Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №914/2804/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2804/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Степанюк НЛ.

суддів Нарольського М.М.

Шаповала Д.В.

секретар судового засідання Томашівська С.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Вус А.П., адвокат

від відповідача -1: Шегинський Р.А., адвокат

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк»

на ухвалу про відмову в забезпеченні позову Господарського суду Львівської області від 07.09.2026 (суддя Петрашко М.М., повний текст ухвали складено 07.09.2026)

у справі № 914/2804/26

за позовом: Акціонерного товариства «Кредобанк»

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісла сервіс»

до відповідача-2 ОСОБА_1

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс сервіс»

про стягнення солідарно 3 100 026,71 грн

ВСТАНОВИВ:

Зміст заяви та оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Кредобанк» до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісла Сервіс», до відповідача-2 ОСОБА_1 та до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Сервіс» про стягнення солідарно 3100026,71 грн.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій Акціонерне товариство «Кредобанк» просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу-1, відповідачу-2 та відповідачу-3 на рахунках в банківських або інших кредитно фінансових установах та які будуть ним відкриті в межах суми позовних вимог у розмірі 3100026,71 грн, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Заяву обґрунтовано тривалим непогашенням кредитної заборгованості та спрямуванням відповідачем-1 коштів, які надходять на його рахунок у достатньому для погашення боргу обсязі, на інші потреби. На думку заявника, ці обставини, а також можливість відповідача-1 переказати кошти третім особам або іншим чином зменшити обсяг активів свідчать про ризик утруднення виконання майбутнього рішення суду. Позивач вважав заявлений захід співмірним із позовними вимогами та посилався на висновки об`єднаної палати КГС ВС, викладені в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 07.09.2026 відмовив Акціонерному товариству «Кредобанк» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий суд виходив з того, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а саме існування реального ризику істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Суд зазначив, що наведені позивачем доводи щодо можливості відповідача-1 розпорядитися грошовими коштами на банківських рахунках, переказати їх третім особам або іншим чином зменшити обсяг активів ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені доказами вчинення відповідачем-1 дій, спрямованих на ухилення від виконання грошових зобов`язань чи майбутнього судового рішення. При цьому питання наявності та розміру заборгованості за кредитним договором підлягає з`ясуванню під час розгляду спору по суті.

Водночас місцевий суд врахував доводи відповідача-1 про наявність між сторонами інших кредитних правовідносин, у межах яких останній здійснював платежі на виконання взятих на себе зобов`язань, що, на думку суду, не давало достатніх підстав вважати, що відповідач-1 вчиняє або має намір вчиняти дії, спрямовані на ухилення від виконання можливого рішення суду. Крім того, суд дійшов висновку про неспівмірність негативних наслідків від застосування запитуваного заходу забезпечення позову з наслідками його невжиття, оскільки накладення арешту на грошові кошти в межах усієї суми позовних вимог могло б призвести до фактичного блокування господарської діяльності відповідача-1, зокрема унеможливити здійснення розрахунків за паливно-мастильні матеріали, виплату заробітної плати та належне функціонування підприємства. Також суд зазначив, що позивачем не наведено належного обґрунтування необхідності накладення арешту на грошові кошти відповідачів-2 та -3, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження такої необхідності.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які свідчать про ризик утруднення виконання майбутнього рішення суду, та безпідставно вимагав доказів конкретних дій відповідача-1 із виведення активів, усупереч висновкам об`єднаної палати КГС ВС, викладеним у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

На думку скаржника, місцевий суд не надав належної оцінки виписці за рахунком відповідача-1, яка свідчить про спрямування коштів на інші потреби за наявності непогашеної кредитної заборгованості. Зокрема, банк посилається на перерахування коштів ТОВ «Імекс Сервіс» та ОСОБА_1 як поворотної фінансової допомоги та співвідношення цих платежів із сумами погашення заборгованості за спірним кредитним договором. Також апелянт вказує на можливість відчуження відповідачем-1 належних йому транспортних засобів.

Скаржник заперечує висновок місцевого суду про те, що платежі за Генеральним договором №16610/2025-ГД від 11.07.2025 свідчать про відсутність наміру відповідача-1 ухилятися від виконання можливого рішення суду. Зазначає, що суд не з`ясував стану заборгованості за цим договором, яка, за твердженням банку, становила 12 591 426 грн із простроченням понад 126 днів.

Крім того, апелянт вважає, що суд безпідставно надав перевагу інтересам відповідача-1 щодо вільного розпорядження коштами та продовження господарської діяльності, порушивши принцип рівності учасників судового процесу. Наголошує, що заявлений арешт обмежений ціною позову - 3 100 026,71 грн.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

05.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісла Сервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У поданому відзиві відповідач-1 не погоджується з доводами апеляційної скарги, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності реальних обставин, які свідчили б про ризик невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову. Самі лише припущення щодо можливого відчуження майна або розпорядження грошовими коштами не є достатньою підставою для забезпечення позову. При цьому ТОВ «Ісла Сервіс» володіє 23 вантажними транспортними засобами, не вчиняє дій, спрямованих на їх відчуження, та продовжує належним чином обслуговувати кредитні зобов`язання перед АТ «Кредобанк», що, зокрема, підтверджується здійсненими платежами на загальну суму 1 417 800,00 грн у вересні- жовтні 2026 року. Крім того, накладення арешту на грошові кошти всіх трьох відповідачів у межах повної суми позовних вимог щодо кожного з них призведе до арешту коштів на загальну суму 9 300 080,13 грн, що є неспівмірним із заявленими позовними вимогами та може істотно перешкодити здійсненню господарської діяльності ТОВ «Ісла Сервіс». За таких обставин відповідач вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу- такою, що не підлягає задоволенню.

13.10.2026 через підсистему «Електронний суд» (вх.№01-04/8691/26 від 12.10.2026) до Західного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

У поданій відповіді на відзив скаржник АТ «Кредобанк» наполягає на обґрунтованості доводів апеляційної скарги, вважає, що відповідач-1 не спростував наявності ризику утруднення виконання майбутнього судового рішення, а суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржувану ухвалу.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

На розгляд Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.09.2026 у справі 914/2804/26.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2026 справу №914/2804/26 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Степанюк Н.Л. - головуючий суддя, члени колегії судді Нарольський М.М., Шаповал Д.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Кредобанк» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.09.2026 у справі №914/2804/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.10.2026.

13.10.2026 в судове засідання з`явився представник скаржника адвокат Вус А.П., доводи апеляційної скарги підтримав, просив задоволити таку та скасувати ухвалу місцевого суду.

13.10.2026 в судове засідання з`явився представник відповідача-1 адвокат Шегинський Р.А., підтримав доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу, просив ухвалу місцевого суду залишити без змін.

Представники відповідача-2 та відповідача-3 в судове засідання 13.10.2026 не з`явились, явки представника до апеляційного суду не забезпечили.

У судовому засіданні 13.10.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

При ухваленні постанови суд керувався таким

Відповідно до частин першої та другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, досліджуючи докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Згідно зі статтею 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав та інтересів позивача.

Пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України передбачено можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Відповідно до частини четвертої цієї статті заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Застосування зазначених норм передбачає встановлення обставин, які свідчать про необхідність забезпечення позову в конкретній справі. Заявник повинен обґрунтувати, яким чином невжиття обраного заходу може вплинути на виконання майбутнього рішення, а суд – оцінити наведені ним обставини та докази, зв`язок заходу з предметом спору, його співмірність і наслідки для сторін.

У пункті 23 постанови від 03.03.2023 у справі №905/448/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що можливість відповідача розпорядитися належними йому коштами та майном є очевидною, а покладення на заявника обов`язку доводити таку можливість свідчить про застосування завищеного стандарту доказування.

Водночас Верховний Суд у постанові від 14.09.2026 у справі №910/16578/25 (пункти 6.33, 6.36, 6.42) вказав, що наведений висновок не звільняє заявника від обов`язку обґрунтувати необхідність забезпечення позову та підтвердити фактичні обставини, з якими він пов`язує ризик істотного ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду.

У пунктах 6.45, 6.47 цієї ж постанови Верховний Суд звернув увагу, що наявність судових рішень про стягнення з відповідача коштів на користь інших осіб та можливість розпорядження коштами на рахунках самі по собі не доводять ризику невиконання рішення за конкретним позовом. Твердження про потенційну можливість ухилення від виконання рішення мають оцінюватися з урахуванням наданих доказів та обґрунтувань.

Отже, можливість застосування арешту коштів у спорі про стягнення заборгованості не означає необхідності його застосування в кожному такому спорі. Визначальним є те, чи дають установлені обставини в сукупності достатні підстави для обґрунтованого припущення про істотне ускладнення або неможливість виконання майбутнього рішення.

У цій справі банк звернувся з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором про надання овердрафту №15986 від 17.04.2025 у сумі 3 100 026,71 грн. Обраний захід забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів пов`язаний із предметом заявлених вимог, однак такий зв`язок не замінює необхідності встановлення підстав для його застосування.

Банк пов`язує необхідність забезпечення позову із тривалим простроченням виконання зобов`язання, використанням відповідачем-1 надходжень на інші потреби.

Колегія суддів оцінює зазначені доводи з урахуванням характеру діяльності ТОВ «Ісла Сервіс», призначення здійснюваних ним платежів, наявного майна та пояснень сторін.

ТОВ «Ісла Сервіс» здійснює вантажні перевезення, використовуючи належні йому двадцять три вантажні транспортні засоби. За період з 29.06.2026 до 25.08.2026 відповідач спрямував 357 000 грн на придбання пального та інші господарські витрати. Зокрема, оплата дизельного пального безпосередньо пов`язана з експлуатацією транспортних засобів та виконанням перевезень. Такі витрати забезпечують продовження діяльності й отримання доходу, за рахунок якого можуть виконуватися грошові зобов`язання. Отже, зазначені платежі пов`язані із забезпеченням поточної господарської діяльності відповідача, а тому самі по собі не свідчать про ризик істотного ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду.

Посилання скаржника на прострочену заборгованість за Генеральним договором №16610/2025-ГД від 11.07.2025 свідчить про наявність у відповідача додаткового боргового навантаження. Проте ця обставина має оцінюватися разом із наявністю майна, продовженням перевезень, надходженням коштів та фактичним здійсненням кредитних платежів.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 здійснив на користь АТ «Кредобанк» платежі за Генеральним договором №16610/2025-ГД від 11.07.2025 ( платіжні інструкції №699 від 11.05.2026 на суму 300000,00 грн, №822 від 18.05.2026 на суму 139300,00 грн, №823 від 18.05.2026 на суму 130000,00 грн, №824 від 18.05.2026 на суму 31000,00 грн, №937 від 05.06.2026 на суму 120000,00 грн, №961 від 09.06.2026 на суму 100000,00 грн, №1008 від 12.06.2026 на суму 140000,00 грн, №1031 від 16.06.2026 на суму 23000,00 грн, №1190 від 30.06.2026 на суму 1350000,00 грн та №1259 від 06.07.2026 на суму 10000,00 грн.).

Платежі відповідача-1 на користь АТ «Кредобанк» за іншими кредитними зобов`язаннями не є погашенням заборгованості за спірним договором овердрафту, однак характеризують його платіжну поведінку та підтверджують спрямування частини коштів на виконання власних боргових зобов`язань перед позивачем.

Колегія суддів також ураховує позицію представника відповідача-1 про згоду товариства на накладення арешту на транспортні засоби зі збереженням можливості їх використання. Заперечення проти арешту коштів відповідач-1 пояснював необхідністю здійснювати поточні витрати, продовжувати перевезення та отримувати дохід для погашення кредитів. Така позиція враховується як додаткова характеристика поведінки відповідача.

Обмеження арешту сумою позовних вимог та його тимчасовий характер стосуються співмірності заходу, однак не усувають необхідності обґрунтувати підстави його застосування. Врахування ж судом характеру діяльності відповідача, призначення платежів і його заперечень є складовою перевірки цих підстав та не свідчить про порушення процесуальної рівності сторін.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для накладення арешту на грошові кошти відповідача-2 та відповідача-3 - ОСОБА_1 та ТОВ «Імекс Сервіс», оскільки наведене в заяві обґрунтування необхідності забезпечення позову стосується виключно діяльності та розпорядження коштами ТОВ «Ісла Сервіс». Щодо інших відповідачів заявник не навів конкретних обставин, які свідчили б про ризик істотного ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду в разі невжиття заявлених заходів.

Колегія суддів ураховує, що предметом апеляційного перегляду є законність та обґрунтованість ухвали про відмову в забезпеченні позову на момент її постановлення. У заяві, поданій до суду першої інстанції, банк посилався на використання відповідачем коштів на інші потреби, однак не обґрунтовував необхідність їх арешту саме у зв`язку з пов`язаністю відповідача-1 з ТОВ «Імекс Сервіс» та ОСОБА_1 , яким перераховувались поворотні фінансові допомоги.

Колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали з урахуванням обставин, якими заявник обґрунтовував необхідність забезпечення позову перед судом першої інстанції, та доказів, поданих на їх підтвердження. Відсутність в ухвалі оцінки доводів, уперше наведених в апеляційній скарзі, сама по собі не свідчить про неповноту розгляду заяви або помилковість висновків місцевого господарського суду.

При цьому сума переказів пов`язаним особам становить 361 500 грн та є значно меншою за розмір заявленої до стягнення заборгованості у 3 100 026,71 грн, що колегія суддів ураховує разом з іншими встановленими обставинами під час оцінки достатності підстав для забезпечення позову.

Отже, висновок про відмову в забезпеченні позову щодо відповідача-1 ґрунтується на оцінці конкретних обставин справи та недостатності їх сукупності для обґрунтованого припущення про істотне ускладнення чи неможливість виконання майбутнього рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду про відсутність достатніх підстав для застосування заявлених заходів забезпечення позову.

Водночас позивач не позбавлений права повторно звернутися із заявою про забезпечення позову, обґрунтувавши необхідність відповідних заходів зазначеними обставинами та надавши докази на їх підтвердження.

Ухвала Господарського суду Львівської області від 07.09.2026 у справі №914/2804/26 постановлена з додержанням норм процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин, що відповідно до статті 276 ГПК України є підставою для залишення її без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 144, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.09.2026 у справі № 914/2804/26 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 19.10.2026.

Головуючий суддя Степанюк Н.Л.

Суддя Нарольський М.М.

Суддя Шаповал Д.В.