, її колір, вид, хто повинен її наносити та інші обов`язкові характеристики. Відсутній висновок експерта, який би підтверджував, що вилучені предмети містять фальсифіковані або підроблені акцизні марки, що порушують норми законодавства.

У протоколі відсутні підписи понятих у передбачених графах, а матеріали справи не містять відомостей про здійснення належної відеофіксації процесу огляду та вилучення.

Таким чином, процедура проведення огляду та вилучення була порушена, що ставить під сумнів законність отриманих доказів та їх допустимість у судовому розгляді.

На підставі наведеного ОСОБА_1 просить постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 24 вересня 2026 року скасувати, провадження у справі щодо неї закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила розглянути апеляційну скаргу без її участі. Враховуючи наведене апеляційний суд, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, вважає за можливим провести апеляційних перегляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Приймаючи оскаржену постанову у справі про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вина останньої у вчинені інкримінованого їй адміністративного правопорушення доведена повністю та підтверджена сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 168951, протоколом огляду, поясненнями та іншими матеріалами.

Проте, з таким висновком не можна погодитись з огляду на наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 168951 від 27.08.2026, близько 11:28 годин 27 серпня 2026 року за адресою:м. Дніпро, вул. Яскрава, буд. 19, в закладі «Pablo Elfobar» ОСОБА_1 здійснила торгівлю з рук одноразовими пристроями для паління «Elfbar» без марки акцизного збору, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП.

У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “-”.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи, про що у відповідній графі наявний підпис останньої (а.с.1).

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 , 27.08.2026 близько 11:20 він зайшов в магазин «Pablo Elfobar» по вул. Яскрава, 19 в м. Дніпрі, де у продавчині магазину купив рідину для електронного куріння «Elfbar 1500 Pink Lemonade» за 350 грн, яка містить нікотин. Так як йому не дали чек за покупку, то він запитав, чи є ліцензія на продаж цього товару, і чи є касовий апарат. Продавчиня відповіла, що касового апарату і ліцензії немає. Після чого він зателефонував до поліції (а.с.3).

Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 27.08.2026, за адресою: АДРЕСА_2 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у ОСОБА_1 було вилучено пристрій одноразовий для паління рідин без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме «Elfbar 1500 Pink Lemonade» в кількості 1 шт, вартістю 400 грн (а.с.4).

Згідно електронного рапорту працівника поліції, 27.08.2026 об 11:28 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , виявили продаж рідин для паління з нікотином без марок акцизного податку, заявник з муніципальної варти - ОСОБА_3 (а.с.2).

В матеріалах справи наявна фототаблиця, на якій зафіксовано фасад магазину «Pablo Elfobar», пристрій одноразовий для паління рідин «Elfbar 1500 Pink Lemonade» та копія паспорта ОСОБА_1 (а.с.5-8).

Апеляційний суд вважає, що наявні докази у сукупності не відображають усі обставини, які мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення та не підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 торгівлі одноразовими пристроями для паління без марок акцизного податку.

Так, положеннями ч.1 ст.156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Відповідно до п. 14.1.107 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — ПК) марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів;

За п. 226.2, 226.5 ст. 226 ПК, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. Маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За п. 228.9 ст. 228 ПК відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Отже, для притягнення особи до відповідальності за ст. 156 КУпАП слід встановити, чи здійснювалась роздрібна торгівля тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку.

Як убачається з матеріалів справи, органом поліції ОСОБА_1 ставиться у провину здійснення в магазині «Pablo Elfobar» торгівлі з рук одноразовими пристроями для паління «Elfbar» без марок акцизного збору встановленого зразка (протокол про адміністративне правопорушення, а.с.1).

Натомість згідно пояснень свідка ОСОБА_3 , 27.08.2026 в магазині «Pablo Elfobar» він купив рідину для електронного куріння «Elfbar 1500 Pink Lemonade» за 350 грн, яка містить нікотин (а.с.3).

Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 27.08.2026, в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у ОСОБА_1 було вилучено пристрій одноразовий для паління рідин без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме «Elfbar 1500 Pink Lemonade» в кількості 1 шт, вартістю 400 грн (а.с.4).

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів неможливо об`єктивно встановити предмет правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, - одноразовий пристрій для паління рідин, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, чи рідина для електронного куріння, - яку за поясненнями свідка ОСОБА_3 він купив в магазині «Pablo Elfobar».

Крім того, згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

За приписами ст. 17 даного Закону у разі порушення вимог ст. 15 Закону посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, а до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Тобто, суб`єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності в цих галузях, а не будь-які інші особи.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що в приміщенні магазину «Pablo Elfobar» у ОСОБА_1 вилучено пристрій одноразовий для паління рідин без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме «Elfbar 1500 Pink Lemonade» в кількості 1 шт, вартістю 400 грн (а.с.4).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №168951, в закладі «Pablo Elfobar» ОСОБА_1 здійснила торгівлю з рук одноразовими пристроями для паління «Elfbar» без марки акцизного збору. Потерпілих, свідків правопорушення не встановлено (а.с.1).

На фототаблиці, наявній у матеріалах провадження (а.с.5-8), зображено зовнішній вид магазину, пристрій одноразовий для паління рідин «Elfbar 1500 Pink Lemonade» та копію паспорта ОСОБА_1 .

Проте будь-яких доказів на підтвердження здійснення ОСОБА_1 торгівлі в магазині «Pablo Elfobar», матеріали справи не містять.

Між тим за наслідками судового розгляду, за відсутності у матеріалах справи об`єктивної інформації про предмет адміністративного правопорушення та будь-яких доказів про здійснення саме ОСОБА_1 роздрібної торгівлі, суддя місцевого суду визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та наклав на неї адміністративне стягнення.

Отже, в порушення вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд не з`ясував, чи здійснювала ОСОБА_1 27.08.2026 в магазині «Pablo Elfobar» торгівлю, тобто, не перевірив, чи є вона у даному випадку суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП; не встановив предмет адміністративного правопорушення — одноразові пристрої для паління «Elfbar» без марок акцизного податку, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, чи рідина для електронного куріння «Elfbar», про за поясненнями свідка ОСОБА_3 він придбав у магазині.

Таким чином вказані обставини залишилися поза увагою судді місцевого суду і відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.156 КУпАП, не знайшли свого підтвердження доказами по справі.

З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення суддею місцевого суду не в повному обсязі дотримано вимоги, передбачені ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, унаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних, достатніх та допустимих доказів, дійшов безпідставного висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин.

Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.

Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом, мають бути витлумачені на користь останньої.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, постанову судді Індустріального районного суду масті Дніпра від 24 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 24 вересня 2026 року підлягає скасуванню, із закриттям провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — задовольнити.

Постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 24 вересня 2026 року про визнання винною і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 156 КУпАП – скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО