Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №760/24777/25
Суддя: Букіна О. М.
Справа №760/24777/25
2/760/6811/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі - Пилипенко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь відшкодування внаслідок залиття квартири у розмірі 22 843,05 грн, з яких 12 843,05 грн - відшкодування майнової шкоди, 10 000,00 грн - відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1 211,20 грн, та витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 5 000,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
22.07.2025 за адресою: АДРЕСА_2 відбулось залиття квартири АДРЕСА_3 , належної позивачу.
Відповідно до Акту про залиття квартири від 22.07.2025, виданого правлінням Житлово-будівельного кооперативу «Радянська Наука» вказане залиття відбулось внаслідок необережних дій мешканціва квартири АДРЕСА_4 , які під час дощу залишили відкритими вікна, внаслідок чого до приміщення потрапила значна кількість опадів. Власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 доступ до своєї квартири не надала.
Відповідно до висновку експерта за результатом проведення судової будівельно-технічної експертизи №1/08-25 від 18.08.2025 розмір матеріальної шкоди (вартості відновлювального ремонту), завданої залиттям квартири становить 12 843,05 грн.
Позивач також зазначає, що крім завдання їй матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири, останній була завдана ще й моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок пошкодження належного їй майна, що виразилось у емоційних переживаннях через пошкодження житла, почутих приниженнях та відсутності комунікації між позивачем та відповідачем, що призвело в подальшому до погіршення стану здоров`я останньої.
Завдану їй моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 10 000,00 грн.
У зв`язку з викладеним, остання звернулась до суду з метою захисту порушених прав.
08.09.2025 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою суду від 17.09.2025 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали від 17.09.2025, яку відповідач не отримав, про що свідчить запис на рекомендованому поштовому відправленні.
У зв`язку з тим, що справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони у судове засідання не викликались, та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не відбувалось.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 207470613 від 20.04.2020 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ).
22.07.2025 за адресою: АДРЕСА_2 відбулось залиття квартири АДРЕСА_3 , належної позивачу.
Відповідно до Акту про залиття квартири від 22.07.2025, виданого правлінням Житлово-будівельного кооперативу «Радянська Наука» вказане залиття відбулось внаслідок необережних дій мешканціва квартири АДРЕСА_4 , які під час дощу залишили відкритими вікна, внаслідок чого до приміщення потрапила значна кількість опадів. Це призвело до залиття власного помешкання квартири АДРЕСА_4 та подальшого проникнення до квартири АДРЕСА_3 , що знаходиться нижче на 4 поверсі та належить ОСОБА_1 . Зафіксовані наступні наслідки залиття:
Стіни: сліди протікання та відшарування шпалер на кухні;
Стеля: водяні патьоки, пожовтіння та пошкодження побілки на кухні;
Балкон: сліди протікання та пошкодження дерев`яної обшивки.
Джерелом (причиною) залиття встановлено факт нещильно зачинених вікон у квартирі АДРЕСА_4 , що призвело до затікання дощової води під час атмосферних опадів та спричинило залиття квартири АДРЕСА_3 .
Власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 доступ до своєї квартири не надала, від участі у складанні акту відмовилась.
Згідно з правовим висновком, викладеним у Постанові КЦС ВС по справі №753/20314/15-ц від 12.11.2018, якщо власник житла, який спричинив залиття, відмовляється від підписання акту, це не може вплинути на його правильність та юридичну значимість.
Отже непідписання вищевказаного акту відповідачем не впливає на його правильність та юридичну значимість при розгляді даної справи.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №436469965 від 23.07.2025 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , зареєстроване за ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку експерта за результатом проведення судової будівельно-технічної експертизи №1/08-25 від 18.08.2025 розмір матеріальної шкоди (вартості відновлювального ремонту), завданої залиттям квартири становить 12 843,05 грн.
Доказів на спростування вказаного вище висновку експерта відповідачами не надано.
За послуги з проведення судової будівельно-технічної експертизи позивачем сплачено 5 000,00 грн.
Приписами ч. 1-5 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Стаття 322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Згідно з п. 3-4, 6, 8 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник зобов`язаний: забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини; дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.
Таким чином, обов`язок по утриманню санітарно-технічних приладів (кранів, труб, що знаходяться у квартирі) у належному стані покладено на власника (власників) квартири. Відповідний висновок міститься у постановах КЦС ВС по справам №344/3303/16-ц від 03.10.2018 та № 401/2142/16-ц від 02.05.2018.
За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Аналогічні висновки містяться у постановах КЦС ВС по справах №686/10520/15-ц від 14.02.2018 , №761/12945/19 від 27.05.2021 та №584/947/20 від 09.04.2024.
Аналізуючи матеріали справи у їх сукупності, суд вважає встановленим, що причиною залиття квартири позивача є необережні дії мешканців квартири за адресою: АДРЕСА_5 , що виразилось у залишенні відкритими вікон, у зв`язку з чим до приміщення квартири потрапила значна кількість дощової води, що і спричинило залиття квартири поверхом нижче, належної позивачу.
Аналізуючи матеріали справи на відповідність їх нормам матеріального права, суд вважає доведеним, що винним у залиття квартири позивача є відповідач по справі, як власник майна.
Доказів на спростування обставин, зазначених у акті про залиття квартири, суду не надано, як і не надано доказів відсутності вини у залитті квартири позивача відповідача або наявності підстав для звільнення його від відшкодування завданої матеріальної шкоди, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача спричинених нею матеріальних збитків внаслідок залиття є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №1/08-25 від 18.08.2025, містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки.
Доказів на спростування вказаного висновку відповідачем не надано.
Оцінивши вказаний вище Висновок у сукупності з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, суд бере його до уваги в якості належного та допустимого доказу при визначенні розміру матеріальної шкоди.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п. 2 роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її задала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Статтею 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Отже, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону, суд вважає обґрунтованими і доведеними вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 12 843,05 грн та понесених витрат на послуги проведення судової експертизи у розмірі 5 000,00 грн, що підялгає стягненню з відповідача.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то слід зазначити наступне.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з засад розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Суд вважає, що внаслідок залиття квартири та пошкодження приналежного позивачу майна, позивач зазнав моральних страждань.
А тому, з урахуванням перенесених моральних страждань, виходячи з принципу розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір пропорційно від розміру задоволених позовних вимог у сумі 946,07 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , зокрема пов`язані проведенням експертизи.
Позивач витратила 5 000,00 грн на проведення судової будівельно-технічної експертизи, що підтверджується укладеним договором між позивачем та судовим експертом, актом виконаних робіт та квитанцією про сплату.
Таким чином, з відповідача слід стягнути понесені позивачем витрати на проведення судової експертизи у розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись ст.ст.15, 16, 22, 23, 317, 319, 322, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.151 ЖК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, у розмірі 12 843,05 грн,
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 946,07 грн та витрати на проведення судової будівльно-технічної експертизи у розмірі 5 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя: О.М. Букіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua