Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №522/13155/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення законодавства про державну таємницю

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №522/13155/26

Суддя: Іванов В. В.

Справа № 522/13155/26

Провадження по справі № 3/522/4480/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі – Тетьковій В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з УСБУ в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сергіївка, Братського району, Миколаївської області, громадянки України, головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць Приморської окружної прокуратури м. Одеси, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 41 від 26.06.2026 вбачається, що у ході виконання завдань, покладених на СБУ, УСБУ в Одеській області, під час проведення на підставі ст. 20 Закону України «Про державну таємницю» спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, у червні 2026 року у Приморській окружній прокуратури міста Одеси за період з 22.11.2024 по 26.06.2026 проведено спеціальну експертизу наявності умов, необхідних для провадження такої діяльності та виявлено порушення чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці, яке вчинено ОСОБА_1 .

За результатами експертизи комісією Управління Служби безпеки України в Одеській області виявлено триваюче порушення чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці, яке вчинено головним спеціалістом з питань захисту державних таємниць Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_1 , яка, в силу ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» та «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 (надалі - Порядок № 939) відповідає за здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в прокуратурі та постійного контролю за їх додержанням.

Крім того, у наданому протоколі зазначено, що ОСОБА_1 взяла на себе письмове зобовязання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці, форма якого визначена додатком 9 до Порядку № 939 та була поінформована про відповідальність за порушення законодавста у цій сфері.

За результатами проведення зазначеної перевірки складений Акт спеціальної експертизи від 26.06.2026 за № 65/11-5863дск, який має гриф обмеження доступу «ДСК». Витяг з Акта експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, в Приморській окружній прокуратурі міста Одеси за № 65/11/5863дск (вих № 65/11/6032дск від 02.07.2026), долучений Управлінням до матеріалів справи.

Отже, за результатами експертизи Управлінням Служби безпеки України в Одеській області відносно головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_1 26.06.2026 складений протокол № 41 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 cт. 212-2 КУпАП.

Закрема, у вказаному протоколі вказано, що в Приморській окружній прокуратурі м. Одеси:

- у порушення вимог п. 216 Порядку-939, прокурори Приморської окружної прокуратури міста Одеси Атаманенко I.B., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та заступник керівника цієї прокуратури ОСОБА_11 не забезпечені особистими номерними металевими печатками, спецвалізами, а також внутрішніми описами за формою 18, що перешкоджає виконанню ними їх обов`язків, пов`язаних з державною таємницею;

- у порушення вимог п. 228 Порядку № 939, Інструкцією на випадок надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, спрацювання сигналізації тощо) (№ 52-24вн-26 від 31.03.2026) не визначено подальше зберігання і охорона матеріальних носіїв секретної інформації, а саме: місце евакуації МНСІ, маршрути перевезення МНСІ, охорона МНСІ у разі вилучення із спецсховищ, т.і.;

- у порушення вимог п.п. 49, 74 Порядку-939, ОСОБА_1 не подано до Управління документи для переоформлення допуску до державної таємниці ОСОБА_11 , якому надано 23.04.2025 допуск до державної таємниці за формою 3 розпорядженням УСБУ у Вінницькій області № 94д та якого призначено на номенклатурну посаду, а саме на посаду заступника кepiвника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (наказ керівника Одеської обласної прокуратури № 345к від 02.03.2026), яка передбачає роботу з інформацією із найвищим грифом секретності «цілком таємно»;

- у порушення вимог п.п. 41, 42, 96, 100 Порядку-939, ОСОБА_12 , не перевіривши відповідність форми допуску ступеню секретності відомостей, надала 30.03.2026, відповідно до резолюції керівника, заступнику керівника Приморської окружної прокуратури ОСОБА_11 , який мав форму допуску до інформації із ступенем секретності «Таємно» (розпорядження УСБУ у Вінницькій області № 940 від 23.04.2025) - вхідний документ № 122 цт від 30.03.2026 «Супровідний лист з ОРС № 008002 від 20.01.2024» з додатком ОРС № 008002 від 20.01.2024, «цілком таємно», том № 1 на 135 арк., не повідомивши про зазначений факт керівнику, чим створено передумови (загрози) до витоку секретної інформації;

- у порушення вимог п.п. 41, 42, 96, 100 Порядку-939, 01.05.2026, ОСОБА_12 не перевіривши відповідність форми допуску ступеню секретності відомостей, надала відповідно до резолюції керівника, заступнику керівника Приморської окружної прокуратури ОСОБА_11 , який мав форму допуску до інформації із ступенем секретності «Таємно», вхідний документ № 177 цт від 01.05.2026 «Супровідний лист до ОРС № 0082026008 від 23.03.2026, клопотання від 29.04.2026 № 60.2/2-1132т, №60.2/2-1133т», де одним із додатків є ОРС № 0082026008 від 23.03.2026, «цілком таємно», том № 1 на 40 арк., не повідомивши про зазначений факт керівнику, чим створено передумови (загрози) до витоку секретної інформації;

- у порушення вимог п.п. 42, 65, 68 Порядку-939, до облікової картки про надання допуску та доступу до державної таємниці ОСОБА_13 не внесені дані про припинення їй доступу, але зазначено, що останній надано 28.10.2024 наказом керівника 64РСО-ДСК - доступ до інформації із ступенем секретності «цілком таємно», «таємно»;

- у порушення вимог п.п. 160, 161, 166 Порядку-939, в окружній прокуратурі начальник РСО не здійснила попередній відбір МНСІ, з метою перегляду грифів секретності, зокрема: справа № 7, том 1 «Документи з технічного захисту інформації», розпочата 10.06.2014, закінчена 26.09.2014, строк зберігання 5 років; справа № 7 «Документи з технічного захисту інформації», розпочата - 09.07.2019, закінчена 13.11.2019, термін зберігання 5 років, інв. № 131т на 103 арк; наглядове провадження № 04/2/5-7589-18 (к/п № 1201716050000582), розпочате 23.02.2018, закінчене 29.12.2018, на 65 арк., інв. № 95т, строк зберігання 5 років; наглядове провадження № 04/2/5-7149-17 (к/п № 12017160000000776), розпочате 04.10.2017, закінчене 12.03.2019, інв. № 97т, строк зберігання 5 років; наглядове провадження № 04/2/5-7719-18 (к/п № 12018160000000429), розпочате 22.06.2018, закінчене 30.01.2019, інв. № 96т, строк зберігання 5 років; наглядове провадження № 04/2/5-7730-18 (к/n № 12018160500002828/ об`єднано з № 12018160000000517), розпочате 16.07.2018, закінчене 13.09.2019, інв. № 98т, строк зберігання 5 років; наглядове провадження № 04/2/5-7028-19 (к/п № 42019160000000027), розпочате 19.03.2019 , закінчене 20.03.2019, інв. № 99т, строк зберігання- 5 років; наглядове провадження № 04/2/5-7720-18 (к/п № 12018160000000353),розпочате 31.10.2018, закінчене 15.05.2019, інв. № 100т, строк зберігання- 5 poків; наглядове провадження № 04/2/5-7949-18 (к/п № 12018162500002593), розпочате 22.01.2019, закінчене 20.05 2019, інв. № 101т, строк зберігання 5 років; наглядове провадження № 100-343-17 (к/п № 12017160500000703), розпочате 09.02.2017, закінчене 22.11.2018, інв. № 94т, строк зберігання 5 років; наглядове провадження № 04/2/5-7614-18 (к/п № 12018160000000220), розпочате 05.04.2018, закінчене 10.10.2018, інв. № 93т, строк зберігання 5 років; наглядове провадження № 10-8887-16 (к/п № 12016160500008887). розпочате 20.01.2017, закінчене 13.06.2017, інв. № 92т, строк зберігання 5 років; наглядове провадження № 04/2/5-6836-17 (к/п № 42017160000000574), розпочате 19.08.2017, закінчене 01.09.2017, інв. № 91т, строк зберігання 5 років;

- у порушення вимог п.п. 372, 373, 377 Порядку-939, в окружній прокуратурі не проводиться експертиза цінності секретних документів, про що свідчать наявні секретні справи та наглядові провадження, строк зберігання яких закінчився;

- у порушення вимог п. 116 Порядку-939, ОСОБА_14 , до свого внутрішнього опису за інв. № 60, який розпочатий 17.02.2026 (додаток 18 до Порядку-939) не внесла таємні кримінальні провадження: № 52-281-26 по кримінальному провадженню № 12026163520000039, том 1, розпочате 09.03.2026; № 52-286-26 по КП № 12026163520000144, том 1, розпочате 09.03.2026; № 52-381-26 по к/п № 12026163520000018 том 1, розпочате 19.05.2026, які знаходились в робочій папці № 1 та згідно записів в Журналі обліку наглядових проваджень у кримінальних провадженнях, в яких проводяться НСРД № 165ДСК, розпочатий 09.01.2025 — нікому не передавалися, відповідальною особою є ОСОБА_12 , чим було створено передумови (загрози) до виходу MHCI з під контролю;

- у порушення вимог п. 116 Порядку-939, ОСОБА_14 отримала: супровідним листом за вх. № 236т від 10.06.2026 протокол №60.6/2-78т від 10.06.2026, прим. 1 на 3 арк., який внесла 10.06.2026 до свого Внутрішнього опису за порядковим № 13; супровідним листом за вх. № 111т від 19.03.2026 - протокол № 60.6/2-377т від 19.03.2026, таємно, прим. 1 на 3 арк., який внесла 19.03.2026 до свого Внутрішнього опису за порядковим № 7; супровідним листом за вх. № 103т від 16.03.2026 - протокол №60.6/2-353т від 13.03.2026, прим. 1 на 3 арк., який внесла 16.03.2026 до свого Внутрішнього опису за порядковим № 6, та у послідуючому, направила до ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, без передачі начальнику РСО за підписом у Внутрішньому описі та відповідних відміток у Журналі обліку вхідних документів № 180дск, чим було створено передумови (загрози) до виходу МНСІ з під контролю;

- у порушення вимог п. 116 Порядку-939, ОСОБА_15 , до свого Внутрішнього опису МНСІ за інв. № 56, який розпочатий 13.01.2026 (додаток 18 до Порядку-939) не внесла таємні наглядові провадження: № 52-511-26 по к/п № 42026163030000037, розпочате 19.02.2026, том 1; № 52-512-26 по к/п № 42026163030000036, том 1, розпочате 10.02.2026; № 52-633-26 по к/п № 42026163030000062, том 1, розпочате 18.03.2026, які знаходились у її спецвалізі № 11 та згідно записів в Журналі обліку наглядових проваджень у кримінальних провадженнях, в яких проводяться НСРД № 165ДСК, розпочатий 09.01.2025 - нікому не передавалися, відповідальною особою є ОСОБА_12 , чим було створено передумови (загрози) до виходу МНСІ з під контролю;

- у порушення вимог п. 116 Порядку-939, ОСОБА_15 , отримала: супровідним листом за вх. № 174т від 30.04.2026 - протокол за вих. № 05/1354т від 20.04.2026, прим. 1, на 3 арк., протокол № 05/1355т від 20.04.2026, прим. 1 на 3 арк, які внесла 30.04.2026 до свого Внутрішнього опису за порядковим (№ 7; супровідним листом за вх. № 152т від 17.04.2026 - протокол № 65/5/Д-1034т від 15.04.2026, прим. 1 на 23 арк., micro SD за № 65/5/Д-220т, 65/5/Д-221т, 65/5/-222т, 65/5/Д-225т від 26.01.2026, протокол № 65/5/Д- 1033т від 15.04.2026, прим. 1 на 12 арк, micro SD за № 65/5/Д-614т, 65/5/Д-615т, 65/5/Д-616т, 65/5/Д-617т від 20.03.2026, які вона внесла 17.04.2026 до свого Внутрішнього опису за порядковим № 6, але дані протоколи та МНСІ в робочій папці № 11 відсутні, відмітки про передачу та повернений працівнику РСО у Внутрішнього описі та Журналі обліку вхідних № 180дск, чим було створено передумови (загрози) до виходу МНСІ з під контролю;

- у порушення вимог п. 116 Порядку-939, прокурор Петровський Я.Л. отримав 26.02.2026 Документи за вхід 67т від 26.02.2026, які повернув начальнику РСО 02.03.2026 та зберігав їх у невстановленому місці, так як не забезпечений робочою папкою для зберігання MHCI та внутрішнім описом, чим було створено передумови (загрози) до виходу MHCI з під контролю;

- у порушення вимог п. 116 Порядку-939, прокурор Клименко О.А. отримала 08.05.2026 наглядове провадження № 52-207-26, том 1, яке повернула начальнику РСО 27.05.2026, при цьому, не внесла його до свого Внутрішнього опису за інв. № 59 від 26.01.2026 (додаток 18 до Порядку-939), чим було створено передумови (загрози) до виходу МНСІ з під контролю;

- у порушення вимог п. 116 Порядку-939, прокурор Клименко О.А. отримала 11.05.2026 наглядове провадження № 52-145-26, том 1, яке повернула начальнику РСО 18.05.2026, при цьому, не внесла до свого Внутрішньому опису за інв. № 59 від 26.01.2026 (додаток 18 до Порядку-939), чим було створено передумови (загрози) до виходу МНСІ з під контролю;

- у порушення вимог п. 116 Порядку-939, прокурор Острик О.В., отримала 08.06.2026 наглядове провадження № 52-1032-26, том 1, яке повернула начальнику РСО 10.06.2026, при цьому, не внесла до свого Внутрішнього опису за інв. № 56 (додаток 18 до Порядку-939), чим було створено передумови (загрози) до виходу МНСІ з під контролю;

- у порушення вимог п. 116 Порядку-939, прокурор Острик О.В., отримала 08.05.2026 наглядове провадження № 52-1429-26, том 1, яке повернула начальнику РСО 10.06.202, при цьому, не внесла до свого Внутрішнього опису за інв. № 56 (додаток 18 до Порядку-939), цим було створено передумови (загрози) до виходу МНСІ з під контролю.

Таким чином, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення № 41 від 26.06.2026 головний спеціаліст з питань захисту державних таємниць Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_1 не вжила заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці в окружній прокуратурі, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання особа, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явилась. Звернулась до суду із письмовими запереченнями, в яких вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП не визнала, просила провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підтвердження своєї правової позиції ОСОБА_1 направила письмові пояснення, до яких долучила наступні документи: інформацію відділу кадрової роботи та державної служби Одеської обласної прокуратури (вх № 20219-26 від 23.09.2026) на 1 арк,, наказ Приморської окружної прокуратури міста Одеси від 22.04.2026 за № 19рсо на 1 арк., функціональні обов`язки головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць Приморської окружної прокуратури міста Одеси від 22.04.2026 № 52-38вн-26 на 5 арк.

Не погоджуючись зі складеним протоколом та висунутим обвинуваченням ОСОБА_1 надала конкретні пояснення щодо кожного пункту виявлених Управлінням порушень згідно протоколу.

Стосовно першого пункту протоколу вона зазначила, що відповідно до вимог пп 262-263 п. 216 розділу «Режимні приміщення (зони, території) для проведення секретних робіт, сховища матеріальних носіїв секретної інформації, заходи щодо їх охорони» «Порядку організації забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 (надалі – Порядок № 939) робочі папки, спецпортфелі, спецвалізи реєструються в журналі за формою згідно з додатком 31 та видаються виконавцям для зберігання секретних документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації. Проте, вищевказані особи окружної прокуратури не отримували, не опрацьовували та не зберігали секретні документи та інші матеріальні носії секретної інформації, у зв`язку з чим, необхідності у забезпечені прокурорів робочими папками, спецпортфелями, спецвалізами, внутрішніми описами за формою згідно з додатком 18 та особистими номерними металевими печатками не виникало.

Таким чином, як зазначено ОСОБА_1 , в цій частині вона не порушила вимоги Порядку № 939, у зв`язку з чим, зазначені у цьому пункті протоколу твердження про виявлені недоліки не відповідають дійсності.

Щодо порушень, які зазначені у п. 2 протоколу нею зазначено, що в силу пп 228 Порядку № 939 на підприємствах, в установах, організаціях на випадок виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, спрацювання сигналізації тощо) розробляється інструкція, яка визначає порядок: виклику посадових осіб; відкриття режимних приміщень (зон, територій); доступу та перебування у режимних приміщеннях (зонах, територіях) представників аварійних та рятувальних служб; рятування та подальшого зберігання охорони матеріальних носіїв секретної інформації.

Тому, на виконання пп 228 Порядку № 939 наказом керівника окружної прокуратури 31.03.2026 затверджено Інструкцію на випадок виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, спрацювання сигналізації тощо) Приморської окружної прокуратури міста Одеси за № 52-24вн-26, до якої на підставі наказу керівника окружної прокуратури від 31.07.2026 № 46рсо, № 52-90вн-26 внесені зміни до Інструкції, яка передбачала, крім іншого, визначення місця евакуації, охорону матеріальних носіїв секретної інформації, маршрутів перевезення матеріальних носіїв секретної інформації.

Таким чином, на час проведення перевірки Інструкцію на випадок виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, спрацювання сигналізації тощо) у Приморській окружній прокуратурі міста Одеси розроблено, вона є чинною та впроваджена у практичну діяльність.

При цьому, внесені у подальшому зміни до Інструкції не сприяли спробі витоку таємної інформації, і не є суттєвим порушенням нею своїх обов`язків, а є виробничою необхідністю, викликаною повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану, який діє і на теперішній час.

Щодо п. 3 протоколу, ОСОБА_1 вказано, що причиною допущення помилки слугували дві інформації, що зазначені в облікових картках громадянина про надання допуску та доступу до державної таємниці від 23.03.2026 № 196дск за формою допуску 2 та від 23.03.2026 № 198дск за формою допуску 3, наданої розпорядженнями УСБУ у Вінницькій області. Помилкове зазначення форми допуску в наказі мало характер ненавмисної помилки під час оформлення розпорядчого документа. При цьому, під час перевірки не встановлені обставин, які б свідчили про умисне зазначення ОСОБА_1 форми допуску з метою зміни встановленого працівнику порядку допуску до державної таємниці або розширення меж його доступу до секретної інформації.

Щодо виявлених порушень, зазначених п. 4 Протоколу, ОСОБА_1 зазначає, що доводи Управління є необґрунтованими та не відповідають фактичним матеріалам перевірки у зв`язку з тим, що заступник керівника окружної прокуратури ОСОБА_11 ознайомився із супровідним листом від 30.03.2026 № 122цт до ОРС № 008002 від 20.01.2024. Супровідному листу надано гриф секретності «цілком таємно» - «без додатку - не таємно», що свідчить про те, що даний супровідний лист без додатку не містить інформацію з грифом секретності «цілком таємно».

На запит окружної прокуратури з ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, надійшла засвідчена належним чином копія переліку осіб, які ознайомились зі справою, по ОРС № 008002 від 20.01.2024, що долучена до цього ОРС.

На отриманій копії списку осіб, які, ознайомились зі справами, відсутній підпис ознайомлення з даним ОРС заступника керівника окружної прокуратури Барановського С.Ф., тобто, він не ознайомлювався з матеріалами ОРС № 008002 від 20.01.2024, а тому, порушень ОСОБА_1 , як головним спеціалістом з питань захисту державних таємниць не допущено, через що, передумов (загрози) до витоку секретної інформації не було.

Стосовно обвинувачень, вказаних у п. 5 протоколу ОСОБА_1 зазначено, що вони не відповідають дійсності та є безпідставним з огляду на наступне.

Так, заступник керівника окружної прокуратури ОСОБА_11 ознайомлений з супровідним листом від 01.05.2026 № 177цт до ОРС № 0082026008 від 23.03.2026 до клопотань від 29.04.2026 № 60.2/21132т та № 60.2/2-1133т.

Вказаному супровідному листу надано гриф секретності «цілком таємно» - «без додатку - не таємно», тобто даний супровідний лист без додатку не містить інформацію з грифом секретності «цілком таємно».

На запит окружної прокуратури з ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, надійшла засвідчена належним чином копія переліку осіб, які ознайомились зі справою по ОРС № 0082026008 від 23.03.2026, що долучена до цього ОРС. На отриманій копії списку осіб, які ознайомились зі справами, відсутній підпис ознайомлення з даним ОРС заступника керівника окружної прокуратури ОСОБА_11 , що свідчить про те, що він не ознайомлювався з матеріалами ОРС № 0082026008 від 23.03.2026, а клопотання від 29.04.2026 № 60.2/2-1132т та № 60.2/2-1133т мають гриф секретності «таємно» та них також відсутній підпис заступника керівника окружної прокуратури.

Таким чином, в цій частині ОСОБА_1 не допущено порушень, які б створили передумови (загрози) до витоку секретної інформації.

Стосовно зазначених у п. 6 протоколу порушень в частині не внесення даних про припинення доступу прокурору окружної прокуратури Устіменко І.Ю. ОСОБА_1 зазначено наступне. Вказане порушення залишилось поза увагою попереднього працівника режимно-секретного органу окружної прокуратури, оскільки лише 21.11.2024 наказом керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси № 72к ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць, що виключає недотримання мною положень Порядку-939.

Разом з цим, виявлені Управлінням Служби безпеки України в Одеській області недоліки окружною прокуратурою усунуті.

Як зазначено в п. 7 протоколу начальником РСО Приморської окружної прокуратури міста Одеси не здійснено попереднього відбору матеріальних носіїв секретної інформації (надалі-МНСІ) стосовно перегляду грифів секретності, як передбачено пунктами 160, 161, 166 Порядку-939.

З цього приводу ОСОБА_1 зазначила, що виявлені порушення виникли під час роботи попередніх працівників в режимно-секретному органі окружної прокуратури, якими, з невідомих причин, оскільки вони на теперішній час не працюють в окружній прокуратурі, не здійснено заходів щодо перегляду та приведення грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації, що зберігаються в органі прокуратури, що унеможливлює посилання на недотримання нею положень Порядку-939 у зв`язку з тим, що на посаду головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць її призначено 21.11.2024.

Крім іншого, ОСОБА_1 зазначила, що в силу пунктів 160, 161, 162 Порядку № 939 підприємства, установи, організації повинні організовувати та здійснювати заходи щодо перегляду та приведення грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації, що зберігаються на таких підприємствах, установах, організаціях, у відповідність із ЗВДТ, такі заходи здійснюються на плановій основі, але не рідше ніж один раз на рік.

У 2025 році у режимно-секретному органі окружної прокуратури проведені заходи щодо перегляду та приведення грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації та складений акт за результатами перегляду грифів секретності МНСІ від 20.02.2025 № 52-23вн-25, що затверджений керівником окружної прокуратури.

Одночасно, на виконання п. 2.10 Плану охорони державної таємниці та заходів щодо забезпечення режиму секретності в Приморській окружній прокуратурі міста Одеси на 2026 рік від 25.12.2025 № 52-148вн-25, затвердженого керівником окружної прокуратури, на вересень 2026 року заплановані заходи щодо перегляду та приведення грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації.

Отже, вищенаведене свідчить про відсутність з боку головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць порушень чинного законодавства та підтверджує належне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків.

Також не погоджується з виявленим порушенням (п. 8 протоколу) стосовно непроведення в окружній прокуратурі експертизи цінності секретних документів з огляду на наступне.

З цього приводу ОСОБА_1 пояснила, що на виконання вимог пунктів 372, 373, 377 Порядку № 939 експертиза цінності секретних документів проводиться щороку з метою їх відбору для передачі до секретних архівних підрозділів на зберігання або для знищення.

У зв`язку з цим, на виконання пункту 2.8 Плану охорони державної таємниці та заходів щодо забезпечення режиму секретності в Приморській окружній прокуратурі міста Одеси на 2026 рік від 25.12.2025 № 52-148вн-25, затвердженого керівником окружної прокуратури, заходи щодо проведення експертизи цінності секретних документів заплановані на жовтень 2026 року.

Тобто, в цій частині відсутні порушення вимог пунктів 372, 373, 377 Порядку № 939 з боку головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць окружної прокуратури Попової І.В., що унеможливлює притягнення її до адміністративної відповідальності.

Під час спеціальної перевірки одним з порушень вказано несвоєчасне невнесення таємних дублікатів наглядових проваджень до внутрішнього опису за формою форми № 18 в силу п. 116 Порядку-939, чим створено передумови (загрози) до виходу МНСІ з під контролю (п. 9 протоколу).

З цього приводу ОСОБА_1 пояснила, що згідно з п. 116 Порядку № 939 громадянин, якому надано допуск і доступ до державної таємниці, зобов`язаний вносити своєчасно до внутрішнього опису матеріальних носіїв секретної інформації, що перебувають у виконавця, за формою згідно з додатком 18.

Прокурор окружної прокуратури Дорошенко К.Ю., під час виконання своїх обов`язків з обліку та зберігання документів своєчасно не внесла таємні дублікати наглядових проваджень до внутрішнього опису форми № 18, що не було пов`язане з умисним невиконанням службових обов`язків або свідомим порушенням установленого порядку обліку. Зазначене сталося внаслідок ненавмисного пропуску відповідного запису під час здійснення облікових операцій. Виконавець секретних робіт не мав наміру приховати наявність зазначених документів, уникнути їх обліку або порушити встановлений порядок ведення внутрішнього опису. Таємні дублікати фактично перебували в наявності та не приховувалися від відповідальних посадових осіб.

Наразі, дублікати наглядових проваджень № 52-281-26 по кримінальному провадженню № 12026163520000039, № 52-286-26 по кп № 12026163520000144, № 52-381-26 по кп № 12026163520000018 за цей період зберігались у спецвалізі виконавця секретних робіт інв. № 1, опечатаній печаткою № 2 та зберігались у сейфі № 2 режимно-секретного органу окружної прокуратури, опечатаному печаткою № 3 головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць окружної прокуратури.

Отже, невнесення відповідних відомостей має характер технічного недоліку в обліку та не спричинило втрати, знищення, незаконного розголошення чи передачі стороннім особам зазначених документів, що свідчить про відсутність передумов (загрози) до витоку секретної інформації.

Як зазначено у п. 10 протоколу, у порушення вимог п. 116 Порядку-939, прокурор окружної прокуратури Дорошенко К.Ю. направила документи до ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, без передачі начальнику РСО за підписом у Внутрішньому описі та відповідних відміток у Журналі обліку вхідних документів № 180дск, чим було створено передумови (загрози) до виходу МНСІ з під контролю.

З цього питання ОСОБА_1 зазначила про наступне. Так, 16.03.2026 прокурором ОСОБА_14 отримані документи згідно супровідного листа від 16.03.2026 № 103т, внесла до свого Внутрішнього опису за інв. № 60. Надалі нею підготовлено клопотання від 24.03.2026 № 162т про скасування з протоколу від 13.03.2026 № 60.6/2-353т грифів секретності матеріальних носіїв секретної інформації. Вказане клопотання з протоколом направлено до ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, про що внесені відповідні позначки на зворотному боці супровідного листа від 16.03.2026 № 103т. Також у Внутрішньому описі за інв. № 60 у колонці 2 (реєстраційний номер підготовленого документа) зазначений номер підготовленого клопотання – № 162т.

Аналогічно, прокурором Дорошенко К.Ю. опрацьований протокол від 19.03.2026 № 60.6/2-377т (супровідний лист від 19.03.2026 № 111т) та протокол від 10.06.2026 № 60.6/2-780т (супровідний лист від 10.06.2026 № 236т). Про їх повернення до вищевказаного відділу поліції разом із клопотаннями про скасування грифів секретності від 24.03.2026 № 161т та 10.06.2026 № 343т відповідно, зазначено на зворотному боці супровідних листів та у Внутрішньому описі за інв. № 60.

З наданих пояснень вбачається, що фактично, в окружній прокуратурі ОСОБА_1 як головним спеціалістом з питань захисту державних таємниць окружної прокуратури, записи про повернення документів до органів досудового розслідування вчинялись лише після відпрацювання прокурорами всіх документів, які надійшли до прокуратури за супровідними листами. Така практика склалась із урахуванням вимог Порядку-939 щодо зазначення стислого змісту відпрацьованих документів. Тобто запис, у т.ч., і про повернення документів до органу досудового розслідування, ставилась тільки після того, як був відпрацьований останній секретний документ.

Отже, в окружній прокуратурі фактично відмітки у Внутрішньому описі внесені та виходу МНСІ з під контролю працівниками прокуратури не допущено.

На порушення, які вказані у п. 11-16 протоколу в частині виявлених фактів недотримання вимог п. 116 Порядку-939 й іншими прокурорами головний спеціаліст з питань захисту державних таємниць ОСОБА_1 зазначила, що виявлені порушення носять формальний характер, оскільки такі порушення допущені внаслідок надмірного службового навантаження та значного обсягу прокурорської роботи, проте будь-якого умислу на укриття документів від обліку не було. Сам факт невнесення відповідних відомостей до внутрішнього опису не призвів до виходу МНСІ з під контролю.

За отриманими прокурорами секретними документами з вхідними номерами вони своєчасно вносяться до внутрішнього опису матеріальних носіїв секретної інформації, що перебувають у виконавця за формою згідно з додатком 18, про що свідчить відповідний запис та підпис прокурора. Також, відповідні записи про отримання секретного документа вносяться до картки за формою 35 «Картка обліку видачі документа (справи)» за підписом прокурора. При цьому, дублікати наглядових проваджень прокурорами не отримувався, тому що секретний документ опрацьований, і при тому, що, потреба в ознайомленні за матеріалами наглядових проваджень була відсутня.

Водночас, дублікати наглядових проваджень зберігалися у металевій шафі режимно-секретного органу окружної прокуратури.

Як підсумувала ОСОБА_1 у письмових поясненнях, допущені порушення не створили передумов (загрози) до витоку секретної інформації, а службові обов`язки нею виконуються у повному обсязі відповідно до встановлених вимог.

Крім того, ОСОБА_1 звернула увагу суду на те, що Управлінням до протоколу долучені документи, які свідчать про порушення головним спеціалістом з питань захисту державних таємниць ОСОБА_1 законодавства про державну таємницю.

З цього приводу ОСОБА_1 зазначила, що у поясненнях від 12.06.2026 її запитано, крім іншого, стосовно наявності наказу про утворення комісії для прийняття передачі МНСІ у зв`язку зі звільненням ОСОБА_16 , чи відбувалася передача МНСІ від ОСОБА_16 до ОСОБА_17 та чи є наказ про покладення обов`язків на ОСОБА_18 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_16 (вказані особи в окружній прокуратурі на даний час не працюють, ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 25.09.2026 підкреслила, що вказані обставини відбулися до її призначення на цю посаду, через що, твердження Управління про те, що порушення виникли за її вини не відповідає дійсним обставинам справи.

Крім того, до письмових пояснень, на підтвердження правомірності дій ОСОБА_1 , до суду надана інформація відділу кадрової роботи та державної служби Одеської обласної прокуратури за вх № 20219-26 від 23.09.2026, згідно якої Одеською обласною прокуратурою проведено службове розслідування за повідомленням Управління Служби безпеки України в Одеській області та встановлено, що відомості про можливий виток секретної інформації в Приморській окружній прокуратури міста Одеси не підтвердилися, про що 09.09.2026 складений відповідний висновок.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність вини в діях ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні з наступних підстав.

Відносини у сфері охорони державної таємниці регулюються Конституцією України, законами України «Про державну таємницю», «;Про інформацію», «;Про доступ до публічної інформації» та «Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939.

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України врегульовані Законом України «Про державну таємницю.

Статтею 1 Закону України «Про державну таємницю» визначено що державна таємниця (далі також - секретна інформація) це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; охорона державної таємниці - це комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.

Стаття 3 Закону України «Про державну таємницю» регламентує, що дія цього Закону поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, об`єднання громадян (далі - державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації), що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці.

Статтями 5, 37 Закону України «Про державну таємницю» встановлено, що спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України. Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці.Забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Статтею 21 Закону України «Про державну таємницю» встановлено, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. Основними завданнями РСО є:

а) недопущення необґрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації; б) своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; в) запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї; г) виявлення та закриття каналів просочення секретної інформації в процесі діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації; д) забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов`язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин; є) організація та ведення секретного діловодства;" є) здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого моврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об`єктах.

Так, статтею 28 Закону України "Про державну таємницю" встановлено, що громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний: не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв`язку з виконанням службових обов`язків; не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом; не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України; виконувати вимоги режиму секретності; повідомляти посадових осіб, які надали йому допуск до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також про свій виїзд з України; додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.

Як убачається з Витягу з Акта № 65/11/5863дск, долученого Управлінням Служби безпеки України в Одеській області до матеріалів справи, комісією на підставі ст. 20 Закону, запропоновано надати Приморській окружній прокуратури міста Одеси спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з держаною таємницею терміном дії до 20.06.2031, встановивши другу категорію режиму секретності на провадження, пов`язані з державною таємницею.

Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, що викладені в постановах від 23.12.2020 у справі № 420/7243/19, від 23.04.2020 у справі № 814/2850/17, невиконання або неналежне виконання обов`язків щодо збереження державної таємниці повинно мати наслідки, у першу чергу, вирішення питання про скасування особі, яка допустила такі дії чи бездіяльність, раніше наданого допуску до державної таємниці, та лише в другу чергу в залежності від тяжкості вчиненого - вирішення питання щодо притягнення до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності зазначеної особи.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

При вирішенні справи суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Згідно рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Крім того, у справі «Pauland Audrey Edwards v. The United Kingdom» (№ 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як наголошує Європейський суд з прав людини та Верховний Суд в Постанові від 21.01.2020 року по справі № 754/17019/17, «Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Відповідно до п. 43 Рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.

ЄСПЛ у рішенні від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначив, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, не доведена матеріалами справи, а її пояснення в судовому засіданні спростовують викладене в протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини, у справах «Савенкова проти України» від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України» від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Керуючись ст.ст.9, 245, 212-2, 247 ч.1 п.1, 280, 283 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua