Суд: Північний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №906/173/26
Суддя: Руденко М.А.
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" вересня 2026 р. Справа№ 906/173/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Сітайло Л.Г.
при секретарі Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Синюк І.А., посвідчення № 070531 від 01.03.2023;
від позивача-1: не з`явився;
від позивача-2: не з`явився;
від відповідача: не з`явився,
розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 906/173/26 (суддя - Бойко Р.В.)
за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі:
1) Новоборівської селищної ради
2) Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради
до товариства з обмеженою відповідальністю "Промтопресурс"
про стягнення 435 000,00 грн,-
В С Т А Н О В И В:
Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Новоборівської селищної ради та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Промтопресурс" про стягнення 435 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.08.2024 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради, як замовником, та ТОВ "Промтопресурс", як постачальником, укладено договір поставки № 186 (далі - договір), проте постачальником не було виконано зобов`язання з поставки товару, у зв`язку з чим на підставі п. 8.5 договору прокурором заявлено до стягнення з постачальника на користь замовника 435 000,00 грн штрафу (у розмірі 50 % від 870 000,00 грн вартості непоставленого товару).
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.02.2026 у справі № 906/173/26 передано матеріали позовної заяви за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 906/173/26 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Промтопресурс" на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради 217 500,00 грн штрафу. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Промтопресурс" на користь Житомирської обласної прокуратури 6 525,00 грн судового збору.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про невиконання постачальником зобов`язання з поставки товару за договором на суму 870 000,00 грн, що є підставою для застосування до відповідача передбаченого п. 8.5 договору штрафу, який складає 435 000,00 грн, однак судом встановлено наявність підстав для зменшення розміру штрафу до 217 500,00 грн.
Частково не погоджуючись із вказаним судовим рішенням заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що укладаючи договір відповідач прийняв на себе зобов`язання за договором та погодився із передбаченою ним відповідальністю за невиконання взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені договором строки поставки товару. Разом з цим у даному спорі відсутні виняткові обставини, що можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки на 50 %, оскільки товар не було поставлено у повному обсязі, постачальником не надано будь-якої інформації щодо причини невиконання умов договору, і при цьому судом першої інстанції не було враховано специфіку товару.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 у справі № 906/173/26, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Майданевич А.Г., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 14.07.2026.
14.07.2026 справу знято з розгляду, в зв`язку з перебуванням судді з колегії у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 у справі № 906/173/26, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Сітайло Л.Г., Пономаренко Є.Ю., прийнято апеляційну скаргу та справу призначено до розгляду на 22.09.2026.
У судовому засіданні, що відбулось 22.09.2026, скаржник просив скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивач-1, 2 та відповідач у судове засідання не з`явились, повідомленні належним чином та за висновками апеляційного суду неявка їх представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.
Заслухавши пояснення апелянта, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2024 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради, як замовником, та ТОВ "Промтопресурс", як постачальником, укладено договір поставки № 186 (далі - договір; а.с. 19-22 том 1), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити замовнику вугілля кам`яне марки ДГ 13-100 ДСТУ 7146 та ДСТУ 3472 збагачене та брикети торф`яні насипом, ДСТУ 2042-92 за кодом Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 09110000-3 - тверде паливо (далі - товар), а замовник прийняти і оплатити такий товар (закупівля № UA-2024-08-05-006854-a; https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-08-05-006854-a; а.с. 29-30 том 1).
Асортимент, кількість, ціна товару, вказана в додатку № 1 до договору (специфікації) та місце поставки (передачі) товару (додаток № 2) до договору, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).
Згідно п. 2.1 договору ціна визначена у договорі з урахуванням всіх витрат, податків та зборів постачальника становить 870 000,00 грн, у тому числі 145 000,00 грн податку на додану вартість (далі - ПДВ).
Джерело фінансування - місцевий бюджет (п. 2.3 договору).
У п. 3.2 договору сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах постачальника в договорі на підставі належним чином оформлених видаткових накладних протягом 7-ми робочих днів.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, але до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 4.1 договору).
Зі змісту пп. 5.2.1, 5.2.2 п. 5.2 договору замовник має право: достроково, в односторонньому порядку, розірвати цей договір у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань постачальником, шляхом направлення письмового повідомлення про це постачальнику; контролювати поставку товару у строки, встановлені цим договором.
У п. 6.1 договору зазначено, що право власності на поставлену партію товарів переходить від постачальника до замовника з моменту фактичної передачі товару замовнику за належним чином оформленими видатковими накладними.
Відповідно п. 6.2 договору місце поставки - згідно додатку № 2 до договору (місце поставки (передачі) товару). Обсяг поставки узгоджується із замовником за допомогою телефонного зв`язку, або електронного листування. Електронна адреса замовника: osvitanovaborovaotg@ukr.net. Електронна адреса постачальника: рtr21@ukr.net. Строк поставки товару з дати укладання договору до 01.10.2024. Послуги з навантаження, зважування, зберігання, підвезення, розвантаження, окремо не сплачуються і включаються до загальної вартості товару. Передача товару від постачальника замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України, якщо постачальник є платником ПДВ. Датою отримання замовником товару за відповідною видатковою накладною є дата проставлена у такій видатковій накладній представником замовника в день фактичного отримання товару.
За умовами п. 6.4 договору постачальник здійснює поставку товару протягом 5-ти робочих днів з дня отримання заявки від замовника (за допомогою телефонного та/або поштового зв`язку чи на електронну пошту постачальника, зазначену у реквізитах цього договору).
Пунктом 8.5 договору передбачено, що у разі недопоставки постачальником товару останній зобов`язаний сплатити на користь замовника штраф у розмірі 50 % від вартості недопоставленого товару, за умов якщо товар не був допоставлений протягом 10-ти днів з моменту часткової поставки.
У п. 8.9 договору вказано, що постачальник відшкодовує суму штрафних санкцій чи або збитків понесених замовником на підставі претензії, протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання претензії, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника. Претензія направляється постачальнику в будь-який зручний для замовника спосіб та вважається отриманою постачальником на 10-ий робочий день після дня її відправлення замовником.
У специфікації на закупівлю товару (додаток № 1 до договору; а.с. 23 том 1) сторонами було погоджено постачання ТОВ "Промтопресурс" Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради вугілля кам`яного марки ДГ13-100 ДСТУ 7146 та ДСТУ 3472 збагаченого у кількості 150 т за ціною 4 168,00 грн/т без ПДВ та брикетів торф`яних насипом ДСТУ 2042-92 у кількості 24 т за ціною 4 158,33 грн без ПДВ. Загальна вартість товару складає 870 000,00 грн з ПДВ.
12.09.2024 Відділом освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради направлено ТОВ "Промтопресурс" замовлення № 1 від 12.09.2024 (вих. № 341/09-21 від 12.09.2024; а.с. 25 том 1) на поставку постачальнику товару до 19.09.2024 у загальній кількості 174 т на офіційну електронну адресу відповідача (вказану у договорі) та засобами поштового зв`язку (а.с. 31 зворот, 35 том 1).
Оскільки ТОВ "Промтопресурс" не було поставлено товар за договором та не надано відповіді на телефонні та письмові звернення замовника, комісією Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради прийнято протокольне рішення № 16-ЗЦП від 20.09.2024 про розірвання договору в односторонньому порядку з 30.09.2024 (а.с. 31-32 том 1).
Листом вих. № 354/09-21 від 20.09.2024 Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради повідомив ТОВ "Промтопресурс" про розірвання договору в односторонньому порядку з 30.09.2024 (а.с. 33 том 1), який отриманий ТОВ "Промтопресурс" 02.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 1211400527355 (а.с. 34 том 1).
Оскільки постачальником не було виконано зобов`язання з поставки товару за договором прокурор вказував на наявність підстав для стягнення з постачальника на користь замовника 435 000,00 грн штрафу (згідно п. 8.5 договору у розмірі 50 % від 870 000,00 грн вартості недопоставленого товару).
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про невиконання постачальником зобов`язання з поставки товару за договором на суму 870 000,00 грн, що є підставою для застосування до відповідача передбаченого п. 8.5 договору штрафу, який складає 435 000,00 грн, однак судом встановлено наявність підстав для зменшення розміру штрафу до 217 500,00 грн.
Переглядаючи спір колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 3 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Як вбачається із листа Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради № 376/09-21 від 01.12.2025 (у відповідь на лист прокуратури № 53-5361вих-25; а.с. 36 том 1), позивачем-2 заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з відповідача неустойки за невиконання ним зобов`язань за договором не вживались.
Листом № 53-5487вих-25 від 03.12.2025 (а.с. 37-38 том 1) Коростишівська окружна прокуратура повідомила Новоборівську селищну раду та Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради, що невжиття заходів щодо стягнення з відповідача неустойки призводить до недоотримання доходів бюджетом територіальної громади та порушення майнових інтересів останньої. Прокуратура запропонувала позивачам вирішити питання щодо захисту порушених інтересів Новоборівської територіальної громади шляхом звернення до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Промтопресурс" неустойки, зумовленої невиконанням зобов`язань за договором, та повідомила, що у разі невжиття відповідних заходів або необґрунтованого зволікання з їх реалізацією, окружною прокуратурою вирішуватиметься питання щодо самостійного звернення до суду.
Листом № 1073/02-23 від 29.12.2025 (а.с. 39 том 1) Новоборівська селищна рада повідомила Коростишівську окружну прокуратуру про відсутність у неї коштів для сплати судового збору за звернення до суду із позовом та просила прокуратуру самостійно звернутись з позовною заявою до суду в інтересах Новоборівської селищної ради.
Листом № 53-580вих-26 від 06.02.2026 (а.с. 40-41 том 1) Коростишівська окружна прокуратура повідомила Новоборівську селищну раду та Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради про самостійне звернення до суду в інтересах держави в особі Новоборівської селищної ради та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради з позовом до ТОВ "Промтопресурс" про стягнення неустойки, нарахованої за невиконання договору.
Із наведеного листування вбачається, що ні Новоборівською селищною радою, ні Відділом освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради до дати звернення прокурора із даним позовом не було вжито заходів для стягнення з відповідача неустойки за порушення договору.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці ЄСПЛ.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, а також у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 16.07.2021 у справі № 917/644/18 та від 09.02.2022 у справі № 922/2399/21.
Виходячи з викладеного, при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентних органів, які знали про порушення інтересів держави, однак не звернулись до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).
Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 664 ЦК України вбачається, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.
За ч.ч. 1, 2 ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
12.09.2024 замовником було направлено постачальнику замовлення № 1 від 12.09.2024 (вих. № 341/09-21 від 12.09.2024; а.с. 25 том 1) на поставку до 19.09.2024 товару загальною вартістю 870 000,00 грн, а саме: вугілля кам`яного марки у кількості 150 т та брикетів торф`яних насипом у кількості 24 т, проте товар не був поставлений постачальником та в подальшому замовником розірвано договір в односторонньому порядку з 30.09.2024.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Пунктом 8.5 договору передбачено, що у разі недопоставки постачальником товару останній зобов`язаний сплатити на користь замовника штраф у розмірі 50 % від вартості недопоставленого товару, за умов якщо товар не був допоставлений протягом 10-ти днів з моменту часткової поставки.
Зважаючи на невиконання відповідачем свого зобов`язання з поставки товару на суму 870 000,00 грн, то є правомірним застосування до ТОВ "Промтопресурс" передбаченого п. 8.5 договору штрафу, що складає 435 000,00 грн (870 000,00 грн * 50 %).
Частиною 3 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до висловленої Великою Палатою Верховного Суду правової позиції, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 викладено узагальнюючий висновок щодо визначення підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов`язання, відповідно до якого і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень.
З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що:
- договір укладений сторонами (14.08.2024) під час дії правового режиму воєнного стану в країні, тож сторони усвідомлювали ризики, пов`язані з військовою агресією, та свідомо взяли на себе відповідні зобов`язання;
- п. 6.2 договору сторонами був погоджений строк поставки товару, а саме з дати укладання договору до 01.10.2024, а у п. 6.4 договору визначено, що постачальник здійснює поставку товару протягом 5-ти робочих днів з дня отримання заявки від замовника, яка останнім направлена 12.09.2024 (а.с. 25 том 1) на поставку товару вартістю 870 000,00 грн до 19.09.2024;
- договір замовником розірвано в односторонньому порядку в найкоротші строки, враховуючи специфіку товару та те, що товар не був поставлений відповідачем у повному обсязі до 19.09.2024, а саме 30.09.2024 згідно повідомлення № 354/09-021 від 20.09.2024 (а.с. 33 том 1);
- ціна договору складає 870 000,00 грн, а сума штрафу від його ціни становить 50 % (435 000,00 грн), що є надмірним розміром штрафних санкцій за невиконання зобов`язання з поставки товару за договором протягом вересня 2024 року;
- стягнення значної суми штрафу в умовах воєнного стану може призвести до надмірного фінансового навантаження та негативних наслідків для господарської діяльності відповідача;
- за нормами ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Беручи до уваги вищевикладене та обставини, які склалися у даній справі, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зважаючи на дискрецію суду для вирішення питання щодо зменшення неустойки і розміру, до якого вона має бути зменшена, обґрунтованим є зменшення розміру штрафу на 50 % (від 435 000,00 грн), тобто до суми 217 500,00 грн штрафу, що забезпечить збалансованість інтересів сторін та надасть позивачу розумну компенсацію за невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, у зв`язку з чим апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду, тож підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 906/173/26 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 906/173/26 залишити без змін.
Матеріали справи № 906/173/26 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.10.2026.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
Л.Г. Сітайло
Оригінал: reyestr.court.gov.ua