Окрема думка від 18 жовтня 2026 р. у справі №461/10343/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Окрема думка

судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Крата В. І.

19 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 461/10343/24

провадження № 61-5560св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.: касаційну скаргу підприємства об`єднання Громадян Львівського спортивно - культурного центру Шахової асоціації незрячих України «Орієнтир», ОСОБА_1 задовольнив частково; рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 березня 2026 року скасував; провадження у справі № 461/10343/24 за позовом підприємства об`єднання Громадян Львівського спортивно - культурного центру Шахової асоціації незрячих України «Орієнтир», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Козаков і партнери» про визнання недійсним договору закрив; повідомив підприємство об`єднання Громадян Львівського спортивно - культурного центру Шахової асоціації незрячих України «Орієнтир», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення вони можуть звернутися з заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Не можу погодитися із цією постановою колегії суддів з таких мотивів.

1. Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм, зокрема при вирішенні питання про судові витрати (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).

1.2. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

1.3. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).

1.4. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).

2. У справі, що переглядалася:

предметом спору є недійсність договору від 21 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Козаков і Партнери» та СЦК «Орієнтир» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 укладений договір про врегулювання заборгованості за кредитним договором № 6/19-919/2012 від 21 червня 2012 року, укладеним між ПАТ «Банк Кіпру» та СЦК «Орієнтир». Тобто, оспорюваний договір вчинений між юридичними особами та фізичними особами, яка не є підприємцями. Договір про врегулювання заборгованості за кредитним договором не є договором щодо забезпечення виконання зобов`язання. Тому цей спір не підпадає під сферу чинності ані пункту 1, ані пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України;

за таких обставин відсутні підстави для закриття провадження у справі з підстав належності цієї справи до юрисдикції господарського суду. Як наслідок, спір потрібно було вирішувати за правилами цивільного судочинства.

2.1.1. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 березня 2024 року у справі № 347/237/21 (провадження № 61-5644св22) зазначено, що: «спір виник щодо визнання недійсним договору № 01/03-20 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 06 березня 2020 року, укладений ТОВ «ФК «Депт фінанс» з ОСОБА_6 щодо передачі права вимоги за договором кредиту у вигляді відкличної поновлюваної кредитної лінії між Івано-Франківською філією АТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Беркут ЛТД» № 1825 від 13 січня 2006 року та додаткових угод до нього. Тобто сторонами основного зобов`язання є юридичні особи - АТ «Брокбізнесбанк» (правонаступник ПАТ «Брокбізнесбанк») та ТОВ «Беркут ЛТД»; ТОВ «Беркут ЛТД» звернулося з позовом у лютому 2021 року, тобто після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»; судам слід було закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства».

2.1.2. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 року у справі № 201/8793/21-ц (провадження № 61-7797св23) зазначено, що: «у справі, яка переглядається, сторонами основного зобов`язання - кредитних договорів від 30 серпня 2006 року № 116/1013/В-06 та № 115/1013/В-06 є АТ «УкрСиббанк» та ТОВ ПМТЗ «Агро-комплект», а договір - господарським. Ті ж самі сторони уклали і забезпечувальний договір іпотеки. Спір виник стосовно договорів про відступлення права вимоги за кредитними договорами та іпотечним договором, а тому такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства, незважаючи на те, що сторонами оспорюваних правочинів (договорів уступки права вимоги) є фізичні особи. Заміна однієї із сторін забезпечувального зобов`язання не впливає на визначення юрисдикції вказаного спору, який підлягає розгляду в тому із судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням».

2.2. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати (частина друга статті 403 ЦПК України).

2.3. Тому касаційному суду необхідно було постановити ухвалу про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у зв`язку із необхідністю відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 року у справі № 201/8793/21-ц (провадження № 61-7797св23); Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 березня 2024 року у справі № 347/237/21 (провадження № 61-5644св22).

Суддя В. І. Крат