Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №906/392/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №906/392/26

Суддя: Тимошенко О.М.

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Справа № 906/392/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Дехтярук І.А.

представники сторін в судове засідання 15.10.2026 не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Юлісоф" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 29.07.2026 суддею Шніт А.В. у м. Житомир (повний текст рішення складено 29.07.2026) у справі № 906/392/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Полтава"

до Фермерського господарства "Юлісоф"

про стягнення 5191733, 96 грн

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Агрозахист Полтава" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до ФГ "Юлісоф" про стягнення 6191733, 96 грн, з яких: 3659676, 62 грн основний борг, 559 461, 51 грн пеня, 874800, 85 грн 48% річні, 1097794, 98 грн штраф.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.07.2026 позов задоволено частково; зменшено розмір штрафу на 50 відсотків; стягнуто з відповідача на користь позивача 2659676, 62 грн основного боргу, 559461, 51 грн пені, 874800, 85 грн 48% річних, 548897, 49 грн штрафу, 62300, 81 грн судового збору; відмовлено в задоволенні позову в частині вимоги про стягнення 548897, 49 грн штрафу.

17.07.2026 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 359586, 69 грн, з яких: 100000 грн - фіксований (фактичний) розмір таких витрат та 259586, 69 грн "гонорар успіху" (5% від стягнутої суми).

Відповідач подав заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, згідно яких просив фіксований розмір гонорару зменшити до 40000 грн та відмовити у стягненні "гонорару успіху".

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.07.2026 у даній справі заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 40000 грн фактичних витрат на професійну правничу допомогу та 40000 грн правничої допомоги у вигляді "гонорару успіху"; у задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд останнє скасувати в частині стягнення з фермерського господарства 40 000 грн правничої допомоги у вигляді "гонорару успіху"; в іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

Обґрунтовуючи доводи скарги фермерське господарство вказало, що суд першої інстанції, зазначаючи у своєму рішенні численні правові позиції в різних справах щодо стягнення гонорару успіху, не вказав власних висновків, на підставі яких він вирішив стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу у вигляді гонорару успіху в розмірі 40000 грн.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 31.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ "Юлісоф" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.07.2026 у справі № 906/392/26; призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату засідання були належним чином повідомленні судом.

Представник скаржника надіслала на адресу суду заяву, відповідно до якої просила розглянути апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.07.2026 без її участі, зазначила, що апеляційну скаргу підтримує та просить задовольнити.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського судів дійшла наступних висновків.

В силу ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В силу ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов`язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обумовлено, що договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст. 19 вказаного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Відтак, діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

Як стверджується матеріалами справи, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, позивачем до заяви долучено укладені між адвокатським об`єднанням "Лагард Консалт" та ТзОВ "Агрозахист Полтава": договір про надання правової допомоги № 02/02/26 від 02.02.2026; додаткову угоду від 25.03.2026 до договору; додаткову угоду від 26.03.2026 до договору; акт приймання-передачі наданих послуг від 16.07.2026 та опис наданих послуг у справі № 906/392/26.

Згідно п. 1.1. договору, його предметом є надання адвокатським об`єднанням правової допомоги клієнту з правових питань, які виникатимуть в останнього під час здійснення господарської або будь якої іншої діяльності, що не заборонена чинним законодавством. Згідно п. 5.1. договору, вартість послуг за даним договором визначається сторонами шляхом укладення додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною цього договору. Гонорар адвоката - передбачена договором винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги.

Згідно п. 1 додаткової угоди від 25.03.2026, сума (розмір) витрат клієнта на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції складає 100000 грн, виходячи із погодженого між клієнтом та адвокатським об`єднанням фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги про стягнення заборгованості з ФГ "Юлісоф" за договором поставки № 1903/2 від 19.03.2025.

Окрім фіксованого розміру вартості надання послуг, вказаного в п. 1 цієї додаткової угоди, клієнт також зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню додаткову винагороду за стягнення заборгованості ("гонорар успіху") в розмірі 5% від стягнутої суми з боржника за рішенням суду (п. 2 додаткової угоди від 25.03.2026).

Згідно з п. 3 додаткової угоди від 25.03.2026, в рамках супроводження справи та надання правової допомоги, сторони домовились про наступний (невиключний) перелік послуг (робіт): - ознайомлення з наявними документами, консультація клієнта; - опрацювання нормативної бази, судової практики; - підготовка та подання позовної заяви, в т.ч. зміна підстав та/або предмету позову, інших необхідних процесуальних документів; - підготовка та подання заяв по суті, клопотань тощо; - участь в судових засіданнях в суді першої інстанцій (на розсуд адвокатського об`єднання); - переговори з відповідачем з метою врегулювання спору; - ознайомлення з матеріалами справи в суді; - складання адвокатських запитів; - складання необхідних процесуальних документів для захисту прав та інтересів клієнта; - інші послуги (роботи), що необхідні для супроводження справи клієнта. Згідно п. 4 додаткової угоди, оплата послуг адвокатського об`єднання здійснюється клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили про стягнення заборгованості з ФГ "Юлісоф" за договором поставки № 1903/2 від 19.03.2025.

В додатковій угоді від 26.03.2026 сторони погодили, що з метою належного, своєчасного та якісного надання правової допомоги за цим договором адвокатське об`єднання має право залучати до виконання своїх зобов`язань адвокатів, інших працівників адвокатського об`єднання, а також третіх осіб (субпідрядників, консультантів, експертів, перекладачів та інших фахівців), якщо їх залучення є необхідним для належного надання правової допомоги. При цьому, адвокатське об`єднання несе перед клієнтом відповідальність за дії та бездіяльність таких осіб як за власні, якщо інше не передбачено законом або цим договором. У разі залучення третіх осіб усі розрахунки за цим договором клієнт здійснює виключно з адвокатським об`єднанням, якщо інше не буде письмово погоджено сторонами (п. 1).

16.07.2026 між сторонами складено та підписано опис наданих послуг у справі № 906/392/26 та акт приймання-передачі наданих послуг, згідно з якими Адвокатом надано клієнту наступні послуги: - ознайомлення з наявними документами; - попередня консультація клієнта з приводу заборгованості ФГ "Юлісоф" по договору поставки; - підписання додаткової угоди щодо підготовки позовної заяви та представництва клієнта в суді; - підготовка первинних документів; - складання (написання) позовної заяви з додатками; - формування позовної заяви з додатками, направлення її відповідачу та до господарського суду; - ознайомлення з відзивом відповідача на позовну заяву; - підготовка відповіді на відзив відповідача та направлення відповідачу і до суду; - участь в судових засіданнях 23.06.2026, 16.07.2026; - підготовка заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі; - направлення заяви відповідачу та до суду. Вартість таких послуг визначена у фіксованому розмірі - 100000 грн.

У вказаних акті та описі зафіксовано, що згідно п. 2 додаткової угоди до договору, окрім фіксованого розміру вартості надання послуг, вказаного в п. 1 додаткової угоди, клієнт також зобов`язується сплатити адвокату додаткову винагороду за стягнення заборгованості ("гонорар успіху") в розмірі 5% від стягнутої судом суми, що складає у даній справі 259586, 69грн (5191733,96 х 5%). Загальна вартість наданих послуг становить 359586, 69 грн.

На підтвердження повноважень адвокатів в матеріалах справи наявні: ордер серії АС № 1175337 від 09.04.2026, виданий адвокатським об`єднанням "Лагард Консалт" адвокату Абрамчуку М.С. на представництво інтересів позивача; свідоцтво Абрамчука М.С. про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВА № 832 від 18.12.2015; ордер серії АА № 1717285 від 25.08.2026 про надання адвокатом Василюком Є.В. правничої допомоги позивачу; свідоцтво Василюка Є.В. про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/2898 від 11.10.2021.

Окрім того, у позовній заяві товариством зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 констатовано, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Окрім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 01.07.2025 у справі № 914/3455/23 звернув увагу, що особливим різновидом адвокатського гонорару визнається "гонорар успіху" - додаткова винагорода, що є платою адвоката за досягнення конкретного результату, обумовленого сторонами. Чинне законодавство, хоча й не містить визначення такого виду гонорару, проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху", визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі такого виду винагороди, що відповідає принципу свободи договору та практиці Європейського суду з прав людини.

Судова колегія зауважує, що встановлюючи "гонорар успіху", сторонам договору достеменно не відомо, як буде вирішений судовий спір. Втім, за умови досягнення адвокатом заздалегідь визначеного результату, що прогнозується при укладенні договору, у клієнта виникає обов`язок сплатити додаткову грошову винагороду. Відтак, діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару успіху здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 30.09.2025 у справі № 910/2461/24 звернув увагу, що ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" є розумність заявлених витрат, тобто обґрунтування розміру заявленої суми, а стягнення такої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату. Погоджений додатковий "гонорар успіху" є домовленістю клієнта і адвоката, а тому безумовно не підтверджує обсяг наданих послуг і виконаних робіт, як і не може свідчити про критерій реальності адвокатських витрат, щодо встановлення їхньої дійсності та необхідності саме в розмірі гонорару успіху зазначеного заявником.

Як встановлено судами та зазначено вище, відповідно до умов додаткової угоди від 25.03.2026, витрати клієнта на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції складають 100000 грн, які є фіксованим розміром, проте, окрім таких клієнт також зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню додаткову винагороду за стягнення заборгованості ("гонорар успіху") в розмірі 5% від стягнутої суми з боржника за рішенням суду.

Таким чином, укладеним між позивачем та адвокатським об`єднанням договором про надання правової допомоги передбачено як фіксований (фактичний) розміром витрат так і "гонорар успіху" у твердому розмірі (5% від стягнутої суми з боржника за рішенням суду).

Отже, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У розумінні положень ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

З огляду на усе вищевикладене, враховуючи критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, визначені у практиці Верховного Суду, апеляційний господарський суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені до стягнення фактичні витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100000 грн та витрати на правничу допомогу у вигляді "гонорару успіху" в розмірі 259586, 69 грн є надмірними.

В силу характеру спірних правовідносин, рівня складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, а також з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, місцевий господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку стягнення з відповідача на користь позивача 40000 грн фактичних витрат на професійну правничу допомогу та 40000 грн правничої допомоги у вигляді "гонорару успіху".

Зважаючи на усе вищевикладене, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.07.2026 у справі № 906/392/26 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Наведені у апеляційній скарзі відповідачем доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому в задоволенні останньої слід відмовити.

Відповідно до п. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Юлісоф" залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29.07.2026 у справі № 906/392/26 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу № 906/392/26 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено "20" жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Саврій В.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua