Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №912/956/26 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №912/956/26

Суддя: Висоцький Артем Миколайович

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року м.Дніпро Справа № 912/956/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Висоцького А.М. (доповідач у справі)

суддів: Андрейчука Л.В., Левшиної Г.В.

секретар судового засідання: Гетьманенко С.М.

за участю представників сторін у справі:

від Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" – Даценко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Підприємства "Іскра" Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2026, суддя суду першої інстанції Глушков М.С., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 31.07.2026, та додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2026

у справі № 912/956/26

за позовом Підприємства "Іскра" Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (с. Соколівське Кропивницького району Кіровоградської області)

до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (м. Кропивницький)

про визнання незаконним та скасування рішення комісії

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

У квітні 2026 року Підприємство "Іскра" Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (далі – Підприємство "Іскра", споживач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (далі – ПрАТ "Кіровоградобленерго", оператор системи), у якій просило визнати незаконним та скасувати рішення комісії Кропивницьких міських ЕМ ПрАТ "Кіровоградобленерго", оформлене протоколом № 212 від 18.12.2025, яким позивачу донараховано 40 364 кВт·год необлікованої електричної енергії вартістю 440 529,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в акті про порушення № 003922 від 11.08.2025 не зафіксовано пошкоджень пломб, установлених на засобі обліку та в місці його розташування, зокрема пломб заводу-виробника; трасологічна експертиза вилучених пломб не проводилася, а тому факт втручання позивача в роботу засобу обліку не встановлений. Висновок експертного електротехнічного дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3599-34-25 від 12.11.2025, на думку позивача, є неналежним та недопустимим доказом, оскільки експерт не досліджував аналогічний лічильник SL 7000 Smart для встановлення відмінностей. Позивач також посилався на відсутність у нього акта технічного огляду та пломбування засобу обліку і протоколу параметризації лічильника.

Короткий зміст оскаржуваних рішень суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2026 у справі № 912/956/26 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що належний позивачу на праві власності лічильник SL 7000 Smart, заводський № 90123620, був установлений 30.10.2024 на об`єкті позивача та переданий йому на збереження за актом технічної перевірки, який містить акт про пломбування. Факт порушення позивачем підпункту 3 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ), у вигляді інших дій споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки, підтверджується сукупністю доказів: актом технічної перевірки від 30.10.2024, актом про порушення № 003922 від 11.08.2025 та здійсненою відеофіксацією, висновком експерта № 3599-34-25 від 12.11.2025, яким встановлено наявність у корпусі лічильника стороннього радіоприймального пристрою дистанційного керування. Суд зазначив, що таке порушення є самостійним і не потребує одночасного пошкодження пломб, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.08.2025 у справі № 911/411/24. Висновок експерта суд визнав належним і допустимим доказом, а доводи позивача про необхідність порівняння з аналогічним лічильником – такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства. Суд також встановив, що відповідач правомірно застосував формули та числові показники, передбачені ПРРЕЕ, при визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2026 стягнуто з Підприємства "Іскра" на користь ПрАТ "Кіровоградобленерго" 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням, Підприємство "Іскра" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2026 у справі № 912/956/26 у повному обсязі, а також додаткове рішення від 31.07.2026 щодо стягнення витрат на правничу допомогу, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, зокрема статті 13, 73, 78, 79, 98 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), та неправильно застосував норми матеріального права.

Скаржник повторно наголошує, що всі пломби на засобі обліку та в місці його встановлення, у тому числі пломби заводу-виробника, на момент перевірки були в наявності та без пошкоджень, а трасологічна експертиза не проводилася, тому неможливо встановити факт розкриття та повторного навішування пломб і, відповідно, втручання позивача в роботу приладу.

Апелянт стверджує, що висновок експерта № 3599-34-25 від 12.11.2025 є упередженим і ґрунтується на припущеннях, оскільки експерт не провів порівняння з контрольним (справним та аналогічним) зразком лічильника SL 7000 Smart і не послався на інструкцію заводу-виробника. Крім того, на думку скаржника, експертна установа "перепрограмувала" лічильник під наявний у неї пульт дистанційного керування.

Апелянт посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.04.2024 у справі № 917/1574/22, про те, що експертиза засобу комерційного обліку відповідно до ПРРЕЕ готується для врахування в межах застосування ПРРЕЕ, а не заздалегідь для подання до суду, та на частину першу статті 104 ГПК України, за якою висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили.

На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення комплексної електротехнічної та трасологічної експертизи, чим порушив принцип змагальності сторін і надав перевагу висновку, складеному не в судовому процесі. Апелянт також зазначає, що акт технічної перевірки від 30.10.2024 лише підтверджує встановлення та пломбування засобу обліку, а акт про порушення – цілісність пломбувального матеріалу, тобто ці документи не підтверджують порушення ПРРЕЕ, а єдиним доказом порушення є висновок експерта.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

ПрАТ "Кіровоградобленерго" подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції – без змін.

Відповідач зазначає, що порушення, передбачене підпунктом 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ у вигляді інших дій споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки, є самостійним та не потребує пошкодження пломб, що підтверджено висновками Верховного Суду у справі № 911/411/24. Оскільки пошкодження пломб не було предметом порушення за актом № 003922, у відповідача не було обов`язку підтверджувати експертизою факт їх розкриття та повторного навішування; позивач на засіданні комісії, на якому вирішувалося питання про направлення засобу обліку на експертизу, необхідності трасологічного дослідження не заявляв.

Відповідач вказує, що жодний нормативно-правовий акт не зобов`язує експерта здійснювати порівняння з контрольним зразком лічильника, а висновок експерта є чітким, категоричним та містить відповіді на поставлені питання. Доводи позивача, покладені в обґрунтування клопотання про призначення експертизи, за твердженням відповідача, зводилися до незгоди з наявним висновком; будь-яких суперечностей, неповноти чи неясності висновку позивач не навів. Відповідач також зазначає, що пломби С86852065 та С86852066 як речові докази не вилучалися, а повернуті експертною установою пломби утилізовані, тому проведення трасологічного дослідження є неможливим; позивач не скористався правом самостійно замовити експертне дослідження в порядку статті 101 ГПК України.

У відзиві відповідач також просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 15 000,00 грн, на підтвердження чого надав протокол № 2 від 24.08.2026 до договору про надання правової допомоги від 20.01.2026.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

18.08.2026 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Підприємства "Іскра", сформована в системі "Електронний суд".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Висоцького А.М. (доповідач), суддів – Андрейчука Л.В., Левшиної Г.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства "Іскра" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2026 та додаткове рішення від 31.07.2026 у справі № 912/956/26; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу; витребувано матеріали справи у Господарського суду Кіровоградської області; призначено справу до розгляду.

03.09.2026 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

09.10.2026 представником Підприємства "Іскра" – Івановим С.І. подано клопотання про відкладення розгляду справи. Представник зазначає, що на визначену дату та час представник апелянта адвокат Іванов С.І. не зможе прийняти участь у судовому засіданні та підтримати апеляційну скаргу та доводи на підставі яких вона викладена, так як у визначену дату та час захисник буде приймати участь у іншому судовому засідання.

Заслухавши думку іншого представника у справі, яка проти відкладення розгляду справи заперечила, протокольною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2026 у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, тим більше, що явка повноважних представників сторін у судове засідання 13.10.2026 обов`язковою не визнавалась, правова позиція скаржника викладена в його апеляційній скарзі і останній, будучи завчасно повідомленим про дату, час і місце судового засідання, та, діючи розумно, обачливо і добросовісно, мав достатньо часу для забезпечення явки свого представника, при цьому вищенаведене клопотання про відкладення розгляду справи не містить жодного обґрунтування неможливості проведення судового засідання за відсутності належним чином повідомленого апелянта, жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин заявником до суду не подано.

13.10.2026 участь у судовому засіданні взяв представник ПрАТ "Кіровоградобленерго" – Даценко О.О.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до частин другої-третьої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 24.08.2026, якою справу № 912/956/26 призначено до розгляду на 13.10.2026 о 12 год. 00 хв., була отримана в електронному кабінеті Підприємства "Іскра" - 25.08.2026.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 13.10.2026, не визнавалася апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні в матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Підприємства "Іскра" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.08.2026 та додаткове рішення від 31.07.2026 у справі № 912/956/26, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Підприємства "Іскра" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.08.2026 та додаткове рішення від 31.07.2026 у справі № 912/956/26, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом

27.11.2017 між ПАТ "Кіровоградобленерго" в особі структурного підрозділу Кіровоградського міського району електричних мереж (постачальник) та Підприємством "Іскра" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 179К. З 01.01.2019 споживач приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах зазначеного договору щодо об`єкта за адресою: м. Кропивницький, вул. Кільцева, 63.

Відповідно до акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін межа балансової належності встановлена на контактах приєднання на оп. № 7 ПЛ-10 кВ Ф-9 ПС "Балашівка-35/10 кВ"; на балансі позивача перебувають ТП-608, ПЛ-10 кВ від оп. № 7 до ТП-608 та внутрішні мережі.

11.10.2024 відповідач за заявою позивача здійснив параметризацію (програмування) належного позивачу лічильника SL 7000 Smart, заводський № 90123620, про що складено протокол № 092423.

30.10.2024 за заявою позивача № 10 від 28.10.2024 у належній позивачу трансформаторній підстанції ТП-608 встановлено зазначений лічильник, про що складено акт технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В, який містить акт про пломбування засобів комерційного обліку електричної енергії. Цим актом засіб обліку та встановлені пломби передані позивачу на збереження.

11.08.2025 під час технічної перевірки вузла обліку на об`єкті позивача представниками відповідача у присутності директора позивача Петрушевського Р.П. складено акт про порушення № 003922, яким зафіксовано, що струми з трансформаторів струму, які відображаються на табло і беруться для обліку лічильником SL 7000 Smart, заводський № 90123620, не відповідають струмам на виході з трансформаторів струму; похибка вимірювань становила "-86,3 %"; після відключення та повторного підключення живлення лічильник відновив коректну роботу (похибка вимірювань "0,6 %"), що характерно для внесення змін в електричну схему лічильника. Порушення продемонстроване споживачу; виявити його під час контрольного огляду неможливо. Індикатори дії магнітного або електричного полів М18503213, М18503214, М18503215 – в наявності, неспрацьовані. Виявлення порушення супроводжувалося відеофіксацією.

Акт про порушення підписаний директором позивача із зауваженнями: "На початок перевірки лічильник був справним і до нього не було доступу, всі пломби справні і в наявності. Свою провину в несправності не визнаю, так як її не має".

Лічильник та пломби М18503213, М18503214, М18503215, С84153380 і дві свинцеві пломби вилучені як речовий доказ та поміщені в сейф-пакет № 00253611.

21.08.2025 комісія з розгляду актів про порушення за участю споживача прийняла рішення, оформлене протоколом № 138, про направлення вилучених речових доказів на експертизу до спеціалізованої організації. 25.08.2025 відповідач листом № 3737/05/16 направив сейф-пакет до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі – ОНДІСЕ).

На вирішення експертного дослідження поставлено питання: 1) чи наявні всередині корпусу лічильника SL 7000, заводський № 90123620, сторонні елементи, не характерні для конструкції даного типу лічильника, якщо є, то які саме; 2) чи можуть ці елементи впливати на правильність обліку електричної енергії.

Відповідно до висновку експерта № 3599-34-25 експертного електротехнічного дослідження від 12.11.2025, складеного старшим судовим експертом ОНДІСЕ Рогалевичем О.А., цілісність сейф-пакета № 00253611 не порушена; у ньому знаходився лічильник моделі SL 7000 Smart, заводський № 90123620, з кришкою затискачів та наявними пломбами. Під час дослідження встановлено, що крім штатних конструктивних елементів у лічильнику наявні сторонні елементи: пристрій, прикріплений до друкованої плати липкою речовиною, резистор, конденсатор та два реле. Пристроєм є радіомодуль для бездротового дистанційного керування діапазону 433 МГц, що виготовляється заводським способом і перебуває у вільному продажу; він підключений до фазної напруги додатково встановленими дротами через струмообмежувальний резистор і конденсатор, а нормально-розімкнені контакти реле за допомогою дротів під`єднані до електричних кіл лічильника. Для визначення ступеня впливу пристрою на роботу лічильника експерт запрограмував радіомодуль під наявний пульт дистанційного керування та випробуванням встановив, що в увімкненому стані реле шунтують певні електричні кола лічильника резисторами малого номіналу, внаслідок чого обліковується лише біля 14,3 % спожитої електричної енергії.

У висновках експерт зазначив: "В корпусі приладу обліку електричної енергії SL7000, зав. № 90123620, встановлений сторонній радіоприймальний пристрій дистанційного керування, що не передбачений заводом-виробником. При отриманні сигналу-команди від "свого" пульту дистанційного керування пристрій вмикає реле, які шунтують певні електричні кола електролічильника резисторами малого номіналу, що веде до зміни процесу обліку електричної енергії. При отриманні сигналу-команди на вимикання пристрій вимикає реле і відновлює нормальне проходження сигналів; облік електричної енергії відновлюється в штатному режимі. Вищезазначене шунтування певних кіл електролічильника призводить до обліку тільки біля 14,3 % споживаної електроенергії; світлодіодна індикація лічильника відображає зменшення споживання електроенергії".

У висновку зазначено, що експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, а висновок підготовлений для подання до суду.

Листом № 1198/05/56 від 03.12.2025 відповідач направив позивачу копію висновку експерта та повідомлення про засідання комісії з розгляду акта про порушення, призначене на 18.12.2025.

18.12.2025 за участю представника позивача відбулося засідання комісії, за результатами якого встановлено факт порушення споживачем ПРРЕЕ та прийнято рішення, оформлене протоколом № 212, про нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно з підпунктом 3 пункту 8.4.2, підпунктом 3 пункту 8.4.8 та пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ за період з 30.10.2024 по 11.08.2025 (203 дні) в обсязі 40 364 кВт·год вартістю 440 529,72 грн.

Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною другою цієї статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності визначення відповідачем обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, обраних величин потужності, тривалості роботи обладнання та періоду нарахування. Тому відповідно до наведеної норми колегія суддів перевіряє рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту порушення позивачем ПРРЕЕ та оцінки доказів, а також дотримання судом норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, заперечення проти неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення суду першої інстанції не підлягають скасуванню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, дотримуватися нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів. Порядок взаємовідносин оператора системи та споживачів визначається ПРРЕЕ та Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі – ККОЕЕ).

Згідно з пунктом 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Підпунктом 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ встановлено обов`язок споживача забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування. Пунктом 5.5.1 ККОЕЕ передбачено, що власники (користувачі) електроустановок, де встановлені засоби комерційного обліку, відповідають за їх збереження і цілісність, зокрема захист від пошкоджень та зовнішнього втручання, відповідно до акта пломбування.

Відповідно до підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, інших дій споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).

Згідно з пунктом 8.4.4 ПРРЕЕ факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів, має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства.

Верховний Суд в ухвалі від 26.08.2025 у справі № 911/411/24 виснував, що порушення, визначене підпунктом 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, є самостійним та не передбачає прямого взаємозв`язку із пошкодженням або відсутністю пломб, що є порушеннями, визначеними підпунктами 1, 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ; дії споживача, спрямовані на зміну показів засобів вимірювальної техніки, можуть бути та, як правило, поєднані з пошкодженням пломб, водночас втручання в роботу розрахункового засобу комерційного обліку може відбутися й за відсутності відповідного пошкодження.

У постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 916/1375/15, від 25.02.2020 у справі № 914/2128/17, від 27.11.2024 у справі № 917/2049/23 викладено правову позицію, за якою законодавство у сфері електроенергетики не зобов`язує постачальника (оператора системи) доводити факт можливості вчинення чи спосіб вчинення порушення; він має довести факт встановлення та передачі на збереження споживачу засобу обліку та сам факт виявлення порушення у вигляді неправильної роботи приладу обліку.

Як встановлено судом, лічильник SL 7000 Smart, заводський № 90123620, належить позивачу на праві власності, встановлений на його об`єкті в належній йому трансформаторній підстанції та переданий йому на збереження за актом технічної перевірки від 30.10.2024, який містить акт про пломбування. Отже, саме позивач відповідно до пункту 2.3.4 ПРРЕЕ та пункту 5.5.1 ККОЕЕ відповідав за технічний стан засобу обліку та його захист від зовнішнього втручання.

Порушення позивачу інкриміноване та кваліфіковане комісією за підпунктом 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ як інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки, а не як пошкодження пломб чи засобів вимірювальної техніки. З урахуванням правового висновку Верховного Суду у справі № 911/411/24 наявність та зовнішня цілісність пломб, у тому числі пломб заводу-виробника, на момент перевірки не спростовує факту втручання в роботу засобу обліку, встановленого іншими доказами, та не виключає відповідальності споживача за таке порушення.

Відтак доводи апелянта про те, що в акті про порушення не зафіксовано пошкоджень пломб, а вилучені пломби не досліджувалися трасологічно, не свідчать про відсутність порушення та не спростовують висновків суду першої інстанції. Ці доводи були предметом дослідження суду першої інстанції та обґрунтовано ним відхилені.

Відповідно до частини першої статті 98 ГПК України висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частина третя статті 98 ГПК України). Згідно зі статтею 101 ГПК України у висновку експерта, підготовленого на замовлення учасника справи, зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновок № 3599-34-25 від 12.11.2025 містить зазначення про те, що його підготовлено для подання до суду, та про обізнаність експерта з відповідальністю, передбаченою статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Його складено атестованим судовим експертом спеціалізованої державної експертної установи, який має відповідну кваліфікацію; висновок містить опис об`єктів, застосованих методик, ходу дослідження з фотоілюстраціями та категоричні відповіді на поставлені питання. Отже, цей висновок одночасно є експертизою спеціалізованої організації у розумінні пункту 8.4.4 ПРРЕЕ та доказом, який відповідає вимогам статей 98, 101 ГПК України.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1574/22 висновків суду першої інстанції не спростовує, оскільки у цій справі висновок прямо містить зазначення про його підготовку для подання до суду, а суд першої інстанції не надавав йому заздалегідь встановленої сили, а оцінив його відповідно до статей 86, 104 ГПК України в сукупності з іншими доказами у справі – актом технічної перевірки від 30.10.2024, актом про порушення № 003922 від 11.08.2025 та відеофіксацією.

Доводи апелянта про необхідність порівняння досліджуваного лічильника з контрольним (аналогічним) зразком колегія суддів відхиляє. Жодна норма законодавства не встановлює такої обов`язкової умови для дослідження засобу обліку. Предметом дослідження було встановлення наявності в корпусі лічильника сторонніх елементів, і експерт ідентифікував виявлений пристрій як серійний радіомодуль дистанційного керування діапазону 433 МГц, що перебуває у вільному продажу, прикріплений до друкованої плати липкою речовиною та підключений до кіл лічильника додатково встановленими дротами. Такі обставини встановлені безпосереднім дослідженням об`єкта та зафіксовані фотоілюстраціями. Позивач, стверджуючи про можливість належності таких елементів до конструкції лічильника, жодних доказів на підтвердження цього, зокрема технічної документації виробника, яка за його ж твердженням є у відкритому доступі, суду не надав.

Твердження апелянта про те, що експертна установа "перепрограмувала лічильник" під наявний у неї пульт дистанційного керування, не відповідає змісту висновку. Як вбачається з висновку, програмування під наявний пульт здійснювалося щодо виявленого стороннього радіомодуля з метою визначення ступеня його впливу на роботу лічильника, а не щодо параметрів самого лічильника. Отриманий експертом результат (облік біля 14,3 % спожитої електроенергії) узгоджується з виміряною представниками відповідача на місці похибкою "-86,3 %", зафіксованою в акті про порушення, а також з тим, що після відключення та повторного підключення живлення лічильник відновив коректну роботу.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Незгода позивача з висновком експерта, не підкріплена доказами, які б свідчили про його необґрунтованість, неповноту чи суперечність іншим доказам, не є підставою для визнання такого висновку неналежним або недопустимим доказом. Недопустимими є докази, одержані з порушенням закону (частина друга статті 77 ГПК України), а тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка на цьому наполягає. Таких обставин позивач не довів.

Щодо відмови у призначенні судової експертизи

Згідно з частиною другою статті 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 99 ГПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з тих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають сумніви щодо їх правильності.

Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення обставин, що входять до предмета доказування, та коли наявні у справі докази не дають змоги їх встановити.

Запропоновані позивачем питання трасологічного характеру стосувалися наявності механічних пошкоджень, відкриття та повторного встановлення пломб. З урахуванням того, що позивачу інкриміновано порушення, передбачене підпунктом 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, яке не пов`язане з пошкодженням пломб, ці обставини не входять до предмета доказування у справі і не можуть спростувати встановленого факту наявності в корпусі лічильника стороннього пристрою (стаття 76 ГПК України).

Питання щодо відповідності лічильника конструктивним характеристикам заводу-виробника охоплюється предметом дослідження, проведеного ОНДІСЕ, яке встановило наявність у корпусі лічильника пристрою, не передбаченого заводом-виробником. Позивач не навів обґрунтованих доводів щодо неповноти, неясності чи суперечливості цього висновку або суперечності його іншим доказам, а його доводи зводилися до незгоди з висновком. За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених статтею 99 ГПК України підстав для призначення комплексної електротехнічної та трасологічної експертизи.

Колегія суддів також враховує, що позивач був обізнаний зі змістом висновку експерта з грудня 2025 року, брав участь у засіданнях комісії, проте доказів звернення до відповідача з вимогою надати засіб обліку для проведення незалежного дослідження чи замовлення власного експертного дослідження в порядку статті 101 ГПК України не надав. Апеляційна скарга також не містить клопотання про призначення експертизи судом апеляційної інстанції.

Відмова суду першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення експертизи, яка ґрунтується на відсутності передбачених процесуальним законом підстав, не є порушенням принципу змагальності сторін (стаття 13 ГПК України), оскільки сторонам було забезпечено можливість подавати докази, заявляти клопотання та висловлювати свої доводи щодо поданих доказів.

Щодо доведеності факту порушення

Доводи апелянта про те, що акт технічної перевірки від 30.10.2024 та акт про порушення № 003922 від 11.08.2025 не підтверджують порушення, а єдиним доказом є висновок експерта, колегія суддів відхиляє. Акт технічної перевірки від 30.10.2024 підтверджує встановлення засобу обліку та передачу його на збереження позивачу, тобто обставину, доведення якої відповідно до наведеної практики Верховного Суду покладається на оператора системи. Акт про порушення, складений у присутності директора позивача та підписаний ним, з відеофіксацією, підтверджує виявлення неправильної роботи засобу обліку з похибкою вимірювань "-86,3 %" та відновлення його коректної роботи після перезавантаження живлення. Висновок експерта встановлює причину такої неправильної роботи – наявність у корпусі лічильника стороннього радіоприймального пристрою, що шунтує кола обліку.

Зазначені докази є послідовними, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують факт порушення позивачем підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ. Позивач жодних доказів, які б спростовували ці обставини, не надав.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд першої інстанції, застосувавши стандарт доказування "вірогідності доказів", обґрунтовано дійшов висновку про доведеність факту порушення позивачем ПРРЕЕ та про правомірність рішення комісії, оформленого протоколом № 212 від 18.12.2025.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції статей 73, 78, 79, 98 ГПК України є безпідставними, оскільки суд дослідив усі подані сторонами докази, надав їм оцінку в сукупності та навів мотиви, з яких виходив при ухваленні рішення.

Щодо додаткового рішення

Апелянт просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2026 про стягнення 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, однак апеляційна скарга не містить жодних доводів щодо незаконності чи необґрунтованості цього рішення, зокрема щодо розміру, співмірності чи доведеності таких витрат.

Перевіряючи додаткове рішення в межах вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дослідив договір про надання правової допомоги від 20.01.2026, протокол № 1 від 11.05.2026, акт виконаних робіт від 27.07.2026, обґрунтовано відхилив заперечення позивача щодо перебування адвоката у трудових відносинах з відповідачем з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 01.05.2025 у справі № 906/960/24, та за відсутності клопотання позивача про зменшення розміру витрат з підстав їх неспівмірності (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України) правомірно поклав ці витрати на позивача відповідно до статті 129 ГПК України. Підстав для скасування додаткового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).

Висновки апеляційного господарського суду

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять неправильності чи незаконності ухвалених ним рішень. Будь-яких підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2026 та додаткового рішення від 31.07.2026 у справі № 912/956/26 за результатами їх апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувані рішення підлягають залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення із віднесенням витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на апелянта відповідно до статті 129 ГПК України.

Щодо заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000,00 грн колегія суддів зазначає, що відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру таких витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Матеріали справи, крім протоколу № 2 від 24.08.2026, не містять детального опису робіт, виконаних адвокатом у суді апеляційної інстанції, та інших доказів обсягу наданих послуг. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України такі докази можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву; питання про розподіл зазначених витрат може бути вирішене додатковою постановою в порядку статті 244 ГПК України.

Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства "Іскра" Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2026 та додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2026 у справі № 912/956/26 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2026 у справі № 912/956/26 – залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2026 у справі № 912/956/26 – залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.10.2026.

Головуючий суддя Висоцький А.М.

Судді Андрейчук Л.В.

Левшина Г.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua