Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №910/3136/23 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: кредитування, з них

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №910/3136/23

Суддя: Буравльов С.І.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. Справа№ 910/3136/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Слуцька Н.С.

від відповідача - Шульга А.В.

від третьої особи - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент"

на рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2025 р. (повний текст складено 01.05.2025 р.)

у справі № 910/3136/23 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство "Край Проперті"

про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2023 року Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних на його ліквідацію звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк", з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 21.01.2025 р., про:

- звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості перед Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський", розмір якої станом на 30.05.2022 р. становить 65400770,29 доларів США та 1748235677,61 грн, з яких:

1) за договором про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р. в сумі 59128374,86 доларів США та 1580826438,39 грн, яка складається з:

- заборгованості за кредитною лінією у розмірі 38144120,37 доларів США (з них прострочених - 38144120,37 доларів США);

- процентів за користування кредитною лінією у розмірі 20984254,49 доларів США (з них прострочених - 20342929,61 доларів США);

- пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією у розмірі 1336263299,73 грн;

- пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією у розмірі 242697549,94 грн;

- пені за прострочення сплати комісії по кредитній лінії у розмірі 1865588,72 грн;

2) за договором про відкриття кредитної лінії № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р. в сумі: 6272395,43 доларів США та 167409239,22 грн, яка складається з:

- заборгованості за кредитною лінією у розмірі 4054140,30 доларів США (з них прострочені - 4054140,30 доларів США);

- процентів за користування кредитною лінією у розмірі 2 218 255,13 доларів США (з них прострочених - 2150508,45 доларів США);

- пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією - 140477090,87 грн;

- пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією - 26932148,35 грн.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.09.2011 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 11270 (з урахуванням змін та доповнень внесених до нього), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент", а саме:

1) нежитлову будівлю №10, площею 99,4 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180998480000;

2) нежитлову будівлю №9, площею 99,6 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 1180972780000;

3) нежитлову будівлю №6, площею 279,5 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932568780000;

4) нежитлову будівлю №7, площею 99,7 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932544980000;

5) нежитлову будівлю №8, площею 366,5 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, реєстраційний номер нерухомого майна 932522680000.

Встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом надання Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський" дозволу на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві із визначенням вартості майна на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач має непогашену заборгованість за кредитними договорами, а тому у відповідності до положень Закону України "Про іпотеку" позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки, до якого входить нежитлові будівлі №№ 6-10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 р. залучено до участі у справі № 910/3136/23 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Край Проперті".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 р. замінено позивача Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" у справі № 910/3136/23 на його правонаступника - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 р. замінено відповідача у справі № 910/3136/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шейк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.04.2025 р. у справі № 910/3136/23 позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський" задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що нежитлові приміщення не входять до предмета іпотеки ні як самостійні об`єкти, ні як приналежність до ТРЦ «Магелан». Крім цього, нежитлові приміщення на час їх набуття у власність Товариством з обмеженою відповідальністю «Глушкова Девелопмент» не мали жодних обтяжень, в тому числі іпотечних. Під час здійснення реєстрації права власності на нежитлові приміщення за Товариством з обмеженою відповідальністю «Глушкова Девелопмент» у 2023 році відповідним нотаріусом здійснювалися перевірки наявності обтяжень, в результаті чого жодних обтяжень на нежитлових приміщеннях не було виявлено. Також під час оформлення переходу права власності на неспірні нежитлові приміщення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глушкова Девелопмент» були дотримані всі норми законодавства щодо нотаріального посвідчення правочинів та здійснення державної реєстрації.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" у справі № 910/3136/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Коробенка Г.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 р. витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/3136/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/3136/23.

До суду 05.06.2025 р. надійшли матеріали справи № 910/3136/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2025 р. у справі № 910/3136/23 залишено без руху. До суду 01.07.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2025 р. у справі № 910/3136/23 залишено без руху повторно.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3136/23 та призначено до розгляду на 27.08.2025 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2025 р. задоволено заяву представника арбітражного керуючого Дочірнього підприємства "Край Проперті" Стоян Марини Миколаївни адвоката Будової Н.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

До суду 26.08.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" надійшло клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2026 р. розгляд справи № 910/3136/23 відкладено до 08.10.2025 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 р. розгляд справи № 910/3136/23 призначено на 27.11.2025 р.

На підставі службової записки та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2503/25 від 21.11.2025 р. у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відрядженні призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3136/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" у справі № 910/3136/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2025 р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2025 р. у справі № 910/3136/23.

У судовому засіданні 27.11.2025 р. учасниками справи надано пояснення щодо клопотання про призначення експертизи та оголошено перерву до 11.12.2025 р.

На підставі службової записки та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2623/25 від 11.12.2025 р. у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3136/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" у справі № 910/3136/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2025 р. у справі № 910/3136/23 та призначено до розгляду на 24.12.2025 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи у справі № 910/3136/23 задоволено. Призначено у справі № 910/3136/23 комплексну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено атестованому судовому експерту Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України. Апеляційне провадження у справі № 910/3136/23 зупинено на час проведення експертизи.

Матеріали справи № 910/3136/23 супровідним листом № 910/3136/23/09.1-18/6/26 від 30.01.2026 р. надіслано до експертної установи.

До суду 23.02.2026 р. від експертної установи надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення даної експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 р. поновлено апеляційне провадження у справі № 910/3136/23 та призначено до розгляду на 08.04.026 р., зобов`язано учасників справи надати суду запитувані експертами додаткові матеріали та погоджено термін проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизу у справі № 910/3136/23 у термін, більший ніж 90 днів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 р. задоволено клопотання експертів про надання додаткових матеріалів та долучено до матеріалів справи № 910/3136/23 наданий представником позивача 07.04.2026 р. супровідний лист вих. №02/02/04 від 06.04.2026 р. Зупинено апеляційне провадження у справі № 910/3136/23 до отримання судового експертного висновку.

Матеріали справи № 910/3136/23 супровідним листом № 910/3136/23/09.1-18/29/26 від 24.04.2026 р. надіслано до експертної установи.

До суду 22.06.2026 р. надійшло повідомлення від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України про неможливість надання висновку експертів № 1623/1624 у справі № 910/3136/23. Матеріали справи № 910/3136/23 було повернуто експертною установою до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 р. поновлено провадження у справі № 910/3136/23 та призначено до розгляду на 06.08.2026 р.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/420/26 від 17.08.2026 р. у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3136/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" у справі № 910/3136/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 р. справу № 910/3136/23 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 29.09.2026 р.

Через систему "Електронний суд" 28.09.2026 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" Шульги А.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у якому заявник, з посиланням на перебування на розгляді іншої справи у Господарському суді Полтавської області, просить відкласти розгляд справи. До клопотання додано докази на підтвердження викладених обставин.

Через систему "Електронний суд" 29.09.2026 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" надійшло клопотання про долучення висновку експерта № 30/26 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 11.06.2026 р.

В судовому засіданні 06.10.2026 р. судова колегія не прийняла вказаний висновок експерта в якості доказу на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України, оскільки цей висновок поданий до апеляційної інстанції та представник відповідача не надав доказів неможливості його подання до суду першої інстанції.

Через систему "Електронний суд" 29.09.2026 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" надійшла заява про розгляд справи без участі позивача. Крім того, у поданому клопотанні позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та провести судове засідання за наявними у справі матеріалами.

У призначене засідання суду 29.09.2026 р. з`явився представник відповідача та надав свої пояснення щодо поданого клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи представник відповідача Лиштва Ю.В. зазначив про те, що договір про надання правової допомоги з відповідачем було укладено 29.09.2026 р. і відповідно йому потрібен час на ознайомлення з матеріалами справи. Третя особа представників у судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 р. у справі № 910/3136/23 частково задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату та оголошено у судовому засіданні оголошено перерву до 06.10.2026 р.

01.10.2026 р. через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" про відвід складу суду: головуючого судді Буравльова С.І., суддів: Андрієнка В.В., Шапрана В.В. у справі № 910/3136/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 р. визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" відвід колегії суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В. та Андрієнка В.В. у розгляді справи № 910/3136/23 та передано матеріали справи для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" у задоволенні заяви про відвід складу суду у справі № 910/3136/23. Матеріали справи № 910/3136/23 повернуто колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Буравльов С.І., судді Андрієнко В.В., Шапран В.В.,

У судовому засіданні 06.10.2026 р. представники позивача та відповідача надали усні пояснення стосовно апеляційної скарги, представник третьої особи не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги шляхом направлення до його електронного кабінету процесуальних документів у справі.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали про призначення справи № 910/3136/23 до розгляду від 24.08.2026 р. учасникам справи доставлено до електронних кабінетів 24.08.2026 р., доказом чого є довідки про доставку електронних документів від 27.08.2026 р., що містяться в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про призначення справи № 910/3136/23 до розгляду від 24.08.2026 р. оприлюднена у реєстрі 27.08.2026 р.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Сбербанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк", звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення з Державного підприємства "Край Проперті" та Приватного акціонерного товариства "Універсам № 16" заборгованості за кредитними договорами № 119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р. та №120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р. у загальному розмірі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 1605116170,49 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.10.2019 р. у справі № 910/17048/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» задоволено повністю.

Під час розгляду справи № 910/17048/17 були встановлені такі обставини.

22.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - банк), та Дочірнім підприємством "Край Проперті" (далі - позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 119 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті, надає позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, зазначені в пункті 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, зазначені у статті 8 цього договору, і виконувати інші умови цього договору.

Згідно з п. 1.2, 1.4 кредитного договору № 119 ліміт кредитної лінії складає 51167000,00 дол США; останній день повернення кредитної лінії - 31.03.2017 р.

Зі змісту п. 2.1 кредитного договору вбачається, що належне виконання позичальником зобов`язань по цьому договору забезпечується: заставою обладнання ТРЦ "Магелан", що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13-б, та належить ДП "Край Проперті"; іпотекою нежитлової будівлі, нежилого будинку - громадського центру з об`єктами (літ. "А"), що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13-б, належить ДП "Край Проперті"; заставою майнових прав на поставку товарів по контракту №27-с від 25.07.2011 р., укладеному між ДП "Край Проперті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Край"; майновими правами на орендні платежі за договорами оренди нерухомого майна, які укладені або будуть укладені в майбутньому, обсяг переданих в заставу майнових прав на орендні платежі повинен становити не менше 70% від загального об`єму щомісячних орендних платежів, що здійснюються на користь ДП "Край Проперті"; іпотекою нерухомості, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, с. Крупень, вул. Б.Хмельницького, 45, що належать Приватному підприємству "Консалтингова фірма "Прометей"; заставою обладнання, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, с. Крупень, вул. Б.Хмельницького, 45, належать Приватному підприємству "Консалтингова фірма "Прометей"; іпотекою нерухомості, яка знаходиться за адресою: Київська область, Славутський район, м. Волочиськ, вул. Копачевська (Примакова), 3, що належить Приватному підприємству "Консалтингова фірма "Прометей"; іпотекою нерухомості, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Л.Українки, 14, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіті-Стейт"; іпотекою нерухомості, офісних приміщень та підвальних приміщень, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Л.Українки, 14, належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітістейсервіс"; порукою Приватного акціонерного товариства "Універсам №16" на повний розмір зобов`язань позичальника по кредитному договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання банком та позичальником, скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору (п. 11.3 кредитного договору).

Також, 22.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - банк), та Державним підприємством "Край Проперті" (далі - позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №120-В/11/55/КЛ (далі - договір № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р.).

Відповідно до п. 1.1 договору № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р., в редакції договору про внесення змін № 11 від 22.09.2015 р., банк відкриває позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті - доларах США та надає позичальнику кредитні кошти у порядку та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 1.5 договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором, та виконати інші умови цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р., в редакції договору про внесення змін № 11 від 22.09.2015 р., ліміт кредитної лінії складає 5000000,00 дол США. З 22.12.2015 р. ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 22-го числа календарного місяця на 500000,00 дол США. Останній платіж здійснюється не пізніше 21.09.2016 р. у розмірі 50 000,00 дол США.

За п. 2.1 договору № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р., у редакції договору про внесення змін № 12 від 23.12.2016 р., належне виконання позичальником зобов`язань по цьому договору забезпечується тими ж засобами забезпечення, що і за договором про відкриття кредитної лінії № 119 від 22.09.2011 р.

Договір набирає чинності з дати його підписання банком та позичальником, скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору (п. 11.3 договору № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р.).

27.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - іпотекодержатель), та Дочірнім підприємством "Край проперті" (далі - іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №11270 (далі - іпотечний договір), за умовами якого в забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця, які випливають із договору про відкриття кредитної лінії № 119-в/11/55/КЛ від 22.09.2011 р. та договору про відкриття кредитної лінії № 120-в/11/55/КЛ від 22.09.2011 р., укладеними між іпотекодавцем та іпотекодержателем з усіма змінами і доповненням до них, укладеними протягом строку їх дії, які (зобов`язання) перелічені у статті 2 цього договору та можуть виникнути в майбутньому за чинним основним договором-1 та/або основним договором-2, іпотекодержатель передає іпотекодержателю в іпотеку майно, зазначене в пункті 3.1 цього договору (далі - предмет іпотеки).

22.09.2015 р. між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк", та Дочірнім підприємством "Край проперті" було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., за реєстровим № 5703, за умовами якого сторони дійшли згоди викласти іпотечний договір в новій редакції.

23.12.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк", та Дочірнім підприємством "Край проперті" укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 5613, за умовами якого, зокрема, пункт 1.1 іпотечного договору викладено в наступній редакції: у відповідності до цього договору в забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця, які випливають із договору про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ, укладеного між іпотекодавцем і іпотекодержателем 22.09.2011 р., з усіма змінами і доповненнями, укладеними протягом строку його дії, зокрема з урахуванням змін, внесених згідно з договорами про внесення змін № 1 від 19.12.2011 р., № 2 від 28.03.2014 р., № 3 від 26.06.2014 р., № 4 від 31.07.2014 р., № 5 від 29.08.2014 р., № 6 від 30.09.2014 р., № 7 від 30.10.2014 р., № 8 від 28.11.2014 р., № 9 від 31.03.2015 р., № 10 від 22.04.2015 р., № 11 від 30.06.2015 р., № 12 від 22.09.2015 р., № 13 від 23.12.2016 р. до нього (далі - основний договір-1) та із договору про відкриття кредитної лінії № 120-В/11/55/КЛ, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем 22.09.2011 р., з усіма змінами і доповненнями, укладеними протягом строку його дії, зокрема з урахуванням змін, внесених згідно з договорами про внесення змін № 1 від 19.12.2011 р., № 2 від 28.03.2014 р., № 3 від 24.06.2014 р., № 4 від 31.07.2014 р., № 5 від 28.08.2014 р., № 6 від 30.09.2014 р., № 7 від 28.11.2014 р., № 8 від 31.03.2015 р., № 9 від 22.04.2015 р., № 10 від 30.06.2015 р., № 11 від 22.009.2015 р., № 12 від 23.12.2016 р. до нього (далі - основний договір-2), які (зобов`язання) перелічені у статті 2 цього договору можуть виникнути в майбутньому за чинним основним договором-1 та/або основним договором-2, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку майно, зазначене в пункті 3.1 цього договору (далі - предмет іпотеки).

Згідно з п. 3.1 іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 28539,50 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 34696251, та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилого будинку, посвідченого Піддубною С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.12.2004 р. за реєстровим № 6871, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 24.12.2004 р. за № 402676, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 11.01.2005 р. у реєстровій книзі № 91п-270 за реєстровим № 6259п, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.09.2011 р.

Вартість цього нерухомого майна згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 31399389, виданим Комунальним підприємством Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.09.2011 р., складає 15897619 (п`ятнадцять мільйонів вісімсот дев`яносто сім тисяч шістсот дев`ятнадцять) гривень 42 копійки.

Відповідно до п. 3.2 іпотечного договору заставна вартість предмету іпотеки складає 461418602 (чотириста шістдесят один мільйон чотириста вісімнадцять тисяч шістсот дві) гривні 00 копійок, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 27.09.2011 р. (1 долар США = 7,9736 грн) становить 57868290 (п`ятдесят сім мільйонів вісімсот шістдесят вісім тисяч двісті дев`яносто) доларів США 61 цент.

Згідно з п. 3.3 іпотечного договору іпотекодавець заявляє, гарантує і зобов`язується на користь іпотекодержателя, що предмет іпотеки зареєстрований у встановленому порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності.

Як передбачено п. 3.5 іпотечного договору, усі наступні поліпшення предмету іпотеки, які будуть проведені іпотекодавцем, складають його невід`ємну частину та іпотекодержатель має право звернути на них стягнення для задоволення своїх вимог, зазначених у ст. 2 цього договору.

За п. 3.6 іпотечного договору усі наступні поліпшення предмету іпотеки не можуть відокремлюватись або вилучатися від предмету іпотеки без згоди іпотекодержателя (п. 3.6 іпотечного договору).

У відповідності до п. 4.2.12 іпотечного договору іпотекодержатель має право для реалізації свої прав, зазначених в ст. 6 цього договору, організовувати продаж всього або частини предмету іпотеки, якщо вона виділена як окремий об`єкт нерухомого майна або частини предмету іпотеки, якщо вона виділена як окремий об`єкт нерухомого майна, будь-яким способом, не забороненим чинним законодавством України в т.ч. шляхом продажу безпосередньо або через торги, на умовах, визначених іпотекодержателем на власний розсуд, а також звертатись з заявами про надання ліцензій, дозволів регуляторних органів і користуватись ними.

За п. 4.3.2 іпотечного договору іпотекодавець має право зводити, знищувати будівлі (споруди), які розташовані на земельній/их ділянці/ках, якщо земельна/і ділянка/и є предметом іпотеки або входить до складу предмету іпотеки, здійснювати реконструкцію, поточний або капітальний ремонт нерухомого майна, що є предметом іпотеки або входить до складу предмету іпотеки, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, позичку, лізинг, чи інше користування, передавати його в наступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки або розпоряджатися ним іншим чином лише на підставі попередньої письмової згоди іпотекодержателя. Іпотекодавець зобов`язаний у разі здійснення за умови попередньої письмової згоди іпотекодержателя будівництва, прибудов, перепланування, капітального ремонту, модернізації та будь-яких інших змін в предметі іпотеки за цим договором, погоджувати здійснення будівництва чи таких змін з уповноваженими державними органами України, отримати відповідні дозволи, провести реєстрацію та надавати іпотекодержателю копії таких дозволів, засвідчених іпотекодавцем або його уповноваженою особою та скріплених печаткою.

Відповідно до п. 4.4.19 іпотечного договору, якщо здійснення будівництва, прибудов, перепланування, капітального ремонту модернізації та будь-яких інших дій призведуть до змін предмету іпотеки в 3-денний строк повідомити про це іпотекодержателя, надати йому відповідні документи, і, в разі необхідності, переоформити правовстановлюючі і технічні документи на предмет іпотеки, підписати необхідні зміни до цього договору та забезпечити внесення змін до відповідного державного реєстру.

Згідно з п. 4.4.22 іпотечного договору іпотекодавець зобов`язаний в разі отримання іпотекодавцем у власність об`єкта/ів нерухомого майна, що будуть входити до комплексу будівель (споруд), якщо предметом іпотеки є комплекс будівель (споруд), в строк не пізніше 20 робочих днів з дня отримання усіх правовстановлюючих документів, передати таке майно в іпотеку іпотекодержателю шляхом внесення відповідних змін до цього договору та відповідних державних реєстрів, застрахувати таке майно на користь іпотекодержателя на умовах, визначених пункту 4.4.7 цього договору.

Як передбачено п. п. 5.1 - 5.3 іпотечного договору, право іпотеки, а також права та обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за цим договором, виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі часткового виконання зобов`язань, які забезпечені іпотекою у відповідності до цього договору, або деяких з них, іпотека зберігається в початковому (повному) обсязі. Встановлена цим договором іпотека припиняється у разі належного виконання усіх забезпечених нею зобов`язань та з інших підстав, передбачених Законом України "Про іпотеку" та інших нормативних актів законодавства України.

У відповідності до п. 6.1 іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки банк має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою згідно з п. 2 іпотечного договору у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування (задоволення).

Згідно з п. 6.5 іпотечного договору стягнення може бути звернено на всі речі - складові, що входять до предмету іпотеки, або на будь-яку одну чи декілька з них за вибором іпотекодержателя, якщо вони виділені в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна. Якщо іпотекодержатель зверне стягнення на одну річ - складову предмету іпотеки, але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави/іпотеки на інші речі - складові частини, які є предметом іпотеки.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 19.12.2017 р. Акціонерним товариством "Міжнародний резервний банк" у позасудовому порядку звернуто стягнення на предмет іпотеки, переданий за іпотечним договором в якості забезпечення виконання Дочірнім підприємством "Край Проперті" грошового зобов`язання за кредитними договорами, шляхом реєстрації права власності на нежилий будинок-громадський центр з об`єктами (в літ. А), загальною площею 28539,50 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б.

19.01.2018 р., 23.01.2018 р., 30.01.2018 р. та 25.02.2018 р. за Товариством з обмеженою віжповідальністю "Шейк" було зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, буд. 13-Б: трансформаторна підстанція 6080, площею 62,5 кв. м; трансформаторна підстанцію 6079, площею 62,3 кв. м; нежитлове приміщення № 10 (магазин), площею 99,4 кв. м.; нежитлове приміщення № 9 (магазин), площею 99,6 кв. м.; нежитлове приміщення № 6 (кафе) площею 279,5 кв. м, нежитлове приміщення № 7 (кафе) площею 99,7 кв. м; нежитлове приміщення № 8(заклад громадського харчування) площею 366,5 кв. м.

Вказані об`єкти нерухомого майна набуті у власність Товариством з обмеженою відповідальністю "Шейк" у зв`язку із внесенням 19.01.2018 р. до статутного капіталу двома учасниками, а саме: Дочірнім підприємством "Край Проперті" та Приватним акціонерним товариством "Банкомзв`язок".

Встановлено, що нежитлові приміщення № № 6 - 10 були відчужені Товариством з обмеженою відповідальністю "Шейк" шляхом внесення їх до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент".

Під час розгляду справи № 910/17048/17 було встановлено, що на виконання умов укладених кредитних договорів Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк", надавалися Дочірньому підприємству "Край Проперті" кредитні кошти шляхом перерахування їх на рахунок останнього, що підтверджується виписками з рахунку позичальника.

У свою чергу, Дочірнє підприємство "Край Проперті" не виконало належним чином грошове зобов`язання з повернення кредитних коштів та своєчасної сплати процентів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 р. у справі № 910/16205/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р. та постановою Верховного Суду від 15.05.2018 р., стягнуто з Дочірнього підприємства "Край Проперті" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" 100000,00 доларів США заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2019 р. у справі № 910/17048/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 р. та постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 р., позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Дочірнього підприємства "Край Проперті" та Приватного акціонерного товариства "Універсам № 16" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 119 від 22.09.2011 р. та за договором про відкриття кредитної лінії № 120 від 22.09.2011 р. у розмірі 44371014,76 дол США та 445927447,65 грн.

На думку позивача спір у справі виник у зв`язку з тим, що оскільки Дочірнє підприємство "Край Проперті" не погасило заборгованість за кредитними договорами у розмірі 65400770,29 доларів США та 1748235677,61 грн, позивач має право звернення стягнення на предмет іпотеки, до якого входять нежитлові приміщення № № 6 -10, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент".

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України грошові кошти за кредитним договором надаються банком позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Як передбачено ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 Закону України "Про іпотеку" унормовано, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

При цьому, необхідно також зазначити, що наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.08.2019 р. у справі № 921/38/16-г/3.

Як було встановлено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 р. у справі № 910/16205/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 р. та постановою Верховного Суду від 15.05.2018 р., стягнуто з Дочірнього підприємства "Край Проперті" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" 100000,00 доларів США заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 120 від 22.09.2011 р.

Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2019 р. у справі № 910/17048/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 р. та постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 р., стягнуто солідарно з Дочірнього підприємства "Край Проперті" та Приватного акціонерного товариства "Універсам № 16" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 119 від 22.09.2011 р. та за договором про відкриття кредитної лінії № 120 від 22.09.2011 р. у розмірі 44371014,76 дол США та 445927447,65 грн.

Станом на 30.05.2022 р. заборгованість Дочірнього підприємства "Край Проперті" за договором про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р. та договором про відкриття кредитної лінії № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р. перед Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Птахоплемзавод «Коробівський», як правонаступника Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк", становила 65400770,29 доларів США та 1748235677,61 грн.

Оскільки вказана заборгованість за кредитними договорами не була погашена Дочірнім підприємством "Край Проперті", позивач має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Як передбачено ст. 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору. Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Згідно зі ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до ст. 185 ЦК України споживною є річ, яка внаслідок одноразового її використання знищується або припиняє існувати у первісному вигляді. Неспоживною є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу.

За ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню (ст. 187 ЦК України).

У відповідності до ст. 188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Отже, у разі якщо інше не встановлено іпотечним договором, іпотека розповсюджується не тільки на конкретно визначену головну річ, передану в іпотеку, а і на приналежності такої речі, які є її складовою частиною, та функціонують як єдиний майновий комплекс, який використовується для здійснення підприємницької діяльності, незалежно від того чи існували такі приналежності на момент передання об`єкта в іпотеку.

При цьому новоствореним об`єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об`єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 р. у справі № 686/28888/19, від 13.10.2022 р. у справі № 490/4128/20, від 28.09.2022 р. у справі № 570/4882/19.

При цьому, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, іпотека поширюється й на таку реконструкцію (постанова Верховного Суду від 18.04.2018 р. у справі № 910/4650/17).

Відповідно до п. 3.1 укладеного іпотечного договору, предметом іпотеки за цим договором є нежилий будинок (літ. А), загальною площею 28539,50 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 34696251, та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилого будинку, посвідченого Піддубною С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24.12.2004 р. за реєстровим № 6871, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 24.12.2004 р. за № 402676, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 11.01.2005 р. у реєстровій книзі № 91п-270 за реєстровим № 6259п, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.09.2011 р.

Згідно з п. 3.5 іпотечного договору усі наступні поліпшення предмету іпотеки, які будуть проведені іпотекодавцем, складають його невід`ємну частину та іпотекодержатель має право звернути на них стягнення для задоволення своїх вимог, зазначених у ст. 2 цього договору.

Як передбачено п. 3.6 іпотечного договору, усі наступні поліпшення предмету іпотеки не можуть відокремлюватись або вилучатися від предмету іпотеки без згоди іпотеко держателя.

За п. 4.3.2 іпотечного договору іпотекодавець має право зводити, знищувати будівлі (споруди), які розташовані на земельній/их ділянці/ках, якщо земельна/і ділянка/и є предметом іпотеки або входить до складу предмету іпотеки, здійснювати реконструкцію, поточний або капітальний ремонт нерухомого майна, що є предметом іпотеки або входить до складу предмету іпотеки, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, позичку, лізинг, чи інше користування, передавати його в наступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки або розпоряджатися ним іншим чином лише на підставі попередньої письмової згоди іпотекодержателя іпотекодавець зобов`язаний у разі здійснення за умови попередньої письмової згоди іпотекодержателя будівництва, прибудов, перепланування, капітального ремонту, модернізації та будь-яких інших змін в предметі іпотеки за цим договором, погоджувати здійснення будівництва чи таких змін з уповноваженими державними органами України, отримати відповідні дозволи, провести реєстрацію та надавати іпотекодержателю копії таких дозволів, засвідчених іпотекодавцем або його уповноваженою особою та скріплених печаткою.

У відповідності до п. 4.4.14 іпотечного договору, якщо здійснення будівництва, прибудов, перепланування, капітального ремонту модернізації та будь-яких інших дій призведуть до змін предмету іпотеки в 3-денний строк повідомити про це іпотекодержателя, надати йому відповідні документи, і, в разі необхідності, переоформити правовстановлюючі і технічні документи на предмет іпотеки, підписати необхідні зміни до цього договору та забезпечити внесення змін до відповідного державного реєстру.

За п. 4.4.22 іпотечного договору іпотекодавець зобов`язаний в разі отримання іпотекодавцем у власність об`єкта/ів нерухомого майна, що будуть входити до комплексу будівель (споруд), якщо предметом іпотеки є комплекс будівель (споруд), в строк не пізніше 20 робочих днів з дня отримання усіх правовстановлюючих документів, передати таке майно в іпотеку іпотекодержателю шляхом внесення відповідних змін до цього договору та відповідних державних реєстрів, застрахувати таке майно на користь іпотекодержателя на умовах, визначених п. 4.4.7 цього договору.

Згідно з п. 6.5 іпотечного договору стягнення може бути звернення на всі речі - складові, що входять до предмету іпотеки, або на будь-яку одну чи декілька з них за вибором іпотекодержателя, якщо вони виділені в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна. Якщо іпотекодержатель зверне стягнення на одну річ - складову предмету іпотеки, але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави/іпотеки на інші речі - складові частини, які є предметом іпотеки.

Таким чином, умовами укладеного між сторонами іпотечного договору сторони передбачили, що будь-які зміни предмета іпотеки, шляхом будівництва, прибудов, перепланування, капітального ремонту модернізації та будь-яких інших дій, та такі дії іпотекодавця будуть мати наслідком отримання іпотекодавцем правовстановлюючих документів на такі об`єкти, іпотекодавець зобов`язаний передати такі об`єкти в іпотеку, а відтак наведене свідчить, що реєстрація об`єктів, які пов`язані з предметом іпотеки і складають його приналежності наділяє позивача обґрунтованих очікувань на отримання таких об`єктів в іпотеку.

Стосовно доводів скаржника про те, що спірне майно є самостійним, окремим, зареєстрованими у встановленому порядку об`єктами нерухомого майна та не є приналежністю будівлі громадського центру, яка є предметом іпотеки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 19.01.2018 р., 23.01.2018 р., 30.01.2018 р. та 25.02.2018 р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Шейк" було зареєстровано право власності на вищезазначені наступні об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, буд. 13-Б: трансформаторна підстанція 6080, площею 62,5 кв. м; трансформаторну підстанцію 6079, площею 62,3 кв. м; нежитлове приміщення № 10 (магазин), площею 99,4 кв. м; нежитлове приміщення № 9 (магазин), площею 99,6 кв. м; нежитлове приміщення № 6 (кафе), площею 279,5 кв. м, нежитлове приміщення №7 (кафе), площею 99,7 кв. м; нежитлове приміщення №8 (заклад громадського харчування), площею 366,5 кв. м.

Вказані об`єкти нерухомого майна набуті у власність Товариством з обмеженою відповідальністю "Шейк" у зв`язку із внесенням 19.01.2018 р. до статутного капіталу двома учасниками, а саме: Дочірнім підприємством "Край Проперті", Приватним акціонерним товариством "Банкомзв`язок", та надалі були відчужені Товариством з обмеженою відповідальністю "Шейк" шляхом внесення їх до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент".

Крім цього, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 р. у справі № 910/8101/18 було встановлено, що нежитлові приміщення № № 6, 7, 8, 9, 10, які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, є складовою частиною основного об`єкту, будівлі літ. А (ТРЦ "Магелан") та складають предмет іпотеки.

До предмета доказування у справі № 910/8101/18 входило встановлення судом обставини: чи вважаються предметом іпотеки (входять до складу предмета іпотеки) нежитлові приміщення № № 6, 7, 8, 9, 10, які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, згідно з іпотечним договором від 27.09.2011 р. (з урахуванням внесених змін), який було укладено в забезпечення виконання зобов`язань Дочірнього підприємства "Край Проперті" за договором про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р. та договором про відкриття кредитної лінії № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р.

Також, в матеріалах справи міститься висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №31523/19-42/25957ч25963/21-42 від 20.08.2021 р., відповідно до якого:

1) Нежитлове приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв. м, реєстраційний номер 1180998480000, номер запису про право власності 24535455, не є окремим об`єктом нерухомості, а пов`язане конструктивно та спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан") за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б, відокремлення якого не можливе без втрати свого функціонального призначення.

Нежитлове приміщення № 9, магазин площею 99,6 кв. м, реєстраційний номер 1180972780000, номер запису про право власності 24535075, не є окремим об`єктом нерухомості, а пов`язане конструктивно та спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан") за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б, відокремлення якого не можливе без втрати свого функціонального призначення.

Нежитлове приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв. м, реєстраційний номер 932568780000, номер запису про право власності 24854358, не є окремим об`єктом нерухомості, а пов`язане конструктивно та спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан") за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б, відокремлення якого не можливе без втрати свого функціонального призначення.

Нежитлове приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв. м, реєстраційний номер 932544980000, номер запису про право власності 24855418, є окремим об`єктом нерухомості, який пов`язаний спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан") за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б, відокремлення якого не можливе без втрати свого функціонального призначення.

Нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв. м, реєстраційний номер 932522680000, номер запису про право власності 24648533, не є окремим об`єктом нерухомості, а пов`язане конструктивно та спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан") за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б, відокремлення якого не можливе без втрати свого функціонального призначення.

2) Нежитлове приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв. м, нежитлове приміщення № 9, магазин площею 99,6 кв. м, нежитлове приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв. м, нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, є приналежними частинами до основного об`єкту.

Нежитлове приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, є окремо розташованою будівлею, проте пов`язана спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан").

3) Нежитлове приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв. м, нежитлове приміщення № 9, магазин площею 99,6 кв. м, нежитлове приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв. м, нежитлове приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв. м, нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, не є об`єктами нового будівництва.

4) Нежитлове приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв. м, нежитлове приміщення № 9, магазин площею 99,6 кв. м, нежитлове приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв. м, нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, є об`єктами, які виникли внаслідок реконструкції частин основного об`єкта.

Нежитлове приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, є об`єктом який виник внаслідок реконструкції нежитлового приміщення № 7.

5) Нежитлове приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв. м, нежитлове приміщення № 9, магазин площею 99,6 кв. м, нежитлове приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв. м, нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, є невід`ємними поліпшеннями основного об`єкта.

Нежитлове приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, є окремо розташованою будівлею, проте пов`язана спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан").

6) Функціонування нежитлового приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв. м, нежитлового приміщення № 9, магазин площею 99,6 кв. м, нежитлового приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв. м, нежитлового приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, окремо від основного об`єкта можливе лише при умові проведення комплексу робіт із альтернативного забезпечення приміщень всіма необхідними інженерними системами, мережами і комунікаціями та улаштування всіх відсутніх несучих та огороджуючи конструктивних елементів для їх безпечної експлуатації.

Функціонування нежитлового приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, окремо від основного об`єкта можливе лише при умові проведення комплексу робіт із альтернативного забезпечення приміщення необхідними інженерними системами, мережами, і комунікаціями.

9) Нежитлове приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв. м, нежитлове приміщення № 9, магазин площею 99,6 кв. м, нежитлове приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв. м, нежитлове приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв. м, нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв. м, які знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, є такими, що створені з прив`язкою до основного об`єкта.

10) Нежитлові приміщення № 6, № 8, розташовані в місцях розташування майданчиків для візочків та евакуаційних виходів з основної частини ТРЦ "Магелан". Нежитлові приміщення №№ 6, 7, 8, 9, 10 підключені інженерними мережами до основної частини об`єкту - будівлі літ. А ТРЦ "Магелан", що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б.

11) Нежитлове приміщення № 10, магазин площею 99,4 кв. м, нежитлове приміщення № 9, магазин площею 99,6 кв. м, нежитлове приміщення № 6, кафе площею 279,5 кв. м, нежитлове приміщення № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв. м, які знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, за своїми технічними показниками є складовими частинами основного об`єкту.

Нежитлове приміщення № 7, кафе площею 99,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Глушкова Академіка, 13-Б, є окремо розташованою будівлею, проте пов`язана спільними комунікаціями з будівлею літ. А (ТРЦ "Магелан").

В свою чергу, відповідачем надано висновки експертів за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 17/07-2018 від 30.07.2018 р. та № 1/10 від 09.03.2023 р., відповідно до яких групи нежитлових приміщень №№ 6, 7, 8, 9, 10, розташовані за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13Б, не є невід`ємною, складовою частиною нежилого будинку (літ. "А"), загальною площею 28539,5 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13Б. Групи нежитлових приміщень №№ 6, 7, 8, 9, 10 за вказаною вище адресою є окремими, самостійними об`єктами нерухомого майна, які не входять до загальної площі ТРЦ "Магелан" та не призначені для обслуговування ТРЦ "Магелан". Функціонування (експлуатація згідно цільового призначення) ТРЦ "Магелан" без груп нежитлових приміщень №№6, 7, 8, 9, 10, як окремих об`єктів нерухомого майна, є можливим. Функціонування (експлуатація згідно цільового призначення) груп нежитлових приміщень №№ 6, 7, 8, 9, 10, як окремих об`єктів нерухомого майна, окремо від ТРЦ "Магелан" є можливим.

У зв`язку з наявністю суперечностей (невідповідністю) між вказаними експертними висновками, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 р. було призначено у справі № 910/3136/23 комплексну судову будівельно-технічну експертизу. Експертній установі було поставлено питання, зокрема: чи є окремими об`єктами нерухомого майна нежитлові будівлі №№6-10; чи можливе їх функціонування та використання за їх призначенням окремо від нежитлового будинку (літ. А), загальною площею 28 539,50 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б, реєстраційний номер: 34696251, і навпаки - чи можливе функціонування та використання за його призначенням нежилого будинку (літ. А), загальною площею 28539,50 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б, реєстраційний номер: 34696251 без нежитлових будівель №№ 6 - 10. Чи є функціональним призначенням нежитлових будівель №№ 6 - 10 обслуговування нежилого будинку (літ. А), загальною площею 28539,50 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 13-Б, реєстраційний номер: 34696251?

Однак матеріали справи № 910/3136/23 повернулись до суду разом із повідомленням № 20051/20052 від 03.10.2024 р. про неможливість надання висновку експертів.

Скаржник посилається на те, що експертний висновок № 31523/19-42/25957ч25963/21-42 від 20.08.2021 р. не може братися судом до уваги, оскільки він був виконаний в межах іншої судової справи - № 910/8101/18.

Однак судовою колегією враховано, що наданий відповідачем висновок № 17/07-2018 від 30.07.2018 р. було виконано в порядку ч. 3 ст. 98, ст. 101 ГПК України, тобто на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" також в межах розгляду справи № 910/8101/18.

Крім цього, вказані висновки експертів були виконані в межах справи № 910/8101/18, але обидва, як засоби доказування, були виконані з однією метою - підтвердження/спростування поширення предмета іпотеки на спірні нежитлові об`єкти нерухомого майна, тобто предмет доказування у судових справах № 910/3136/23 та № 910/8101/18 збігаються (є частково однаковими).

Отже, дослідивши висновки експертів, копії яких містяться в матеріалах даної справи, колегія суддів зазначає таке.

Вбачається, що ТРЦ "Магелан" є багатофункціональним комплексом, в якому розташовані приміщення, які забезпечують соціально-побутове обслуговування населення, розташованих навколо житлових масивів зокрема та міста в цілому. Комплекс торгово-розважального центру використовується для здійснення підприємницької діяльності. У ньому розташовані заклади торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розважальні заклади тощо.

У висновку експертів № 17/07-2018 від 30.07.2018 р. вказано, що групи приміщень № 6 та № 8 утворені за рахунок складної конфігурації першого поверху та значної висоти першого поверху, яка дозволила влаштувати окремі приміщення без перекриття входів/виходів групи приміщень № 1 першого поверху та влаштувати у групі № 6 антресолі, а в групі № 8 - другий поверх.

Групи приміщень № 9 та № 10 розташовані симетрично та також утворені за рахунок складної конфігурації першого поверху. Раніше на місці розташування приміщень № 9 та № 10 було розташовано приміщення № 3 та № 122, площею 42 кв. м та 41,8 кв. м, відповідно. Вказані приміщення мали призначення "тамбур".

Група приміщень № 7 утворена внаслідок зведення світлопрозорих конструкцій до центрального фасаду.

Для коректної реалізації норм законодавства необхідно виконати ідентифікацію вищезазначених об`єктів за чотирма базовим напрямкам (критеріями): конструктивна стійкість, інженерна стійкість, функціональна стійкість, інфраструктурна стійкість.

У висновку зазначено, що конструктивна та функціональна стійкість були забезпечені (таблиця 1).

Зі змісту таблиці 2 (інженерна стійкість) вбачається, що інженерні мережі такі як: ЕМ, холодне водопостачання, система протипожежної безпеки, каналізація підключені до загальної системи ЕМ ТРЦ "Магелан".

Також необхідно зауважити, що у висновку відсутнє дослідження інфраструктурної стійкості.

Крім цього, з фотознімків та план-схем, наявних у зазначеному дослідженні, вбачається, що вказані об`єкти прилягають до зовнішніх меж ТРЦ "Магелан".

Разом з цим, незважаючи на те, що спірні об`єкти повторюють конфігурацію ТРЦ "Магелан" (побудовані вздовж головного фасаду) і пов`язані комунікаціями від основної мережі, спірні об`єкти визначені як окремі будівлі, які можуть функціонувати самостійно.

При цьому, експертний висновок № 1/10 від 09.03.2023 р. виконано на основі, зокрема, проекту на реконструкцію нежитлового приміщення № 6, проектну на реконструкцію нежитлового приміщення № 7, проекту прибудови нежитлового приміщення до ТРЦ "Магелан", проекту покращення ТРЦ "Магелан" за рахунок будівництва додаткових приміщень під зоною балкону (замовник Дочірнє підприємство "Край Проперті" - іпотекодавець за іпотечним договором), проект реконструкції нежитлового приміщення № 8 (місцезнаходження об`єкту - нежитлове приміщення № 6), проект реконструкції нежитлового приміщення № 9 (місцезнаходження об`єкту - нежитлове приміщення № 10), проект реконструкції нежитлового приміщення № 10.

Згідно з висновком експертів № 17/07-2018 від 30.07.2018 р. раніше на місці розташування приміщень № 9 та № 10 було розташовано приміщення № 3 та № 122, площею 42 кв. м та 41,8 кв. м, відповідно. Вказані приміщення мали призначення "тамбур".

Крім цього, в проектах на реконструкцію приміщень № 6, № 7 зазначено, що об`єкти реконструкції розташовані на 1 поверсі ТРЦ "Магелан". Конструктивно будівлі являють собою металевий каркас, обшиті панелями "сендвіч" та прозорими фасадними склопакетами.

Незважаючи на те, що спірні нежитлові приміщення виникли у процесі реконструкції та частково за рахунок конструктивних елементів (складових структурних елементів) ТРЦ "Магелан", прилягаючи та повторюючи зовнішні межі ТРЦ "Магелан", а не нового будівництва, за висновком експертів ці нежитлові приміщення можуть використовуватися за їх призначенням окремо від ТРЦ "Магелан".

Посилання відповідача на висновки, проведені судовим експертом Маркусом Я.І. у консультативно-інформаційному висновку № 1/10-2021 від 01.10.2021 р., не можуть бути прийняті судом, оскільки вказаний документ не є висновком судового експерта, а експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 КК України.

В той час як у висновку експертів № 31523/19-42/25957-25963/21-42 від 20.08.2021 р. експерти були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 КК України та за ст. 385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

При цьому, висновком судових експертів № 31523/19-42/25957-25963/21-42 від 20.08.2021 р. встановлено, що фактично, спірні нежитлові приміщення, а саме № 6 кафе загальною площею 279,5 кв. м, № 8 заклад громадського харчування загальною площею 366,5 кв. м, № 9 магазин загальною площею 99,6 кв. м, № 10 магазин загальною площею 99,4 кв. м, на які оформлено правовстановлюючі документи та складені матеріали технічної інвентаризації - відрізняються за об`ємно-планувальним вирішення від об`єктів, зазначених в переліченій документації, оскільки загальна площа нежитлового приміщення № 6 (кафе) становить 256,6 кв. м, загальна площа нежитлового приміщення № 8 (заклад громадського харчування) орієнтовно становить 375,95 кв. м, загальна площа нежитлового приміщення № 9 (магазин) становить орієнтовно 49,3 кв. м, загальна площа нежитлового приміщення № 10 (магазин) становить 49,1 кв. м.

Таким чином, реєстрація вказаних вище приміщень відбулась з урахуванням площ не лише зазначених приміщень, а й площ самого ТРЦ "Магелан".

Отже спірні нежитлові приміщення не є новоствореними об`єктами нерухомості, а створені з прив`язкою до вже існуючої нерухомості - ТРЦ Магелан, з використанням його функціональних елементів.

Крім того, новоствореним об`єктом нерухомості вважається виключно об`єкт, створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, не є новоствореним об`єктом нерухомого майна вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами (постанова Верховного Суду від 20.01.2022 р. № 915/324/20).

При цьому, реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин. Новостворене майно - це об`єкт, створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто не є новоствореним об`єктом нерухомого майна вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами (постанова Верховного Суду від 10.01.2024 р. у справі № 907/385/22).

Аналіз законодавчих положень, з урахуванням наведених висновків Верховного Суду України, дає підстави для висновку про те, що право власності на нову річ, виготовлену внаслідок переробки іншої речі, може виникати лише у тому разі, якщо в результаті здійсненої переробки з`являється інший об`єкт, відмінний за своїми характеристиками, тобто об`єкт, який може бути кваліфікований як нова річ.

При цьому, не може вважатися новою річчю (новоствореним об`єктом) об`єкт нерухомого майна, який перероблений з прив`язкою до вже існуючого нерухомого майна та з використанням функціональних елементів цього майна, тобто такий, що фактично є тим самим об`єктом з видозміненими загальними характеристиками. Реконструкція також не має наслідком створення нової речі, оскільки створена з прив`язкою до вже існуючої нерухомості з використанням її функціональних елементів, тому передчасно стверджувати, що реконструйований об`єкт є іншим об`єктом нерухомості.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.07.2024 р. у справі № 909/282/23, від 19.10.2021 р. у справі № 910/7918/20, від 28.05.2019 р. у справі № 924/60/18, від 08.04.2021 р. у справі № 5023/5383/12.

Отже нежитлові приміщення №№ 6, 7, 8, 9, 10, які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, створені внаслідок проведення комплексу робіт з реконструкції основного об`єкту, будівлі літ. А (ТРЦ "Магелан"), без зміни розмірів фундаменту основного об`єкту, без відведення окремих земельних ділянок для проведення будівельних робіт, зареєстровані внаслідок реконструкції, не є новоствореними об`єктами, приєднанні до внутрішніх мереж та комунікацій будівлі літ. А, утворені, у тому числі, за рахунок площі самого ТРЦ "Магелан" та не можуть повністю функціонувати самостійно, повністю незалежно від ТРЦ "Магелан".

За таких обставин, нежитлові приміщення №№ 6, 7, 8, 9, 10, які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, складають предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено ч. 2 ст. 20 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

У відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (постанова Верховного Суду України від 21.10.2015 р. у справі № 3-649гс15).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено іншою особою та зазначає, які саме дії необхідні для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і, у разі встановлення порушеного права, з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє чи обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру порушеного права чи інтересу, суд має відмовити у позові.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 р. у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 р. у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 р. у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 р. у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 р. у справі № 904/7841/21, від 29.08.2023 р. у cправі № 910/5958/20.

Заінтересованість особи у вирішенні спору повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Законний інтерес, який підлягає судовому захисту, має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язанний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 р. у справі № 522/3665/17.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного на момент звернення до суду права позивача. При цьому слід враховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як вже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб`єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.05.2018 р. у справі № 927/522/17.

Ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним, та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту)( постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 р. у справі № 910/14144/17 та від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

За змістом ст. 36 Закону України "Про іпотеку" способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є: 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об`єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

При цьому, положення Закону України "Про іпотеку" не містять заборони щодо звернення стягнення на окремі приміщення, як на частину об`єкта нерухомого майна (частину предмета іпотеки) в разі визначення предметом іпотеки за договором іпотеки будівлі у цілому, а не окремих приміщень.

Отже, позивач вправі заявляти вимоги про звернення стягнення на частини переданого в іпотеку майна, у випадку виділу їх в натурі та їх належної державної реєстрації, поєднаної з відсутністю можливості в іпотекодержателя звернення стягнення на весь предмет іпотеки згідно з описом, зазначеним у відповідному договорі.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, є належним та ефективним.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.09.2011 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 11270, в рахунок часткового погашення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р. в сумі 59128374,86 доларів США та 1580826438,39 грн та № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 р. в сумі 6272395,43 доларів США та 167409239,22 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2025 р. у справі № 910/3136/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2025 р. у справі № 910/3136/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Глушкова Девелопмент".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.10.2026 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран

Оригінал: reyestr.court.gov.ua