Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №918/943/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Справа № 918/943/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Поліщук П.Я. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивачів ТОВ "Іса Рівне", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – Кухарчук А.Ю.

відповідача 1 ТОВ "ТЦ Рівненський" – Рищук В.В.

відповідача 2 ОСОБА_3 – ОСОБА_4 , Левченко К.В.

відповідача 3 ТОВ "Комерц Ріел" – не з`явився

відповідача 4 (скаржник) ТОВ "ТЦ Кластер" – Долженко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.08.2026 у справі № 918/943/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іса Рівне", ОСОБА_1 та ОСОБА_2

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Рівненський"

до відповідача - 2 ОСОБА_3

до відповідача - 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерц Ріел"

до відповідача - 4 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер"

про визнання недійсними договорів купівлі – продажу

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.08.2026 у справі № 918/943/26, серед іншого, у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Іса Рівне", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення доказів шляхом їх витребування - відмовлено.

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" про скасування заходів забезпечення позову - відмовлено.

Відкладено підготовче засідання на "17" вересня 2026 р. на 11:30 год.

Вказана ухвала в оскаржуваній частині мотивована тим, що, звертаючись із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, представник відповідача ТОВ "ТЦ "Кластер" не навів обґрунтованих доводів та не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що потреба у забезпеченні позову відпала або змінились обставини (до ухвалення рішення у справі по суті спору), що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або ж того, що забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Крім того, не надано доказів, що за проміжок часу з дати вжиття заходів забезпечення позову до дати подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову, змінилися будь-які фактичні обставини справи, що мали спричинити процесуальні наслідки, визначені ст. 145 ГПК України.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" звернулося 10.09.2026 до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.08.2026 у справі № 918/943/26 в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" про скасування заходів забезпечення позову скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" про скасування заходів забезпечення позову задовольнити та скасувати застосовані у справі заходи забезпечення позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- судом першої інстанції залишено без оцінки те, що сукупність обставин, наведених відповідачем-4 (реєстрація виходу ТОВ "ІСА РІВНЕ" зі складу учасників ТОВ "ТЦ Рівненський", відсутність судового рішення про недійсність цієї реєстраційної дії, набуття відповідачем-4 майна за ринковою вартістю за відсутності в реєстрі відомостей про обтяження, відсутність позивачів серед сторін оспорюваного договору від 25.06.2026, а також процесуальна і матеріально-правова неспроможність обраного позивачами способу захисту), в сукупності свідчить про відсутність передбачених законом підстав та реальних ризиків, які б виправдовували подальше збереження заходів забезпечення позову;

- визнавши доводи відповідача-4, щодо відсутності підстав для подальшого збереження заходів забезпечення позову такими, що стосуються правомірності їх первісного застосування, суд першої інстанції неправильно визначив предмет розгляду заяви, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про недоведеність підстав для скасування заходів забезпечення позову:

а) по-перше, заявлені позивачами вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного майна ґрунтуються на тому, що ТОВ "ІСА РІВНЕ" нібито неправомірно втратило статус учасника ТОВ "ТЦ Рівненський", внаслідок чого відчуження активів останнього відбулося поза межами волі позивача. Разом з тим питання правомірності виходу ТОВ "ІСА РІВНЕ" зі складу учасників ТОВ “ТЦ Рівненський” є предметом окремого судового розгляду у справі № 918/833/26, яка станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали не вирішена по суті;

б) по-друге, заявлені позивачами вимоги про визнання недійсними двох послідовних договорів купівлі-продажу (від 26.03.2026 та від 25.06.2026) фактично спрямовані на повернення майна, яке, за версією позивачів, вибуло з володіння ТОВ "ТЦ Рівненський" неправомірно. Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо майно вибуло з володіння власника і було в подальшому відчужене третім особам за ланцюжком договорів, вимога про визнання недійсними таких правочинів є неефективним способом захисту (постанови ВП ВС від 14.11.2018 у справі № 183/161/16, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17);

в) по-третє, ТОВ "ТЦ Кластер" набуло право власності на спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2026 за повною ринковою вартістю 27 120 000 грн, що підтверджується звітом про оцінку і не заперечується позивачами. На момент укладення цього договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні будь-які відомості про обтяження, арешти або заборони щодо відчуження спірного об`єкта. Відповідач-4 мав обґрунтовані підстави покладатися на достовірність відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не мав об`єктивних підстав сумніватися у правомірності набуття майна відчужувачем. Ця обставина є самостійною підставою вважати, що подальше застосування заходів забезпечення позову щодо майна добросовісного набувача потребує додаткового обґрунтування з боку позивачів, якого матеріали справи не містять;

г) по-четверте, позивачі вбачають доказ фіктивності оспорюваних правочинів у тому, що той самий об`єкт майна було продано 26.03.2026 за 6 780 000 грн, а вже 25.06.2026 за 27 120 000 грн. Відповідач-4 звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що ця обставина незалежно від її обґрунтованості жодним чином не стосується ТОВ "ТЦ Кластер" (відповідача-4), оскільки не було і не є стороною договору від 26.03.2026 та не мало жодної юридичної чи фактичної можливості впливати на визначення ціни в ньому;

- суд першої інстанції не дослідив зазначені обставини належним чином, не надав оцінки добросовісності набуття майна відповідачем-4 та фактично поширив обставини попереднього правочину, стороною якого ТОВ "ТЦ Кластер" не було, на наступного набувача, що призвело до необґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову;

- суд першої інстанції залишив поза увагою правовий статус позивачів фізичних осіб, які є лише учасниками ТОВ "ІСА РІВНЕ" і не набули жодних прав чи обов`язків за оспорюваним правочином, а також незавершеність розгляду питання щодо правомірності виходу ТОВ "ІСА РІВНЕ" зі складу учасників ТОВ "ТЦ Рівненський", яке є предметом окремого судового провадження у справі №918/833/26 і станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали не вирішене по суті. Зокрема, суд не надав належної оцінки обставинам, що підтверджують добросовісність набуття ТОВ "ТЦ Кластер" спірного майна, майно було набуте за повною ринковою вартістю, підтвердженою незалежною оцінкою, за відсутності на момент укладення договору будь-яких зареєстрованих обтяжень, арештів чи заборон щодо його відчуження. При цьому ТОВ "ТЦ Кластер" не було стороною попереднього правочину від 26.03.2026 та не мало жодного відношення до визначення ціни за ним, а тому обставини цього договору не можуть автоматично поширюватися на подальшого добросовісного набувача. З огляду на викладене, подальше збереження заборони на вчинення реєстраційних дій щодо майна, набутого ТОВ "ТЦ Кластер" за повною ринковою вартістю та за відсутності зареєстрованих обтяжень, є непропорційним обмеженням права власності Відповідача-4 позивачами не доведено наявності безпосереднього зв`язку між спірним майном та обставинами корпоративного спору. Таке обмеження не відповідає принципам необхідності та пропорційності й покладає на добросовісного набувача надмірний тягар всупереч гарантіям, передбаченим ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, суд першої інстанції фактично не здійснив оцінки того, чи існує на момент розгляду заяви реальна та обґрунтована необхідність у подальшому застосуванні заходів забезпечення позову, а тому дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про відсутність підстав для їх скасування.

21.09.2026 матеріали №918/943/26 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.08.2026 у справі № 918/943/26 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

23.09.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази реєстрації електронного кабінету скаржника в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.08.2026 у справі № 918/943/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на "13" жовтня 2026 р. об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 09.10.2026 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

01.10.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" надійшли доповнення до апеляційної скарги, в якому скаржник просить долучити до матеріалів справи та врахувати під час розгляду апеляційної скарги додаткові пояснення.

07.10.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Іса Рівне" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу ТОВ “ТЦ КЛАСТЕР” без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.08.2026 про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову у справі №918/943/26 - залишити без змін.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ТОВ "ТЦ КЛАСТЕР" підтримав доводи апеляційної скарги.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивачів заперечила доводи апеляційної скарги.

У судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Рівненський" підтримав доводи апеляційної скарги.

Щодо доповнення ТОВ "ТЦ Кластер" до апеляційної скарги.

За приписами ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В силу ч. ч. 6, 7 ст. 116 ГПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Суд бере до уваги, що оскаржувана ухвала, так і складення її повного тексту, датується 31.08.2026, а тому останнім днем на подання апеляційної скарги було 10.09.2026.

Приписами ч. 1 ст. 266 ГПК України передбачено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Системний аналіз приписів ч. 1 ст. 266 та ст. 118 ГПК України свідчить про запровадження законодавцем процесуального імперативу стосовно залишення без розгляду судом доповнення чи зміни апеляційної скарги, поданих поза межами строку на апеляційне оскарження. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.01.2022 у справі № 920/617/19, від 10.08.2023 у справі № 916/1507/21.

Як вказано вище, строк на апеляційне оскарження ухвали суду від 31.08.2026 закінчився 10.09.2026.

Відповідне доповнення до апеляційної скарги було подане 01.10.2026, тобто із пропуском вказаного строку і відповідачем ТОВ "ТЦ Кластер" не порушується питання про його поновлення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви щодо доповнення апеляційної скарги в розумінні ч. 1 ст. 266 ГПК України.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, вважає за необхідне зазначити наступне.

До Господарського суду Рівненської області 03.08.2026 надійшла позовна заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Іса Рівне", Лукащук Наталії Вікторівни та ОСОБА_2 до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Рівненський", до відповідача - 2 ОСОБА_3 , до відповідача - 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерц Ріел", до відповідача - 4 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" про визнання недійсними договорів купівлі - продажу.

Разом із поданою позовною заявою від представника позивачів надійшли заява про забезпечення позову, в якій просить:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:020:0304, площею 0,1 га, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1964533056101; земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:020:0816, площею 0,1841 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2830283356101; незавершене будівництво: адреса: Рівненська обл., Рівненський р-н., м. Рівне, вул. Назара Небожинського, буд. 54, опис об`єкта - А-1 адміністративна будівля (відсоток готовності - 9 %), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2682098756060;

- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна: земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:020:0304, площею 0,1 га, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1964533056101; земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:020:0816, площею 0,1841 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2830283356101; незавершеного будівництво: адреса: Рівненська обл., Рівненський р-н., м. Рівне, вул. Назара Небожинського, буд. 54, опис об`єкта - А-1 адміністративна будівля (відсоток готовності - 9 %), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2682098756060.

Ухвалою суду від 04.08.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСА Рівне", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСА Рівне", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі № 918/943/26 шляхом: заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна: земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:020:0304, площею 0,1 га, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1964533056101; земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:020:0816, площею 0,1841 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2830283356101; незавершеного будівництва: адреса: АДРЕСА_1 , опис об`єкта - А-1 адміністративна будівля (відсоток готовності - 9 %), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2682098756060. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

26.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ КЛАСТЕР" надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви представник зазначає, що фізичні особи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є лише учасниками ТОВ "ІСА РІВНЕ" та не були сторонами оспорюваного договору купівлі-продажу від 25.06.2026, а також не входили до складу учасників жодного з товариств, через які відбувалося подальше відчуження спірного майна. Відтак, вони не є безпосередніми учасниками відповідних правовідносин та не набули за оспорюваним правочином жодних прав чи обов`язків. Водночас, ТОВ "ІСА РІВНЕ" не було та не є стороною договору купівлі-продажу від 25.06.2026, укладеного між ТОВ "Комерц Ріел" та ТОВ "ТЦ КЛАСТЕР". При цьому вихід ТОВ "ІСА РІВНЕ" зі складу учасників ТОВ "ТЦ Рівненський" був належним чином проведений та зареєстрований відповідно до вимог статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Відомості про відповідну реєстраційну дію станом на теперішній час не скасовані, а рішення про її недійсність у встановленому законом порядку не приймалося. Таким чином, за відсутності будь-яких судових рішень чи інших належних правових підстав, які б свідчили про незаконність виходу ТОВ "ІСА РІВНЕ" зі складу учасників ТОВ "ТЦ Рівненський", відсутні підстави вважати, що оспорюваним правочином порушено права чи законні інтереси позивачів. Відтак відсутній сам об`єкт правової охорони, задля забезпечення якого застосовувалися відповідні заходи, що, у свою чергу, свідчить про відсутність подальшої необхідності в їх збереженні та є підставою для їх скасування. Крім того вказає, що ТОВ "ТЦ Кластер" набуло право власності на спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2026 за повною ринковою вартістю 27 120 000 грн, що підтверджується звітом про оцінку, складеним суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Нерухомість Індастрі", та не заперечується позивачами. На момент укладення зазначеного договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні будь-які відомості про обтяження, арешти або заборони щодо відчуження спірного об`єкта. Отже, ТОВ "ТЦ Кластер", набуваючи майно, мав обґрунтовані підстави покладатися на достовірність відомостей Державного реєстру та не мав об`єктивних підстав сумніватись у правомірності набуття майна відчужувачем. За таких обставин, подальше застосування заходів забезпечення позову має бути належним чином обґрунтоване наявністю передбачених законом ризиків, а за їх відсутності такі заходи підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції, як зазначалося вище, оскаржуваною ухвалою відмовив у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" про скасування заходів забезпечення позову.

Однак колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи таке.

Предметом розгляду в суді першої інстанції у цій справі було вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для скасування застосованих раніше заходів забезпечення позову, а саме вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСА Рівне", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі № 918/943/26 шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна.

Положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) та забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов`язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/3871/17.

Порядок та підстави скасування вжитих заходів забезпечення позову врегульований статтею 145 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За змістом частин 4, 5 статті 145 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Судова колегія наголошує, що в залежності від обставин прийняття рішення про скасування заходів забезпечення позову може бути правом суду (частини 1-6 статті 145 Господарського процесуального кодексу України), або обов`язком суду (частини 9, 13 статті 145 Господарського процесуального кодексу України). Прийняття судом рішення про скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частинами 9, 13 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, є процесуальним наслідком прийнятих судових рішень у справі або процесуальних подій на стадії відкриття провадження у справі, і ці рішення не зумовлені будь-якими іншими обставинами.

Натомість, скасування заходів забезпечення позову в порядку частин 1-6 статті 145 Господарського процесуального кодексу України має оціночний характер, дослідження якого потребує з`ясування існування критеріїв на цей час, визначених частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, і які зумовили вжиття заходів забезпечення позову.

Як убачається з матеріалів справи, позивачі звернулися до суду із позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, тобто позов носить немайновий характер.

Колегія суддів зазначає, що такі заходи забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, у немайновому позові повинна мати на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, тобто, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.

Водночас, вирішення спору у даній справі не призведе до виконання рішення (враховуючи немайновий характер спору), а тому забезпечення позову у цьому спорі не зможе запобігти відновленню порушених прав та інтересів позивача.

Суд акцентує увагу, що інститут забезпечення позову передбачає, що забезпечення має бути пропорційним, необхідним і тимчасовим. Згідно з усталеною судовою практикою підтримання забезпечення позову за відсутності актуальної необхідності є недопустимим, оскільки воно може порушувати баланс інтересів сторін та зводити інститут забезпечення до інструменту тиску.

Інститут забезпечення позову за своєю природою є динамічним: він застосовується для запобігання загрозам, які існують на конкретний момент, і скасовується у разі відпадіння або зміни цих загроз. Водночас, підтримання забезпечення позову за відсутності актуальної необхідності є неправомірним та порушує баланс інтересів сторін.

У цій справі позивачем не заявлено вимог майнового характеру, а тому заборона державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна є очевидно непропорційним втручанням у діяльність відповідача та виходить за межі процесуальної мети забезпечення позову.

Крім того, враховуючи відсутність майнових вимог позивача, вжите судом першої інстанції забезпечення позову не відповідає вимогам актуальної необхідності.

Норма статті 145 ГПК України прямо передбачає можливість скасування забезпечувальних заходів, а тому логічним і закономірним є те, що суд досліджує актуальний стан правовідносин та наявність або відсутність ризиків на момент розгляду клопотання про скасування забезпечення.

Враховуючи відсутність ризиків (позивачами не доведено протилежне) на момент розгляду клопотання про скасування забезпечення, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом порушено баланс інтересів сторін, враховуючи, що забезпечення позову має бути пропорційним, необхідним та застосовуватися лише за наявності актуальних ризиків.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що діяльність відповідача направлена на отримання прибутку, шляхом активного ведення ним господарської діяльності, за встановлених умов відсутності актуальної необхідності та ризиків, подальше утримання заборони вчиняти певні дії створює непропорційне втручання у діяльність відповідача.

На підставі викладеного, колегія суддів виснує про необхідність скасування забезпечення позову, що є збалансованим, пропорційним та враховує принцип рівності сторін і справедливого співвідношення їхніх інтересів.

Отже, за наслідками апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Усі інші доводи, обґрунтування, посилання сторін у справі враховані судом апеляційної інстанції, проте є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.08.2026 у справі № 918/943/26 задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.08.2026 у справі № 918/943/26 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" про скасування заходів забезпечення позову.

3. Ухвалити нове судове рішення, яким задоволити заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Кластер" про скасування заходів забезпечення позову.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.08.2026 у справі №918/943/26, у вигляді заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна:

- земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:020:0304, площею 0,1 га, адреса: Рівненська обл., Рівненський р-н., м. Рівне, вул. Назара Небожинського, 54, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1964533056101;

- земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:020:0816, площею 0,1841 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2830283356101;

- незавершеного будівництва: адреса: Рівненська обл., Рівненський р-н., м. Рівне, вул. Назара Небожинського, буд. 54, опис об`єкта - А-1 адміністративна будівля (відсоток готовності - 9 %), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2682098756060.

4. Матеріали справи №918/943/26 повернути до Господарського суду Рівненської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "19" жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Поліщук П.Я.

Суддя Розізнана І.В.