Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №932/9255/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2648/26 Справа № 932/9255/26 Суддя у 1-й інстанції - Мельник І. О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за участю:

захисника (в режимі відеоконференції) Конюшко Д. Б.

представника потерпілого Горенич Т. І.

апеляційну скаргу захисника Конюшка Д. Б. на постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 10 вересня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, стягнуто судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно із постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 10 вересня 2026 року, 11.06.2026 року приблизно о 12 год. 24 хв., водій ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького 83, керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN ID.4», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконалась у тому, що цей маневр буде безпечним для інших учасників руху, внаслідок чого скоїла зіткнення з транспортним засобом «TOYOTA HILUX», номер кузова/VIN « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався ліворуч. В результаті ДТП обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками. Своїми діями у цій частині ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржену постанову, провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що в матеріалах справи наявні два взаємовиключні експертні висновки, проте судом не було призначено комісійну автотехнічну експертизу до державної експертної установи для усунення суперечностей. Вказує, що суд безпідставно взяв до уваги висновок експерта, який влаштовував сторону обвинувачення, чим порушив засади рівності та змагальності сторін.

Зазначає, що у мотивувальній частині постанови суддя не навів жодного аргументу щодо відхилення висновку експерта № 2026-1208, поданого захисником Конюшком Д. Б., який підтверджував відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Захисник вважає, що постанова суду є незаконною, необгрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник потерпілого - адвокат Горенич Т. І. просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 10.09.2026 року залишити без змін.

Зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно було досліджено всі обставини справи в їх сукупності, в тому числі два висновки судових експертів, пояснення ОСОБА_3 , показання експерта, надані в судовому засіданні, протокол серії ЕПР1 № 690103 від 11.06.2026 року з підписом самої ОСОБА_1 , надана їм належна правова оцінка та з`ясовано, що ОСОБА_1 було скоєно адміністративне правопорушення, та встановлено, що вона є особою, винною у настанні ДТП, та підлягає адміністративній відповідальності.

Також представник зазначила, що ані ОСОБА_1 , ані її захисником в ході розгляду справи судом першої інстанції не заявлялося клопотання про призначення судової комісійної автотехнічної експертизи до державної експертної установи.

Вказала, що у висновку автотехнічного дослідження від 26.08.2026 року, складеному за заявою потерпілого ОСОБА_2 , було здійснено дослідження не тільки матеріалів справи, а й відеозапису ДТП, з якого чітко видно механізм пригоди.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника Конюшко Д. Б., який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав і наполягав на її задоволенні; представника потерпілого, яка заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримала надані письмові заперечення; вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.

Аналізуючи з урахуванням доводів апеляційної скарги висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає його законним і обґрунтованим, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690103 від 11.06.2026 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. 254 - 256 КупАП (а.с. 1); схемою місця події (а.с. 4); письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 3); відеозаписами з місця події; висновком експерта за результатами проведення експертного дослідження обставин і механізму ДТП № 10.1/022-Д від 26.08.2026 року (а.с. 84 — 107).

Так, відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції з досліджених матеріалів справи, механізм дорожньо-транспортної пригоди, яка є предметом розгляду, полягав у тому, що 11 червня 2026 року об 12 годині 24 хвилин, в м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького 83, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN ID.4», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконалась у тому, що цей маневр буде безпечним для інших учасників руху, внаслідок чого скоїла зіткнення з транспортним засобом «TOYOTA HILUX», номер кузова/VIN « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався ліворуч, чим порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Зазначені фактичні обставини повністю підтверджуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом з камери ситуаційного відеоспостереження м. Дніпра, з якого вбачається, що в момент зіткнення транспортних засобів саме автомобіль ««VOLKSWAGEN ID.4», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , змінює напрямок руху, частково зміщується в іншу смугу руху, при цьому не переконавшись, що це не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, що поза розумним сумнівом вказує на недотримання водієм ОСОБА_1 безпечної дистанції до іншого транспортного засобу, що рухався у попутному напрямку у сусідній смузі для руху.

Пункт 10.1. ПДР України встановлює, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Аналізуючи апеляційні доводи захисника щодо наявності у справі двох протилежних за змістом висновків експертів, суперечність між якими не усунута, суд апеляційної інстанції приходить до наступного.

Так, у справі наявний висновок експерта № 2026-1208 від 17.08.2026 року, складений судовим експертом Автономовим М. В. за заявою ОСОБА_1 , яким зокрема констатоване наступне: “в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «TOYOTA HILUX» ОСОБА_2 вбачаються невідповідності технічного характеру вимогам п.п. 13.1 та 13.3 ПДР України, які перебували в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди” (а.с. 41-49).

Одночасно у справі наявний висновок за результатами проведення експертного дослідження обставин і механізму ДТП № 10.1/022-Д від 26.08.2026 року, складений судовим експертом Драган В. М. за заявою ОСОБА_2 , в якому констатовано зокрема, що дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.4, 34.1 (горизонтальна розмітка) ПДР України, що з технічної точки зору перебувало у причинному зв`язку із настанням події даної ДТП (а.с.84-107).

Належить зазначити, що головна відмінність в оцінці експертами фактичних обставин події полягала у тому, що кожний із них виходив із різного характеру дій ОСОБА_3 під час пригоди. Так, експерт ОСОБА_4 виходив із того, що автомобіль під керування останньої рухався прямолінійно у своїй (середній) смузі руху, в якій і відбулося зіткнення з автомобілем «TOYOTA HILUX» під керуванням ОСОБА_2 , що виключає її винуватість у настанні події ДТП.

Натомість експерт ОСОБА_5 на підставі детального покадрового аналізу запису з камер відеоспостереження прийшов до висновку, що автомобіль під керуванням ОСОБА_3 під час пригоди, рухаючись у другій смузі руху, переміщувався у напрямку лівого краю проїзної частини, що і потягло його зіткнення з автомобілем «TOYOTA HILUX» під керуванням ОСОБА_2 , який у цей час рухався прямолінійно у крайній лівій смузі руху, що вказує на винуватість ОСОБА_3 у настанні події ДТП.

Суд першої інстанції фактично надав перевагу висновку експерта № 10.1/022-Д від 26.08.2026 року, визнавши ОСОБА_3 винуватою у настанні події ДТП, втім дійсно не навів мотивування такого рішення та відхилення висновку експерта № 2026-1208 від 17.08.2026 року, як про це слушно вказує апелянт.

Погоджуючись із правильністю по суті рішення суду у цій частині, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що перевага висновку експерта № 10.1/022-Д від 26.08.2026 року була надана грунтовно. Так, при складанні висновку експертного дослідження № 2026-1208 від 17.08.2026 року, експерт керувався зазначеними у заяві ОСОБА_3 вихідними даними, а з мотивувальної частини висновку не вбачається, що експерт здійснював детальний аналіз відеозапису ДТП, пояснень учасників ДТП. Натомість у висновку № 10.1/022-Д від 26.08.2026 року експерт покадрово проаналізував наданий відеозапис та навів вичерпне мотивування своїх висновків, а також окремо виклав детальне обгрунтування відмінності свого висновку від висновку експерта № 2026-1208 від 17.08.2026 року.

Будучи допитаним у судовому засіданні суду першої інстанції, експерт ОСОБА_5 надав вичерпні пояснення щодо свого висновку та надав відповіді на запитання. Грунтовних підстав для сумнівів у правильності його висновку не вбачається.

Відтак суд апеляційної інстанції погоджується з доводами захисника щодо відсутності детального мотивування відхилення висновку експерта, складеного за заявою ОСОБА_1 , втім дана обставина, з огляду на вищенаведене, не спростовує правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та не свідчить про істотне порушення норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення оскарженої постанови, а отже не є підставою для скасування або зміни правильного по суті судового рішення.

На переконання суду апеляційної інстанції, наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 , порушила вимоги п. 10.1 ПДР України, що перебуває у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, яка спричинила пошкодження транспортних засобів.

Доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є необґрунтованими та спростовуються вищевказаним.

Щодо апеляційних доводів про те, що за наявності в матеріалах справи двох взаємовиключних експертних висновків судом не було призначено комісійну автотехнічну експертизу до державної експертної установи для усунення суперечностей, суд апеляційної інстанції зазначає, що таке питання не було порушене стороною захисту ані в суді першої інстанції, ані у межах апеляційного провадження. Натомість зазначена суперечність було достатньою мірою усунута дослідженням змісту експертного висновку № 10.1/022-Д від 26.08.2026 року та допитом експерта ОСОБА_5 в суді першої інстанції.

Отже, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на досліджених доказах і такі висновки підтвердились під час апеляційного перегляду судового рішення, тому рішення суду про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку з порушенням нею вимог п. 10.1 ПДР, є законним та обґрунтованим.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

З огляду на викладене вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції – залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Конюшка Дениса Борисовича - залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 10 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 , яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А. А. Мазниця