Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №714/1154/26 — Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 3/714/473/26

ЄУН: 714/1154/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2026 р. м.Герца

Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Козловська Л.Д., участі адміністративної справи які надійшли з відділення поліції № 4 (м. Герца) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

мешканку

АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 715183/673 від 09 липня 2026 року ОСОБА_1 , у той день, о 21 год. 20 хв., на порушення п. 2.9 Правил дорожнього руху України, в с. Горбова по вул. І. Замфіра, 2, Чернівецького району Чернівецької області, керував автомобілем марки «ВАЗ 21108», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Такі дії ОСОБА_1 отримали правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Водночас до суду від останнього до суду надійшло письмове заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, у якому сторона захисту обставини, викладені у протоколі, не визнав та просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У запереченні зазначено, що увечері 09 липня 2026 року ОСОБА_1 перебував у салоні автомобіля «ВАЗ 21108», державний номерний знак НОМЕР_1 , разом зі своїми знайомими. Автомобіль у цей час стояв нерухомо за адресою: с.Горбова, вул. І. Замфіра, 2, і жодного руху не здійснював, у нього були лише увімкнені фари. Службовий автомобіль поліції під`їхав до автомобіля з боку його передньої частини, після чого поліцейські підійшли до транспортного засобу, помилково припустивши через увімкнене світло фар, що автомобіль перебуває в русі. Поліцейські не зупиняли автомобіль у процесі руху, не подавали сигналу про зупинку і не спостерігали руху транспортного засобу. Оскільки транспортний засіб не рухався, ОСОБА_1 не був водієм і не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а результат огляду на стан сп`яніння сам по собі не підтверджує факту керування транспортним засобом.

Дослідивши матеріали справи та доводи заперечення, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП суб`єктом адміністративного правопорушення за дії, що поставлені у вину ОСОБА_1 , може бути лише особа, яка керує транспортним засобом (водій). Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Отже, факт керування особою транспортним засобом є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому для висновку про наявність складу правопорушення такий факт повинен бути встановлений та доведений належними і допустимими доказами.

Як на доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення орган поліції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 715183/673 від 09 липня 2026 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким за результатами огляду приладом «Drager» у ОСОБА_1 виявлено 1,59 проміле алкоголю в крові, а також відеозапис з нагрудної камери працівника поліції.

Разом з тим матеріали справи не містять жодного доказу того, що 09 липня 2026 року о 21 год. 20 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 21108», державний номерний знак НОМЕР_1 , тобто виконував функції водія під час руху транспортного засобу. Наявний у матеріалах справи відеозапис не фіксує руху автомобіля та моменту його зупинки працівниками поліції, а розпочинається з того, як поліцейські підходять до вже нерухомого транспортного засобу. Рапорт працівника поліції з описом обставин зупинки автомобіля під час руху, пояснення свідків, які б бачили автомобіль у русі під керуванням ОСОБА_1 , чи інші докази, які б підтверджували факт керування, до матеріалів справи не долучено.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів свідчить лише про стан особи на момент огляду, однак не підтверджує факту керування нею транспортним засобом, а відтак не може самостійно свідчити про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Чернівецького апеляційного суду від 27 квітня 2026 року у справі № 725/2446/26, у якій суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність факту керування транспортним засобом у випадку, коли відеозапис не містить моменту зупинки, а починається з моменту, коли автомобіль уже нерухомий і до нього підходять поліцейські, та закрив провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

За приписами ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який фіксує відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Протокол є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. Водночас викладені в ньому обставини мають підтверджуватися іншими належними та допустимими доказами, а сам по собі протокол, складений посадовою особою органу поліції, без такого підтвердження не може бути покладений в основу висновку про винуватість особи.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Суд, у свою чергу, не може самостійно перебирати на себе функцію обвинувачення та відшукувати докази винуватості особи, оскільки це суперечить вимозі безсторонності суду, що неодноразово наголошувалося Європейським судом з прав людини, зокрема у рішеннях у справах «Малофеєва проти Росії» від 30 травня 2013 року (заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року (заява № 926/08).

Виходячи з положень ст.ст. 8, 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У даній справі зібрані уповноваженою особою матеріали за своєю суттю залишають місце сумнівам щодо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а відтак не узгоджуються зі стандартом доказування поза розумним сумнівом.

Приймаючи до уваги, що судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, а доказів, які б поза розумним сумнівом доводили те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, не здобуто, що у свою чергу виключає його як суб`єкта адміністративного правопорушення, провадження у даній справі відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У зв`язку із закриттям провадження у справі судовий збір відповідно до ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.Д. Козловська