Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №755/10008/26
Суддя: Левко В. Б.
Справа № 755/10008/26
Провадження №: 3/755/4099/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" жовтня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
встановила:
02 липня 2026 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла справа з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 35 КПК України, автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Сазонову М.Г. та передано провадження.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, між суддями від 02.09.2025 року замість судді Сазонової М.Г. визначено суддю Левко В.Б.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 21 червня 2026 року близько 00 год 15 хв, за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру до дружини, а саме: погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю.
Згідно ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Згідно ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений, причини неявки суду не повідомив. Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення у Дніпровському районному суді м. Києві, а дати судових засідань відображалась на веб-сайті Дніпровського районного суду м. Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Відтак, суддею вжито усіх передбачених кодексом України про адміністративні правопорушення заходів для виклику ОСОБА_1 в судові засідання, проте, у встановлений судом час, остання не з`явився.
Враховуючи дані обставини суддя вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності.
З метою дотримання розумних строків розгляду справи, суддя вважає за доцільне розглянути дану справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_3 підтвердила обставини, викладені в її письмових поясненнях та протоколі про адміністративне правопорушення, пояснила, що її чоловік, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив до неї домашнє насильство, поводився неадекватно, погрожував фізичною розправою. Крім того, чоловік ображав кота, після чого, за словами потерпілої, поведінка тварини суттєво змінилася та стала незвичною.
Суддя, заслухавши потерпілу, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_4 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 21 червня 2026 року серії ВАД № 882569; рапортом старшого інспектора СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві капітана поліції Мельник І; письмовими поясненнями потерпілої; кількістю складених протоколів про адміністративне правопорушення протягом року та стану їх розгляду; та іншими матеріалами в сукупності.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_4 суддею не встановлено.
Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_4 , який притягується до адміністративної відповідальності, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, позицію потерпілої, суддя дійшла висновку про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт.
Застосування до кривдника даного адміністративного стягнення є найбільш доречним та спричиняє негативні наслідки особистого характеру саме для правопорушника, не обтяжує спільний сімейний бюджет, а отже опосередковано не зазіхає на майнові інтереси самих постраждалих від домашнього насильства.
Згідно із ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 3, 28 Конституції України, ст. 33, 173-2, 251, 283-285 КУпАП, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт в розмірі 40 (сорока) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь держави.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред`явлення до виконання три місяці.
Суддя: Віра Левко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua