Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №755/21803/24 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/21803/24

Провадження №: 2/755/12999/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Коваленко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ: 03327664, адреса місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А), до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення плати за безоблікове водокористування,

В С Т А Н О В И В:

Процесуальний рух справи

12.12.2024 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - ПрАТ «АК «Київводоканал»), від імені якого на підставі довіреності діє уповноважений представник Герасименко Ірина Вікторівна, до ОСОБА_1 про стягнення плати за безоблікове водокористування в розмірі 19 928,50 грн та витрат на сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2024 року, вказана позовна заява була передана в провадження судді Коваленко І.В.

Судом в порядку частин 6, 8 статті 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання фізичних осіб - відповідача у справі, відповідь на який надійшла 30.12.2024 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09.01.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи було роз`яснено їх процесуальні права та визначено строки для подачі заяв по суті справи.

Оскільки розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання не проводилось. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Доводи позовної заяви

В обґрунтування позовних вимог позивач ПрАТ «АК «Київводоканал» зазначає, що відповідач є власником нежитлового приміщення НОМЕР_2 загальною площею 56,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . 29.06.2021 року уповноваженими представниками позивача під час проведення обстеження водопостачання та водовідведення вказаного об`єкта було виявлено та зафіксовано факт безоблікового користування послугами централізованого водопостачання за відсутності укомплектованого та зареєстрованого засобу обліку води, про що складено Акт обстеження № 265386.

Позивач вказує, що правовідносини сторін врегульовані Публічним індивідуальним договором № 00877/8-02СА від 26.01.2022 року. Оскільки відповідач здійснював споживання води без приладу обліку, відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190, позивачем проведено розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу діаметром 15 мм при швидкості руху води 2,0 м/сек, що за один місяць становить 916 куб.м на суму 19 928,50 грн. Спрямована на адресу відповідача вимога-претензія від 15.04.2024 р. залишена без відповіді та виконання.

Заперечення відповідача та процесуальні підстави розгляду справи за наявними матеріалами

Відповідач відзиву на позовну заяву у визначений судом строк не подав. Судові повістки та копія ухвали про відкриття провадження, направлені судом як на належну та офіційно зареєстровану адресу місця проживання відповідача, так і за адресою знаходження належного йому нерухомого майна, повернулися на адресу суду з відміткою поштового відділення зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Оцінюючи можливість розгляду даної цивільної справи за відсутності відзиву відповідача, суд виходить із такого.

Судом в порядку частини шостої статті 187 ЦПК України направлялись відповідні запити до уповноваженого органу реєстрації щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Згідно з інформацією Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА № 123964884 від 30.12.2024 року, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , починаючи з 29.10.2019 року по теперішній час.

За змістом частини десятої статті 128 ЦПК України, судові повістки та процесуальні документи можуть також надсилатися за адресою місцезнаходження майна відповідача.

Оскільки відповідач є законним одноосібним власником нежитлового приміщення АДРЕСА_4 , суд належним чином додатково направляв копію ухвали про відкриття провадження від 09.01.2025 року та судові повістки за адресою знаходження вказаного нерухомого майна, яке є одночасно місцем виявлення безоблікового водокористування.

Таким чином, суд повністю і належним чином виконав покладений на нього процесуальний обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Направлена судом офіційна кореспонденція за обома адресами повернулася на адресу Дніпровського районного суду міста Києва з відмітками об`єкта поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк.

Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що її справу буде розглянуто по суті. Поведінка відповідача, яка полягає в неотриманні поштової кореспонденції за адресою своєї офіційної реєстрації та за адресою належного йому нерухомого майна, не може стати на заваді обов`язку суду розглянути цивільний спір.

З гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження, порушене проти нього.

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення (чи процесуального документа) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судове рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц зазначено, що «повернення поштового відправлення з ухвалою суду та судовою повісткою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" за умови відсутності інших адрес реєстрації особи, є належним підтвердженням виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасника справи. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, а неотримання кореспонденції через небажання чи недбалість є ризиком самої особи».

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 520/13106/17 та від 10 квітня 2020 року у справі № 727/6117/18. Таким чином, відповідач вважається повідомленим належним чином, а суд наділений правом вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про розгляд справи за всіма відомими адресами, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо сторін процесу повністю дотримано і справу може бути розглянуто по суті за наявними матеріалами.

Відповідно до частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 є одноосібним власником нежитлового приміщення АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2020 року (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 221901512).

Згідно з офіційною інформацією Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА № 123964884 від 30.12.2024 року, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , починаючи з 29.10.2019 року по теперішній час.

26 січня 2022 року між ПрАТ «АК «Київводоканал» та ОСОБА_1 укладено Публічний індивідуальний договір № 00877/8-02СА про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Невід`ємною частиною договору є підписаний сторонами Додаток «Характеристика об`єктів та вузлів обліку», де щодо приміщення АДРЕСА_4 офіційно зафіксовано: тип засобу обліку - «відсутній», технічний стан - «не укомплектований», діаметр вводу - 15 мм.

