Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №504/1365/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/1365/26

Провадження №2/504/2989/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря - Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) проти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

Позивач - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в особі директора Хлопкової М.С. звернувся до суду із вказаним позовом, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про споживчий кредит № 181960 від 04.05.2025 у розмірі 15970,48 грн., з яких: 9460,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5909,48 грн. - заборгованість за процентами, 601,00 грн. - заборгованість за комісією, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 04.05.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір про споживчий кредит № 181960 на суму 9460,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, однак відповідач кредит не повернув та проценти не сплатив.

10.10.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» на підставі договору факторингу № 10102025 відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Станом на 20.02.2026 загальна заборгованість відповідача становить 17370,48 грн., з яких 1400,00 грн. - штрафні санкції, які позивач у межах цього позову до стягнення не заявляє.

Рух справи.

Ухвалою судді від 02.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судовою повісткою, яка 14.05.2026 надіслана та доставлена йому в електронній формі на номер телефону НОМЕР_2 та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві позивач просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2026 постановлено розглянути справу в заочному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом обставини.

Судом встановлено, що 04.05.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40474269) та відповідачем укладено кредитний договір про споживчий кредит № 181960, який складається з індивідуальної частини, графіку платежів та публічної частини.

Індивідуальну частину договору підписано відповідачем 04.05.2025 о 17:08:04 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 41cf7e9a.

Відповідно до п. 2.2.1 договору загальний розмір кредиту становить 9460,00 грн., який надається в такому порядку: 7000,40 грн. - на рахунок (картку) позичальника № НОМЕР_3 ; 2459,60 грн. - шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією за надання кредиту, нарахованою згідно з п. 2.5 договору.

Згідно з п. 2.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за фіксованою ставкою 360,00 % річних протягом строку кредитування.

Пунктом 2.4 договору встановлено знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту - 1,00 грн. та стандартний (базовий) тариф - 100,00 грн., який застосовується у разі прострочення позичальником чергового платежу.

Згідно з п. 2.5 договору комісія за надання кредиту складає 2459,60 грн.

Загальні витрати позичальника за кредитом, включаючи проценти та комісії, складають 8376,08 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту - 17836,08 грн. (п. 2.7, п. 2.9.1 договору).

Строк кредитування - по 10.08.2025.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» від 16.01.2026 вих. № 205/16-01, з якої вбачається, що відповідно до договору № 1412/22-1 від 14.12.2022, укладеного з ТОВ «ФК «Контрактовий дім», 04.05.2025 о 17:08 на картку № НОМЕР_4 відповідачу перераховано 7000,40 грн. з призначенням платежу «Видача кредиту №181960 від 04.05.2025», транзакція № 1601181573, статус операції - «прийнято».

Номер картки відповідає реквізитам, зазначеним відповідачем у кредитному договорі.

Згідно з карткою обліку виконання договору № 181960 первісним кредитором за період з 05.05.2025 по 10.08.2025 нараховано проценти в сумі 5909,48 грн., комісію за управління та обслуговування кредиту в сумі 601,00 грн. та пеню в сумі 1400,00 грн.; платежів на погашення заборгованості відповідач не здійснював.

Норми права та їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд переконаний, що кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем укладено у належній формі, а його умови погоджені сторонами.

Щодо права вимоги позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 10.10.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (клієнт) та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) укладено договір факторингу № 10102025.

Згідно з витягом з Реєстру прав вимог № 1 від 10.10.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 181960 від 04.05.2025 у загальній сумі 17370,48 грн., з яких 9460,00 грн. - тіло кредиту, 5909,48 грн. - проценти, 601,00 грн. - комісія, 1400,00 грн. - штрафи/пеня.

Передачу Реєстру прав вимог підтверджено актом приймання-передачі Реєстру прав вимог № 1 від 10.10.2025, а оплату фінансування в сумі 1788368,99 грн. - платіжною інструкцією № 645 від 14.10.2025.

Отже, позивач є належним кредитором у зобов`язанні, що виникло з кредитного договору № 181960 від 04.05.2025.

Щодо тіла кредиту.

Як встановлено судом, загальний розмір кредиту за договором визначено в сумі 9460,00 грн., однак фактично на картку відповідача перераховано лише 7000,40 грн., а 2459,60 грн. - це комісія за надання кредиту, яку кредитодавець включив до суми кредиту та зарахував на власну користь (п. 2.2.1, п. 2.5 договору).

Таким чином, позивач заявляє до стягнення як тіло кредиту суму 9460,00 грн., до складу якої входить комісія за надання кредиту в розмірі 2459,60 грн.

З наведених нижче підстав суд дійшов висновку, що умова договору про сплату комісії за надання кредиту є нікчемною, а тому сума цієї комісії не може бути стягнута з відповідача, у тому числі під виглядом тіла кредиту.

Відповідно, грошові кошти, фактично отримані відповідачем у кредит, становлять 7000,40 грн. Жодних коштів у погашення тіла кредиту відповідач не сплачував.

Отже, заборгованість за тілом кредиту, що підлягає стягненню з відповідача, становить 7000,40 грн.

Щодо процентів за користування кредитом.

Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Договір укладено 04.05.2025, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, а отже, на нього поширюється обмеження денної процентної ставки в 1 %.

Денна процентна ставка за договором, розрахована з урахуванням процентів і комісій, становить 0,9035 %, що не перевищує встановленого законом граничного розміру.

Проценти в сумі 5909,48 грн. нараховано первісним кредитором за період з 05.05.2025 по 10.08.2025, тобто в межах строку кредитування.

Водночас, як вбачається з картки обліку виконання договору, проценти нараховано на весь загальний розмір кредиту - 9460,00 грн. (зокрема, за перший день - 93,30 грн., що відповідає 9460,00 грн. ? 360 % / 365), тобто і на суму комісії за надання кредиту 2459,60 грн., яку відповідач фактично не отримував.

Оскільки умова договору про сплату комісії за надання кредиту є нікчемною (з підстав, наведених нижче), сума цієї комісії не є кредитом, наданим позичальнику, а тому проценти, нараховані на неї, також не підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України проценти є платою за користування сумою позики, а отже, можуть нараховуватися лише на грошові кошти, фактично передані позичальникові.

За таких обставин суд перераховує проценти пропорційно до суми, фактично отриманої відповідачем: 5909,48 грн. ? 7000,40 грн. / 9460,00 грн. = 4373,02 грн.

Отже, заборгованість за процентами за користування кредитом, що підлягає стягненню з відповідача, становить 4373,02 грн.

У стягненні процентів у сумі 1536,46 грн. (5909,48 грн. - 4373,02 грн.), нарахованих на суму комісії, слід відмовити.

Щодо комісій.

Суд звертає увагу, що договір не визначає, які саме послуги надаються позичальнику за комісію за управління та обслуговування кредиту, а позивач не надав доказів надання відповідачу будь-яких таких послуг. Крім того, стандартний (базовий) тариф цієї комісії, збільшений у сто разів, застосовується виключно у разі прострочення позичальником чергового платежу, тобто за своєю суттю є платою за порушення зобов`язання, а не платою за послугу.

Комісія за надання кредиту є платою за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь, та за дії позичальника, спрямовані на встановлення кредитних правовідносин (укладення кредитного договору), і не є платою за будь-яку самостійну послугу, надану споживачу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит щодо плати за інформацію про стан заборгованості, яку споживач запитує не частіше ніж один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За таких обставин суд дійшов висновку, що умови договору в частині сплати позичальником комісії за надання кредиту та комісії за управління та обслуговування кредиту в силу ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними. Нікчемність умови правочину суд враховує за власною ініціативою (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23).

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у позові в частині стягнення заборгованості за комісією за управління та обслуговування кредиту в сумі 601,00 грн., а також в частині стягнення комісії за надання кредиту в сумі 2459,60 грн., включеної позивачем до заборгованості за тілом кредиту.

Висновки суду.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 181960 від 04.05.2025 у розмірі 11373,42 грн., з яких: 7000,40 грн. - тіло кредиту, 4373,02 грн. - проценти за користування кредитом.

У стягненні комісії за надання кредиту в сумі 2459,60 грн., комісії за управління та обслуговування кредиту в сумі 601,00 грн. та процентів у сумі 1536,46 грн., а всього 4597,06 грн., слід відмовити.

Штрафні санкції в сумі 1400,00 грн. позивач до стягнення не заявляв, тому суд їх не розглядає.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, від 18.07.2006).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено частково - на суму 11373,42 грн. із заявлених 15970,48 грн., що становить 71,22 %.

Сплата позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн. підтверджується платіжною інструкцією № 36630 від 26.03.2026.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 2662,40 грн. ? 11373,42 грн. / 15970,48 грн. = 1896,04 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений з Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», протокол погодження вартості послуг (додаток № 1), додаткову угоду № 25771391784 від 21.01.2026 щодо позичальника ОСОБА_1 та акт прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026 на суму 7000,00 грн. (складання позовної заяви - 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи - 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту - 500,00 грн., підготовка клопотання - 500,00 грн.).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Суд вважає, що позивачем доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Водночас, оскільки позов задоволено частково, ці витрати відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Такий розподіл є імперативним правилом процесуального закону і не залежить від того, чи заперечував відповідач щодо розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 7000,00 грн. ? 11373,42 грн. / 15970,48 грн. = 4985,07 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 215, 216, 512, 514, 526, 610-612, 629, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) проти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) заборгованість за кредитним договором № 181960 від 04.05.2025 у розмірі 11373,42 грн. (одинадцять тисяч триста сімдесят три гривні 42 копійки), яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 7000,40 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 4373,02 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) судовий збір у розмірі 1896,04 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4985,07 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяВ. К. Барвенко