Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №505/3840/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/3840/25

№ 2/505/1936/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючої - судді Ващук О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Піскунова Д.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Матерборчук Ю.В.,

представника відповідача Бакулевської К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області про зміну статусу квартири на житловий будинок,

встановив:

В листопаді 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Матерборчук Ю.В., звернулась в суд з позовом до виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області про зміну статусу квартири на житловий будинок з адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Будівництво будинку було розпочато чоловіком позивачки та її рідним братом в 1985 році на підставі дозволу на виконання робіт від 21.05.1985 р., а завершено та введено в експлуатацію у 2007 році двом власникам окремих квартир цього будинку. Відтак кожному з власників видано акт та рішення про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального житлового будинку та оформлено за кожним половину будинку, яку визначено як квартиру.

Так, рішенням виконавчого комітету Котовської міської ради від 26.07.2007 р. № 216 чоловіку позивачки ОСОБА_2 було затверджено акт на квартиру житловою площею 41,4 кв.м., загальною площею 75,5 кв.м. по АДРЕСА_1 . Тобто, в будинку рахується дві квартири - кв. АДРЕСА_3 та кв. АДРЕСА_4 , які приєднані одна до одної з одного боку, але мають власні самостійні входи з двох різних сторін будинку, повний набір окремих комунікацій та відокремлені присадибні ділянки. Наразі, квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про прийняття спадщини за законом від 02.06.2022 р., згідно витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.06.2022 р. Квартира АДРЕСА_5 належить племінниці позивачки ОСОБА_3 на підставі договору дарування.

Представник позивача також зазначила, що у вересні 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області з заявою про зміну правового статусу квартир на житлові будинки, що розташовані на земельній ділянці для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). У тексті відповіді від 26.09.2025 року зазначається, що підставами для переведення окремих квартир малоповерхового житлового будинку із окремими земельними ділянками та виходами на них у індивідуальний будинок можуть бути: проведення у встановленому законодавством порядку реконструкції квартири малоповерхового житлового будинку із створенням індивідуального житлового (садибного) будинку або рішення суду. Слід зазначити, що потреби в проведенні будь-якої реконструкції (перебудови) квартири позивачки немає, адже будинок був побудований так, щоб обидві його половини абсолютно автономні одна від одної, з окремими входами, з відокремленими комунікаціями та присадибними ділянками. А тому, кожна з квартир має всі ознаки індивідуального житлового будинку.

Як вважає позивачка, на даний час, статус квартири порушує її права та законні інтереси як власника нерухомого майна, як людини і громадянина, адже наявний статус «квартири» позбавляє права на приватизацію присадибної земельної ділянки, яка була виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Позивачка вважає, що належному їй майну невірно визначено статус, оскільки фактично вона має у своїй власності житловий будинок, a не квартиру.

Головною відзнакою квартири і будинку є відособленість. Квартира розміщується у житловому блоці, де знаходиться ще декілька аналогічних приміщень. Будинок відособлений від других об`єктів нерухомості, всі комунікації, що розміщені у ньому є автономними. Інженерні системи квартир є централізованими, це стосується водопостачання, опалення, електрики. При цьому весь будинок є неділимим, у квартирі є елементи, що знаходяться у спільному користуванні. У будинку є відособлений вхід, у квартирі тільки вхідні двері. Враховуючи те, що належне позивачці нерухоме майно має всі автономні комунікації, при цьому приміщення є відособленим від інших об`єктів нерухомості, а також те, що поруч з майном розміщена присадибна ділянка, господарські будівлі та споруди, встановлений статус квартири підлягає зміні на житловий будинок.

Крім того, на земельній ділянці, на якій розміщена квартира позивачки, також розміщені господарські будівлі та споруди, а згідно з положеннями чинного законодавства земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями є садибою. У дозволі на узаконення побудованих господарських споруд на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , виданому на підставі рішення № 217 від 26.07.2007 р., зазначено план-схему з відображенням будинку та господарських споруд «Ж, Е, З, К, а» (сараїв, вбиральні та веранди), які також розміщені на земельній ділянці поряд з квартирою позивачки.

З метою захисту прав та інтересів, приведення статусу нерухомого майна в належний, позивачка звертається з даним позовом до суду з проханням змінити статус її «квартири» на «житловий будинок», адже іншого порядку, окрім судового, така зміна статусу нерухомого майна не передбачає.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 10 листопада 2025 року у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

31 грудня 2025 року представник відповідача ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» подала до суду відзив на позовну заяву. Відповідно до якого просила відмовити у задоволенні позову про зміну статусу квартири на житловий будинок. В обґрунтування, зокрема, зазначила, що у вересні 2025 року ОСОБА_1 (власник квартири АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_3 (власник квартири АДРЕСА_4 ) звертались до Виконавчого комітету Подільської міської ради із заявою про зміну правового статусу квартир на житлові будинки, яким було роз`яснено, що чинним законодавством не передбачена процедура зазначених змін, а заміна статусу нерухомого майна можлива за умови реконструкції будинку, але при наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням чи рішенням суду. Зміна статусу нерухомого майна з квартири АДРЕСА_2 на житловий будинок з адресою: АДРЕСА_1 прямо порушує права власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_3 зазначеного житлового одноповерхового будинку. Чинним законодавством України не передбачено поняття «зміни статусу квартири на статус будинку». Фактично в даному випадку мова йде про визнання вказаної квартири, яка на даний момент є частиною будинку, самостійним об`єктом нерухомого майна. Спірний об`єкт нерухомого майна є одноповерховим житловим будинком, який складається з двох квартир, що перебувають у власності різних осіб. Кожна квартира має окремого власника, однак будинок є єдиним об`єктом нерухомого майна, з єдиним фундаментом, несучими стінами, дахом, сходами, коридорами та трубами. Статтею 380 Цивільного кодексу України визначено поняття житлового будинку. Так житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Тож, зміна правового статусу квартири АДРЕСА_2 на індивідуальний житловий будинок з адресою: АДРЕСА_1 без згоди іншого співвласника є незаконною, оскільки будинок має 2 квартири з спільними конструктивними елементам, а також земельною ділянкою, яка перебуває у спільній сумісній власності співвласників. Окрім цього, присвоєння адреси об`єктам нерухомості здійснюється в порядку, який встановлюється рішенням органу місцевого самоврядування, з урахуванням їх повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Проте, адресу може бути присвоєно лише окремому самостійному об`єкту нерухомого майна, що повинно підтверджуватись належними документами бюро технічної інвентаризації, або інших суб`єктів господарювання, які мають атестованих спеціалістів, уповноважених на їх видачу. Позовні вимоги позивача не відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки спрямовані на односторонню зміну правового режиму спільного майна без згоди іншого співвласника, що є порушенням його права власності. Відсутність згоди іншого власника квартири є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

06 січня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Матерборчук Ю.В. надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 20 січня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Матерборчук Ю.В. підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання, заперечувала лише проти стягнення з відповідача судових витрат.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.06.2022 року.

Зі змісту свідоцтва вбачається, що вказане майно спадкодавцеві - ОСОБА_2 належало на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Котовської міської ради 26.07.2007 року, зареєстрованого КП «Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об?єктів нерухомості» в книзі №117, запис №7223, реєстраційний номер 20118102.

Право особистої приватної власності на вказане нерухоме майно зареєстроване за позивачем, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 301993067 від 02.06.2022 року. Обєкт нерухомого майна: квартира, загальною площею 87,3 кв.м, житловою площею 41,4 кв.м., Опис: трикімнатна квартира в одноповерховому житловому будинку.

Згідно копії відповіді №627/Л-209 від 26 вересня 2025 року заступника Подільського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Корчового А. зазначеного, що листом Мінгромад від 04.10.2022 року №7/9.3.2/10375-22 (стосовно алгоритму дій державного реєстратора) надано роз`яснення, що на підставами для переведення окремих квартир малоповерхового житлового будинку із окремими земельними ділянками та виходами на них у індивідуальний будинок можуть бути: проведення у встановленому законодавством порядку реконструкції квартири малоповерхового житлового будинку із створенням індивідуального житлового (садибного) будинку або рішення суду. Відповідно до вимог п.п. 77-81 особливості державної реєстрації прав власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва чи реконструкції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2023 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зміна статусу об`єкта нерухомого майна, що належить на праві приватної власності, як квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 , з «квартири» на «житловий будинок» можливо шляхом проведення реконструкції з подальшим проведенням державної реєстрації прав власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції.

Відповідно до ч.1 ст.4ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою ст.15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини п`ятої статті 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придані для постійного проживання в них.

Житло є специфічним об`єктом права власності, тому свобода використання житла його власниками обмежується нормами, спрямованими на схоронність жилих приміщень та не порушення прав інших осіб, зокрема, інших мешканців жилого будинку.

Відповідно до частини другої статті 383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. 17.

Відповідно до статті 152 Житлового кодексу УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження, але з урахуванням інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

В Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого - майна, затверджена Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року N 127(у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 року N 186), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2018 р. за N 1442/32894, яка визначає механізм проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна всіх форм власності, що здійснюють суб`єкти господарювання, і діє на всій території України, визначені такі терміни, зокрема:

- будинок квартирного типу - дво- або багатоквартирний житловий будинок, у якому квартири є окремими об`єктами нерухомого майна. Будинки квартирного типу можуть бути одноповерховими та багатоповерховими.

Згідно Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000) Клас 1110 групи 111 підрозділу 11 розділу 1. Будинки одноквартирні. Цей клас включає: відокремлені житлові будинки садибного типу (міські, позаміські, сільські), вілли, дачі, будинки для персоналу лісового господарства, літні будинки для тимчасового проживання, садові будинки та т. ін. Цей клас включає також: - спарені або зблоковані будинки з окремими квартирами, що мають свій власний вхід з вулиці. Цей клас не включає: - нежитлові сільськогосподарські будинки (1271).

Питання про те, на які будинки поширюється правове регулювання, встановлене законом для багатоквартирних будинків, вирішувалось у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц (провадження № 14-175 цс 20).

У цій постанові Великої Палати Верховного Суду наводились мотиви про те, що в розумінні статей 377, 382, 385, 812 Цивільного кодексу України багатоквартирним слід вважати житловий будинок, який складається з двох чи більше квартир.

Зазначено, що у приміщень, розташованих у дво- та багатоквартирних будинках, однаковий правовий статус, і на приміщення у двоквартирних будинках розповсюджуються правові норми про приміщення в багатоквартирних будинках. Опосередковано це підтверджує частина друга статті 382 Цивільного кодексу України, яка визначає спільним майном багатоквартирного будинку приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), а також різного роду конструкції та обладнання, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.

Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (Закон № 417-УІІІ) визначено: багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучеогороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Статтею 4 Закону № 417-VIII установлено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 5 Закону № 417-VIII резюмовано, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Об`єкти нерухомого майна такі, як квартира у будинку квартирного типу та індивідуальний житловий будинок, є різними за типом об`єктами, що не можуть існувати фізично одночасно. При цьому, слід звернути увагу на правову сторону в цих питаннях - об`єкт цивільних прав. У випадку, коли об`єктом цивільних прав є індивідуальний житловий будинок, то щодо цього будинку виникають права та обов`язки. Якщо об`єктом цивільних прав є квартира, то саме квартира, як частина від цілого, є самостійним об`єктом цивільних прав. Водночас сам житловий будинок, у якому є самостійні об`єкти цивільних прав, не може бути об`єктом цивільного обороту.

У випадку, коли мова йде про наявність квартир як об`єктів цивільних прав та бажання власника такої квартири «перевести» її в індивідуальний житловий будинок, потрібно вирішувати питання про «переведення» в цілому житлового будинку з усіма квартирами, розміщеними у ньому, у декілька (залежно від кількості квартир) індивідуальних житлових будинків.

З точки зору дієвих законодавчо визначених механізмів у сфері будівництва оптимальним шляхом цього переведення є реконструкція. Її результатом буде створення декількох індивідуальних житлових будинків - блокованих будинків (два та більше житлових (садибного типу, садові, дачні) будинки, у яких є хоча б одна спільна стіна, збудовані на межі окремих земельних ділянок за різними кадастровими номерами). (Постанова Верховного Суду від 21 травня 2024 року, справа № 300/2708/21адміністративне провадження № К/990/8115/24).

У листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 20 грудня 2010 року № 22-22/3622/0/6-10 роз`яснено, що терміни "несучі конструкції", "огороджувальні конструкції" застосовуються у багатьох нормативних документах (ДБН 13.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель", ДБН В.2.6-33:2008 "Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації" тощо) зазначено, що несучі конструкції - це будівельні конструкції, що становлять несучий остов (каркас) будинку або споруди, забезпечуючи їх надійність і довговічність. Несучі конструкції сприймають основні навантаження (власну масу, масу устаткування, людей, снігу, напір вітру, тиск ґрунту на підземні частини будинку або споруди тощо) і передають їх на основу.

Огороджувальні конструкції - будівельні конструкції, що обмежують об`єм будівлі або споруди, розділяють його на окремі приміщення та призначені для захисту приміщень від температурних дій, вітру, вологи, шуму, радіації тощо.

Рішення щодо реконструкції вищевказаного спільного майна багатоквартирного будинку може бути прийнято лише його співвласниками, а не окремим власником квартири чи нежитлового приміщення, що вбачається з положень статті стаття 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Такі правові позиції наводились в окремій ухвалі Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року у справі № 640/22599/19.

Суд критично оцінює доводи позивача про належність її квартири до одноквартирного індивідуального житлового будинку, оскільки цей будинок не є окремим об`єктом нерухомості, на нього, не зареєстровано право власності за жодною особою, в тому числі й за позивачем.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що правове регулювання, передбачене законодавством України для багатоквартирних житлових будинків, розповсюджується на житловий будинок у разі, якщо:

- право власності у такому будинку зареєстровано на квартири, а не на будинок чи його частини;

- у вказаному будинку наявні спільні для усіх квартир конструктивні елементи (несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні), або приміщення (місця) загального користування (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення), або спільні інженерні мережі, обладнання або інше майно, яке призначене для задоволення потреб усіх власників квартир у будинку й за законом є їх спільною сумісною власністю;

- будинку присвоєно єдину поштову адресу незалежно від його розміщення на одній або декількох земельних ділянках.

У справі, яка розглядається, встановлено, що в будинку за адресою: АДРЕСА_6 розміщено дві окремі квартири, на кожну з яких зареєстровано право власності.

Процедура поділу (виділу) квартири у багатоквартирному будинку повинна відповідати інтересам всіх співвласників такого будинку, крім того, така процедура виділу квартири у багатоквартирному будинку, у якому несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, допоміжні приміщення, комунікації є системно ув`язаними не може бути застосована, оскільки таке майно не може бути поділено між співвласниками або виділено із спільної власності відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою про зміну статусу квартири у будинку квартирного типу на індивідуальний житловий будинок, однак їй було відмовлено та надано роз`яснення, що зміна статусу нерухомого майна можлива за умови реконструкції будинку, але при наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням.

При цьому, доказів того, що позивач вчиняв дії щодо процедури реконструкції квартири, що належить йому на праві особистої приватної власності, суду не надано.

Крім того слід зазначити, що чинне законодавство не містить поняття та порядку переведення житлових будинків квартирного типу на індивідуальний житловий будинок. Вказане питання входить до компетенції органів місцевого самоврядування, які мають повноваження розробити та затвердити Порядок переведення житлових будинків квартирного типу в індивідуально житлові будинки. Оскільки виконавчим комітетом Подільської міської ради позивачу відмовлено у зміні статуса квартири, то суд позбавлений можливості здійснити його поділ на 2 окремі будинки.

За таких обставин, керуючись ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд відхиляє визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання суперечить чинному законодавству, порушує права та охоронні інтереси власника іншої квартири.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 11-13, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-268, 354-355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області про зміну статусу квартири на житловий будинок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Подільська міська рада Подільського району Одеської області, місце знаходження: просп. Шевченко, 2, м. Подільськ, Одеська область.

Дата проголошення рішення суду була відкладена, у зв`язку з зайнятістю головуючої судді у інших справах.

Суддя О.В. Ващук