29.06.2021 року уповноваженим представником ПрАТ «АК «Київводоканал» проведено обстеження водопостачання зазначеного нежитлового приміщення та складено Акт № 265386, яким підтверджено факт водоспоживання об`єктом за відсутності приладу обліку.

На підставі Акта обстеження № 265386 та умов укладеного договору, позивачем проведено Розрахунок № 96/2/21 від 10.11.2021 року плати за безоблікове користування послугами за період з 30.05.2021 року по 29.06.2021 року (1 місяць).

Відповідно до розрахунку, виходячи з діаметра труби 15 мм та швидкості руху води 2,0 м/сек, об`єм спожитої води визначено в розмірі 916 куб.м, а загальна сума до сплати з ПДВ становить 19 928,50 грн.

Позивачем на зареєстровану адресу відповідача направлялася вимога-претензія від 15.04.2024 № 4335/12/8/02-24 про добровільну сплату суми заборгованості за безоблікове водокористування в розмірі 19 928,50 грн, яка залишена відповідачем без виконання, доказів оплати суду не надано.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України закріплено принцип обов`язковості договору, згідно з яким договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини на підставі Публічного індивідуального договору № 00877/8-02СА від 26.01.2022 року про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Загальні правові, економічні та організаційні засади функціонування систем централізованого водопостачання та надання житлово-комунальних послуг регулюються також спеціальними нормативно-правовими актами - Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

При цьому, згідно з пунктом 1 частини другої статті 7 цього Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг у порядку і строки, визначені законом, а відповідно до пункту 5 цієї ж норми - оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам виробником на підставі договору. Водночас стаття 22 вказаного Закону покладає на споживача обов`язок забезпечувати цілісність обладнання вузлів обліку питної води та не допускати самовільного і безоблікового водокористування.

Відповідно до п. 4.3 Правил № 190 забороняється будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Правове визначення безоблікового водокористування міститься у спеціальній нормі пункту 3.2 Правил № 190, відповідно до якого «водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними».

Підписаним сторонами Додатком «Характеристика об`єктів та вузлів обліку» до договору № 00877/8-02СА безспірно зафіксовано, що у належному відповідачу комерційному нежитловому приміщенні НОМЕР_2 засіб комерційного обліку (лічильник) води є «відсутнім», а технічний стан визначено як «не укомплектований».

Споживання води об`єктом за зафіксованої у договірному порядку відсутності приладів комерційного обліку є прямим порушенням вищевказаних норм спеціального законодавства та підпадає під правову кваліфікацію самовільного та безоблікового користування системами водопостачання.

Згідно з пунктами 3.3 та 3.4 Правил № 190, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Аналізуючи правову природу даного нарахування, суд виходить з того, що розрахунок за пропускною спроможністю труби за формулою Торрічеллі за своєю суттю є не звичайною платою за фактично спожитий об`єм ресурсу, а нормативно встановленим технологічним заходом цивільно-правової відповідальності споживача за порушення спеціальних правил.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 чітко визначено, що «нарахування плати за пропускною спроможністю труби вводу є спеціальним нормативно встановленим за формою технологічним заходом цивільно-правової відповідальності споживача за порушення правил користування комунальними системами (безоблікове водокористування). Дана норма застосовується виробником послуг безумовно у разі виявлення відсутності або неукомплектованості засобів обліку, якщо цей факт зафіксовано у двосторонніх актах чи договірній документації сторін, оскільки обов`язок із забезпечення належного обліку покладено на споживача».

Аналогічний висновок щодо законності застосування цієї санкції міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 914/870/18, де зазначено, що нарахування за пропускною спроможністю є правомірним інструментом захисту інтересів комунальних підприємств від зловживань з боку споживачів.

При вирішенні даного спору суд також керується основними засадами цивільного судочинства щодо обов`язку доказування.

Згідно з частиною першою статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною шостою цієї ж статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем надано належні, повні та взаємопов`язані письмові докази на підтвердження своїх вимог: Акт обстеження № 265386, Публічний індивідуальний договір з додатками та деталізований технічний розрахунок.

Розрахунок об`єму води (916 куб.м) та загальної вартості (19 928,50 грн), наданий позивачем, перевірений судом за формулою площі перерізу труби вводу діаметром 15 мм та визнаний повністю правильним, обґрунтованим і таким, що здійснений у суворій відповідності до методології Правил № 190.

Відповідач ОСОБА_1 , у свою чергу, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та не надав суду жодних належних чи допустимих доказів у розумінні статей 77-80 ЦПК України (наприклад, альтернативного інженерно-технічного розрахунку або висновків експертизи), які б спростовували розрахунок чи технічні параметри вводу, зафіксовані у договірній документації, як і не надав доказів добровільної оплати суми боргу.

Зважаючи на викладене, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється судом за правилами статті 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 028,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», статтями 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення плати за безоблікове водокористування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ: 03327664, адреса місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А) плату за безоблікове водокористування в розмірі 19 928,50 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім гривень 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» витрати на сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя: І.В. Коваленко