Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №916/4655/23 — Південно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: підряду, з них

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №916/4655/23

Суддя: Лічман Л.В.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/4655/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лічман Л.В.,

судді Павленко Н.А., Савицький Я.Ф.,

секретар судового засідання Лещенко Л.С.,

за участю представників учасників справи:

від ПП ,,БАУТЕХ”: Софронкова Н.О.,

від ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”: не з`явився,

від ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”: Нікішев О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2026 р., ухвалене суддею Литвиновою В.В.,

у справі № 916/4655/23

за позовом Приватного підприємства ,,БАУТЕХ”

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”, Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”

про солідарне стягнення 48269443,00 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”

до відповідачів: Приватного підприємства ,,БАУТЕХ”, Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”,

про визнання договорів недійсними,

встановив:

Приватне підприємство ,,БАУТЕХ” (далі – ПП ,,БАУТЕХ”) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” (далі – ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”) та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” (далі – ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”) про солідарне стягнення 48269443,00 грн заборгованості, з яких 45840000,00 грн основного боргу за договором генерального підряду від 14.12.2018 р. № 14/12/18-01, 2429443,00 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” як замовником за названим вище договором підряду та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” як поручителем за договором поруки від 10.08.2020 р. № 10/08/20-01 зобов`язань перед ПП ,,БАУТЕХ” як підрядником у частині оплати виконаних позивачем робіт.

ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” подало зустрічний позов до ПП ,,БАУТЕХ” та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”, в якому просить визнати недійсними договір генерального підряду від 14.12.2018 р. № 14/12/18-01 та додаткову угоду до нього від 10.08.2020 р. № 1, а також договір поруки від 10.08.2020 р. № 10/08/20-01.

Зустрічний позов мотивовано тим, що оспорюваний договір підряду фактично укладений з метою оформлення та переведення на ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” частини заборгованості фізичних осіб, що закріплена та визначена у меморандумі про взаємопорозуміння. Зазначений договір укладений без наміру створити правові наслідки у вигляді виконання будівельних робіт. Договір поруки, на переконання ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, укладений з перевищенням повноважень директора, оскільки відповідно до статуту ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” затвердження договорів поруки на суму понад 10000,00 грн відноситься до компетенції загальних зборів товариства. Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує, що договір поруки не містить даних щодо розміру боргового зобов`язання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.02.2025 р. у справі № 916/4655/23: первісний позов задоволено частково; стягнуто солідарно з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” на користь ПП ,,БАУТЕХ” основний борг в сумі 45840000,00 грн, 3% річних в сумі 2426317,69 грн; стягнуто з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” на користь ПП ,,БАУТЕХ” судовий збір у сумі 361997,38 грн; стягнуто з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” на користь ПП ,,БАУТЕХ” судовий збір у сумі 361997,38 грн; в задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 р.: скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 03.02.2025 р. у справі № 916/4655/23 в частині задоволення первісного позову, заявленого до ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, та відмови у задоволенні зустрічного позову в частині визнання недійсним договору поруки № 10/08/20-01 від 10.08.2020 р.; прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову, заявленого до ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, та задоволено зустрічний позов про визнання недійсним договору поруки; в решті рішення залишено без змін; викладено його резолютивну частину в наступній редакції: ,,1. Позов ПП ,,БАУТЕХ” задовольнити частково. 2. Стягнути з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТМЕНТ” на користь ПП ,,БАУТЕХ” основний борг в сумі 45840000,00 грн, 3% річних в сумі 2426317,69 грн. 3. Стягнути з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТМЕНТ” на користь ПП ,,БАУТЕХ” судовий збір в сумі 723994,76 грн. 4. В задоволенні решти позову відмовити. 5. Зустрічний позов задовольнити частково. 6. Визнати недійсним договір поруки № 10/08/20-01 від 10.08.2020 р., укладений між ПП ,,БАУТЕХ”, ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТМЕНТИ”. 7. Стягнути з ПП ,,БАУТЕХ” на користь ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” 3028,00 грн судового збору за подання позовної заяви. 8. В задоволенні решти зустрічного позову відмовити.”; стягнуто з ПП ,,БАУТЕХ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” 872427,31 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 12.03.2026 р.: скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 р. у справі № 916/4655/23 в оскаржуваній частині, а саме у частині відмови у задоволенні позову про стягнення суми боргу з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” та у частині задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору поруки від 10.08.2020 р.; рішення Господарського суду Одеської області від 03.02.2025 р. у справі № 916/4655/23 скасовано у частині задоволення позову про стягнення суми боргу з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” та у частині відмови у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору поруки від 10.08.2020 р.; справу № 916/4655/23 у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Постанова касаційного господарського суду мотивована тим, що:

- у матеріалах справи наявний датований 10.08.2020 р. витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, в якому у розділі: ,,Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо” зазначено: ОСОБА_1 (згідно статуту) – керівник. Судами попередніх інстанцій не надано оцінки примітці ,,згідно статуту” у контексті, чи може така примітка свідчити про наявність обмежень повноважень керівника, встановлених установчими документами, та чи могло ПП ,,БАУТЕХ” мати розумні сумніви стосовно повноважень керівника ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, та чи мав позивач як добросовісний контрагент відповідної юридичної особи право розраховувати та покладатися на правдивість відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, в т.ч. щодо обсягу повноважень керівника юридичної особи, з огляду на таку примітку;

- суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях посилаються на норми статуту ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, водночас у матеріалах справи наявний текст статуту, затвердженого протоколом від 24.04.2019 р. № 24/07-ГМ, в якому учасниками зазначені: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . При цьому відповідно до витягу, датованого 10.08.2020 р., учасниками ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” є: Скетіно Пьерлуїджі, Сарторі Марко, Компанія ,,Хелікс Фанд, ЛЛС”. Тобто судами попередніх інстанцій достеменно не встановлено, яка редакція статуту була чинною на дату укладення спірного договору поруки та чи містила вона приписи про те, що до виключної компетенції загальних зборів віднесено затвердження будь-якого договору позики, кредитного договору, договору поруки, договору дарування або інших угод з відчуження будь-якого майна (рухомого, нерухомого) чи активів товариства вартістю більше 10000,00 грн;

- судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки п.6.4.2 договору поруки, в якому сторонами погоджено, що поручитель дає свою безумовну згоду та гарантує, що він та особи, які діють від його імені, здійснять усі необхідні міри та заходи щодо негайного та належного інформування про укладання цього договору та про загальну суму заборгованості боржника перед кредитором, своїх бенефіціарів та інших кредиторів та осіб, як фізичних так і юридичних, які прямо чи опосередковано здатні впливати на його підприємницьку діяльність, на прийняття ним рішень, які можуть унеможливити повернення повної суми боргу кредитору. Судами не встановлювалося питання повідомлення учасників ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” про укладення такого договору поруки та не надано оцінки застереженню стосовно повідомлення бенефіціарів, які здатні впливати на прийняття поручителем рішень, які можуть унеможливити повернення повної суми боргу кредитору, та чи могло ПП ,,БАУТЕХ” мати розумні сумніви стосовно повноважень керівника ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”;

- укладення інших договорів підряду, на які посилається суд першої інстанції, не свідчить про відсутність необхідності їх погодження, якщо така необхідність передбачена статутом, як і відсутність рішень загальних зборів учасників ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” стосовно погодження таких правочинів. Зазначені обставини судами попередніх інстанцій не досліджувалися.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд, констатувавши, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставин, які є визначальними і ключовими у цьому спорі, частково передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому окремо зазначив, що при вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними з підстав перевищення повноважень органом або особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, необхідним є встановлення обставин щодо добросовісності/недобросовісності поведінки третьої особи, у зв`язку з чим до предмету доказування входить те, чи знала третя особа про відсутність в органу юридичної особи необхідного обсягу повноважень або, проявивши розумну обачність, повинна була знати про це. Обов`язок доведення цих обставин покладається на юридичну особу.

При новому розгляді справи № 916/4655/23 рішенням Господарського суду Одеської області від 24.06.2026 р. (суддя Литвинова В.В.): позов ПП ,,БАУТЕХ” до ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” в частині солідарного стягнення основного боргу в сумі 45840000,00 грн та 3% річних в сумі 2426317,69 грн за договором генерального підряду від 14.12.2018 р. № 14/12/18-01 з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” задоволено; стягнуто солідарно з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” на користь ПП ,,БАУТЕХ” основний борг в сумі 45840000,00 грн та 3% річних в сумі 2426317,69 грн; стягнуто з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” на користь ПП ,,БАУТЕХ” судовий збір в сумі 361997,38 грн; в задоволенні зустрічного позову в частині визнання недійсним договору поруки від 10.08.2020 р. № 10/08/20-01 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що:

- оспорюваний договір поруки не є значним в розумінні законодавства, оскільки його предметом не являється ні майно, ні роботи, ні послуги. Закон не вимагає зазначати в договорі поруки його ціну. При цьому в статуті ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” не розширено перелік значних правочинів;

- ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” зазначає, що його директор перевищив повноваження, а саме всупереч п.3.5.12 статуту уклав договір поруки без рішення загальних зборів, проте відповідно до змісту п.3.5.12 статуту до компетенції зборів учасників віднесено затвердження договору поруки, а не прийняття рішення про надання згоди на укладення договору поруки;

- позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів того, що хоч який-небудь правочин товариства на суму більше 10000,00 грн затверджувався зборами учасників;

- в матеріалах справи міститься довідка від 08.01.2024 р. № 0801-1/2024, в якій ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” стверджує, що роботи з реконструкції готелю ,,Мілано” виконувались ПП ,,БАУТЕХ” на підставі чисельних договорів з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, починаючи з 2015 року. Також з цієї довідки вбачається, що розрахунки за такими договорами проведено на суму, що значно перевищує 10000,00 грн.

Виходячи з наведеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у ПП ,,БАУТЕХ” не існувало підстав сумніватись в повноваженнях директора ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” станом на час укладення договору поруки 10.08.2020 р., зважаючи, зокрема, на тривалі господарські відносини.

В підтвердження наведеного висновку в оскаржуваному рішенні також вказано, що в матеріалах справи наявний договір підряду від 21.04.2021 р. № 21/04/21-01, укладений між ПП ,,БАУТЕХ” (підрядник) та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” (замовник), а також докази проведення оплат за цим договором. Останній з боку ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” підписав той самий директор – ОСОБА_4 . ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” не оспорювало даний договір.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на наявність в матеріалах справи рішення загальних зборів ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” від 07.09.2020 р., відповідно до якого після укладення договору поруки від 10.08.2020 р. вирішено купити 100% статутного капіталу ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”. Відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчать про те, що ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” і до цього часу є єдиним учасником ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”.

Також місцевий господарський суд встановив, що станом на час укладання договору поруки від 10.08.2020 р. та на момент розгляду справи директором та учасником ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” є ОСОБА_1 . Докази того, що керівник ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” ОСОБА_1 притягався до відповідальності у зв`язку з перевищенням ним повноважень, зокрема того, що до нього товариством пред`являлись позови про відшкодування керівником завданих юридичній особі збитків, відсутні.

При цьому ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” не надало суду доказів того, що ОСОБА_1 звертався до учасників товариства з метою затвердження договору поруки на загальних зборах. Не надано суду також доказів того, що ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” повідомляло ПП ,,БАУТЕХ” про те, що договір поруки від 10.08.2020 р. не затверджено на зборах учасників. Керівник ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” ОСОБА_1 , який не змінився в подальшому, фактично підписав договір поруки 10.08.2020 р., а потім вже після звернення ПП ,,БАУТЕХ” до суду з позовом почав стверджувати про недійсність договору поруки, у зв`язку з чим ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” через більше, ніж три роки після укладення договору поруки, подано зустрічну позовну заяву.

За таких обставин, суд першої інстанції вказав, що поведінка ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” є суперечливою і непослідовною.

Крім того, в оскаржуваному рішенні зауважено на тому, що ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” не внесло до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.08.2020 р. (дата укладання договору поруки) відомості про те, які конкретно обмеження має директор товариства, в той час як повинно було зазначити, які саме договори не має права укладати директор або на яку суму він не має права укладати договір.

При цьому місцевий господарський суд дійшов висновку, що запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ,, ОСОБА_1 (згідно статуту) – керівник” є загальним. Така примітка не може свідчити про обмеження повноважень керівника та про те, що ПП ,,БАУТЕХ” могло знати або повинно було мати розумні сумніви стосовно повноважень керівника поручителя в момент укладення договору поруки.

У цьому аспекті в оскаржуваному рішенні процитовано висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.12.2025 р. у справі № 914/768/22, та зазначено, що законодавець чітко та зрозуміло передбачив презумпцію достовірності внесених до Єдиного державного реєстру відомостей з метою використання їх, зокрема, у господарському обороті. Добросовісний контрагент відповідної юридичної особи має право розраховувати та покладатися на правдивість відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, без додаткового ознайомлення зі статутом підприємства-контрагента.

Щодо п.6.4.2 договору поруки, на який посилається ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, вважаючи, що включення цього пункту до договору поруки мало б спонукати ПП ,,БАУТЕХ” виявити обачність і перевірити повноваження директора ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, суд першої інстанції вказав, що названий пункт містить запевнення ПП ,,БАУТЕХ” стосовно того, що директор ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” діє правомірно і повідомить своїх бенефіціарів та інших осіб, які здатні впливати на його підприємницьку діяльність, про угоду. Одночасно суд зауважив, що якісь внутрішні обмеження, неузгодження в ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, про які точно не зазначено в договорі поруки або в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не повинні впливати на контрагента (ПП ,,БАУТЕХ”) і не мають у нього викликати сумніви, оскільки це зауваження не стосується конкретних осіб, які здатні впливати на діяльність ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що бенефіціарами ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” станом на 10.08.2020 р. були ОСОБА_1 та ОСОБА_5 через Компанію ,,Хелікс Фанд, ЛЛС”. У матеріалах справи є довіреність від 29.11.2019 р., видана Компанією ,,Хелікс Фанд, ЛЛС” Скотту Сіготту, який при цьому є ще і керівником ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”. Цією довіреністю надано повноваження Скотту Сіготту представляти інтереси компанії на загальних зборах будь-якої юридичної особи, заснованої компанією, включаючи, але не обмежуючись, ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”. Отже, ОСОБА_6 як керівник ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” і як представник Компанії ,,Хелікс Фанд, ЛЛС” (бенефіціара ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” з часткою в статутному капіталі 81,27%) був обізнаний про укладення договору поруки 10.08.2020 р., оскільки він його підписував з боку ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”.

Також в матеріалах справи є протокол № 07/09/2020 від 07.09.2020 р. загальних зборів учасників ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, в якому зазначено, що присутній учасник товариства – ОСОБА_7 в особі представника ОСОБА_1 на підставі довіреності від 29.07.2020 р., посвідченої нотаріусом в м. Москві, 8,53% голосів. Відтак, станом на час укладання договору поруки від 11.08.2020 р. була чинною довіреність від 29.07.2020 р., якою учасник ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” Скеттіно Пьерлуїджі надав повноваження представляти його інтереси керівнику і учаснику ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” ОСОБА_1 , який підписав спірний договір поруки.

Крім того, суд зауважив, що до відзиву ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” надано статут, затверджений протоколом № 24/07-ГМ загальних зборів учасників від 24.07.2019 р. До пояснень від 19.05.2026 р., наданих з урахуванням постанови Верховного Суду у даній справі, також додано статут ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, затверджений протоколом № 24/07-ГМ загальних зборів учасників від 24.07.2019 р. Цей статут підписаний учасниками товариства: ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . При цьому від ОСОБА_7 статут підписав ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 11.05.2018 р., від ОСОБА_3 статут підписала ОСОБА_8 на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом 19.05.2018 р. Підписи на статуті ОСОБА_1 та ОСОБА_8 засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 24.07.2019 р.

Однак станом на час укладання договору поруки 10.08.2020 р. учасниками ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” були Скеттіно Пьерлуїджі, Сарторі Марко, Компанія ,,Хелікс Фанд, ЛЛС”.

У клопотанні від 06.03.2024 р. ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” зазначило, що статут товариства, затверджений протоколом загальних зборів 24.07.2019 р., був чинним на час укладення договору поруки. Також товариством надано до матеріалів справи лист ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” від 04.03.2024 р. № 0403/1, в якому зазначає, що статут товариства затверджено протоколом загальних зборів 24.07.2019 р. та зареєстровано 25.07.2019 р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і зміни до статуту не вносились.

Також суд першої інстанції повідомив, що ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” подало 23.06.2026 р. заяву свідка ОСОБА_9 від 17.06.2026 р., в якій свідок зазначив, що у серпні 2020 р. ним у Компанії ,,Хелікс Фанд, ЛЛС” придбано 51% частки в статутному капіталі ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, за результатами чого 07.08.2020 р. складений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі. Директором був ОСОБА_4 . Ніхто не повідомляв ОСОБА_9 про намір укласти договір поруки.

Між тим, корпоративні права виникають з моменту державної реєстрації набувача як учасника товариства, а не з моменту укладення правочину про відчуження частки. Такого висновку дійшла судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.12.2024 р у справі № 907/780/21.

Станом на час укладення оспорюваного договору поруки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не було відомостей про ОСОБА_9 як учасника ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, а учасниками товариства були Скеттіно Пьерлуїджі, Сарторі Марко, Компанія ,,Хелікс Фанд, ЛЛС”.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” не довело перевищення повноважень його директором при укладенні договору поруки від 10.08.2020 р., а також те, що ПП ,,БАУТЕХ” знало про відсутність у директора ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” необхідного обсягу повноважень або, проявивши розумну обачність, повинно була знати про це при укладенні договору поруки від 10.08.2020 р.

На думку суду першої інстанції, не спростовано ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” і обставину щодо відсутності у сторін реального наміру на виконання оспорюваного договору.

Окремо суд звернув увагу на те, що в п.1.3 додаткової угоди № 1 від 10.08.2020 р. до договору генерального підряду зазначено, що виконання замовником своїх зобов`язань забезпечується порукою ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, а також іпотекою майна, що належить ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”.

11.08.2020 р. укладено іпотечний договір, сторонами якого виступають ПП ,,БАУТЕХ” (іпотекодержатель), ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” (іпотекодавець). Боржником вказано ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”. Зазначений іпотечний договір від імені ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, як і договір поруки, підписано директором ОСОБА_4 . Іпотечний договір посвідчений нотаріально, а відомості про іпотеку внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Дійсність іпотечного договору не оспорено.

Таку поведінку ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, яка свідчить про те, що товариство просить визнати недійсним договір поруки з підстав укладання його особою з перевищенням повноважень та не оспорює договір іпотеки, який укладено тією ж особою, визнано судом суперечливою. При цьому в оскаржуваному рішенні вказано, що добросовісність є основоположною засадою цивільного законодавства. Одним із способів захисту добросовісної сторони є правовий принцип, згідно з яким особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування своєї позиції, якщо її попередня поведінка свідчила про те, що вона дотримується протилежної позиції (принцип естопеля).

Укладення договору іпотеки на наступний день після договору поруки розцінено судом як юридичне схвалення договору поруки, оскільки обидва договори стосуються одного й того самого основного зобов`язання – договору генерального підряду від 14.12.2018 р. № 14/12/18-01.

З огляду на вищезазначене, суд вказав, що відсутні підстави для визнання договору поруки від 10.08.2020 недійсним, а, відтак, і для задоволення зустрічного позову.

При цьому, оскільки в матеріалах справи немає доказів того, що 45840000,00 грн основного боргу та 3% річних в сумі 2426317,69 грн. за договором підряду сплачені, враховуючи існування солідарного зобов`язання відповідачів, оскаржуваним рішенням стягнуто названі суми на користь ПП ,,БАУТЕХ” та задоволено первісний позов у переданій на новий розгляд частині вимог.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” подало апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2026 р. у справі № 916/4655/23; прийняти нове рішення, яким відмовити ПП ,,БАУТЕХ” у позові до ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” в частині солідарного стягнення основного боргу в сумі 45840000,00 грн та 3% річних в сумі 2426317,69 грн за договором генерального підряду від 14.12.2018 р. № 14/12/18-01 з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” та задовольнити зустрічний позов ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” до ПП ,,БАУТЕХ” та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” в частині визнання недійсним договору поруки від 10.08.2020 р. № 10/08/20-01.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що:

- 01.07.2020 р. між фізичними особами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_1 укладено Меморандум про взаєморозуміння, згідно з яким загальна сума боргу перед ОСОБА_10 , який виник за будівельні послуги через ПП ,,БАУТЕХ” пану ОСОБА_12 з розширення існуючої площі готелю ,,Мілано”, становить 2464625,83 дол. США та сторони бажають погодити спосіб та строки погашення такого боргу. Сторони зобов`язуються виконати усе необхідне для документального оформлення переводу зобов`язань перед ПП ,,БАУТЕХ” з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” на ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” в сумі, що становить 1000000,00 дол. США, крім того ПДВ 20% – при безготівковій оплаті;

- 10.08.2020 р. між ПП ,,БАУТЕХ” в особі директора ОСОБА_10 та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” в особі директора Сіготта Скотта укладено додаткову угоду № 1 до договору генерального підряду від 14.12.2018 р. № 14/12/18-01, відповідно до п.1.3 якого ПП ,,БАУТЕХ” та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” домовились, що виконання зобов`язань ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” за договором та цією додатковою угодою забезпечується порукою ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”. Апелянт зазначає, що ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” не було стороною цієї угоди та про неї не повідомлялось;

- скаржник звертає увагу на те, що словосполучення ,,забезпечується порукою”, вжите у п.1.3 додаткової угоди, з одного боку, вказує на те, що це питання остаточне вирішене сторонами угоди, а, з іншого, – на те, що станом на момент підписання цієї угоди технічно це ще не відбулось;

- в подальшому укладено оспорюваний договір поруки, в п.6.4.2 якого передбачено, що ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” гарантує негайне та належне інформування про його укладання свої бенефіціарів, проте таке повідомлення не відбулось, доказом чого є, зокрема, заява свідка ОСОБА_9 , який зазначив про те, що в серпні 2020 р. придбав частку в статутному капіталі ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” в розмірі 51%, за результатами чого 07.08.2020 р. складено акт приймання-передачі цієї частки. При цьому директор товариства ОСОБА_4 не повідомляв ОСОБА_9 про укладення договору поруки;

- за відсутності рішення загальних зборів ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” щодо затвердження на виконання п.3.5.12 статуту договору поруки останній укладено керівником цього товариства ОСОБА_4 з перевищенням повноважень, що є підставою для визнання його недійсним;

- судом не з`ясовано питання щодо негайного та належного інформування на виконання п.6.4.2 договору поруки керівником ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” про укладання договору поруки та про загальну суму заборгованості ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” перед ПП ,,БАУТЕХ” своїх бенефіціарів, інших кредиторів та осіб, які прямо чи опосередковано здатні впливати на його підприємницьку діяльність, на прийняття ним рішень, які можуть унеможливити повернення повної суми;

- ПП ,,БАУТЕХ”, укладаючи договір поруки з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, мало дослідити всі можливі умови та обставини укладання такого договору з боку майбутнього поручителя, зокрема, щодо наявності у керівника товариства права одноособово приймати рішення про надання поруки;

- наявна у договорі поруки позначка ,,на підставі статуту” сама по собі не покладає обов`язку на ПП ,,БАУТЕХ” ознайомитись зі статутом ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, однак вона мала надати розуміння керівнику ПП ,,БАУТЕХ” про джерело обсягу повноважень ОСОБА_4 та обсяг таких повноважень;

- судом першої інстанції не надано належної оцінки статуту ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, досліджуючи преамбулу та п.6.4.2 якого можна дійти висновку про те, що виникнення цього пункту обумовлено обмеженням прав керівника ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” одноособово укладати договори поруки без належного та негайного повідомлення всіх бенефіціарів.

На думку скаржника, обставини даної справи свідчать про те, що, враховуючи нетиповість угоди для звичайних господарських відносин між ПП ,,БАУТЕХ” та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” та взагалі для звичайної господарської діяльності цього товариства, надвелику суму фінансових зобов`язань, за виконання яких поручається ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, та відсутність об`єктивних підстав, які б змусили товариство це робити, визначення фізичними особами в меморандумі про взаємопорозуміння майбутнього укладання оспорюваного договору з боку ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” за відсутності рішення загальних зборів товариства, наявність статутних обмежень керівника товариства на укладання спірного договору за відсутності його затвердження загальними зборами, вказівку на це в самому договорі, а також те, що керівник ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” мав повідомити про нього та про суму заборгованості інших учасників товариства, директор та засновник ПП ,,БАУТЕХ” ОСОБА_10 мав проявити належну обачність та дізнатися про наявність обмежень у повноваженнях керівника ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” на підписання договору поруки.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 р.: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2026 р. у справі № 916/4655/23; встановлено учасникам справи строк для подачі відзивів на апеляційну скаргу до 14.08.2026 р.

12.08.2026 р. від ПП ,,БАУТЕХ” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області 24.06.2026 р. у справі № 916/4655/23 – без змін.

ПП ,,БАУТЕХ” вказує, що наявність в оспорюваному договорі поруки посилання на те, що директор ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” діє на підставі статуту товариства, не мала призвести до прояву позивачем розумної обачності задля переконаності у тому, що у директора ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” є повний обсяг повноважень на укладання від імені даного товариства договору поруки, а відсутність даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо обмеження повноважень директора ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” сама по собі виключає необхідність перевірки дотримання компетенційних вимог щодо вчинення товариством такого правочину.

Також ПП ,,БАУТЕХ” зазначає, що доказом його обізнаності про наявність статутних обмежень в частині повноважень директора поручителя на укладання угод, та, навпаки, необізнаності учасників ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” про укладання від імені даного товариства договору поруки не може виступати наявність в оспорюваному договорі поруки п.6.4.2 з положеннями про надання поручителем своєї безумовної згоди та гарантій, що він та особи, які діють від його імені, здійснять усі необхідні міри та заходи щодо негайного та належного інформування про укладення цього договору та про загальну суму заборгованості боржника перед кредитором, своїх бенефіціарів та інших кредиторів та осіб, як фізичних так і юридичних, які прямо чи опосередковано здатні впливати на його підприємницьку діяльність, на прийняття ним рішень, які можуть унеможливити повернення повної суми боргу кредитору.

Позивач за первісним позовом зауважує, що за змістом постанови Верховного Суду у цій справі при вирішення спорів про визнання правочинів недійсними з підстав перевищення повноважень органом або особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, необхідним є встановлення обставин щодо добросовісності/недобросовісності поведінки третьої особи. Зокрема, предметом доказування має бути обставина стосовно того, чи знала третя особа про відсутність в органу юридичної особи необхідного обсягу повноважень або, проявивши розумну обачність, повинна була знати про це. Обов`язок доведення цих обставин покладається на юридичну особу. При цьому ПП ,,БАУТЕХ” вказує, що дійсно правочин, вчинений органом управління юридичної особи з перевищенням повноважень, може бути визнаний недійсним з підстав, визначених ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, проте лише за умови, що третя особа-контрагент знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень, однак будь-які обставини справи та докази, наявні в матеріалах справи, повинні розглядатися у сукупності, без відірваності одна від одної, від реальності та усталених ділових зв`язків саме між цими сторонами, які складалися на підставі багатьох договорів та інших документів.

Окремо ПП ,,БАУТЕХ” вказує, що ігнорування повноважень підписантів оспорюваного договору поруки з боку ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” (поручителя) та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” (боржника), а також мотивування необхідністю прояву з боку ПП,,БАУТЕХ” розумної обачності шляхом ознайомлення зі статутом ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, не ґрунтуються на правових позиціях Верховного Суду щодо застосування відповідних норм законодавства України, оскільки: 1) за всіма ознаками, які були відомі директору ПП ,,БАУТЕХ” на момент укладання договору поруки від 10.08.2020 р., представниками контрагентів за даним договором поруки прямо чи опосередковано контролювалось 100% голосів учасників поручителя – ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”; 2) обмеження повноважень директора ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” на укладання угод в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на дату укладання оспорюваного договору поруки зареєстровані не були.

У відзиві додатково наголошено на тому, що, враховуючи довготривалість відносин між ПП ,,БАУТЕХ”, ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” за іншими господарськими договорами, які були підписані представниками даних юридичних осіб та виконані сторонами сумлінно, та те, що за жодним з цих договорів ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” не надавало рішень загальних зборів учасників щодо уповноваження керівника Марко Сарторі на підписання таких договорів на суми, що значно перевищують суму обмеження, яка вказана у статуті, у ПП ,,БАУТЕХ” не могло виникнути будь-яких сумнівів в укладанні оспорюваного правочину з боку ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” його керівником з перевищенням повноважень.

Колегія суддів зауважує, що, незважаючи на закінчення встановленого судом строку, ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” відзив на апеляційну скаргу не подано.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 р.: призначено справу № 916/4655/23 за апеляційною скаргою ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2026 р. до розгляду в судовому засіданні та повідомлено учасників справи про те, що засідання відбудеться 28.09.2026 р.

Судове засідання, призначене на 28.09.2026 р., не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Одесі, в зв`язку з чим секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 р. повідомлено учасників справи про судове засідання, яке відбудеться 07.10.2026 р.

У засідання суду 07.10.2026 р. представник ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” не з`явився. Про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставлення ухвали до електронного кабінету.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2026 р. не прийнято нові докази, надані ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” разом з окремим клопотанням, оскільки дата їх складання свідчить про неіснування на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, що виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому ст.269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти них, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

14.12.2018 р. між ПП ,,БАУТЕХ” (підрядник) та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” (замовник) укладено договір генерального підряду № 14/12/18-01, згідно з яким замовник доручає, а підрядник зобов`язується на умовах, що передбачені цим договором та умовами проєктної документації, виконати своїми чи/та залученими силами будівельні роботи за адресою: м. Одеса, пров. Красний 1, а замовник – оплатити їх.

10.08.2020 р. сторонами за договором генерального підряду укладено додаткову угоду до нього, в п.1.3 якої домовились, що виконання замовником своїх зобов`язань забезпечується порукою ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, а також іпотекою майна, що належить цій особі.

Того ж дня, тобто 10.08.2020 р., ПП ,,БАУТЕХ” (кредитор), ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” (поручитель) та ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” (боржник) укладено договір поруки № 10/08/20-01, відповідно до п.1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником своїх грошових зобов`язань згідно з договором генерального підряду від 14.12.2018 р. № 14/12/18-01 та усіх додаткових угод до нього, укладених між кредитором та боржником. Поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником своїх грошових зобов`язань у повному обсязі і відповідає перед кредитором за порушення зазначених зобов`язань боржником.

У п.1.2 договору поруки передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

За умовами п.3.1 договору поруки поручитель підписанням цього договору засвідчує, стверджує та гарантує, що йому відомі усі положення договору генерального підряду та додаткових угод до нього.

Пунктом 6.4.2 договору поруки передбачено, що поручитель дає свою безумовну згоду та гарантує, що він та особи, які діють від його імені, здійснять усі необхідні міри та заходи щодо негайного та належного інформування про укладання цього договору та про загальну суму заборгованості боржника перед кредитором, своїх бенефіціарів та інших кредиторів та осіб, як фізичних так і юридичних, які прямо чи опосередковано здатні впливати на його підприємницьку діяльність, на прийняття ним рішень, які можуть унеможливити повернення повної суми.

Договір поруки від імені поручителя підписаний директором ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” Марко Сарторі, який діє на підставі статуту, про що свідчить преамбула договору.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” має заборгованість перед ПП ,,БАУТЕХ” в розмірі 45840000,00 грн за договором генерального підряду від 14.12.2018 р. № 14/12/18-01, а також 3% річних в сумі 2426317,69 грн. Зазначені кошти стягнуто під час попереднього розгляду справи рішенням суду першої інстанції в частині, залишеній без змін після перегляду в апеляційному та касаційному порядках.

Постановою Верховного Суду від 12.03.2026 р. у даній справі на новий розгляд передано позовні вимоги за первісним позовом в частині солідарного стягнення основного боргу в сумі 45840000,00 грн та 3% річних в сумі 2426317,69 грн з ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, а також за зустрічним позовом в частині визнання недійсним договору поруки від 10.08.2020 р. № 10/08/20-01.

ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, обґрунтовуючи зустрічний позов, зазначило, що повноваження його керівника на укладання договору поруки обмежено положеннями п.3.5.12 статуту товариства, в якому затвердження договорів поруки на суму понад 10000,00 грн віднесено до компетенції загальних зборів. При цьому рішення щодо укладання договору поруки загальними зборами ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, у т.ч. за участі ОСОБА_9 , якому належить 51% статутного капіталу, не приймалося, про що ПП ,,БАУТЕХ” знало.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, положеннями цієї статті передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі...

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1– 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.

За правилами абз.2 ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частинами 1 та 2 ст.92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст.99 ЦК України виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб…

Виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Отже, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи. Виконавчим органом товариства є директор (або правління, дирекція тощо), який вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу.

За змістом ч.3 ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, абз.1 ч.3 ст.92 ЦК України встановлює обов`язок органу управління юридичної особи діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Водночас абз.2 ч.3 ст.92 ЦК України регулює діяльність товариства в особі свого органу управління у відносинах з третіми особами та встановлює правило, за яким у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили (презумпція повноцінності всіх дій директора у правовідносинах з третіми особами).

Винятком з цього правила є випадок, коли третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Доведення цього факту покладається на юридичну особу.

З наведеного слідує, що правочин, вчинений органом управління юридичної особи з перевищенням повноважень, може бути визнаний недійсним з підстав, визначених ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, лише за умови, що третя особа-контрагент знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень.

Таким чином, в силу ч.3 ст.92 ЦК України для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, навіть якщо відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона (третя особа), вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.

Отже, під час вирішення спорів про визнання правочинів недійсними з підстав перевищення повноважень органом або особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, необхідним є встановлення обставин щодо добросовісності/недобросовісності поведінки третьої особи. Зокрема, предметом доказування має бути обставина стосовно того, чи знала третя особа про відсутність в органу юридичної особи необхідного обсягу повноважень або, проявивши розумну обачність, повинна була знати про це. Обов`язок доведення цих обставин покладається на юридичну особу.

Такі висновки щодо застосування норм матеріального права зроблено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.12.2025 р. у справі № 914/768/22.

У цій же постанові, вирішуючи питання щодо того, чи можна вважати, що посилання у договорі на те, що керівник юридичної особи діє на підставі статуту, свідчить про безумовну обізнаність іншої сторони зі статутом у повному обсязі чи в певній частині або покладає на контрагента обов`язок ознайомитися зі статутом, Велика Палата Верховного Суду зазначила таке.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положення договору на зразок ,,товариство в особі директора, який діє на підставі статуту” вказує на підставу виникнення повноважень особи, яка підписує договір, що вчиняє юридична особа. Цей вираз сам по собі окремо від інших обставин справи не є беззаперечним свідченням обізнаності іншої сторони зі статутом повністю чи в певній частині.

Отже, посилання у договорі на те, що особа діє на підставі статуту, не можна беззастережно ототожнювати з тим, що третя особа-контрагент ознайомилася зі статутом. Це посилання не презюмує, що третя особа ознайомлена зі статутом, та не покладає на неї в будь-якому разі обов`язки ознайомлюватися з ним. Питання про те, чи слід вважати особу такою, що знала чи мала знати про перешкоди законному укладенню договору, має вирішувати суд у конкретній справі залежно від її обставин та природи договору.

При цьому, вирішуючи питання щодо обізнаності контрагента з повноваженнями органу управління юридичної особи, суди мають враховувати презумпцію достовірності відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, включаючи дані про обмеження представництва юридичної особи.

Так, ч.4 ст.89 ЦК України встановлено, що до Єдиного державного реєстру вносяться відомості, зокрема, про органи управління.

Згідно з ч.5 ст.89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.9 Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи, зокрема дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

В ч.1 ст.10 Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” закріплено, що, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому відповідно до ч.2 ст.10 Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно з ч.3 ст.10 Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Системне тлумачення ст.92 ЦК України з приписами ст.10 Закону України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” свідчить про намір законодавця убезпечити третіх осіб від внутрішніх негараздів та конфліктів всередині юридичної особи.

Законодавство покладає на юридичну особу обов`язок внести до Єдиного державного реєстру відомості про юридичну особу, в тому числі інформацію щодо обмеження повноважень керівника юридичної особи, які визначені установчими документами.

Покладення на юридичну особу цього обов`язку створює презумпцію достовірності внесених до Єдиного державного реєстру відомостей з метою використання їх, зокрема, під час здійснення господарської діяльності та в межах господарських правовідносин.

З огляду на це добросовісний контрагент відповідної юридичної особи має право розраховувати та покладатися на правдивість відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, в тому числі щодо обсягу повноважень керівника юридичної особи.

У цьому і розкривається сутність презумпції достовірності внесених до Єдиного державного реєстру відомостей, реалізація якої покладає на юридичну особу ризики неповідомлення/неповного повідомлення державного реєстратора про наявні обмеження службових осіб заявника, і наслідки невиконання заявником цих вимог не можуть покладатися на контрагента.

Отже, ознайомлення контрагента юридичної особи з інформацією з Єдиного державного реєстру про цю юридичну особу, зокрема стосовно обсягу повноважень директора, можна вважати проявом розумної обачності в контексті з`ясування повноважень керівника юридичної особи на представництво її інтересів. Негативні наслідки, спричинені неповідомленням/неповним повідомленням державного реєстратора про наявні обмеження повноважень посадових осіб (органів управління) заявника, а також відображенням у Єдиному державному реєстрі недостовірних (неповних) відомостей про юридичну особу, покладаються на юридичну особу та не можуть покладатися на її контрагента.

Враховуючи за правилами ч.4 ст.236 ГПК України висновки, зроблені в постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.12.2025 р. у справі № 914/768/22, апеляційний господарський суд, по-перше, вказує, що включення до преамбули договору поруки інформації про те, що його підписано від імені поручителя директором, який діє на підставі статуту, не покладає на ПП ,,БАУТЕХ” в будь-якому разі обов`язок ознайомлюватися зі змістом статуту, а, отже, не означає, що виходячи з цього формулювання, кредитор мав дізнатись про якісь обмеження в повноваженнях керівника поручителя. По-друге, при визначенні обсягу повноважень директора ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” слід виходити з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким станом на 10.08.2020 р., тобто на дату укладання оспорюваного договору поруки, в графі ,,Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо” зазначено: ,, ОСОБА_1 (згідно статуту) – керівник”.

Текстуальне викладення графи Єдиного державного реєстру, в якій закріплено, що керівник діє ,,згідно статуту”, є неконкретним та нічим не відрізняється від преамбули договору поруки, де міститься аналогічна фраза, яка не покладає на ПП ,,БАУТЕХ” зобов`язань щодо ознайомлення зі статутом з метою з`ясування обсягу повноважень керівника ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”. При цьому, як вже вказано вище, негативні наслідки, спричинені неповним повідомленням державного реєстратора про наявні обмеження повноважень посадових осіб заявника, а також відображенням у Єдиному державному реєстрі недостовірних (неповних) відомостей про юридичну особу, покладаються на юридичну особу та не можуть покладатися на її контрагента.

Крім того, як вбачається зі статуту ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, який затверджений рішенням загальних зборів від 24.07.2019 р. та був чинним на час укладення договору поруки, в ньому міститься п.3.5.12, відповідно до якого до виключної компетенції загальних зборів учасників належить затвердження договору поруки щодо майна вартістю більше 10000,00 грн. Існуванням цього пункту статуту позивач за зустрічним позовом обґрунтовує перевищення ОСОБА_1 повноважень при укладанні договору поруки.

Колегія суддів, проаналізувавши наведене положення статуту, вказує, що ним до компетенції загальних зборів віднесено питання з приводу саме затвердження договору, а не надання згоди на його укладання. Названі повноваження відрізняються тим, що керівник юридичної особи, який не отримав попередню згоду від вищого органу товариства, не має права на укладання договору (наприклад, значного правочину, передбаченого ст.44 Закону України ,,Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”), натомість, якщо договір не затверджено загальними зборами, це не свідчить про те, що директор на момент його підписання не мав необхідного обсягу повноважень або діяв з їх перевищенням, адже поняття ,,затвердження правочину” включає в себе дії, направлені на перевірку вже підписаного тексту договору та схвалення або несхвалення поведінки особи, яка його підписала. Важливим є й те, що в статуті ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” не зазначено, що незатверджений загальними зборами договір не повинен виконуватись як укладений керівником з перевищенням повноважень.

Також апеляційний господарський суд зауважує, що, окрім відомостей Єдиного державного реєстру, ПП ,,БАУТЕХ” як добросовісний контрагент при укладанні договору поруки могло покладатись на інші обставини, які доводять відсутність у ОСОБА_1 обмежень у повноваженнях на укладання оспорюваного договору. Такі обставини, вірно встановлені місцевим господарським судом, полягають у тому, що: сторони тривалий час співпрацювали в рамках інших господарських угод, за якими здійснювали розрахунки на суми більші, ніж 10000,00 грн, та жодного разу договори не затверджувались загальними зборами ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”; останнім документально не доведено факт винесення на загальні збори питання щодо затвердження хоч яких-небудь правочинів товариства з ціною вище 10000,00 грн.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у ПП ,,БАУТЕХ” не існувало розумних підстав сумніватись в повноваженнях директора ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” станом на час укладення договору поруки, зважаючи на відсутність в Єдиному державному реєстрі відомостей про будь-які обмеження у директора поручителя на укладання договорів та попередні відносини, під час яких від імені ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” теж діяв ОСОБА_1 .

Окрім цього, в оскаржуваному рішенні доречно звернуто увагу на те, що:

- майже через місяць після укладання договору поруки ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” придбало 100% статутного капіталу ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” та до цього часу є єдиним учасником ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”, яке виступило замовником за договором генерального підряду, отримало у власність побудований готель та має сплатити кошти на користь ПП ,,БАУТЕХ” за проведені на виконання підрядної угоди роботи в розмірі ціни первісного позову;

- ОСОБА_1 не притягався до відповідальності у зв`язку з перевищенням ним повноважень, у т.ч. ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” не пред`являло позови про відшкодування керівником завданих юридичній особі збитків;

- в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 звертався до учасників товариства з метою затвердження договору поруки на загальних зборах, а також того, що ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” повідомляло ПП ,,БАУТЕХ” про необхідність затвердження договору поруки на зборах учасників для набрання ним чинності. Доводи щодо недійсності договору поруки заявлено після подачі ПП ,,БАУТЕХ” позову про солідарне стягнення заборгованості, а зустрічний позов подано більше, ніж через три роки, після укладення договору поруки;

- на виконання п.1.3 додаткової угоди № 1 від 10.08.2020 р. до договору генерального підряду укладено не тільки договір поруки, але іпотечний договір, сторонами якого виступають ПП ,,БАУТЕХ” (іпотекодержатель), ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” (іпотекодавець), а боржником – ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”. Зазначений іпотечний договір від імені ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, як і договір поруки, підписано директором ОСОБА_4 . Іпотечний договір, який посвідчений нотаріально, не оспорено в судовому порядку в зв`язку з перевищенням повноважень особою, яка його підписала.

Сукупність викладених обставин переконливо свідчить те, що ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, яке є реальним вигодонабувачем від проведених ПП ,,БАУТЕХ” підрядних робіт, має на меті не усунення негативних наслідків від укладання договору його директором з перевищенням повноважень, а ухилення від взятих на себе зобов`язань щодо оплати виконаних ПП ,,БАУТЕХ” робіт, адже безпосередній їх замовник в особі ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” не може оплатити заборгованість, доказом чого являється відповідна бездіяльність ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”, яке не погасило борг навіть після набрання законної сили рішенням у даній справі відносно стягнення з нього коштів.

Враховуючи усе вищенаведене, місцевий господарський суд за результатами нового розгляду справи цілком законно відмовив у задоволенні зустрічного позову, не виявивши підстав для визнання договору поруки недійсним, а, відтак, стягнув солідарно з відповідачів за первісним позовом 45840000,00 грн основного боргу та 2426317,69 грн 3% річних, задовольнивши позовні вимоги ПП ,,БАУТЕХ”.

Посилання ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” на те, що укладені 01.07.2020 р. між фізичними особами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_1 меморандум про взаєморозуміння та додаткова угода № 1 до договору генерального підряду від 14.12.2018 р. № 14/12/18-01, у яких безпідставно домовились про забезпечення виконання зобов`язань ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” за рахунок поруки ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, яке не було стороною цих угод та про них не повідомлялось, колегія суддів відхиляє, вказуючи, що договір поруки є окремим правочином, укладеним за участю ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, та саме він являється правовою передумовою для стягнення коштів у солідарному порядку, а не будь-який інший договір чи меморандум, стороною якого поручитель не був.

Щодо доводів скаржника, наведених у контексті наявності в договорі поруки п.6.4.2, який передбачає, що ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” гарантує негайне та належне інформування про його укладання своїх бенефіціарів та який, на думку ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, свідчить про обмеження його керівника в праві укладати договори поруки, апеляційний господарський суд повідомляє, що, виконуючи обов`язкові вказівки Верховного Суду, викладені в постанові, якою направлено справу на новий розгляд, суд першої інстанції детально дослідив названий пункт договору та виснував, по-перше, що включення такого положення в угоду жодним чином не мало б спонукати ПП ,,БАУТЕХ” перевірити повноваження директора ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, адже йдеться лише про запевнення ПП ,,БАУТЕХ” стосовно того, що директор ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” діє правомірно і повідомить своїх бенефіціарів та інших осіб, які здатні впливати на його підприємницьку діяльність, про угоду.

По-друге, в оскаржуваному рішенні вірно звернуто увагу на те, що внутрішні обмеження, узгодження та інші обов`язки керівника по відношенню до учасників у ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, про які прямо не зазначено в договорі поруки або в Єдиному державному реєстрі, не мали викликати у ПП ,,БАУТЕХ” сумніви в повноважності директора поручителя.

По-третє, місцевий господарський суд встановив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру на момент укладання договору поруки учасниками ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” були ОСОБА_7 (частка в розмірі 8,53% статутного капіталу), ОСОБА_1 (частка в розмірі 10,2% статутного капіталу), Компанія ,,Хелікс Фанд, ЛЛС” (частка в розмірі 81,27%), а бенефіціарами – ОСОБА_1 та ОСОБА_5 через Компанію ,,Хелікс Фанд, ЛЛС”.

При цьому в матеріалах справи є довіреність від 29.11.2019 р., видана Компанією ,,Хелікс Фанд, ЛЛС” Скотту Сіготту, який є керівником ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”. Цією довіреністю надано повноваження Скотту Сіготту представляти інтереси компанії на загальних зборах будь-якої юридичної особи, заснованої компанією, включаючи, але не обмежуючись, ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”. Отже, ОСОБА_6 як керівник ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ” і як представник Компанії ,,Хелікс Фанд, ЛЛС” (бенефіціара ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” з часткою в статутному капіталі 81,27%) був обізнаний про укладення договору поруки 10.08.2020 р., оскільки він його підписував з боку ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”. Крім того, в матеріалах справи є протокол № 07/09/2020 від 07.09.2020 р. загальних зборів учасників ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, в якому зазначено про присутність учасника товариства – ОСОБА_7 в особі представника ОСОБА_1 на підставі довіреності від 29.07.2020 р. Відтак, станом на час укладання договору поруки була чинною довіреність, якою учасник ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” Скеттіно Пьерлуїджі надав повноваження представляти його інтереси керівнику і учаснику ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” ОСОБА_1 , який підписав договір поруки.

За таких обставин, про укладання договору поруки всі учасники ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” безпосередньо або через уповноважених представників були повідомлені належним чином.

По-четверте, суд першої інстанції правильно зауважив, що корпоративні права виникають з моменту державної реєстрації набувача як учасника товариства, а не з моменту укладення правочину про відчуження частки, у зв`язку з чим, встановивши відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_9 як учасника ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” станом на момент укладення оспорюваного договору поруки, відхилив подану ним заяву свідка від 17.06.2026 р., в якій ОСОБА_13 зазначив, що його ОСОБА_4 не повідомляв про укладання договору поруки, незважаючи на те, що у серпні 2020 р. ним у Компанії ,,Хелікс Фанд, ЛЛС” придбано 51% частки в статутному капіталі ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”, за результатами чого 07.08.2020 р. складений відповідний акт приймання-передачі частки у статутному капіталі.

Додатково апеляційний господарський суд вказує, що п.6.4.2 договору містить обов`язок поручителя, а не кредитора, та цей обов`язок полягає у тому, щоб гарантувати заходи стосовно належного інформування про укладання цього договору та про загальну суму заборгованості бенефіціарів та осіб, які здатні впливати, зокрема, на прийняття рішень, які можуть унеможливити повернення повної суми боргу кредитору. Тобто метою включення цього пункту до договору поруки є не узгодження з бенефіціарами та/або учасниками товариства можливості виступити поручителем за зобов`язаннями ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО АПАРТАМЕНТИ”, а запевнення ПП ,,БАУТЕХ” у тому, що директор ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” направить повідомлення для унеможливлення ухвалення рішень учасниками, внаслідок яких кредитор не отримає належні йому кошти.

Решта посилань апелянта також не підтверджують виконання покладених на нього обов`язків довести як обмеження керівника ТОВ ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” Сарторі Марко у повноваженнях на укладання оспорюваного правочину, так і те, що ПП ,,БАУТЕХ” повинно було знати про такі обмеження в разі їх наявності, тому передумови для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Отже, апеляційний господарський суд констатує, що доводи, наведені в апеляційній скарзі, не мають наслідком зміну чи скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалено Господарським судом Одеської області у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

У зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника за правилами ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129,232,233,236,269,270,275,276,281,282,284 ГПК України, постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2026 р. у справі № 916/4655/23 – без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ГОТЕЛЬ МІЛАНО”.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено та підписано 19 жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Лічман Л.В.

Судді: Павленко Н.А.

Савицький Я.Ф.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua