Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №927/862/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №927/862/25

Суддя: Коробенко Г.П.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. Справа№ 927/862/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Колесника Р.М.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 22.09.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Готель "Градецький" та Приватного акціонерного товариства "Ресторан "Градецький"

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 09.03.2026 (повний текст рішення складено 16.03.2026)

у справі №927/862/25 (суддя А.В. Романенко)

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Парадіз-Сервіс"

до відповідача 1 Приватного акціонерного товариства "Ресторан "Градецький"

до відповідача 2 Акціонерного товариства "Готель "Градецький"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чернігівської міської ради

предмет спору: про встановлення сервітуту та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Парадіз-Сервіс" (далі - ПВКП "Парадіз-Сервіс") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ресторан "Градецький" (далі - ПрАТ "Ресторан "Градецький") та Акціонерного товариства "Готель "Градецький" (далі - АТ "Готель "Градецький"), з проханням:

- установити ПВКП "Парадіз-Сервіс" постійний (безстроковий), безоплатний земельний сервітут на частину земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409, площею 0,0316 га, в межах згідно з каталогом координат сервітуту № 1 та кадастровим планом зовнішніх меж земельної ділянки по проспекту Миру, 68, в місті Чернігові, з правом проходу та проїзду транспорту до мийки автомобілів, розташованої по вулиці Національної Гвардії (колишня вулиця 1-ї Гвардійської Армії), буд. 15-А в місті Чернігові, та на праві власності належить ПВКП "Парадіз-Сервіс";

- установити ПВКП "Парадіз-Сервіс" постійний (безстроковий), безоплатний земельний сервітут на частину земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409, площею 0,0320 га, в межах згідно з каталогом координат сервітуту № 2 та кадастровим планом зовнішніх меж земельної ділянки по проспекту Миру, 68 в місті Чернігові, з правом проходу та проїзду транспорту до мийки автомобілів, розташованої по вулиці Національної Гвардії (колишня вулиця 1-ї Гвардійської Армії), буд. 15-А в місті Чернігові, та на праві власності належить ПВКП "Парадіз-Сервіс";

- зобов`язати АТ "Готель "Градецький" та ПрАТ "Ресторан "Градецький" демонтувати бордюрний камінь установлений в межах земельних сервітутів на земельній ділянці за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409 та земельній ділянці за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280 для забезпечення можливості облаштування в`їзду та виїзду до мийки автомобілів, яка розташовується по вулиці Національної Гвардії (колишня вулиця 1-ї Гвардійської Армії), буд. 15-А в місті Чернігові та на праві власності належить ПВКП "Парадіз-Сервіс".

Позов мотивований тим, що наразі позивач позбавлений можливості використовувати належний йому на праві власності об`єкт нерухомості - мийку автомобілів, загальною площею 77,4 кв. м, розташовану за адресою: м. Чернігів, вул. Національної Гвардії (колишня вулиця 1-ї Гвардійської Армії), буд. 15-А, за її цільовим призначенням, а саме: здійснення господарської діяльності з надання послуг щодо миття автомобілів у місті Чернігові, оскільки відсутній вільний доступ до вказаного об`єкта. Виходячи з місця розташування мийки автомобілів, конфігурації та місця розташування суміжних земельних ділянок, під`їзні шляхи до неї, за твердженням позивача, пролягають виключно через земельну ділянку загальною площею 0,7826 га, за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409, що на праві постійного користування належить АТ "Готель "Градецький" (державний акт серії ЧН № 176 від 17.02.1994), так і через земельну ділянку загальною площею 0,6340 га, за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280, що на праві постійного користування належить ПрАТ "Ресторан "Градецький" (державний акт серії ЧН № 217 від 29.03.1994). Іншої можливості проїзду автомобілів та проходу людей до належної позивачу мийки автомобілів, не існує. Будь-які спроби вирішити питання про надання ПВКП "Парадіз-Сервіс" права проходу та проїзду транспорту до мийки автомобілів, розташованої за вказаною адресою, залишені відповідачами без належного реагування.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.03.2026 позов задоволено в повному обсязі.

Встановлено Приватному виробничо-комерційному підприємству "Парадіз-Сервіс" постійний (безстроковий) безоплатний земельний сервітут на частину земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409, площею 0,0316 га, в межах згідно з каталогом координат сервітуту № 1 та кадастровим планом зовнішніх меж цієї ділянки, по проспекту Миру, 68, у місті Чернігів, з правом проходу та проїзду транспорту до мийки автомобілів, що розташована по вул. Національної Гвардії, буд. 15А, у місті Чернігів та на праві власності належить Приватному виробничо-комерційному підприємству "Парадіз-Сервіс".

Встановлено Приватному виробничо-комерційному підприємству "Парадіз-Сервіс" постійний (безстроковий) безоплатний земельний сервітут на частину земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409, площею 0,0320 га, в межах згідно з каталогом координат сервітуту № 2 та кадастровим планом зовнішніх меж цієї ділянки, по проспекту Миру, 68, у місті Чернігів, з правом проходу та проїзду транспорту до мийки автомобілів, що розташована по вул. Національної Гвардії, буд. 15А, у місті Чернігів та на праві власності належить Приватному виробничо-комерційному підприємству "Парадіз-Сервіс".

Встановлено Приватному виробничо-комерційному підприємству "Парадіз-Сервіс" постійний (безстроковий) безоплатний земельний сервітут на частину земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280, площею 0,1170 га, в межах згідно з каталогом координат сервітуту та кадастровим планом зовнішніх меж цієї ділянки, по проспекту Миру, 68, у місті Чернігів, з правом проходу та проїзду транспорту до мийки автомобілів, що розташована по вул. Національної Гвардії, буд. 15А, у місті Чернігів та на праві власності належить Приватному виробничо-комерційному підприємству "Парадіз-Сервіс".

Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Ресторан "Градецький" демонтувати бордюрний камінь, установлений в межах земельного сервітуту, площею 0,1170 га, на земельній ділянці за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280, для забезпечення можливості облаштування в`їзду та виїзду до мийки автомобілів, що розташована по вулиці Національної Гвардії, буд. 15-А, в місті Чернігові та на праві власності належить Приватному виробничо-комерційному підприємству "Парадіз-Сервіс".

Зобов`язано Акціонерне товариство "Готель "Градецький" демонтувати бордюрний камінь, установлений в межах земельних сервітутів, площами 0,0316 га та 0,0320 га, на земельній ділянці за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409, для забезпечення можливості облаштування в`їзду та виїзду до мийки автомобілів, що розташована по вулиці Національної Гвардії, буд. 15-А, в місті Чернігові та на праві власності належить Приватному виробничо-комерційному підприємству "Парадіз-Сервіс".

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Ресторан "Градецький" на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Парадіз-Сервіс" судовий збір у сумі 4 844,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 000,00 грн.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Готель "Градецький" на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Парадіз-Сервіс" судовий збір у сумі 4 844,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 000,00 грн.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив із того, що позивач, на підставі належних та допустимих доказів, довів необхідність установлення постійних (безстрокових) безоплатних сервітутів на частини суміжної земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409, площами 0,0316 га та 0,0320 га, в межах згідно з каталогом координат сервітуту № 1 та № 2 та кадастровим планом зовнішніх меж цієї ділянки, та частини суміжної земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280, площею 0,0117 га, в межах згідно з каталогом координат сервітуту та кадастровим планом зовнішніх меж цієї ділянки, по пр-т Миру, 68 у м. Чернігів, для безпосереднього доступу з правом проходу та проїзду транспорту до мийки автомобілів, за адресою: вул. Національної Гвардії, буд. 15-А, м. Чернігів, власником якої є ПВКП "Парадіз-Сервіс".

Суд зазначив, що встановлення земельних сервітутів на частини земельних ділянок за кадастровими номерами 7410100000:01:031:0409 та 7410100000:01:031:0280, з правом проходу та проїзду транспортними засобами до суміжної земельної ділянки, на якій розміщено належний позивачу об`єкт нерухомості, в наведений спосіб, тобто по наявним під`їзним шляхам з твердим покриттям, не змінює цільового призначення земельних ділянок щодо яких установлюється сервітут, та не обмежує відповідачів у праві користування належними їм ділянками, оскільки ці частини ділянки використовуються ними для проходу пішоходів та проїзду транспортних засобів до закладів торгівлі, що функціонують на земельній ділянці АТ "Готель "Градецький" та проїзд до яких здійснюється через ділянку ПрАТ "Ресторан "Градецький", тобто земельні сервітути не є обтяжливими.

Суд також дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено, що позивач позбавлений можливості використовувати належний йому об`єкт нерухомості - мийку для автомобілів, за цільовим призначенням, позаяк установлені забетоновані бордюри на земельних ділянках за кадастровими номерами 7410100000:01:031:0409 та 7410100000:01:031:0280, що фактично унеможливлюють доступ до належного позивачу об`єкту, а тому вимоги про зобов`язання відповідачів демонтувати кам`яні бордюри, встановлені в межах земельних сервітутів, конфігурація яких визначена згідно з каталогом координат сервітутів та кадастровими планами зовнішніх меж земельних ділянок за кадастровими номерами 7410100000:01:031:0409 та 7410100000:01:031:0280, підлягають задоволенню.

Крім того, суд дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу в розмірі 48 000,00 грн (фіксована) відповідає критерію розумності, зважаючи на обсяг виконаної роботи та витрачений адвокатом час, та є співрозмірною в порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, а тому згідно з п. 1 частини 4 статті 129 ГПК України, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів, в рівних частинах по 24 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Готель "Градецький" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 09.03.2026 у справі №927/862/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

При цьому скаржник наголошує, що станом на момент розгляду справи судом першої інстанції, об`єкт будівництва за адресою м. Чернігів, вул. 1-ї Гвардійської Армії, 15а (нова назва - вул. Національної Гвардії, 15а) не введено в експлуатацію, право власності на реконструйований об`єкт не зареєстровано, право користування земельною ділянкою за адресою м. Чернігів, вул. Національної Гвардії, 15-а у позивача відсутнє.

За доводами апелянта, суд першої інстанції відхилив доводи відповідачів щодо перебування у користуванні позивача реконструйованого та не введеного в експлуатацію об`єкта, площа якого значно перевищує 77,4 кв.м. на яку у позивача зареєстроване право власності, назвавши їх твердження безпідставними, проте, суд не дослідив, де саме розташовано об`єкт - мийка автомобілів площею 77, 4 кв.м., внаслідок чого прийшов до хибних висновків.

Скажник також стверджує, що встановлений судом сервітут площею 0,0316 га по земельній ділянці кадастровий номер 7410100000:01:031:0409 проходить по території будівельного майданчика, на якому проводяться будівельні роботи, у зв`язку з чим висновок суду, що встановлення сервітуту площею 0,0316 га земельній ділянці 7410100000:01:031:0409 не створює жодних обмежень для відповідача, є таким, що спростовується наявними у справі доказами.

До того ж скаржник посилається на висновки Верховного Суду, наведені в постанові від 19.11.2025 у справі № 902/1257/24, відповідно до яких позивач мав звернутися до відповідачів з пропозицією укладення договорів сервітуту на умовах, що є тотожними, заявленим у позові, а також, щоб таке звернення відповідало вимогам ст. 124-1 ЗК України. При цьому, направлені позивачем відповідачам листи не відповідають ст.. 124-1 ЗК України, а їх зміст не є тотожним заявленим позовним вимогам.

Апелянт наголошує, що встановлення позивачу двох сервітутів площею 0,0316 га та 0,0320 га, у тому числі по території будівельного майданчика, є неспівмірним втручанням у володіння відповідачем своїм майном, таке втручання усупереч вимогам ЗК України не відповідає меті встановлення сервітуту в цілому, а саме задоволення потреб позивача найменш обтяжливим шляхом для користувачів земельних ділянок щодо яких встановлено сервітут.

Також скаржник зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції складає 25 000,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Ресторан "Градецький" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 09.03.2026 у справі №927/862/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

При цьому скаржник посилається на те, що будь-яке втручання у право мирного володіння майном, у тому числі право постійного користування відповідачами своїми земельними ділянками має переслідувати легітимну мету. Встановлення сервітуту по земельним ділянкам відповідачів до майна позивача для продовження використання не введеного в експлуатацію об`єкту для надання послуг з мийки автомобілів не відповідає легітимній меті, а тому таке втручання у права відповідачів не може бути визнано законним.

Також зазначає, що матеріалах справи відсутні докази направлення відповідної пропозиції укладення договору на встановлення сервітуту власнику земельних ділянок - Чернігівській міській раді, тому направлені позивачем звернення не є за своїм змістом пропозиціями щодо укладення договору на встановлення сервітуту через відсутність у них істотних умов, які ставляться до такого договору. Ненаправлення відповідної пропозиції власнику земельної ділянки також свідчить про те, що позивачем не вчинено дій, спрямованих на встановлення сервітуту у позасудовому порядку.

Крім того, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не обґрунтувано підстав для встановлення позивачу саме безоплатних сервітутів, проти установлення яких заперечували відповідачі, та неможливість встановлення сервітуту на платній основі.

Також скаржник зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції складає 20 000,00 грн.

Узагальнені доводи та заперечення учасників судового процесу

10.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ "Готель Градецький", в якому остання заперечила доводи викладені в ній, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Третя особа наголошує на тому, що оскаржуване рішення ухвалено судом за результатами всебічного з`ясування обставин справи та з додержанням норм матеріального права, відповідно, апеляційна скарга АТ "Готель Градецький" є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

13.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ "Готель Градецький", в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Позивач наголошує на тому, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі всебічно, повно та об`єктивно досліджених доказів, як тих, якими сторона позивача обґрунтовувала заявлені позовні вимоги, так і тих, які було отримано в ході судового розгляду справи, що стало наслідком ухвалення судом рішення про задоволення в повному обсязі позову ПВКП "Парадіз-Сервіс".

Також позивач зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції складає 30 000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарги заяв і клопотань учасників судового процесу

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 31.03.2026, апеляційну скаргу АТ "Готель "Градецький" у справі №927/862/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Спаських Н.М., ОСОБА_1.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Готель "Градецький" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.03.2026 у справі №927/862/25. Судове засідання призначено на 13.05.2026. Витребувано матеріали справи №927/862/25 з Господарського суду Чернігівської області.

27.04.2026 матеріали справи №927/862/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розгляд справи відкладено на 16.06.2026.

28.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від третьої особи надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 02.06.2026.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026, у зв`язку з перебуванням судді Спаських Н.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/862/25.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.06.2026, справу №927/862/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Бестаченко О.Л., ОСОБА_1.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Готель "Градецький" та Приватного акціонерного товариства "Ресторан "Градецький" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.03.2026 у справі №927/862/25, колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді ОСОБА_1., Бестаченко О.Л., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026. Розгляд апеляційних скарг призначено на 14.07.2026.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026, у зв`язку з перебуванням судді Бестаченко О.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/862/25.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.07.2026, справу №927/862/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., ОСОБА_1.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Готель "Градецький" та Приватного акціонерного товариства "Ресторан "Градецький" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.03.2026 у справі №927/862/25, колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Тарасенко К.В., ОСОБА_1., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026. Розгляд апеляційних скарг призначено на 06.08.2026.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2026, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку та перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/862/25.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06.08.2026, справу №927/862/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Колесник Р.М., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Готель "Градецький" та Приватного акціонерного товариства "Ресторан "Градецький" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.03.2026 у справі №927/862/25, колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді: Хрипун О.О., Колесник Р.М., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026. Розгляд апеляційних скарг призначено на 22.09.2026.

У судовому засіданні 22.09.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників судового процесу

У судове засідання 22.09.2026 з`явились представники позивача, відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи які надали свої пояснення.

Представник позивача та третя особа в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційних скарг, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні підтримали доводи апеляційних скарг, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

ПВКП "Парадіз-Сервіс" (позивач) є юридичною особою, основним видом діяльності якої (за кодом 68.20.) є надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; зареєстроване місцезнаходження: вул. Національної Гвардії, 15-А (попередня назва: вул. 1 Гвардійської Армії), м. Чернігів, 14005.

ПВКП "Парадіз-Сервіс" на праві власності належить нежитлова будівля, мийка автомобілів літ. А-1, загальною площею 77,4 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (попередня назва: вул. 1 Гвардійської Армії), м. Чернігів, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 , видане, 23.04.2004, на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19.04.2004; та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВА № 710634, реєстраційна дія вчинена 06.05.2004.

Вказаний об`єкт нерухомості розміщено на земельній ділянці площею 0,039 га, що належить територіальній громаді міста Чернігів в особі Чернігівській міській раді.

ПВКП "Парадіз-Сервіс", як власник нерухомого майна, автомийки, є фактичним користувачем земельної ділянки, на якій цей об`єкт знаходиться, проте до цього часу не оформив, у встановленому законом порядку, відносини з користування такою ділянкою. Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладений 04.01.2001, між виконавчим комітетом Чернігівської міської Ради народних депутатів (орендодавець) та ПВКП "Парадіс-Сервіс" (орендар) про передачу в тимчасове користування земельної ділянки площею 0,039 га для обслуговування об`єкту незавершеного будівництва, мийки автомобілів по вул. 1 Гвардійської Армії, 15 А, у м. Чернігів, припинив дію, 04.01.2011, у зв`язку з закінченням строку, на який був укладений.

Землевпорядною організацією ПП "Елітзем", в особі інженера-землевпорядника Бойка Д.О. (кваліфікаційний сертифікат № 001323, виданий 03.01.2013) та Чернігівським відділенням КНДІСЕ, в особі судового експерта Курінного В., встановлено, що нежитлова будівля, загальною площею 77,4 кв. м, що на праві власності належить ПВКП "Парадіз-Сервіс", за адресою по АДРЕСА_1 (попередня назва: вул. 1 Гвардійської Армії), у м. Чернігів, розташована на земельній ділянці, яка належить ТГ м. Чернігів в особі Чернігівської міської ради, та межує з:

- земельною ділянкою за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409, площею 0,7826 га, власником якої є ТГ в особі Чернігівської міської ради, що знаходиться в постійному користуванні Акціонерного Товариства "Готель "Градецький" (відповідач 2) згідно з державним актом на право постійного користування землею, серії ЧН-176, виданого, 17.02.1994, за рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради;

- земельною ділянкою за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280, площею 0,6340 га, власником якої є ТГ в особі Чернігівської міської ради, що знаходиться в постійному користуванні Приватного акціонерного товариства "Ресторан "Градецький" (відповідач 1) згідно з державним актом на право постійного користування землею, серії ЧН-217, виданого, 29.03.1994, за рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради.

За відомостями, наданими землевпорядною організацією ПП "Елітзем" (у листі від 11.08.2025 № 105), під`їзні шляхи до земельної ділянки, на якій розміщено належний позивачу об`єкт нерухомого майна - мийка для автомобілів, площею 77,44 кв. м, пролягають виключно через земельні ділянки за кадастровими номерами 7410100000:01:031:0409, площею 0,7826 га, та 7410100000:01:031:0280, площею 0,6340 га, інших альтернативних під`їзних шляхів до цієї ділянки не існує.

Наведене також підтверджено судовим експертом Курінним В. Чернігівського відділення КНДІСЕ у висновку від 29.01.2026 № 961/25-24, за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи, зокрема, шляхом натурного дослідження об`єкту.

За доводами позивача, починаючи з 2025 року, відповідачі в односторонньому порядку, без попередження, перекрили під`їзні шляхи через земельні ділянки за кадастровими номерами 7410100000:01:031:0409 та 7410100000:01:031:0280, до належного позивачу об`єкту нерухомості. Відповідачами під час проведення земельних робіт та робіт по облаштуванню під`їзних шляхів до будівель, що розміщені на земельній ділянці за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280, яка на праві постійного користування належить відповідачу 1, ПрАТ "Ресторан "Градецький", встановлено бордюрний камінь та асфальтобетонне покриття, що унеможливило проїзд до належної позивачу мийки автомобілів та використання цього об`єкта за його цільовим призначенням, зокрема, надання послуг з миття автомобілів. Тобто, відповідачі вчиняють свідомі дії з перешкоджання в доступі до належного позивачу на праві власності об`єкту нерухомого майна, що унеможливлює використання цього об`єкта в комерційних цілях за цільовим призначенням.

У досудовому порядку позивач звертався до відповідачів 1 та 2 шляхом направлення, 20.06.2025, за адресою їх реєстрації, листів від 20.06.2025 з проханням розглянути пропозицію щодо укладення договору про встановлення земельних сервітутів з правом проходу та проїзду через земельні ділянки за кадастровими номерами 7410100000:01:031:0409 та 7410100000:01:031:0280, що на праві постійного користування належать запитуваним особам (поштові відправлення: 1400300085174; 1400300085158), проте його звернення проігноровані відповідачами, листи повернуті відправнику без їх вручення.

Наведені обставини стали підставою для звернення ПВКП "Парадіз-Сервіс", власника нерухомого майна - мийки автомобілів, літ. А-1, загальною площею 77,4 кв. м, за адресою: м. Чернігів, вул. Національної Гвардії (колишня вулиця 1-ї Гвардійської Армії), буд. 15-А (свідоцтво про право власності від 23.04.2004 серії САА № 530895), з позовом до постійних користувачів суміжних земельних ділянок за кадастровими номерами: 7410100000:01:031:0409 та 7410100000:01:031:0280, ПрАТ "Ресторан "Градецький" та АТ "Готель "Градецький", про встановлення постійних (безстрокових) безоплатних сервітутів на частини перерахованих ділянок, у межах вже існуючих проїздів з твердим покриттям згідно з каталогом координат сервітутів (а. с. 44, 46, т. 1), з метою права проходу та проїзду до земельної ділянки (кадастровий номер не присвоєний), на якій розміщений вказаний об`єкт нерухомості позивача.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідачі посилаються, зокрема, на те, що позивачем не було оформлено у встановленому законом порядку право користування на земельну ділянку, на якій розташована належна йому мийка автомобілів, з метою доступу до якої поданий позов про встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту з правом проходу та проїзду автотранспорту. За доводами відповідачів, оскільки в позивача відсутнє право користування земельною ділянкою під належним йому майном, то відповідно в нього не виникає і право користування чужими земельними ділянками (право земельного сервітуту). Звертали увагу на те, що внаслідок проведеної позивачем реконструкції будівлі - автомийки, об`єкт нерухомості загальною площею 77,4 кв. м (належний ПВКП "Парадіз-Сервіс" згідно зі свідоцтвом про право власності серії САА № 530895, виданим 23.04.2004) наразі не функціонує, відтак вимога про встановлення земельного сервітуту з метою забезпечення доступу до реконструйованого об`єкту, що не введений в експлуатацію, не є легітимною. Вважають, що в позасудовому порядку, позивачем не вчинено вичерпних заходів з метою узгодження з власником земельних ділянок, Чернігівською міською радою, та з ними, як користувачами цих ділянок, питання щодо встановлення на договірних засадах земельного сервітуту, позов подано до суду передчасно.

Відповідачі поставили під сумнів твердження позивача про відсутність альтернативних шляхів доступу до належної йому мийки автомобілів, крім проходу та проїзду через земельні ділянки, які на праві постійного користування належать ПрАТ "Ресторан "Градецький" та АТ "Готель "Градецький". Вважають, що позивачем не обґрунтовано належними доказами площу та конфігурації частин ділянок, на які він просить установити в судовому порядку земельний сервітут, позаяк його вимоги направлені на встановлення одразу декількох сервітутів (на безоплатній основі та безстроково), з обох сторін будівлі готелю, що є обтяжливим.

Третя особа надала письмові пояснення по суті спору, зазначила, що позивач, починаючи з 2021 року, постійно вживає заходи з метою отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою на відведення земельної ділянки площею 0,0390 га по вул. 1-ї Гвардійської Армії, 15-А в м. Чернігові, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Зокрема, в листопаді 2021 року позивач звертався до Ради з проханням про встановлення сервітуту з правом проходу та проїзду до належної йому автомийки.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників судового процесу

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та надані учасниками судового процесу пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Рішення суду першої інстанції від 09.03.2026 оскаржується відповідачами лише в частині задоволених позовних вимог.

В частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, рішення суду учансиками судового процесу не оскаржується, а тому, з огляду на положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.

Главою 16 ЗК України врегульоване "Право земельного сервітуту", яке розглядається як право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина 1 статті 98 ЗК України).

Статтею 401 ЦК України закріплено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Установлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він установлений (частини 3, 4 статті 98 ЗК України).

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України.

За приписами статті 377 ЦК України (в редакції чинній на 06.05.2004, тобто на момент набуття позивачем у власність спірного об`єкту нерухомого майна) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічні положення наведені в статті 120 ЗК України.

Наведені вище земельно-правові та цивільно-правові норми встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил (п. 8.16. постанови ВПВС від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

За принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі (споруди) та керуючись наведеними нормами, суд дійшов висновку, що позивач - ПВКП "Парадіз-Сервіс", як власник вказаного об`єкту нерухомого майна, є фактичним користувачем земельної ділянки площею 0,039 га, на якій цей об`єкт розміщено, незважаючи на закінчення строку дії договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), тобто є належним суб`єктом звернення, в розумінні статті 98 ЗК України, на встановлення земельного сервітуту (всупереч доводам відповідачів).

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (частина 1 статті 100 ЗК України, частина 1 статті 402 ЦК України).

В разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (частина 4 статті 402 ЦК України).

При цьому, спосіб установлення сервітуту впливає на можливість обрання способу захисту і, як вбачається, якщо законом передбачена можливість установлення сервітуту як договором, так і рішенням суду, то, відповідно, і способами захисту в цьому випадку можуть бути як звернення до суду з вимогою про визнання договору укладеним, так і з вимогою про встановлення сервітуту за рішенням суду.

Зазначене підтверджується практикою Верховного Суду щодо перегляду рішень у справах з вимогами як про визнання укладеним договору сервітуту (постанови від 20.09.2018 у справі № 918/370/17, від 03.12.2020 у справі № 925/27/18), так і про встановлення сервітуту судом без укладення відповідного договору: постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 911/2701/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 915/483/17, від 29.01.2020 у справі № 920/1204/17).

Статтею 99 ЗК України врегульовані види права земельного сервітуту (перелік не є вичерпним), до яких у тому числі належить право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Згідно з частиною 1 статті 1241 ЗК України особа, заінтересована в установленні земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, звертається з клопотанням у разі, якщо:

а) земельна ділянка не передана в користування або в разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях, не сформованих у земельні ділянки, - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності;

б) земельна ділянка перебуває в користуванні - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності, або до землекористувача.

У клопотанні має бути зазначена мета встановлення земельного сервітуту.

До клопотання додаються:

а) копії документів, що підтверджують право власності заявника на будівлі, споруди, що розташовані на земельній ділянці (за наявності);

б) письмове погодження землекористувача (в разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки, яка перебуває в користуванні, за договором з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності), справжність підпису на якому засвідчується нотаріально;

в) проект договору про встановлення земельного сервітуту (в разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки);

г) графічні матеріали із зазначенням орієнтовного місця розташування та площі земельної ділянки, яку передбачається сформувати з метою встановлення земельного сервітуту (в разі необхідності формування земельної ділянки державної, комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту);

ґ) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, що розробляється без одержання дозволу на її розроблення (в разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки).

Частина 1 статті 1241 ЗК України передбачає альтернативність дій заінтересованої особи при зверненні з клопотанням про встановлення земельного сервітуту як до власника земельної ділянки державної або комунальної форми власності (Чернігівської міської ради), так і до землекористувача (ПрАТ "Ресторан "Градецький", АТ "Готель "Градецький").

З матеріалів справи вбачається, що в 2021 році Чернігівська міська рада, на звернення позивача з пропозицією щодо укладення договору сервітуту, надала відповідь про необхідність надати до Ради, крім графічних матеріалів, де зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки для права проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, письмову згоду землекористувача (АТ "Готель "Градецький", ПрАТ "Ресторан "Градецький") на встановлення сервітуту за договором (лист від 03.12.2021 № 1481/21/вих).

За поясненнями позивача, між ним та відповідачами в 2021 році було досягнуто усної домовленості щодо надання йому права проходу та проїзду на автотранспорті по наявному шляху до належного йому об`єкту нерухомості - мийки автомобілів по вул. Національна Гвардія (колишня вул.1-ї Гвардійської Армії), буд. 15-А в місті Чернігові, а тому до 2025 року, тобто до того як відповідачами виконано роботи з влаштування бордюрів та бетонного перекриття по периметру ділянок, що межують з його об`єктом, що фактично унеможливило здійснення відповідачем господарської діяльності з надання послуг з миття автотранспорту (тобто, унеможливило використання нерухомого майна за цільовим призначенням), позивач не вживав заходів для укладення з відповідачами договору про встановлення земельних сервітутів.

У даній категорії спорів, Верховний Суд висловив позицію про те, що обов`язковою умовою для встановлення сервітуту є вжиття особою яка вимагає такого заходу (позивачем) встановлення сервітуту в добровільному порядку (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 918/370/17), а якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то в суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю в позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 925/603/18).

Судом встановлено, що в досудовому порядку позивач, 20.06.2025, звертався до відповідачів, які є постійними користувачами земельних ділянок за кадастровими номерами 7410100000:01:031:0409 та 7410100000:01:031:0280, що межують з земельною ділянкою, на якій розміщений належний йому об`єкт нерухомості, з пропозицією укласти договір про встановлення земельних сервітутів з правом проходу та проїзду на автотранспорті та про погодження сторонами істотних умов цього договору в ході переговорів (зокрема, спільно визначити конфігурацію, межі, площу земельних ділянок, де буде встановлений сервітут).

Звернення позивача щодо необхідності укладення договору про встановлення земельних сервітутів направлені відповідачам за адресою їх реєстрації (поштові відправлення: 1400300085174; 1400300085158), проте неотримання адресатами поштової кореспонденції за їх офіційною адресою реєстрації зумовлено свідомою суб`єктивною поведінкою цих осіб, відтак свідчить про вжиття позивачем належних заходів для врегулювання питання встановлення сервітуту в позасудовому порядку.

При цьому, суд першої інстанції вірно відзначив, що на законодавчому рівні не закріплено, в якій формі мав попередньо звернутись позивач до землекористувачів суміжних з ним ділянок, зокрема, щодо обов`язкового направлення на їх адреси проєкту договору про встановлення земельних сервітутів, у зв`язку з чим судом обгрунтовано відхилено як безпідставні доводи відповідачів про формальність дій позивача.

У свою чергу, заперечуючи проти задоволення позову з підстав необґрунтованості заявлених вимог, відповідачі, зокрема, стверджували про наявність у позивача інших, альтернативних, шляхів доступу до належного йому об`єкту нерухомості, окрім як через земельні ділянки, що належні їм на праві постійного користування.

Судом встановлено, що за наслідками проведеної у даній справі судової земельно-технічної експертизи, згідно з висновком експертів від 29.01.2026 № 961/25-24, не існує альтернативних шляхів доступу (прохід для фізичних осіб та проїзд автотранспорту) до об`єкту нерухомості - мийки автомобілів, загальною площею 77,4 кв. м, за адресою: м. Чернігів, вул. Національної Гвардії (колишня вул. 1-ї Гвардійської Армії), 15-А, що належить ПВКП "Парадіз-Сервіс" на праві власності згідно зі свідоцтвом про право власності, виданим за рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 23.04.2004, окрім як через земельні ділянки: площею 0,7826 га, за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409, що на праві постійного користування належить АТ "Готель "Градецький" (державний акт серії ЧН № 176 від 17.02.1994); та площею 0,6340 га, за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280, що на праві постійного користування належить ПрАТ "Ресторан "Градецький" (державний акт серії ЧН № 217 від 29.03.1994), власником яких є Чернігівська міська рада.

Судовим експертом, за результатами проведеного натурного обстеження земельної ділянки, на якій знаходиться будівля мийки автомобілів, та матеріалів топографо-геодезичної зйомки, встановлено: доступ з півночі та з півдня прохід, проїзд можливий тільки через земельну ділянку за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280. Ця земельна ділянка з південної частини межує з земельною ділянкою за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409, тобто доступ до земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280 з метою потрапити до об`єкту нерухомості - мийки автомобілів з півдня можливий лише через земельну ділянку за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409. Також наявний ґрунтовий проїзд до будівлі мийки автомобілів через північну частину земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280.

З матеріалів справи вбачається, що землевпорядником ПП "Елітзем", на замовлення позивача, виконані роботи зі складання технічної документації по встановленню земельних сервітутів на земельних ділянках за кадастровими номерами 7410100000:01:031:0280 та 7410100000:01:031:0409, в найменш обтяжливий спосіб, у межах існуючих шляхів проїзду з твердим покриттям, що не несе ні для власника, ні для землекористувачів жодних обтяжень (всупереч доводам відповідачів).

За висновком судового експерта, встановлення сервітутів на частини земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409 (каталог координат сервітуту № 1 та 2, площі 0,0316 га та 0,0320 га та частини земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280 (каталог координат сервітуту, площа 0,1170 га), не змінить цільове призначення досліджуваних ділянок.

Судовий експерт у висновку зазначає про наявність ґрунтового проїзду до будівлі мийки автомобілів через північну частину земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280, проте не передбачає альтернативного доступу до спірного об`єкту за рахунок цього проїзду.

Судом також установлено, що ґрунтовий проїзд, площею 0,0152 га на вказаній ділянці облаштований відповідачем 1, ПрАТ "Ресторан "Градецький", самовільно.

Згідно наданих Чернігівською міською радою - власником земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280, слідує, що ґрунтовий проїзд (що відповідач 1 розглядає як альтернативний варіант для встановлення земельного сервітуту для ПВКП "Парадіз-Сервіс") не забезпечує доступ до об`єкту нерухомості мийки для автомобілів, позаяк межує з земельними ділянками за кадастровими номерами: 7410100000:01:031:5209, площею 0,0021 га; 7410100000:01:031:5210, площею 0,0022 га; 7410100000:01:031:5211, площею 0,0057 га; 7410100000:01:031:5212, площею 0,0014 га; 7410100000:01:031:5213, площею 0,0148 га, що знаходяться в приватній власності фізичних осіб та за цільовим призначенням належать до земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Власники багатоквартирного будинку по вул. Самострова, 8, за даними зібраного кадастрового плану, погодили землекористування кожного з них, визначивши площі земельних ділянок та двір спільного користування (акт погодження меж земельної ділянки від 01.12.2006, у тому числі ЗАТ "Ресторан "Градецький").

З пояснень учасників справи вбачається, що земельна ділянка площею 0,0152 га (ґрунтовий проїзд, про який зазначає відповідач 1, як альтернативний доступ до об`єкту нерухомості ПВКП "Парадіз-Сервіс") межує зокрема з земельною ділянкою 7410100000:01:031:5210, площею 0,0022 га (по АДРЕСА_2, у м. Чернігів), що на праві власності належить фізичній особі ОСОБА_2 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 798520, виданий 27.01.2009 ЧМР; свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 05.07.2010, зареєстровано за № 2165) та, як встановлено судом, має цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

За відомостями, наданими Чернігівською міською радою, Генеральним планом міста Чернігів (затверджений рішенням ЧМР (10 сесія 24 скликання) від 25.12.2003), не передбачено проїзду між будинками по АДРЕСА_2.

Питання облаштування проїзду між вказаними будинками по вул. Костянтина Самострова в місті Чернігів на розгляд Ради не виносилось.

З урахуванням установлених обставин, є обгурнтованим висновок суду першої інстанції, про відстутність альтернативного доступу до об`єкту нерухомості ПВКП "Парадіз-Сервіс" станом на момоент вирішення даного спору, крім запропонованого позивачем, проїзд через земельну ділянку за кадастровим номером 7410100000:01:031:5210, площею 0,0022 га (що має інше цільове призначення) на Генеральному плані міста відсутній, що виключає можливість установлення земельного сервітуту в будь-який інший спосіб, крім заявленого в позові.

Протилежні доводи скаржників не спростовують висновків суду, наведених вище.

Земельний сервітут з правом проїзду на транспортному засобі може бути встановлений лише по наявному шляху (стаття 99 ЗК України).

Суд першої інстанції вірно відзначив, що під час розгляду даної спави відповідачами не доведено на підставі належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, що запропонований позивачем спосіб установлення земельних сервітутів з правом проходу та проїзду автотранспорту до належного йому об`єкту нерухомого майна, по вже наявним шляхам з твердим покриттям, є обтяжливим.

Натомість, місцевий господарський суд обгрунтовано виснував, що встановлення земельних сервітутів з правом проходу та проїзду по вже існуючим шляхам з твердим покриттям ніяким чином не впливає на проведення запланованих АТ "Готель "Градецький" робіт по реконструкції готелю для розміщення багатоквартирного будинку з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення по пр-ту Миру, 68 у м. Чернігів (містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, затверджені наказом Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 14.02.2023 № 23-М; дозвіл на виконання будівельних робіт від 01.01.2026 № ЧГ012251222491).

У той же час, суд вірно констатував, що розміщення відповідачем-2, АТ "Готель "Градецький", на земельній ділянці за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409 будівельного майданчику має тимчасовий характер та його розміщення відбулося вже після подачі цього позову до суду (дозвіл на виконання будівельних робіт отриманий 01.01.2026). Рахзом з цим, з матеріалів справи слідує, що інший проїзд в межах земельного сервітуту по вже наявним шляхам з твердим покриттям продовжує функціонувати для проїзду автомобілів та проходу пішоходів до об`єктів торгівлі, які функціонують на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:031:0280, яка перебуває в постійному користуванні ПрАТ «Ресторан «Градецький».

Також, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи відповідачів, які продубльовано в поданих ними апеляційних скаргах, стосовно того, що метою цього позову є забезпечення доступу позивача до реконструйованого об`єкту, автомийки з надбудовою для улаштування офісних, побутових приміщень, приміщень очікування з кав`ярнею та відділу супутніх товарів, що не був введений в експлуатацію, як такі, що не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, підготовчі та будівельні роботи з реконструкції мали бути зупинені позивачем ще наприкінці 2021 року згідно з приписом Управління державного архітектурно-будівельного контролю від 29.12.2021 № 25, що ніяким чином не впливає на фактичне місцезнаходження самого об`єкту автомийки, що введена в експлуатацію, з огляду на оформлення свідоцтва про право власності ще в 2004 році; речове право позивача зареєстроване в ДРРП 06.05.2004.

Разом з цим, землевпорядником ПП "Елітзем" та експертною установою, Чернігівським відділенням КНДІСЕ, досліджувалось питання доступу саме до об`єкту нерухомого майна, мийки для автомобілів площею 77,4 кв. м, за адресою: вул. Національної Гвардії (колишня вулиця 1-ї Гвардійської Армії), буд. 15-А, м. Чернігів, що на праві власності належить ПВКП "Парадіз-Сервіс" згідно зі свідоцтвом від 23.04.2004 серії НОМЕР_1 .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивач, на підставі належних та допустимих доказів, довів необхідність установлення постійних (безстрокових) безоплатних сервітутів на частини суміжної земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0409, площами 0,0316 га та 0,0320 га, в межах згідно з каталогом координат сервітуту № 1 та № 2 та кадастровим планом зовнішніх меж цієї ділянки, та частини суміжної земельної ділянки за кадастровим номером 7410100000:01:031:0280, площею 0,0117 га, в межах згідно з каталогом координат сервітуту та кадастровим планом зовнішніх меж цієї ділянки, по пр-т Миру, 68 у м. Чернігів, для безпосереднього доступу з правом проходу та проїзду транспорту до мийки автомобілів, за адресою: вул. Національної Гвардії, буд. 15-А, м. Чернігів, власником якої є ПВКП "Парадіз-Сервіс".

При цьому, встановлення земельних сервітутів на частини земельних ділянок за кадастровими номерами 7410100000:01:031:0409 та 7410100000:01:031:0280, з правом проходу та проїзду транспортними засобами до суміжної земельної ділянки, на якій розміщено належний позивачу об`єкт нерухомості, в наведений спосіб, тобто по наявним під`їзним шляхам з твердим покриттям, не змінює цільового призначення земельних ділянок щодо яких установлюється сервітут, та не обмежує відповідачів у праві користування належними їм ділянками, оскільки ці частини ділянки використовуються ними для проходу пішоходів та проїзду транспортних засобів до закладів торгівлі, що функціонують на земельній ділянці АТ "Готель "Градецький" та проїзд до яких здійснюється через ділянку ПрАТ "Ресторан "Градецький", тобто земельні сервітути не є обтяжливими.

Щодо доводів апелянта (відповідача-2) про недотримання судом першої інстанції при встановленні земельних сервітутів вимог закону щодо їх встановлення в найменш обтяжливий спосіб, оскільки встановивши сервітут суд фактично поставив АТ «Готель «Градецький» у залежність від позивача при облаштуванні прибудинкової території реконструйованого багатоквартирного будинку, колегія суддів зазначає, що стверджуючи про це, відповідач-2 не надає доказів, які б вказували на те, що проект організації будівництва та будівельний генплан по реконструкції готелю «Градецький» містять дані щодо зміни або перепланування існуючих проїзних шляхів з твердим покриттям при облаштуванні прибудинкової території реконструйованого багатоквартирного будинку. Залучена до участі у розгляді справи Чернігівська міська рада, яка, як власник земельних ділянок, також погоджувала будівельну документацію, жодної інформації з цього приводу, яка б мала значення та впливала на можливість встановлення сервітутів по земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:031:0409, в ході судового розгляду справи не навела.

Докази того, що сервітути будуть використані позивачем в інших цілях, в матеріалах справи відсутні.

За статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач позбавлений можливості використовувати належний йому об`єкт нерухомості - мийку для автомобілів, за цільовим призначенням, позаяк установлені забетоновані бордюри на земельних ділянках за кадастровими номерами 7410100000:01:031:0409 та 7410100000:01:031:0280, що фактично унеможливлюють доступ до належного позивачу об`єкту, а тому колегія суддів погоджуєтьсмя з висновком місцевого суду, що вимоги про зобов`язання відповідачів демонтувати кам`яні бордюри, встановлені в межах земельних сервітутів, конфігурація яких визначена згідно з каталогом координат сервітутів та кадастровими планами зовнішніх меж земельних ділянок за кадастровими номерами 7410100000:01:031:0409 та 7410100000:01:031:0280, також підлягають задоволенню.

Таким чином, дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Щодо наведених в апеляційних скаргах тверджень скаржників в частині недотримання позивачем визначеного порядку вчинення дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін, як обов`язкової умови, яка передує зверненню з відповідним позовом до суду, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення детально дослідив та в послідуючому детально виклав в оскаржуваному рішенні дії, які були вчинені позивачем щодо врегулювання спірного питання в позасудовому порядку.

Стосовно доводів апелянтів про відсутність у рішенні суду обґрунтування мотивів встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту, колегія суддів зазначає, що звертаючись з даним позовом до суду позивач посилався на те, що земельна ділянка на якій позивач просив встановити земельний сервітут перебуває у АТ «Готель «Градецький» на праві постійного користування безстроково, у зв`язку з чим, є цілком обгрунтованим висновок суд першої інстанції про встановлення постійного (безстрокового) земельного сервітуту.

Доводи відповідачів про те, що внаслідок встановлення безоплатного земельного сервітуту, відповідачі несуть витрати з використання земельної ділянки, ремонту покриття та оплати земельного податку, чим порушуються їх інтереси, колегія суддів оцінює критично, оскільки встановлення позивачем земельних сервітутів на земельних ділянках, яка перебувають в постійному користуванні відповідачів, здійснюється по вже наявним шляхам з твердим покриттям, які знаходяться у загальному доступі і використовуються безоплатно та без будь-яких обмежень як водіями для проїзду транспортних засобів, так і пересічними громадянами, обтяження земельної ділянки встановленням земельного сервітуту для позивача не спричинить жодних незручностей для відповідачів та не призведе до неможливості ним повноцінно користуватися земельними ділянками.

Інші доводи, на які посилаються скаржники під час розгляду даної справи, не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони грунтуються на власному тлумаченні скаржниками норм чинного законодаства у сфері спірних правовідносин, зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційних скарг Акціонерного товариства "Готель "Градецький" та Приватного акціонерного товариства "Ресторан "Градецький".

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 09.03.2026 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянтів, оскільки апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Готель "Градецький" та Приватного акціонерного товариства "Ресторан "Градецький" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.03.2026 у справі №927/862/25 залишити без змін

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на Акціонерне товариство "Готель "Градецький" та Приватне акціонерне товариство "Ресторан "Градецький".

Матеріали справи №927/862/25 повернути Господарському суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 19.10.2026 після виходу судді Хрипуна О.О. з відпустки

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Р.М. Колесник

О.О. Хрипун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua