Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №703/4283/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Кримінальне провадження № 703/4283/26

1-кп/703/567/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2

за участі

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаський район Черкаської області кримінальне провадження №12026250350000344 від 04 травня 2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, введений в Україні на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, який неодноразово продовжувався, у тому числі Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026 з 03 лютого 2026 року строком на 90 діб, в період часу з 25 березня 2026 року по 03 травня 2026 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, проник до території будинковолодіння АДРЕСА_3 , яке на праві власності належить ОСОБА_7 , де, шляхом віджиму металопластикового вікна, проник всередину будинку, звідки умисно, таємно, з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, в умовах воєнного стану, вчинив крадіжку речей, які належать ОСОБА_8 , а саме: ланцюжка, виготовленого із золота 585 проби, без вставко камінців, з типом плетіння «бісмарк», масою 10,99 грама, вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/5989-ТВ від 11 травня 2026 року, становить 70936 гривень 19 копійок; обручки, виготовленої із золота 585 проби, без вставок камінців, масою 5,16 грама, вартість якої, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/5988-ТВ від 11 травня 2026 року, становить 33205 гривень 80 копійок; ноутбуку марки MSI «CR630», вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19-124-26/5987-ТВ від 12 травня 2026 року, становить 2649 гривень 50 копійок; зварювального інвертора марки «Pocweld MMA180», вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/124-26/5986-ТВ від 13 травня 2026 року, становить 2956 гривень 66 копійок.

Після чого, з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном зник, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальних збитків на загальну суму 109748 гривень 15 копійок.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до житла та вчинена в умовах воєнного стану, за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до вимог ч.4 ст.185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив, що не заперечує жодних обставин, викладених в обвинувальному акті, оскільки вони повністю відповідають дійсності. У відповідності до вимог ст.63 Конституції України від надання показів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Цивільний позов потерпілого у частині заявленої матеріальної шкоди визнав у повному обсязі, а у частині заявленої моральної шкоди визнав частково. Вказав, що не заперечує завдання потерпілому моральної шкоди, однак заявлений потерпілим розмір моральної шкоди є надмірним.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 у судовому засідання не заперечував факт вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вказав, що визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є добровільної. З урахуванням позиції обвинуваченого, не заперечував проти задоволено цивільного позову потерпілого у частині матеріальної шкоди у повному обсязі, а у частині позовну про стягнення моральної шкоди спочатку вказав, що розмір заявленої потерпілим моральної шкоди є надмірним, а у судових дебатах просив позову у цій частині залишити без розгляду, оскільки потерпілим не сплачено судовий збір.

Потерпілий ОСОБА_8 звернувся до суду з заявою, в якій зазначив, що викладене у позові підтверджує та на задоволенні позову наполягає, просив розгляд кримінального провадження проводити без його участі.

Заслухавши думки учасників судового провадження, зважаючи на можливість з`ясування всіх обставин під час судового засідання за відсутності в ньому потерпілого, судом, відповідно до приписів ст.325 КПК України, вирішено проводити судовий розгляд без потерпілого.

Під час судового розгляду, прокурор на допиті потерпілого та свідків не наполягав, зауважив, що враховуючи позицію обвинуваченого, який свою провину визнає, достатнім буде дослідження лише письмових доказів.

Крім того, під час судового розгляду прокурором надані письмові докази, які безпосередньо досліджені судом та у повній мірі підтверджують обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні від 28 травня 2026 року під №12026250350000344, відповідно до даних якого 03 травня 2025 року до вказаного реєстру внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України за фабулою: «03 травня 2026 року до ВП №2 ЧРУП із заявою звернулася ОСОБА_9 про те, що невідома особа, в період часу з 25 березня 2026 року по 03 травня 2026 року, перебуваючи на території будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_3 , таємно, умисно, в період воєнного стану, шляхом пошкодження рами вікна, проникла всередину будинку, звідки з корисливих мотивів викрала майно, яке належить ОСОБА_8 , чим завдала останньому матеріальних збитків, сума яких встановлюється»;

- рапорт старшого інспектора ЧЧ СМ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 від 03 травня 2026 року, відповідно до якого, 03 травня 2026 року о 11 годині 12 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 03 травня 2026 року о 11 годині 11 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 , прибула до помешкання дітей. Заявниця виявила закриту з середини хату, вказує, що злочинці відкрили двері через кватирку, яка поруч з дверима. Рапорт слідчого ОСОБА_11 від 03 травня 2026 року: в ході опрацювання виклику було встановлено, що невідома особі в період часу з 25 березня 2026 року по теперішній час, перебуваючи за вищевказаною адресою, проникла в будинок та сарай не приміщення, звідки вчинила крадіжку майна, перелік якого встановлюється, оскільки потерпілі перебувають поза межами Черкаської області та приїхати зараз не зможуть, а на місці події присутня родичка;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, від 03 травня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_9 повідомила працівників поліції про те, що в період часу з 25 березня 2026 року по 03 травня 2026 року невідома особа, перебуваючи на території будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в період воєнного стану, таємно, умисно, шляхом пошкодження металопластикового вікна, проникла до будинку, звідки здійснила крадіжку майна, чим завдала ОСОБА_12 матеріальної шкоди;

- заяву ОСОБА_9 від 03 травня 2026 року, відповідно до якої остання не заперечує проти огляду працівниками поліції її будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_3 ;

- протокол огляду місця події від 03 травня 2026 року з додатком до нього, якими є таблиця зображень, відповідно до якого слідчим 03 травня 2026 року в період часу з 13 години 00 хвилин по 14 годину 25 хвилин, за участі понятих та ОСОБА_9 проведено огляд будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Під час якого виявлено та вилучено: 1 слід зламу, 2 змиви, 1 слід структурного матеріалу, 1 відрізок паперу;

- заяву ОСОБА_8 від 06 травня 2026 року, відповідно до якої останній просив слідчого визнати його потерпілим в рамках кримінального провадження №12026250350000344 від 04 травня 2026 року за фактом крадіжки майна з будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_3 ;

- постанову слідчого від 06 травня 2026 року про визнання потерпілим, відповідно до якої слідчий визнав ОСОБА_8 потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026250350000344 від 04 травня 2026 року;

- фото викраденого майна, а саме упаковки від ноутбуку, керівництва з експлуатації та паспорт виробу – зварювального інвертора, ланцюжка та обручки жовтого кольору;

- Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26 травня 2026 року за №478863861, відповідно до якої власником будинку АДРЕСА_3 є ОСОБА_7 ;

- висновок експерта №СЕ-19/124-26/5989-ТВ від 11 травня 2026 року, відповідно до якого ринкова вартість ланцюжка виготовленого із золота, 585 проби, без вставок камінців, з типом плетіння - «бісмарк», масою 10,99 грама, станом на 25 березня 2026 року становила – 70936 гривень 19 копійок;

- висновок експерта №СЕ-19/124-26/5988 від 11 травня 2026 року, відповідно до якого ринкова вартість обручки виготовленої із золота , 585 проби, без вставок камінців, масою 5,16 грама, станом на 25 березня 2026 року становила – 33205 гривень 80 копійок;

- висновок експерта №СЕ-19/124-26/5987-ТВ від 12 травня 2026 року, відповідно до якого ринкова вартість ноутбука (у постанові зазначено як «нетбуку») марки MSI «CR630», станом на 25 березня 2026 року, становила – 2649 гривень 50 копійок;

- висновок експерта №СЕ-19/124-26/5986-ТВ від 13 травня 2026 року, відповідно до якого ринкова вартість бувшого у використанні зварювального інвертора марки «Pocweld MMA 180» станом на 25 березня 2026 року становила 2956 гривень 66 копійок;

- лист №122 від 07 травня 2026 року Повного Товариства «Ломбард «Черкаська позика» Лаєвський і компанія, який адресований відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, відповідно до якого вказане товариство повідомила на запит, що ОСОБА_13 є їх клієнтом та дійсно уклав договір позики від: 25 квітня 2026 року – ланцюг золотий 585, 10,99 грама – 37091 гривень 25 копійок; 25 квітня 2026 року – обручка золота 585, 5,16 грама – 17 157 гривень 00 копійок. Вищевказаний товар реалізований. Відео з камер відеонагляду додається;

- постанову слідчого про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 12 травня 2026 року, якою слідчий вирішив провести зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису з камер відеоспостереження, що розміщена в ПТ «Ломбард «Черкаська позика» Лаєвський і компанія», що за адресою: м. Сміла, вул. Соборна, 91, за 25 квітня 2026 року в період часу з 08 години 00 хвилини по 19 годину 00 хвилин;

- протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 12 травня 2026 року, відповідно до якого слідчим 12 травня 2026 року у період часу з 10 години 30 хвилин до 10 години 50 хвилин у приміщенні ПТ «Ломбард «Черкаська позика» Лаєвський і компанія», що за адресою: м. Сміла, вул. Соборна, 91, вилучено показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису: один файл, який записано на CD-диск з відеозаписом з назвою IP_камера1_NVR11_20260425090…543126.jpg;

- протокол огляду від 13 травня 2026 року, відповідно до якого слідчим 13 травня 2026 року в період часу з 11 години 25 хвилин по 14 годину 40 хвилин проведено огляду електронного носія інформації DVD-R диск з відеозаписом з камери відеонагляду, встановленої в приміщенні ломбарду «Сейф» (Ломбард Черкаська позика Лаєвський і компанія), що розташований за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, бульвар графа Бобринського, 3. Під час перегляду відеозапису встановлено, що на відео зафіксовано приміщення ломбарду «Сейф» (Ломбард Черкаська позика Лаєвський і компанія), що розташований за адресою: Черкаська область, м. Сміла, бульвар графа Бобринського, 3. О 09 годині 00 хвилин на відео з`являється особа чоловічої статі. О 09 голині 00 хвилин 31 секунда на відео з`являється особа жіночої статі, яка сідає на стілець та веде розмову з робітником вказаного ломбарду. О 09 годині 04 хвилини 51 секунді на відео з`являється особа чоловічої статі, ззовні схожа на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний чоловік підходить до жінки та стоїть за її спиною, очікуючи черги. О 09 годині 06 хвилин 41 секунді вказана особа жіночої статі встає з стільця, а особа чоловічої статі, ззовні схожа на ОСОБА_13 з внутрішньої кишені жилетки дістає ємкість, з якої відкручує кришки та дістає предмети, які ззовні схожі на золоті вироби та кладе їх до ячейки для передачі робітнику ломбарду. Далі між чоловіком ( ОСОБА_13 ) та жінкою відбувається розмова: ОСОБА_14 , ти його продаєш?»; ОСОБА_13 – «да, да, я в все отдаю»; Жінка – звертається до робітника ломбарду «Дай мне браслет. Обручка мене не цікавить, дай мені браслет». Далі жінка міряє браслет на своїй лівій руці та каже, що її рука замала для нього. ОСОБА_13 – «Він майже 11 грам». Після цього вказаний браслет жінка повертає робітнику ломбарду. О 09 годині 07 хвилин 48 секунд ОСОБА_13 сідає за стілець та починає розмову з робітником ломбарду. Під час розмови ОСОБА_13 вказує, що він хоче продати вказані золоті прикраси. О 09 годині 09 хвилин 12 секунд на відеозаписі з`являється особа чоловічої статі, ззовні схожа на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана особа підходить до ОСОБА_13 та стоїть біля нього. О 09 голині 16 хвилин 54 секунди робітник ломбарду повідомляє вказаним особам, що їм погодили купівлю вказаних виробів та просить надати документ, що посвідчує особу (паспорт), на що ОСОБА_13 вказує, що він є клієнтом даного ломбарду та його документи є в «базі» та надає копію паспорту. О 09 годині 20 хвилин 17 секунд особа чоловічої статі, ззовні схожа на ОСОБА_4 , зникає з поля зору відеокамери. 09 годині 20 хвилин 31 секунді ОСОБА_13 підписує надані йому документи. О 09 годині 21 хвилині 40 секунд ОСОБА_13 звертається до іншої особи « ОСОБА_15 , іди сюди, она то всі мої гроші». Та після цього на відео з`являється ОСОБА_4 . Останні з внутрішньої кишені куртки дістає гаманець та пропонує ОСОБА_13 покласти грошові кошти до нього. О 09 годині 25 хвилин 21 секунді робітник ломбарду через ячейку передає ОСОБА_13 грошові кошти та перед цим повідомивши останнього, що за продаж вказаних золотих виробів він отримає грошові кошти в сумі 54248 гривень. Після отримання грошових коштів ОСОБА_13 перев`язує грошві резинкою та тримаючи їх в руках о 09 годині 36 хвилин 13 секунд покидає приміщення ломбарду;

- під час судового розгляду інформація, яка безпосередньо міститься на оптичному носії інформації, який є додатком до вищевказаного протоколу огляду від 13 травня 2026 року, з урахуванням відображення такої інформації у протоколі огляду від 13 травня 2026 року та позиції сторони захисту, яка не заперечувала відповідність відомостей, які викладені у протоколі огляду від 13 травня 2026 року, інформації, запис якої здійснено на вказаний оптичний носій інформації, судом не досліджувалася;

- протокол огляду від 05 травня 2026 року, відповідно до якого слідчим 05 травня 2026 року у період часу з 10 години 00 хвилин по 10 годину 25 хвилин проведено огляду відірваного шматку картону, який був вилучений під час огляду місця події 03 травня 2026 року. Під час огляду слідчим не встановлено інформації, яка має значення для кримінального провадження;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 травня 2026 року з довідкою до протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками, відповідно до яких, слідчим 12 травня 2026 року в період часу з 12 години 10 хвилин по 12 годину 30 хвилин, за участі понятих, свідку ОСОБА_16 пред`явлено для впізнання фотознімки 4 осіб чоловічої статі. Свідок ОСОБА_16 впізнав особу на фотознімку під №3 як особу, яка 25 квітня 2026 року продала золоті вироби в ломбарді «Сейф» в м. Сміла. На фотознімку під №3 розміщений ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 травня 2026 року з довідкою до протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками, відповідно до яких, слідчим 12 травня 2026 року в період часу з 12 години 40 хвилин по 13 годину 00 хвилин, за участі понятих, свідку ОСОБА_16 пред`явлено для впізнання фотознімки 4 осіб чоловічої статі. Свідок ОСОБА_16 впізнав особу на фотознімку під №3 як особу, яка 25 квітня 2026 року перебувала в приміщенні ломбарду «Сейф» разом з іншим чоловіком, який продавав золоті вироби. На фотознімку під №3 розміщений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- протокол проведення слідчого експерименту від 17 червня 2026 року з додатком до нього, яким є компакт-диск з відеозаписом слідчого експерименту, відповідно до якого слідчим 17 червня 2026 року в період часу з 16 години 02 хвилин по 16 годину 18 хвилин, за участі понятих та захисника, проведено слідчий експеримент з ОСОБА_4 , під час якого останній вказав, що в кінці квітня, точної дати не пам`ятає, з 23 по 25 число, він достовірно знаючи, що в будинку АДРЕСА_3 ніхто не проживає, вирішив здійснити крадіжку. Для цього дочекався темної пори доби та підійшов зі сторони провулку до хвіртки, яка на той час була не зачинена. Підійшов до хвіртки, відчинив її та зайшов на територію будинковолодіння, при цьому маючи при собі лобзик та вдягнув будівельні тряпчані рукавички. Далі пройшов та підійшов до вікна, яке знаходиться по праву сторону від входу до будинку. Біля стіни вказаного вікна знаходила металева драбина, яку він підставив до вікна та заліз по ній до вікна. Далі за допомогою лобзика віджав металопластикове вікно та проник в середину №8 за вищевказаною адресою, де проходячи в одній з кімнат, в якій проводився ремонт, викрав такі речі як: золоті вироби, а саме ланцюжок та обручку, зварювальний інвертор, металошукач, лобзик, ноутбук з зарядним пристроєм. Вказані речі складав в мішок, який також взяв із собою. Після викрадення речей повернувся до вікна через яке заліз до будинку та на підлозі відірвав шматок картону та перелізши через вікно всунув згорток між вікном та його рамою притиснувши вікно. Далі спустився на землю за допомогою драбини, поставив її на місце та направився до хвіртки, через яку потрапив до подвір`я. Вийшовши через вказану хвіртку, прикрив її назад та направився до власного місця проживання. В подальшому золоті випроби через знайомого заклав до ломбарду, а інші викрадені речі продав третім особам;

- під час судового розгляду інформація, яка безпосередньо міститься на оптичному носії інформації, який є додатком до вищевказаного протоколу проведення слідчого експерименту від 17 червня 2026 року, з урахуванням відображення такої інформації у протоколі проведення слідчого експерименту від 17 червня 2026 року та позиції сторони захисту, яка не заперечувала відповідність відомостей, які викладені у протоколі проведення слідчого експерименту від 17 червня 2026 року, інформації, запис якої здійснено на вказаний оптичний носій інформації, судом не досліджувалася.

Під час судового розгляду учасниками процесу сумнівів щодо достовірності та допустимості вищевказаних наданих прокурором доказів не висловлено.

Таким чином, у судовому засіданні, шляхом дослідження доказів, встановлено, що за обставин, які зазначені прокурором у обвинувальному акті мало місце кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до житла та вчинена в умовах воєнного стану, яке вчинено саме ОСОБА_4 .

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд при призначенні покарання бере до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як тяжкий злочин; обставини вчинення кримінального правопорушення, яке хоча і не потягло за собою тяжких наслідків, однак викрадене обвинуваченим майно не повернуте потерпілому; відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі; особу обвинуваченого, який хоча раніше і притягувався до кримінальної відповідальності, однак, в силу положень ст.89 КК України, є таким, що не має судимості, за місцем проживання характеризується посередньо; висновок експерта №404 за результатами судово-психіатричної експертизи, відповідно до якого: ОСОБА_4 на період часу до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій, а саме станом на 25 березня 2026 року виявляв ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок поєднаного вживання психоактивних речовин (алкоголь, опіоїди) з синдромом залежності та постійною формою вживання, що не позбавляло на вказаний період часу його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними; за своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_4 виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок поєднаного вживання психоактивних речовин (алкоголь, опіоїди) з синдромом залежності та постійною формою вживання, що на теперішній час не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними; ОСОБА_4 не потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.

В обвинувальному акті, як обставину, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , зазначено – щире каяття.

Однак, відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 3 постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Згідно послідовної практики Верховного Суду, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

При цьому, щире каяття обвинуваченого має підтверджуватися матеріалами кримінального провадження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі №199/6365/19.

Однак, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 хоча і визнав усі обставини кримінального правопорушення, однак викрадене у потерпілого ОСОБА_8 майно останньому до даного часу не повернуте та завдана матеріальна шкода не відшкодована, при цьому протягом досудового розслідування та судового розгляду вибачень у потерпілого не попросив, тобто не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, а формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.

З урахуванням викладеного, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до положень ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 положень ст.69 КК України.

З врахуванням викладеного, суд призначає ОСОБА_4 основне покарання у межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом із цим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження, потерпілим ОСОБА_8 подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 на його користь матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сумі 109748 гривень 15 копійок, та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у сумі 50000 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок вчинення ОСОБА_4 крадіжки речей позивача, останньому завдано матеріальну шкоду у сумі 109748 гривень 15 копійок, яка встановлена під час досудового розслідування кримінального провадження. Крім того, позивач стверджує, що протиправними діями ОСОБА_4 моральному здоров`ю позивача спричинено значної шкоди, тому що весь період намагання поновити порушені права життя цивільного позивача було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями. Внаслідок протиправних дій понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які позивач міг реалізувати не витрачаючи часу на підготовку заяв та судових позовів, відвідування установ органів державної влади, щоб добитися належного захисту його порушених прав. Враховуючи присутність психологічно травмуючого фактору (неправомірних дій ОСОБА_4 ), користуючись принципами розумності та справедливості, розмір моральної шкоди вважає може дорівнювати в 50000 гривень 00 копійок. Визначену суму моральної шкоди у розмірі 50000 гривень 00 копійок позивач вважає мінімальною компенсацією за перенесені ним душевні страждання.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст.129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При вирішенні питання про стягнення з ОСОБА_4 заподіяної потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди, суд враховує, що ОСОБА_4 позовні вимоги потерпілого визнав у повному обсязі, матеріальною шкодою, яку просить стягнути потерпілий є встановлена органом досудового розслідування вартість майна, яким заволодів ОСОБА_4 внаслідок вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_8 , які суд вважає доведеними, внаслідок чого, з урахування не повернення потерпілому викраденого ОСОБА_4 майна та не відшкодування останнім потерпілому вартості цього майна, позовні вимоги потерпілого ОСОБА_8 у частині стягнення з ОСОБА_4 на його користь матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у сумі 109748 гривень 15 копійок підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року (справа №752/17832/14-ц), відповідно до якої, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №713/1275/16-к судом встановлено, що згідно з пунктом 6 частини 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із Законом. Виходячи з наведеного цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги доводи захисника обвинуваченого про необхідність залишення позовної заяви потерпілого в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушення, без розгляду, внаслідок несплати потерпілим судового збору.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що потерпілий ОСОБА_8 , дійсно зазнав певних моральних страждань внаслідок вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, однак глибина та тривалість таких моральних страждань, а також істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, з огляду на характер вчиненого кримінального правопорушення, на думку суду не є суттєвою, внаслідок чого, суд вважає, що заявлений потерпілим розмір моральної шкоди, яка йому завдана кримінальним правопорушення, яка ним оцінена у сумі 50000 гривень 00 копійок є завищеним, належним чином необґрунтований та не підтверджений належними та допустимими доказами.

З урахуванням викладеного та принципів розумності і справедливості, суд вважає, що обґрунтованим розміром моральної шкоди, яка спричинена потерпілому ОСОБА_8 внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, та який підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_8 є 10000 гривень 00 копійок.

Відшкодування вказаного розміру моральної шкоди на думку суду буде не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілого, та не приведе до його безпідставного збагачення, що відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду висловленій у постанові від 15 грудня 2020 року, справа №752/17832/14-ц.

Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 червня 2026 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, дія якого під час судового розгляду, з урахуванням відсутності відповідного клопотання, не продовжувалася та закінчилася 18 серпня 2026 року.

Підстав для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу суд не вбачає.

Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз, за результатами яких складено висновки експерта: №СЕ-19/124-26/5989-ТВ від 11 травня 2026 року, №СЕ-19/124-26/5988-ТВ від 11 травня 2026 року, №СЕ-19-124-26/5987-ТВ від 12 травня 2026 року, №СЕ-19/124-26/5986-ТВ від 13 травня 2026 року, в загальній сумі 7220 гривень 40 копійок, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з ОСОБА_4 у дохід держави.

Процесуальні витрати за проведення судово-трасологічних експертиз, за результатами яких складено висновки експерта: №СЕ-19/124-26/5787-ТР від 08 травня 2026 року, №СЕ-19/124-26/5786-ТР від 18 травня 2026 року, в загальній сумі 5294 гривні 96 копійок, з урахування не покладення відповідних висновків експерта в основу обвинувачення ОСОБА_4 , слід віднести на рахунок держави.

Долю речових доказів слід вирішитив порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 65, 66, 67, 75, 76, ч.4 ст.185 КК України, ст.100, 124, 369-371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 у період іспитового строку наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчинення кримінального правопорушення, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду у сумі 109 748 (сто дев`ять тисяч сімсот сорок вісім) гривень 15 (п`ятнадцять) копійок та моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, що завдані вчиненням кримінального правопорушення, а всього – 119 748 (сто дев`ятнадцять тисяч сімсот сорок вісім) гривень 15 (п`ятнадцять) копійок.

У задоволенні решти заявлених ОСОБА_8 позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчих експертиз у загальній сумі 7220 (сім тисяч двісті двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-трасологічних експертиз у загальній сумі 5295 (п`ять тисяч двісті дев`яносто п`ять) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок віднести на рахунок держави.

Речові докази:

1). Предмет, зовні схожий на шмат картону, який направлений до ДНДЕКЦ для проведення судової генетично-молекулярної експертизи 05 травня 2026 року, - знищити, після його повернення з ДНДЕКЦ до відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.

2). Диск DVD-R з відеозаписом з приміщення ломбарду «Сейф» від 25 квітня 2026 року – залишити при матеріалах кримінального провадження №12026250350000344 від 04 травня 2026 року.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав не пов`язаних із запереченням обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо він не буде скасований.

Головуючий: ОСОБА_1