Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №161/9366/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/9366/25Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М.

Провадження № 22-ц/802/1188/26 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів – Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,

секретар Русинчук М.М.,

з участю: позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2

представників відповідачів Романішиної Т. Л. та Шевченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області, Волинської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами відповідачів Головного управління Національної поліції у Волинській області та Волинської обласної прокуратури на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2026 року в складі судді Кихтюка Р. М.,-

в с т а н о в и в :

У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим,що вона 04 грудня 2012 року звернулася із заявою до Луцького УМВС України у Волинській області про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, а саме, що 24 серпня 2012 року близько 14 год., подружжя ОСОБА_3 шляхом демонтажу вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 , самовільно вселились в раніше придбану квартиру, де вона проживала разом із неповнолітніми дітьми, внаслідок чого з квартири зникли речі, а саме: меблі, посуд, одяг та інші особисті речі сім`ї, чим їй було завдано матеріальної шкоди.

На підставі вказаної заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за №12012020010000457 від 04.12.2012, правова кваліфікація за ст. 356 КК України.

Досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні раніше здійснювалося слідчими Луцького МВ УМВС України у Волинській області, а на даний час СУ ГУНП у Волинській області. Головне управління національної поліції у Волинській області та Волинська обласна прокуратура впродовж тривалого часу вчиняють протиправну бездіяльність у розслідуванні зазначеного кримінального провадження. Строк досудового розслідування перевищує будь-які розумні межі здійснення слідства. Така бездіяльність відповідача грубо порушує її права та завдає значної моральної шкоди.

Факт протиправної бездіяльності органів досудового розслідування підтверджується судовими рішеннями, ухваленими за результатами розгляду її скарг.

Відповідно до листа Луцького міськрайонного суду Волинської області вбачається, що згідно інформації автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-З» за період з 2012 року по 2024 рік зареєстровано 518 її звернень зі скаргами на дії чи бездіяльність слідчого/прокурора та 13 – з цивільними позовами.

Також вказує, що розслідування в кримінальному провадженні триває з 04 грудня 2012 року та на дату звернення до суду з позовною заявою у травні 2025 році становить більше 12 років.

Вона є особою пенсійного віку, в результаті постійних звернень до органів досудового розслідування та судових інстанцій вона втратила сон, у неї погіршився стан здоров`я. Також вона зазнала душевних та психічних страждань, зміну звичного способу життя, адже була змушена постійно оскаржувати неправомірну бездіяльність та поновлювати своє право на належний розгляд кримінального провадження, в якому її визнано потерпілою. Постійно з цього приводу вона переживає та має надмірну тривожність.

Просить стягнути з Державного бюджету України у відшкодування моральної шкоди в розмірі 500000 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 30 червня 2026 року ухвалено позов ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області, Волинської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу досудового розслідування.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

В апеляційній скарзі Волинська обласна прокуратура просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги, у випадку задоволенні апеляційної скарги стягнути сплачений судовий збір.

Посилається на відсутність підстав для застосування вимог статей 1173,1174 ЦК України, недоведеність заподіяння моральної шкоди, оскільки реалізація права на оскарження дій чи бездіяльності органу досудового розслідування не тягнуть за собою виникнення права на відшкодування моральної шкоди, безпідставне неврахування судом правових висновків Верховного Суду при розгляді аналогічної категорії справ.

Головне Управління Національної Поліції України у Волинській області просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на недоведеність позивачем завдання їй моральної шкоди та відсутність підстав для її відшкодування з огляду на встановлені обставини справи.

У відзиві на апеляційні скарги представник позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , просить рішення суду залишити без змін, спростовує доводи апеляційних скарг. Мотивує відзив тим, що правовою підставою для відшкодування моральної шкоди позивачці ОСОБА_1 є приписи статей 1173,1174, ЦК України. Позивач є особою пенсійного віку Унаслідок постійних звернень до органів досудового розслідування вона зазнала незворотніх моральних страждань, а тривала систематична протиправна бездіяльність посадових осіб, зокрема надмірна тривалість досудового розслідування кримінальної справи є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини.

04 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Луцького УМВС України у Волинській області про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, а саме, що 24 серпня 2012 року, близько 14 год., подружжя ОСОБА_3 шляхом демонтажу вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 , самовільно вселились в раніше придбану квартиру, де проживала громадянка ОСОБА_1 разом із неповнолітніми дітьми, внаслідок чого з квартири зникли речі, а саме: меблі, посуд, одяг та інші особисті речі сім`ї ОСОБА_4 , чим завдали матеріальної шкоди.

Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 04 грудня 2012 року внесено відомості до ЄРДР №12012020010000457 правова кваліфікація ст.356 КК України за фактом самовільного вселення в квартиру ОСОБА_1 разом із неповнолітніми дітьми внаслідок чого з квартири зникли речі, а саме: меблі, посуд, одяг та інші особисті речі сім`ї ОСОБА_4 , чим завдали матеріальної шкоди.

07 серпня 2013 року заступником начальника СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області майор міліції в приміщені квартири АДРЕСА_1 по кримінальному провадженні №12012020010000457 провів огляд предмету: приміщення квартири АДРЕСА_1 .

В листопаді 2018 року позивач звернулася до суду з скаргою на бездіяльність старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.01.2019 в справі № 161/19345/18 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області задоволено частково. Постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області про розгляд клопотання від 15 листопада 2018 року скасовано. В задоволенні решти скарги відмовлено.

16.09.2019 позивач направила клопотання про проведення слідчих дій по кримінальному провадженні №12012020010000457, внесеному до ЄРДР 04.12.2012, з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Постановою слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 19.09.2019 у подане ОСОБА_1 клопотання було частково задоволено.

В зв`язку із цим позивач звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із скаргою на постанову слідчого СУ ГУНП у Волинській області про розгляд клопотання про проведення слідчих дій від 19.09.2019 р.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.10.2019 в справі № 161/16302/19 скаргу задоволено. Постанову слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 19.09.2019 про розгляд клопотання ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12012020010000457 скасовано. Зобов`язано слідчого СУ ГУНП у Волинській області розглянути клопотання від 16.09.2019 в порядку ст.ст.220, 110 КПК України.

07 листопада 2019 року слідчим СУ ГУНП у Волинській області винесено постанову про розгляд клопотання із змісту якого вбачається, що в задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 від 29 жовтня 2019 року по кримінальному провадженню № 12012020010000457 відмовлено.

З цих підстав позивач звернулася до суду з скаргою на бездіяльність слідчого та прокурора.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2019 в справі № 161/20337/19 скаргу ОСОБА_1 на слідчого та прокурора задоволено частково. Постанову слідчого СУ ГУНП у Волинській області про розгляд клопотання від 07 листопада 2019 року скасовано. Зобов`язано слідчого СУ ГУНП у Волинській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 29 жовтня 2019 року у чіткій відповідності до положень статті 220 КПК України. В задоволенні решти скарги відмовлено.

Постановами старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 10.06.2020 та постановою слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 27.02.2020 вказане кримінальне провадження в частині епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч. 4 ст. 190, ч.ч.4, 5 ст. 191, ч.2 ст.212 КК України було закрито підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу вказаних кримінальних правопорушень.

15.06.2020, 19.06.2020 позивач як потерпіла звернулася із скаргами до Луцького міськрайонного суду Волинської області на: постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 10.06.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020010000457 від 04.12.2012 в частині епізоду за ч.1 ст.358 КК України (ЄРДР №12014030010002241 від 02.09.2014); постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 10.06.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020010000457 від 04.12.2012 в частині епізодів за ч. 4 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 191 КК України (ЄРДР № 42012020010000065 від 27.12.2012, № 1201302013000032 від 09.01.2013, № 12016030010003967 від 30.08.2016, № 42017031010000059 від 12.06.2017, № 12017030010004076 від 01.09.2017, № 42018031010000151 від 31.10.2018, № 12019030000000433 від 25.04.2019, № 12019030000000435 від 25.04.2019); постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 10.06.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020010000457 від 04.12.2012 в частині епізоду за ч.1 ст.358 КК України (ЄРДР №42014030010000049 від 14.03.2014); постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 10.06.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020010000457 від 04.12.2012 в частині епізоду за ч.1 ст.358 КК України (ЄРДР №12014030010002546 від 01.10.2014); постанову слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 27.02.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020010000457 від 04.12.2012 в частині епізоду за ознаками вчинення, та кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України (ЄРДР №42017031010000056 від 12.06.2017).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.07.2020 в справі № 161/9467/20 скарги потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 10.06.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020010000457 від 04.12.2012 в частині епізоду за ч.1 ст.358 КК України (ЄРДР №12014030010002241 від 02.09.2014) скасовано.

Постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 10.06.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020010000457 від 04.12.2012 в частині епізодів за ч. 4 ст. 190, ч.ч.4, 5 ст. 191 КК України (ЄРДР № 42012020010000065 від 27.12.2012, № 1201302013000032 від 09.01.2013, № 12016030010003967 від 30.08.2016, № 42017031010000059 від 12.06.2017, № 12017030010004076 від 01.09.2017, № 42018031010000151 від 31.10.2018, № 12019030000000433 від 25.04.2019, № 12019030000000435 від 25.04.2019) скасовано.

Постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 10.06.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020010000457 від 04.12.2012 в частині епізоду за ч.1 ст.358 КК України (ЄРДР №42014030010000049 від 14.03.2014) скасовано.

Постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 10.06.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020010000457 від 04.12.2012 в частині епізоду за ч.1 ст.358 КК України (ЄРДР №12014030010002546 від 01.10.2014) скасовано.

Постанову слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 27.02.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020010000457 від 04.12.2012 в частині епізоду за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України (ЄРДР №42017031010000056 від 12.06.2017) скасовано. У задоволенні решти вимог скарг відмовлено.

Постановами старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 07.07.2020, 12.06.2020, 16.06.2020, 05.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 , як потерпілої про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012.

У зв`язку із цим ОСОБА_1 15.07.2020 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із скаргами на вказані постанови.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.07.2020 в справі № 161/11235/20 скаргу потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 12.06.2020 в частині відмови у задоволенні вимог п.1 клопотання потерпілої, а також постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 07.07.2020 в частині відмови у призначення та проведення почеркознавчої експертизи заяви про перегляд заочного рішення від 25.11.2009 скасовано. Зобов`язано старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області виконати в повному обсязі ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.02.2018 у справі № 161/19838/17 провадження № 1-кс/161/133/18.

Зобов`язано старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області призначити у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012 почеркознавчу експертизу по «Заяві про перегляд заочного рішення від 25 листопада 2009 року» у цивільній справі № 25491/09, з метою встановлення ким саме виконано підпис в графі. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

15.08.2020 старшим слідчим СУ ГУНП у Волинській області було винесено постанови про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012 по певних епізодах.

З цих підстав позивач звернулася до Луцького міськрайонного суду зі скаргою на постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012 в частині епізодів розпочатих за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 191 ч.ч.4, 5, 364 ч.2 та 358 ч.2 КК України (кримінальній провадження № 42012020010000065 від 27.12.2012, № 12013020130000032 від 09.01.2013, №12016030010003967 від 30.08.2016, № 42017031010000059 від 12.06.2017, № 12017030010004076 від 01.09.2017, № 42018031010000151 від 31.10.2018, 12019030000000433 від 25.04.2019, № 12019030000000435 від 2504.2019, 12015030010004175 від 26.12.2015, № 42018031010000150 від 31.10.2018 та № 12016030010003155 від 14.07.2016, постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізодів розпочатих за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364 ч.1 та 366 ч.1 КК України (кримінальні провадження № 42013020010000349 від 15.06.2013, № 12015030010001851 від 24.06.2015, № 42015030010000123 від 19.11.2015), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття 12012020010000457 від 04.12.2012 року, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.364 ч.2, 384 ч.1, 382 ч.1 КК України (кримінальні провадження № 42018031010000053,№ 42018031010000054, № 42018031010000055), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття 12012020010000457 від 04.12.2012 року, в частині розпочатого епізоду за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України (кримінальне провадження № 12015030010003189 від 28.12.2016), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 ч.1 КК України (кримінальне провадження № 12016030010003154 від 14.07.2016), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 ч.1 КК України (кримінальне провадження № 42014030010000142 від 21.11.2014), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України (кримінальне провадження № 12017030010005138 від 03.11.2017), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.358 ч.ч.2, 3 КК України (кримінальні провадження № 42018031010000149 від 31.10.2018, № 42018031010000150 від 31.10.2018), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 ч.2 КК України (кримінальне провадження № 42017031010000056 від 12.06.2017), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.384 ч.1 КК України (кримінальне провадження № 12017030010000379 від 27.01.2017), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.1 КК України (кримінальне провадження № 12017030010003130 від 03.07.2017), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 ч.1 КК України (кримінальне провадження № 12017030010000065 від 05.01.2017), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.2 КК України (кримінальне провадження № 12017030010000066 від 06.01.2017), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України (кримінальне провадження № 12017030010000067 від 06.01.2017).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.12.2020 в справі № 161/14695/20 скаргу потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012 в частині епізодів розпочатих за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 191 ч.ч.4, 5, 364 ч.2 та 358 ч.2 КК України (кримінальній провадження № 42012020010000065 від 27.12.2012, № 12013020130000032 від 09.01.2013, №12016030010003967 від 30.08.2016, № 42017031010000059 від 12.06.2017, № 12017030010004076 від 01.09.2017, № 42018031010000151 від 31.10.2018, 12019030000000433 від 25.04.2019, № 12019030000000435 від 2504.2019, 12015030010004175 від 26.12.2015, № 42018031010000150 від 31.10.2018 та № 12016030010003155 від 14.07.2016, постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012 року, в частині епізодів розпочатих за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364 ч.1 та 366 ч.1 КК України (кримінальні провадження № 42013020010000349 від 15.06.2013, № 12015030010001851 від 24.06.2015, № 42015030010000123 від 19.11.2015), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.364 ч.2, 384 ч.1, 382 ч.1 КК України (кримінальні провадження № 42018031010000053,№ 42018031010000054, № 42018031010000055), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині розпочатого епізоду за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України (кримінальне провадження № 12015030010003189 від 28.12.2016), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 ч.1 КК України (кримінальне провадження № 12016030010003154 від 14.07.2016), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 ч.1 КК України (кримінальне провадження № 42014030010000142 від 21.11.2014), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України (кримінальне провадження № 12017030010005138 від 03.11.2017), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.358 ч.ч.2, 3 КК України (кримінальні провадження № 42018031010000149 від 31.10.2018, № 42018031010000150 від 31.10.2018), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 ч.2 КК України (кримінальне провадження № 42017031010000056 від 12.06.2017), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 року про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.384 ч.1 КК України (кримінальне провадження № 12017030010000379 від 27.01.2017), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.1 КК України (кримінальне провадження № 12017030010003130 від 03.07.2017), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 ч.1 КК України (кримінальне провадження № 12017030010000065 від 05.01.2017), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 ч.2 КК України (кримінальне провадження № 12017030010000066 від 06.01.2017), постанову старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 15.08.2020 про закриття кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, в частині епізоду розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України (кримінальне провадження № 12017030010000067 від 06.01.2017) скасовано.

Постановою прокурора Луцької місцевої прокуратури від 11.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012.

З цих підстав 16.12.2020 позивач як потерпіла звернулася із скаргою Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.12.2020 в справі № 161/20795/20 скаргу потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову прокурора Луцької місцевої прокуратури від 11.12.2020 в частині відмови у задоволенні вимог п.4 клопотання потерпілої ОСОБА_1 скасовано. Зобов`язано прокурора Луцької місцевої прокуратури у кримінальному провадженні №12012020010000457 призначити у вказаному кримінальному провадженні експертні дослідження, зазначені у п.4 клопотання потерпілої ОСОБА_1 від 09.12.2020. Зобов`язано прокурора Луцької місцевої прокуратури у кримінальному провадженні №12012020010000457 надати потерпілій ОСОБА_1 витяг з ЄРДР по кримінальному провадженні №12012020010000457. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Позивач також зверталася із клопотанням про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012. Однак, слідчим не було вчинено будь-яких дій.

04.02.2021 ОСОБА_1 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із скаргою, як потерпіла на бездіяльність старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.02.2021 в справі № 161/2152/21 скаргу потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області розглянути відповідно до вимог ст.ст.110, 220 КПК України клопотання потерпілої ОСОБА_1 про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012, які зареєстровані за № Ф-54 від 15.01.2021, Ф-55 від 15.01.2021, Ф-1841 від 18.12.2020, Ф-1788 від 08.12.2020 та повідомити потерпілу про результати їх розгляду. У задоволенні решти вимог скарги відмолено.

14.05.2021 позивач знову зверталася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із скаргою на постанову прокурора Луцької окружної прокуратури від 30.04.2021, якою відмовлено у задоволенні поданого нею клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.06.2021 в справі № 161/8730/21 скаргу потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову прокурора Луцької окружної прокуратури від 30.04.2021 у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012 про відмову в задоволенні клопотання потерпілої про проведення слідчих та процесуальних дій скасовано та зобов`язано прокурора Луцької окружної прокуратури належним чином, відповідно до вимог ст.ст.110, 220 КПК України, розглянути клопотання потерпілої ОСОБА_1 від 28.04.2021 про проведення слідчих та процесуальних дій у вищевказаному кримінальному провадженні. У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

16.06.2021 позивач подала до Луцького міськрайонного суду Волинської області скарги на постанови прокурора Луцької окружної прокуратури від 27.05.2021 та 04.06.2021, якими було відмовлено у задоволенні клопотань потерпілої про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012, а також на бездіяльність слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у неналежному розгляді клопотань як потерпілої.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.06.2021 в справі № 161/10835/21 скаргу потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області, або іншого слідчого у кримінальному провадженні №12012020010000457, розглянути згідно вимог ст.ст.110, 220 КПК України клопотання потерпілої ОСОБА_1 про проведення слідчих та процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні (згідно вх. №Ф-797/50/02-2021, Ф-798/50/02-2021). У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Постановою прокурора Луцької окружної прокуратури від 24.06.2021, було відмовлено у задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012.

Не погодившись з такими діями слідчого позивач звернулася із скаргою до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.07.2021 в справі № 161/11759/21 скаргу потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову прокурора Луцької окружної прокуратури від 24.06.2021 у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012 про відмову в задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про проведення слідчих та процесуальних дій скасовано та зобов`язано прокурора Луцької окружної прокуратури належним чином, відповідно до вимог ст.ст.110, 220 КПК України, розглянути клопотання потерпілої ОСОБА_1 від 22.06.2021 про проведення слідчих та процесуальних дій у вищевказаному кримінальному провадженні. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Також позивач зверталася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із скаргами на бездіяльність керівника Луцької окружної прокуратури з приводу не розгляду її скарг, як потерпілої від 12.06.2021 щодо неналежного розслідування кримінального провадження №12012020010000457 та недотримання розумних строків у вказаному кримінальному провадженні; постанови прокурора Луцької окружної прокуратури від 16.07.2021, 02.07.2021, 12.07.2021, 15.07.2021, якими було відмовлено у задоволенні клопотань потерпілої про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012; на бездіяльність в.о. керівника Луцької окружної прокуратури щодо не оголошення винним особам про підозру у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012; на бездіяльність прокурора Луцької окружної прокуратури, яка полягає у не розгляді клопотання потерпілої від 15.06.2021 з приводу призначення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12012020010000457; на бездіяльність слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у не розгляді клопотання потерпілої від 03.11.2021 про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12012020010000457. Просить зобов`язати керівника Луцької окружної прокуратури розглянути її скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №12012020010000457 та надати письмові вказівки прокурору Луцької окружної прокуратури згідно ст.308 КПК України, надати письмову відповідь на лист від 08.10.2021; скасувати постанови прокурора Луцької окружної прокуратури від 16.07.2021, 02.07.2021, 12.07.2021, 15.07.2021 та прийняти кінцеві рішення по кожному епізоду у кримінальному провадженні, оголосити винним особам про підозру, виділити матеріали кримінального провадження; зобов`язати в.о. керівника Луцької окружної прокуратури вивчити та оголосити про підозру винним особам, надати вказівки прокурору прийняти рішення по кожному епізоду зі слідчим та її участю; зобов`язати прокурора призначити у кримінальному провадженні №12012020010000457 від 04.12.2012 всі почеркознавчі експертизи згідно клопотання потерпілої від 12.07.2021; зобов`язати прокурора Луцької окружної прокуратури розглянути її клопотання від 15.06.2021; зобов`язати прокурора обласної прокуратури провести службове розслідування, передати матеріали в кваліфікаційно дисциплінарну комісію Генеральної прокуратури, зобов`язати керівника Волинської обласної прокуратури надати письмові вказівки керівнику Луцької окружної прокуратури розглянути звернення потерпілої згідно ст.36 КПК України; притягнути до дисциплінарної відповідальності; зобов`язати слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області виконати всі слідчі дії, зазначені у клопотанні потерпілої від 03.11.2021.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.11.2021 в справі № 161/17615/21 скаргу потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано прокурора Луцької окружної прокуратури розглянути відповідно до вимог ст.ст.110, 220 КПК України клопотання потерпілої ОСОБА_1 від 15.06.2021 з приводу призначення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12012020010000457 та повідомити потерпілу про результати розгляду. Зобов`язано слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області, або іншого слідчого у кримінальному провадженні №12012020010000457 розглянути клопотання потерпілої ОСОБА_1 від 03.11.2021 про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12012020010000457 та повідомити потерпілу про результати розгляду. У задоволенні решти вимог скарг відмовлено.

21.04.2023 прокурором Луцької окружної прокуратури була винесена постанова про відмову у задоволенні клопотання.

З цих підстав позивач звернулася до Локачинського районного суду Волинської області із скаргою на вищевказану постанову прокурора.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 30.05.2023 в справі № 161/6747/23 скаргу потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову прокурора Луцької окружної прокуратури від 21.04.2023 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 21.04.2023 у кримінальному провадженні № 120120020010000457 від 04.12.2012. Зобов`язано прокурора Луцької окружної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 120120020010000457 від 04.12.2012, повторно розглянути вказане клопотання ОСОБА_1 від 21.04.2023 та прийняти вмотивоване рішення з врахуванням ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.12.2020 у справі №161/14695/20 (провадження №1-кс/161/6738/20) і дотриманням вимог ст.ст. 110, 220 КПК України. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено. Прокурором Луцької окружної прокуратури винесена постанова від 15.11.2023 про відмову в задоволенні клопотання в рамках кримінального провадження №12018030000000205 від 20.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. 22.11.2023 Позивач звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із скаргою на вищевказану постанову. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.11.2023 в справі № 161/20474/23 скаргу потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано частково постанову прокурора Луцької окружної прокуратури від 15.11.2023 про відмову в задоволенні клопотання в рамках кримінального провадження №12018030000000205 від 20.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Зобов`язано орган досудового розслідування в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12018030000000205 від 20.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України провести одночасний допит осіб. В задоволенні решти скарги відмовлено.

12.01.2024 позивач звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із скаргою на бездіяльність слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області, в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012020010000457 від 04.12.2012.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.01.2024 в справі № 161/694/24 скаргу потерпілої ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області, або іншого слідчого в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012020010000457 від 04.12.2012, розглянути клопотання ОСОБА_1 від 29.12.2023.

Старшим слідчим СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області винесено постанову від 15.12.2022 про закриття кримінального провадження щодо осіб в окремому епізоді (№12019030000000436), в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012020010000457 від 04.12.2012.

З даного приводу позивач звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із скаргою.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.02.2024 в справі № 161/2345/24 скаргу потерпілої ОСОБА_1 в частині оскарження постанови старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області від 10.06.2020 про закриття кримінального провадження щодо осіб в окремому епізоді (№12019030000000415) за ч.1 ст.358 КК України залишено без розгляду. Скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження постанови старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 15.12.2022 задоволено. Постанову старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 15.12.2022 про закриття кримінального провадження щодо осіб в окремому епізоді (№12019030000000436), в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012020010000457 від 04.12.2012, скасовано.

Прокурором Луцької окружної прокуратури винесено постанову від 15.02.2024 про відмову у задоволенні клопотання, в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012020010000457 від 04.12.2012.

З цих підстав позивач звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із скаргою.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.03.2024 в справі № 161/3776/24 скаргу потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано частково постанову прокурора Луцької окружної прокуратури від 15.02.2024 про відмову у задоволенні клопотання, в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012020010000457 від 04.12.2012. Зобов`язано прокурора Луцької окружної прокуратури повторно розглянути клопотання в частині проведення допиту свідків та прийняти відповідне рішення.

Із листа Луцького міськрайонного суду Волинської області вбачається, що згідно інформації автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-З» за період з 2012 року по 2024 рік зареєстровано 518 звернень ОСОБА_1 зі скаргами на дії чи бездіяльність слідчого/прокурора та 13 – з цивільними позовами .

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг,заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку, що подані апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21 Конституції України).

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40 Конституції України).

Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини перша та четверта статті 367 ЦПК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша та друга статті 23 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (частина перша статті 1173 ЦК України). Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (частина перша статті 1174 ЦК України).

Стаття 1176 ЦК України регулює питання відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Частина перша цієї статті встановлює перелік наслідків відповідної поведінки зазначених органів, які передбачають спеціальний режим відшкодування шкоди за них.

Суд першої інстанції правильно встановив, що відсутні підстави для застосування частини першої статті 1176 ЦК України у цій справі. Разом з тим, у всіх інших випадках відповідно до частини шостої цієї статті ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди позивачці, оскільки за обставинами справи встановлено, що у зв`язку із довготривалим та неефективним розслідуванням кримінального провадження № 12012020010000457 від 04.12.2012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, в якому ОСОБА_1 визнана потерпілою, прийняттям органом досудового розслідування рішень про закриття кримінального провадження, відмова у задоволенні клопотань потерпілої, які в подальшому скасовувалися в судовому порядку, порушують реалізацію заявницею у досудовому розслідуванні її прав, тягнуть за собою до оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, наприклад, слідчого, процесуальних рішень прокурора, які не призводять до конкретного результату, а лише зводиться до багаторазової реалізації позивачкою цього свого права.

Апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги Волинської обласної прокуратури та Головного Управління Національної поліції України у Волинській області, які стосуються недоведеності позивачкою як обставини заподіяння їй моральної шкоди, так і її розміру, з таких підстав.

Конституційний Суд України зазначив у своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, що строки досудового слідства відповідно до міжнародних договорів України повинні бути розумними, не повинні перевищувати меж необхідності, а саме досудове слідство повинно бути закінчено у кожній справі без порушення права на ефективний засіб захисту, що передбачено статтею 13 Конвенції (абзаци вісім та одинадцять пункту 8).

Відсутність у особи відчуття поваги до її конституційних прав, захищеності на рівні з іншими громадянами держави є обґрунтованим джерелом особистих страждань та переживань, здатних спричиняти моральну шкоду. Верховний Суд неодноразово зазначав, що надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зокрема, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю багаточисельних звернень до органів досудового розслідування з приводу його належного проведення тощо (дивитись аналогічні висновки, наприклад, у постановах від 14 лютого 2022 року у справі № 550/336/21 ,від 01 грудня 2021 року у справі № 308/14232/18, від 01 вересня 2021 року у справі № 545/2344/20, від 21 липня 2021 року у справі № 646/7015/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 638/6363/19).

Можливість оскаржувати процесуальні рішення суб`єкта владних повноважень, яка передбачена КПК України, якщо відповідно до конкретних обставин справи (тривалий строк розслідування – понад 10 років) неодноразове його закриття та відновлення на підставі задоволеної скарги заявниці в межах одного провадження) , реалізація такого права не призводить до усунення недоліків розслідування у цій справі, підтверджує порушення прав позивачки та заподіяння їй моральної шкоди.

Що стосується посилання в апеляційній скарзі прокурора на постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 640/3837/17 та від 29.09.2018 у справі № 686/16161/18 про необхідність доведення протиправності дій, від 04.07.2018 у справі № 641/2328/17 та інших наведених постановах Верховного Суду щодо необхідності доведення розміру моральної шкоди, а також посилання в апеляційній скарзі Головного Управління Національної поліції України у Волинській області на недоведеність розміру моральної шкоди, причинного зв`язку між діями слідчих органів та заподіянням моральної шкоди з посиланням на постанови Верховного Суду від18.12.2020 у справі № 686/25718/19, від 30.12. 2020 у справі № 482/48/19, то суд апеляційної інстанції не вбачає суперечності у тому, що Луцький міськрайонний суд Волинської області розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн. Апеляційний суд враховує, що оцінка нанесеної моральної шкоди, якщо тільки сума компенсації не визначена безпосередньо законом, є складним завданням, яке часто вимагає прийняття до уваги висновків у розглянутих судових справах, що мають схожі обставини, з метою визначення прийнятної компенсації.

Неодноразове задоволення судом скарг ОСОБА_1 , якими скасовано постанови прокурора про відмову у задоволенні клопотання, та зобов`язано здійснити відповідні дії, з приводу яких позивач звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами, має системний та тривалий характер. Це випливає з встановлених судом першої інстанції обставин справи, на підставі яких суд обґрунтовано дійшов висновку про доведеність заподіяння моральної шкоди позивачці та зменшив заявлений до відшкодування розмір моральної шкоди, визначивши її у розмірі, який відповідає засадам розумності та справедливості.

Покликання в апеляційній скарзі прокурора на п.32 постанови ВП ВС від 03.09.2019 у справі 916/1423/17 апеляційний суд відхиляє, оскільки неправомірність рішень слідчих органів прокуратури встановлена судовими рішеннями, якими було такі рішення суду визнано незаконними та скасовано, а факт заподіяння моральної шкоди підтверджується порушенням гарантованих Конституцією України прав ОСОБА_1 у зв`язку з незаконною відмовою у задоволенні поданих останньою клопотань. Підставою для відшкодування моральної шкоди слугує не сама обставина реалізації позивачкою процесуальних прав в порядку КПК, а неодноразове задоволення судом скарг ОСОБА_1 в межах одного кримінального провадження, якими скасовано постанови прокурора, слідчого та тривалість і систематична повторюваність допущених процесуальних порушень посадовими особами правоохоронних органів.

Посилання в апеляційній скарзі прокурора на постанову Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 641/2328/17 та від 31.10.2018 у справі 646/5224/17 щодо реалізації права на оскарження дій органу досудового розслідування та відсутності підстав для відшкодування шкоди апеляційний суд вважає помилковим, оскільки у справах, що були предметом розгляду Верховного Суду обставини справи та зібрані докази є відмінними від даної справи. Зокрема, за обставинами справ № 641/2328/17 та 646/5224/17 не було встановлено тривалості досудового розслідування та не було встановлено неодноразового задоволення скарг заявника.

Не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди позивачці доводи скарги Головного Управління Національної поліції України у Волинській області про те, що сама по собі наявність певних недоліків у процесуальній діяльності посадових осіб правоохоронних органів не слугують безумовною підставою для відшкодування моральної та матеріальної шкоди з посиланням на постанови Верховного Суду у справах № 686/24223/17 від 22.12.2020, № 646/5224/17, від 31.10.2020, № 638/9834/18 від 11.09.2020 та інших постанови зі схожими правовими висновками, оскільки за обставинами справи, що є предметом розгляду , підставою для відшкодування моральної шкоди є встановлена судом обставина неодноразового задоволення судом скарг ОСОБА_1 в межах одного кримінального провадження та неодноразове скасування постанов прокурора, слідчого за зверненнями ОСОБА_1 , а отже, встановлення незаконності таких дій, а також тривалість і повторюваність допущених процесуальних порушень посадовими особами правоохоронних органів.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що порушення прав та інтересів ОСОБА_1 було встановлено судовими рішеннями, які зазначаються вище про незаконність процесуальних рішень, в результаті чого позивачу заподіяно моральну шкоду, яка настала в результаті зневаги її прав прийнятими протиправними рішенням та протиправною бездіяльністю, а також протиправними діями, направленими на їх вчинення, що скривдило ОСОБА_1 від чого вона зазнала утиску та обмеження у визнанні, реалізації та користуванні своїми правами і свободами.

Водночас, при визначенні розміру моральної шкоди суд обґрунтовано дійшов до часткового задоволення позовних вимог на суму 50000 грн., у той час як позивачка оцінила заподіяну їй шкоду на суму 500000 грн., врахувавши неприйнятність можливого збагачення за рахунок відшкодування моральної шкоди та застосувавши засади розумності та справедливості.

Інші доводи апеляційної скарги Волинської обласної прокуратури та Головного Управління Національної поліції України у Волинській області зводяться до суб`єктивного тлумачення обставин справи, цитування витягів з численної кількості постанов Верховного Суду безвідносно до обставин справи, яка є предметом розгляду, тому не спростовують висновків суд першої інстанції.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржене рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційні скарги відповідачів Головного управління Національної поліції у Волинській області та Волинської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2026 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді