Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №918/822/23 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Справа № 918/822/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Розізнана І.В. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Дехтярук І.А.

за участю представників:

скаржника: Шульга Н.А.

кредиторів: Берковський С.О. (СГ ТзОВ "Дубенська Аграрна Компанія")

боржника: не з`явився

арбітражний керуючий: Козирицький А.С.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 17.08.2026 суддею Горплюком А.М. у м. Рівне (повний текст ухвали складено 17.08.2026) у справі № 918/822/23

за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2026 у даній справі у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення вимог кредитора - відмовлено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд останню скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву останнього про вжиття заходів забезпечення вимог кредитора шляхом накладення арешту на кукурудзу в кількості 6300 тонн, яка знаходиться на складах СТзОВ "Дубенська аграрна компанія" за адресами: АДРЕСА_1 .

Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом першої інстанції, на думку останнього, не надано належної правової оцінки фактичним обставинам справи, викладеним у заяві від 23.07.2026 про забезпечення вимог кредитора, у поясненнях до зазначеної заяви від 24.07.2026 та у відповіді від 31.07.2026 на заперечення СТзОВ "Дубенська аграрна компанія" щодо вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів. Крім того, скаржник вважає, що судом не надано належної оцінки поданим разом із зазначеними процесуальними документами доказам на підтвердження обґрунтованості заяви про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, відтак, ОСОБА_2 стверджує, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 04.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.08.2026 у справі № 918/822/23; призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Від СТзОВ "Дубенська аграрна компанія" на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого товариство просило суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримала, просила останню задовольнити.

Арбітражний керуючий та представник ініціюючого кредитора вимоги скарги заперечили, просили оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників учасників провадження, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану місцевим господарським судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Традєкс"; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна товариства призначено арбітражного керуючого Козирицького А.С.

11.09.2023 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Традєкс" на офіційному вебпорталі судової влади України.

Ухвалою суду від 24.03.2025 затверджено схвалений Зборами кредиторів План санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" від 31.01.2025 №02-38/54. Введено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс". Керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №49 від 01.02.2013).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 серпня 2025 року ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.03.2025 у справі №918/822/23 скасовано в частині затвердження плану санації. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у затвердженні Плану санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061) від 31.01.2025 №02-38/54 та введення процедури санації.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2026 касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" - арбітражного керуючого Козирицького А. С. задоволено частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 (про відмову у затвердженні плану санації) залишено в силі, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.06.2025 (про відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Козирицького А. С. від 23.05.2025 № 02-38/563 про зобов`язання вчинити певні дії) скасовано. Справу № 918/822/23 у частині відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Козирицького А.С. від 23.05.2025 № 02-38/563 про зобов`язання вчинити певні дії передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Станом на даний час до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" продовжується застосування судової процедури розпорядження майном боржника, яка введена ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023.

23.07.2026 до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення вимог кредитора, в якій останній просив забезпечити вимоги кредитора шляхом накладення арешту на кукурудзу у кількості 6300 тонн, яка знаходиться на складах СТзОВ "Дубенська аграрна компанія", за адресою с. Тине Сарненського району Рівненської області та АДРЕСА_1 .

Окрім того, 24.07.2026 від ОСОБА_1 також надійшли додаткові пояснення щодо поданої заяви, в яких останній просив долучити до матеріалів справи копію складської квитанції на зерно № 49 від 07.07.2013 № 078953 та копію договору складського зберігання № СЗ-25/2022від 01.06.2023.

Заява про забезпечення вимог кредитора обґрунтована тим, що з метою відкриття провадження у даній справі СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія" долучено видаткові накладні № 304 від 16.06.2023 та № 305 від 07.07.2023, якими директор СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія" мав би передати директору ТОВ "Традєкс" кукурудзу в загальній кількості 6300 тонн. Згідно актів приймання - передачі вказана кукурудза залишилась на зберіганні у СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія".

Заявник вказує, що той факт, що СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія" не передала ТОВ "Традєкс" товар свідчить про те, що даний кредитор, всупереч інтересам інших кредиторів, намагається приховати з ліквідаційної маси кукурудзу у кількості 6300 тон.

Відтак, керуючись статтею 40 КУзПБ, статтями 136, 137 ГПК України просить забезпечити вимоги кредитора шляхом накладення арешту на кукурудзу у кількості 6300 тонн, яка знаходиться на складах Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", за адресою с. Тине Сарненського району Рівненської області та АДРЕСА_1 .

29.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія" надійшло заперечення на заяву ОСОБА_1 про забезпечення вимог кредитора.

30.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника ТОВ "ВДМ - Груп" надійшли пояснення щодо необхідності задоволення заяви про забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на кукурудзу у кількості 6300 тон.

31.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла відповідь на заперечення Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.

17.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія" надійшли доповнення на заперечення на заяву про забезпечення вимог кредитора.

17.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника ТОВ "ВДМ - Груп" надійшли заперечення на доповнення СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія" на заперечення на заяву про забезпечення вимог кредитора.

Як зазначено вище, оскаржуваною ухвалою від 17.08.2026 суд першої інстанції у задоволенні вказаної заяви ОСОБА_1 про забезпечення вимог кредитора відмовив.

Апеляційний господарський суд з такими висновками місцевого господарського суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно приписів ст. 40 КУзПБ, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Стосовно застосування заходів забезпечення у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (вказана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2025 у справі № 910/6025/25).

При цьому, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язуються заявлені позовні вимоги та застосування певного заходу забезпечення позову.

Звідси, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову та які можуть виражатись у вчиненні відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Як стверджує апелянт, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Традєкс", СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія" серед іншого заявляло грошові вимоги, які виникли в результаті неналежного виконання договору поставки № 28-12-21 ФД від 28.12.2021.

Суд першої інстанції, надаючи правову оцінку вказаних вимог в ухвалі від 05.09.2023 вказував, що на виконання умов договору поставки та вказаної специфікації № 1, постачальником поставлено, а покупцем отримано товар у розмірі 2608 тон на загальну суму 11736004, 69 грн, що підтверджується видатковою накладною № 304 від 16.06.2023, на виконання умов договору поставки та специфікації № 2, постачальником поставлено, а покупцем отримано товар у розмірі 3692 тон на загальну суму 16614006, 65 грн, що підтверджується видатковою накладною № 305 від 07.07.2023. Окрім того, в ухвалі зазначено, що боржником визнано факт отримання товару за договором поставки та його не оплату (що підтверджується, зокрема, видатковими накладними № 304 від 16.06.2023 та № 305 від 07.07.2023, актами приймання-передачі від 16.06.2023 та від 07.07.2023, відповіддю від 24.07.2023 на вимогу від 18.07.2023, відзивом боржника від 17.08.2023).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2024 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.08.2023 у справі № 918/822/23 залишено без змін.

Судова колегія зауважує, що частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вказане, суд констатує, що не підлягає доказуванню факт отримання ТОВ "Традекс" кукурудзи в кількості 6300 тон за договором поставки та його не оплата.

Разом з тим, кредитор ОСОБА_2 зазначає, що відповідно до договору складського зберігання № СЗ-25/2022 від 01.06.2023, який укладено між боржником та ініціюючим кредитором, а також згідно складської квитанції на зерно № 49 ЦФ 078953 від 07.07.2023, придбана та неоплачена ТОВ "Традекс" кукурудза залишилась на зберіганні у СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія".

Оскільки відсутні будь-які докази подальшого переміщення 6300 тон кукурудзи зі складів зберігання, заявник (апелянт) ОСОБА_2 вказує, що СГ ТзОВ "Дубенська аграрна компанія" всупереч інтересам інших кредиторів, намагається приховати з ліквідаційної маси кукурудзу у кількості 6300 тон.

