Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №159/4423/26
Суддя: Гапончук В. В.
Справа № 159/4423/26 Провадження №33/802/985/26Головуючий у 1 інстанції:Чалий А. В.
Доповідач: Гапончук В. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 – Головенка Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Головенка Євгена Васильовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.09.2026 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04.07.2026 року о 17 годині 09 хвилин в селі Поворськ по вулиці Київська, керував транспортним засобом марки "Mercedes-Benz", д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, в порушення вимог п.2.5 а ПДР України, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.33-34).
Не погоджуючись із постановою судді захисник подав апеляційну скаргу, в якій вважає її необґрунтованою та винесеною без з`ясування істотних для справи обставин.
Вказує на те, що з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що свідки до його складення не залучались, але до матеріалів справи долучено диск з відеозаписами, на якому не зафіксовано чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у закладі охорони здоров`я.
Сторона захисту наголошує на тому, що ОСОБА_1 самостійно звернувся 04.07.2026 року до КНП «МТМО» де був проведений його огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат - тверезий.
Вважає, що такі дії ОСОБА_1 в сукупності ставлять під сумнів доведеність його вини у тому, що він відмовився пройти огляд для встановлення стану сп`яніння, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Просить постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.09.2026 року у справі № 159/4423/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.37-41).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710631 від 04.07.2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04.07.2026 року щодо ОСОБА_1 (а.с.2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.07.2026 року щодо ОСОБА_1 (а.с.3);
- зобов`язанням до протоколу серії ЕПР1 № 710631 від 04.07.2026 року щодо ОСОБА_1 (а.с.4);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7491227 щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КпАП України (а.с.8);
- відеозаписом з нагрудних боді камер інспекторів поліції та відеореєстратора з автомобіля працівників поліції, які знаходяться на DVD-R диску (а.с.10).
Згідно відгуку – характеристики, складеної поліцейським ВРПП Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Ковальчуком Р., вбачається, що згідно бази даних ІКС «ІПНП» на протязі одного року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с.9).
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими, немає.
Апеляційним судом встановлено, що поліцейськими дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Працівники поліції при виявленні руху транспортного засобу та зупинці ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння та складенні адміністративних матеріалів діяли цілком у законний спосіб.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Доводи апелянта про те, що поліцейськими не було залучено свідків до складення протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до положень п.4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1395 від 07.11.2015 року, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На долучених до матеріалах адміністративної справи відеозаписах із нагрудної боді-камери поліцейського чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 04.07.2026 року о 17 годині 09 хвилин керував транспортним засобом марки "Mercedes-Benz", д.н.з. НОМЕР_2 , та не простежується його згода на проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я.
Тому посилання захисника на порушення поліцейським встановленого законом порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння є безпідставними.
Колегія суддів вважає неспроможними доводи захисника про те, що ОСОБА_1 самостійно звернувся 04.07.2026 року до КНП «МТМО» де був проведений його огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат – тверезий, і цим доводам місцевим судом було надано вірну юридичну оцінку відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, та наведені ним та його довірителем в ході розгляду справи апеляційним судом, щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
З огляду на те, що вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ`єктивність дослідження судом обставин справи про адміністративне правопорушення, немає підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника Головенка Євгена Васильовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua