Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №535/972/22 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 535/972/22

провадження № 51-723км23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 21 березня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 березня 2026 року, а також прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 березня 2026 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022226270000043 від 20 травня 2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК України);

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 21 березня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 186 КК України, та призначено покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців; за ч. 2 ст. 309 КК України у виді у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.

Відповідно до статей 71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироками Ленінського районного суду м. Харкова від 13 січня 2022 року та Дергачівського районного суду Харківської області від 22 травня 2022 року та остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (восьми) років.

Цим же вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 3 місяців.

Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.

Відповідно до встановлених судом фактичних обставин, які детально викладено у вироку,20 травня 2022 року ОСОБА_8 придбав в магазині необхідні компоненти для незаконного виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу та, приїхавши у лісову місцевість неподалік будинку № 3 по вул. Енергетичній в смт Солоницівка Харківської області, шляхом термічної та хімічної обробки придбаних компонентів незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи, який помістив до медичних шприців об`ємом 10 мл та 20 мл, та продовжив їх зберігати, без мети збуту на місці його виготовлення. Того ж дня о 17:04 працівниками поліції на вказаній лісовій місцевості було виявлено ОСОБА_8 , у якого було вилучено, зокрема, пляшку об`ємом 2 л, пляшку об`ємом 340 мл, шприц об`ємом 10 мл, шприц об`ємом 20 мл, заповнені речовиною коричневого кольору, що відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-22/5560-НЗПРАП від 16 червня 2022 року містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - концентрат з макової соломи. У складі наданих нашарувань речовини коричневого кольору, які знаходяться на поверхні двох ватних тампонів виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований. Надана подрібнена речовина рослинного походження коричневого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - макова солома. Нашарування речовини сіро-коричневого кольору, які знаходяться на внутрішній поверхні керамічної тарілки та нашарування речовини рослинного кольору, які знаходяться на внутрішній поверхні металевої каструлі, містять в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований.

Отже, ОСОБА_8 незаконно виготовив та зберігав без мети збуту - концентрат з макової соломи в перерахунку на суху речовину загальною масою 4,212 гр; опій ацетильований в перерахунку на суху речовину загальною масою 2,964 гр; макову солому в перерахунку на суху речовину, масою 9,5338 гр, які відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Крім того, 17 червня 2022 року приблизно о 17:00 ОСОБА_8 перебував біля магазину, розташованого за адресою буд. 2-6 по вул. Сумський Шлях в с. Подвірки Солоницівської ОТГ Харківської області, де разом з ОСОБА_6 вживав спиртні напої. У цей час до них підійшов ОСОБА_9 , з яким у останніх виник конфлікт, після якого ОСОБА_10 відійшов на деяку відстань. Після конфлікту, ОСОБА_8 і ОСОБА_6 вступили в попередню змову між собою та пішли слідом за ОСОБА_11 . Наблизившись до останнього, ОСОБА_6 наніс йому два удари кулаком в область обличчя, від яких той впав на землю, а ОСОБА_8 , виконуючи умови попередньої змови, знаходився поруч і спостерігав за оточуючою обстановкою з метою попередити ОСОБА_6 у випадку виникнення небезпеки. ОСОБА_6 , застосувавши таким чином відносно ОСОБА_12 фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, підняв мобільний телефон «TECNO КЕ5», який під час падіння ОСОБА_12 випав у нього з руки, тим самим повторно відкрито викрав майно останнього.

В результаті злочинних дій ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_10 отримав легкі тілесні ушкодження.

Водночас ОСОБА_8 , використовуючи перевагу у фізичній силі, скориставшись тією обставиною, що ОСОБА_10 не чинить опору, взяв з сумки останнього банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , тим самим повторно відкрито викрав його майно, після чого разом з ОСОБА_6 покинув місце скоєння злочину з викраденим майном, яким розпорядились на власний розсуд. Тож, в результаті злочинних дій з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , потерпілому ОСОБА_9 завдано матеріальну шкоду у розмірі 2200,98 грн.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 23 березня 2026 року апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та їх захисників залишив без задоволення, а вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 21 березня 2024 року змінив. Виключив з вироку посилання на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_8 . У решті вирок місцевого суду залишив без змін.

Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що апеляційний суд залишив без переконливих відповідей доводи сторони захисту, викладені нею в апеляційних скаргах, зокрема, щодо відсутності у ОСОБА_6 судимостей в силу ст. 89 КК України та застосування до обвинувачених недозволених методів досудового розслідування. Стверджує, що цей суд у своєму рішенні лише формально перерахував показання свідків та письмові докази, однак їхній зміст не розкрив і відповідного аналізу не надав. Наголошує, що апеляційний суд не звернув увагу на власну версію подій сторони захисту, яка наполягала на недоведеності винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Зауважує, що хоча в ході судового розгляду позиція сторони захисту і не знайшла свого підтвердження, проте апеляційний суд свого рішення не обґрунтував.

У своїй касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи поданої касаційної скарги, зазначає, що

· під час судового розгляду не було здобуто та досліджено доказів його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Зауважує, що суд першої інстанції задовольнив клопотання сторони захисту про допит свідка ОСОБА_13 , однак не надав належних умов для його виклику, разом з тим цей суд не допитав свідка ОСОБА_14 , який міг бути очевидцем події. Отже судами було порушено презумпцію невинуватості;

· на момент вчинення інкримінованого правопорушення покарання за попереднім вироком ним було відбуто, а тому в силу ст. 89 КК України він є особою, яка немає судимості;

· суди залишили поза увагою факти застосування до нього фізичного та психологічного насильства збоку органу досудового розслідування і незабезпечення його на першу вимогу захисником;

· судами не були враховані пом`якшуючі покарання обставини;

· ухвала апеляційного суду є невмотивованою і не відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК України.

Письмові заперечення на касаційні скарги від інших учасників провадження до Суду не надходили.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 касаційні скарги підтримала частково, просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.

Засуджений ОСОБА_6 подану ним касаційну скаргу підтримав та просив призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Решту учасників справи було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак в судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про їхню особисту участь або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавшидоповідьсудді, обговорившидоводи, наведенівкасаційнихскаргах, перевірившиматеріаликримінальногопровадження, колегіясуддівдійшлатакихвисновків.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

За правилами ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Статтею 419 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права; при залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено правові підстави, на яких подану скаргу визнано необґрунтованою.

Водночас в силу п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження; встановлених судом першої інстанції обставин; встановлених судом апеляційної інстанції обставин з посиланням на докази, а також мотивів визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Отже, процесуальні вимоги, засновані на вмотивованій незгоді та обґрунтованому запереченні правильності висновків місцевого суду щодо встановлених обставин, зобов`язують апеляційний суд надати мотивовані відповіді на доводи апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. У разі залишення заявлених вимог без задоволення в судовому рішенні має бути зазначено підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

За результатами перевірки доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має обов`язок усунути (у разі встановлення) допущені місцевим судом недоліки та суперечності, вжити заходів для дотримання процесуальних прав усіх учасників провадження і постановити законне та обґрунтоване судове рішення. Жодна норма кримінального процесуального закону як установлений імперативний припис не звільняє апеляційний суд від указаного вище обов`язку.

Утім суд апеляційної інстанції під час розгляду цього кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , на переконання колегії суддів, таких вимог не дотримався.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 186 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Водночас винуватість ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 309 КК України ніким з учасників кримінального провадження не оспорюється.

На вказаний вирок місцевого суду сторона захисту подала апеляційні скарги, доводи яких є фактично аналогічними доводам касаційних скарг як засудженого ОСОБА_6 , так і прокурора ОСОБА_7 .

За наслідками апеляційного розгляду суд визнав апеляційні скарги сторони захисту необґрунтованими та залишив їх без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін. Проте суд апеляційної інстанції у своєму рішенні не виклав доводи апеляційних скарг та не надав на них будь-яких вмотивованих відповідей.

Так, погоджуючись з вироком місцевого суду, апеляційний суд у своєму рішенні зауважив, що докази, які містяться у матеріалах провадження, є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності свідчать про вчинення ОСОБА_8 і ОСОБА_6 інкримінованих їм кримінальних правопорушень. Однак, указуючи на безпідставність зазначених в апеляційних скаргах доводів, фактично обмежився посиланням на докази, які були наведені в рішенні місцевого суду, та навів формальні мотиви, з яких визнав апеляційні скарги сторони захисту необґрунтованими.

Як убачається з апеляційних скарг сторони захисту, обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_6 та їхні захисники наголошували на тому, що під час судового розгляду було порушено презумпцію невинуватості, адже органом досудового розслідування не було здобуто доказів винуватості ОСОБА_8 і ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Зауважували, що місцевий суд не допитав свідка сторони обвинувачення ОСОБА_14 , який міг бути очевидцем події, що є предметом судового розгляду; задовольнив клопотання сторони захисту про допит свідка ОСОБА_13 , разом з тим не забезпечив належних умов для його виклику;не врахував, що на момент вчинення злочину покарання за попереднім вироком ОСОБА_6 було відбуто, а тому в силу ст. 89 КК України він є особою, яка немає судимості; залишив поза увагою наявні в обвинувачених пом`якшуючі покарання обставини. Крім того, звертали увагу апеляційного суду на те, що місцевий суд проігнорував факти застосування до ОСОБА_8 і ОСОБА_6 збоку органу досудового розслідування фізичного та психологічного насильства з метою змусити їх підписати необхідні слідству документи. У той же час ОСОБА_8 наводив власну версію інкримінованих подій.

Натомість вказані доводи апеляційних скарг не знайшли свого відображення у рішенні суду апеляційної інстанції, який їх не проаналізував та не надав на них вмотивованих відповідей.

Отже, апеляційний суд не навів в ухвалі обґрунтованих мотивів залишення апеляційних скарг без задоволення, так само як і спростування численних обставин, на які посилалась сторона захисту.

Водночас суд касаційної інстанції, враховуючи особливості касаційного розгляду, позбавлений можливості здійснити оцінку доказів.

За таких обставин ухвала апеляційного суду не може вважатися законною й обґрунтованою, а допущені цим судом порушення вимог кримінального процесуального закону відповідно до положень ч. 1 ст. 412 КПК України є істотними, тобто такими, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Ураховуючи зазначене, ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

З огляду на наявність вищезазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки іншим доводам, викладеним у касаційних скаргах, і вважає, що з урахуванням вимог, заявлених стороною обвинувачення і стороною захисту, зазначені недоліки може виправити суд апеляційної інстанції в ході нового розгляду кримінального провадження.

Під час нового розгляду справи апеляційному суду необхідно врахувати наведене, ретельно, використовуючи всі процесуальні можливості, здійснити перевірку всіх доводів сторони захисту, в тому числі викладених в касаційній скарзі, після чого з урахуванням усіх обставин і вимог кримінального процесуального закону ухвалити законне, обґрунтоване, належним чином умотивоване рішення.

Керуючись статтями 367, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційні скарги прокурора ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 березня 2026 рокустосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 12 грудня 2026 року включно.

Обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 12 грудня 2026 року включно.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3