Заперечуючи проти доводів заявника, СГ ТзОВ "Дубенська аграрна компанія" зазначила, що спірний товар ТзОВ "Традєкс" відчужило на користь ТзОВ "ВДМ - Груп", а складська квитанція, видана на користь останнього із номером № ЦФ078955 є погашеною 19.09.2023. Відповідно, товариство вказало, що дана заява фактично направлена не на захист майна боржника, а на накладення арешту на майно третіх осіб, що, в свою чергу, очевидно має намір заблокувати господарську діяльність СГ ТзОВ "Дубенська аграрна компанія", як зернового складу, що зберігає зернові низки осіб - контрагентів.

В матеріалах справи наявні пояснення ТзОВ "ВДМ - Груп" щодо поданої заяви про забезпечення вимог кредитора, в яких товариство просило її задоволити та зазначило про те, що не отримувало зі складів СГ ТзОВ "Дубенська аграрна компанія" кукурудзи та не надавало жодного доручення на її отримання іншими юридичними чи фізичними особами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що виходячи з положень ст. ст. 24, 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передача на зберігання зерна (кукурудзи) є правом боржника та отримання його на зберіганні не може оцінюватись як приховування. У випадку фактичного зберігання кукурудзи у кількості 6300 тон на складах СГ ТзОВ "Дубенська аграрна компанія", власником якої ймовірно є ТзОВ "Традєкс", отримання зерна відбувається лише за розпорядженням (довіреністю) власника. Ніяким іншим особам без дозволу та розпорядження власника, воно передане не може бути.

Поруч з цим, судом першої інстанції також відмічено, що при розгляді заяви про забезпечення вимог кредиторів, не може досліджуватись питання про подальший рух спірного майна, оскільки заявником не доведено наявність зерна (кукурудзи) у СГ ТзОВ "Дубенська аграрна компанія" на даний час, а останнім такий факт заперечується, а отже розгляд спору щодо місцезнаходження майна боржника, може бути вирішено судом при розгляді справи про банкрутство чи окремому позовному провадженні.

В контексті вказаного колегія суддів відмічає, що СГ ТзОВ "Дубенська аграрна компанія" заперечуючи проти доводів заявника, у доповненнях до заперечень від 17.08.2026 надала низку доказів, які свідчать про подальше відчудження ТзОВ "Традекс" 6300 тон кукурудзи на користь ТзОВ "ВДМ - Груп". Зокрема, копії наступних документів:

- договір поставки від 11.08.2023 № 11-08-23, укладений між ТОВ "ВДМ-Груп" (покупець) та ТОВ "Традекс" (продавець) на постачання зернових культур;

- специфікацію № 1 від 11.08.2023 до договору поставки № 11-08-23 на постачання кукурудзи 3 класу в кількості 3690 тон 120 кг;

- лист ТОВ "Традекс" від 17.08.2023 № 8, адресований СГ ТзОВ "Дубенська аграрна компанія", про переоформлення кукурудзи 3 класу врожаю 2022 року в кількості 3690,120 т на ТОВ "ВДМ-Груп".

- акт приймання-передачі від 17.08.2023 № 8, складений між ТОВ "ВДМ-Груп" (покупець), ТОВ "Традекс" (продавець) та СГ ТзОВ "Дубенська аграрна компанія" (елеватор), про передачу кукурудзи 3 класу, урожаю 2022 року в кількості 3690 тон 120 кг;

- акт-розрахунок від 18.09.2023 № ДА00-056 за зерно кукурудзи в кількості 3690 тон 120 кг;

- складська квитанція на зерно № 9 від 17.08.2023 про переоформлення зерна кукурудзи 3 класу, урожаю 2022 року, з ТОВ "Традекс" на ТОВ "ВДМ-Груп";

- картка аналізу зерна від 17.03.2023 № 9;

- специфікація № 2 від 11.08.2023 до договору поставки від 11.08.2023 № 11-08-23 на поставку 2603 тон 300 кг кукурудзи 3 класу;

- лист ТОВ "Традекс" від 17.08.2023 № 9, адресований СГ ТзОВ "Дубенська аграрна компанія", про переоформлення кукурудзи 3 класу врожаю 2022 року в кількості 2603,300 т на ТОВ "ВДМ-Груп"

- акт приймання-передачі від 17.08.2023, складений між ТОВ "ВДМ-Груп" (покупець), ТОВ "Традекс" (продавець) та СГ ТзОВ "Дубенська аграрна компанія" (елеватор), про передачу кукурудзи 3 класу, урожаю 2022 року в кількості 2603 тон 300 кг;

- акт-розрахунок від 18.09.2023 № ДА00-07Т за зерно кукурудзи в кількості 2603 тон 300 кг;

- договір складського зберігання від 15.08.2023 № СЗ-145/2023, укладений між ТОВ "ВДМ-Груп" (поклажодавець) та СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія" (зерновий склад).

- додаткова угода № 1 до договору складського зберігання зерна від 15.08.2023 № СЗ-145/2023 про узгодження тарифів на різні зернові культури;

- лист ТОВ "ВДМ-Груп" від 28.08.2023 № 28/08, адресований СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія", про відвантаження кукурудзи 3 класу, урожаю 2022 року в кількості 3690 тон 120 кг у відповідний автомобільний транспорт;

- акт надання послуг від 18.09.2023 № 388 щодо відвантаження кукурудзи в автомобільний транспорт;

- акт надання послуг від 31.08.2023 № 375 щодо відвантаження кукурудзи в автомобільний транспорт;

- договір надання послуг № 07/2022 від 15.08.2023 між ТОВ "ВДМ-Груп" та СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія" про надання послуг з доведення зерна до відповідних кондицій;

- додаткова угода № 1 до договору надання послуг № 07/2022 від 15.08.2023

- лист ТОВ "ВДМ -Груп" від 17.08.2023 № 17/08, адресований СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія", про відвантаження кукурудзи 3 класу, урожаю 2022 року в кількості 2603 тон 300 кг у відповідний автомобільний транспорт;

- акт надання послуг від 31.08.2023 № 386 щодо відвантаження кукурудзи в автомобільний транспорт;

- акт надання послуг від 18.09.2023 № 393 щодо відвантаження кукурудзи в автомобільний транспорт;

Вищезазначені копії документів містять підписи учасників господарських відносин, які скріплені відповідними печатками юридичних осіб.

Враховуючи зміст вказаних документів, суд апеляційної інстанції зазначає, що останні в силу положень ст. 79 ГПК України, є більш вірогідними доказами, які підтверджують наявність обставин переходу права власності на зерно кукурудзи в кількості 6300 тон від ТОВ "Традекс" до ТОВ "ВДМ-Груп" на противагу твердженням заявника ОСОБА_1 та ТОВ "ВДМ-Груп" про відсутність будь-яких операцій із зерном кукурудзи, щодо якого пропонується вжити заходи забезпечення вимог кредиторів.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявником - ОСОБА_3 не було належним чином обґрунтовано наявності підстав та обставин, за яких можливе вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, оскільки ним було зроблено лише припущення про приховування майна боржника без надання відповідних доказів, а зазначення інформації про ненадання відомостей про реальний рух кукурудзи, не є належним доказом в розумінні ст. 76 ГПК України.

З огляду на усе вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність передбачених ст. ст. 136, 137 ГПК України підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення вимог кредитора.

Разом з тим, з апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_4 також посилається на порушення строку розгляду заяви про забезпечення вимог кредитора та вважає, що у зв`язку з тимчасовою відсутністю судді Горплюка А.М. відповідна заява мала бути передана на автоматизований розподіл іншому судді, а її розгляд суддею Горплюком А.М. після повернення до виконання повноважень свідчить про постановлення оскаржуваної ухвали неповноважним складом суду.

З даного приводу судова колегія зауважує, що відповідну заяву розглянуто суддею, у провадженні якого перебуває справа № 918/822/23, безпосередньо в межах якої ОСОБА_4 і подав вказану заяву. Обставин, які б свідчили про припинення повноважень судді Горплюка А.М. щодо розгляду цієї справи або визначення іншого складу суду для її подальшого розгляду, скаржником не наведено. Сам по собі факт тимчасової відсутності судді та розгляд ним заяви після повернення до виконання повноважень, не свідчить про постановлення оскаржуваної ухвали неповноважним складом суду. Положення частини дев`ятої статті 32 ГПК України не передбачають автоматичного припинення повноважень раніше визначеного судді після спливу чотирнадцяти днів його відсутності. Повторний автоматизований розподіл здійснюється за наявності передбачених законом умов та на підставі відповідного вмотивованого розпорядження керівника апарату суду. Аналогічний механізм закріплений і в п. 7.1 чинних Засад Господарського суду Рівненської області.

Скаржник фактично ототожнює питання дотримання організаційного порядку та строку розгляду окремого процесуального клопотання з розглядом справи неповноважним складом суду, однак дані обставини є різними за правовим регулюванням та наслідками.

Разом з тим суд зауважує, що відповідна заява була подана не як самостійна заява про забезпечення позову в окремому позовному провадженні, а як клопотання кредитора про забезпечення вимог кредиторів безпосередньо у справі № 918/822/23 про банкрутство ТзОВ "Традєкс" в порядку ст. 40 КУзПБ. При цьому ст. 40 КУзПБ, як спеціальна норма, не встановлює окремого дводенного строку розгляду такого клопотання. У судовій практиці також висловлено позицію, що передбачений частиною першою ст. 140 ГПК України дводенний строк стосується заяв про забезпечення позову та не встановлений ст. 40 КУзПБ для клопотань про забезпечення вимог кредиторів.

При цьому, чинні Засади використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Рівненської області пов`язують необхідність повторного автоматизованого розподілу під час тимчасової відсутності судді саме з можливістю порушення строків розгляду відповідної категорії матеріалів, визначених ГПК України. Більш того, пункт 6.4 чинних Засад окремо регулює випадок надходження у справі про банкрутство саме заяв про забезпечення позову та доказів, тоді як заява ОСОБА_5 подана не в порядку ст. ст. 136-140 ГПК України, як заява про забезпечення позову, а в порядку спеціальної ст. 40 КУзПБ, як заява про забезпечення вимог кредитора.

Судова колегія акцентує на тому, що сама по собі тимчасова відсутність судді не припиняє його повноважень щодо розгляду справи про банкрутство та не означає автоматичної зміни складу суду.

Верховний Суд у постанові від 02.05.2024 у справі № 910/15937/23 зазначив, що автоматизованою системою визначається суддя для розгляду конкретної справи, а не кожної окремої заяви, клопотання чи іншого процесуального документа, поданого в межах такої справи, крім випадків, коли їх розгляд в окремому провадженні прямо передбачений процесуальним законом.

Заява ОСОБА_5 була розглянута суддею, який у встановленому законом порядку є суддею, у провадженні якого перебуває справа № 918/822/23, а доказів припинення його повноважень у цій справі, відводу чи визначення іншого судді для подальшого розгляду справи, скаржником не наведено.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія констатує, що доводи скаржника фактично зводяться до його незгоди з висновками суду першої інстанції та не доводять порушення місцевим судом норм процесуального або неправильного застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.08.2026 у справі № 918/822/23 - без змін.

В силу ст. 129 ГПК України, понесені скаржником судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 26.08.26 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2026 року у справі № 918/822/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено "20" жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Крейбух О.Г.