Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №700/1070/26 — Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/1070/26

Провадження № 2-о/700/28/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі: головуючого – судді: Пічкура С.Д., присяжних: Бойко В.П., Гладченко Л.А.,

за участю секретаря судового засідання: Сипченко І.І.,

представник заявників: адвоката Хоріщенка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лисянка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), представник заявників – адвокат Хоріщенко Андрій Васильович ( місцезнаходження: вул. Незалежності, 2 селище Лисянка Звенигородського району Черкаської області) заінтересовані особи: Міністерство Оборони України ( місце знаходження: проспект Повітряних Сил, 6 м. Київ) Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження пров. Віктора Погорілого, 1 м. Звенигородка Черкаської області), про оголошення фізичної особи померлою,

установив:

До Лисянського районного суду Черкаської області в порядку окремого провадження звернувся адвокат Хоріщенко Андрій Васильович, який діє від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що 15.11.2025 року близько 11:00 год, старший стрілець - вогнеметник 1 механізованого відділення 3 взводу 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_3 виконував бойове завдання по стриманню військової агресії російської федерації в районі населеного пункту Верхньокам`янське, Бахмутського району, Донецької області. У результаті ворожого артилерійського обстрілу було пряме влучання у бліндаж, де знаходився особовий склад. У результаті обстрілу перекриття бліндажу було зруйновано, а солдат ОСОБА_3 опинився під завалами. Після чого на зв`язок не виходив. До місця дислокації особового складу не повернувся.

У відповідності до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 5355 від 28.11.2025 року, Про обставини зникнення безвісти за особливих обставин внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій солдата ОСОБА_3 , зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 не пов`язано із вчиненням ним кримінального, адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.

Солдат ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини під час безпосередньої участі у бойових діях.

Оголошення ОСОБА_3 померлим заявникам потрібно для реалізації їх прав, в тому числі щодо спадкування, зняття з реєстрації місця проживання, отримання соціальних виплат.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 17.09.2026 року вказану заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами окремого провадження, призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник заявників вимоги заяви підтримав, просив її задовольнити, з підстав зазначених у заяві.

Представник заінтересованої особи, Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду не з`явився, подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 239 від 25.08.2025 року, солдата ОСОБА_3 , призначено на посаду старшого стрільця-вогнеметника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону, ВОС -100868/540А, вважати таким, що з 25.08.2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

У відповідності до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 5355 від 28.11.2025 року, Про обставини зникнення безвісти за особливих обставин внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій солдата ОСОБА_3 , зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 не пов`язано із вчиненням ним кримінального, адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.

Згідно Сповіщення сім`ї від 17.11.2025 року, вих. №2/2400, ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено ОСОБА_2 про те, що його син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 15.11.2025 року в районі населеного пункту Верхньокам`янське, Бахмутського району, Донецької області під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини.

Відповідно до акту службового розслідування по факту зникнення безвісти ОСОБА_3 зокрема вбачається наступне:

«2.1. Відповідно до рапорту командира НОМЕР_1 механізованого батальойону військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_4 від 28.11.2025 №394484 солдат ОСОБА_3 , старший стрілець -вогнеметник 1 механізованого відділення 3 взводу 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , 15.11.2025 року виконував бойове завдання зі стримання військової агресії російської федерації поблизу населеного пункту Верхньокам`янське, Званівської сільської громади Бахмутського району, Донецької області де врезультаті ворогожого артилерійського обстрілу та влучення в бліндаж об 11:00 перестав виходити на зв`язок. У звязку з інтенсивними обстрілами противника та регулярними штурмовими діями провести пошукові дії не вбачається можливими. Солдата ОСОБА_3 вважали таким, який зник безвісті.

Згідно витягу з Журналу бойових дій НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 від 01.11.2025 року ів.№51/200дск стало відомо, що відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_3 омбр від 17.07.2022 року №469 15.11.2025 року, в результаті артилерійського обстрілу безвісті зник солдат ОСОБА_3 старший стрілець -вогнеметник 1 механізованого відділення 3 взводу 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 .

Встановлені свідки подій: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які 15.11.2025 року виконували бойове завдання по утриманню позицій поблизу населеного пункту Верхньокам`янське, Званівської сільської громади Бахмутського району, Донецької області.

Матеріали вказаного службового розслідування підтверджують ті обставини, що дійсно ОСОБА_3 був призваний за мобілізацією та зник безвісти 15.11.2025 року в районі населеного пункту Верхньокам`янське, Званівської сільської громади Бахмутського району, Донецької області під час виконання бойового завдання. Поясненнями військовослужбовців у матеріалах службового розслідування підтверджується, що в результаті ворожого артилерійського обстрілу та влучання в бліндаж, ОСОБА_3 перебував у цьому бліндажі, перестав виходити на зв`язок, через постійні обстріли артилерії зі сторони противника евакуювати тіло ОСОБА_3 не видалось за можливе.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

-встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

-встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

-встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

-визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Заявник для захисту своїх прав звернувся до суду про оголошення особи померлою.

Обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому, оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

При цьому заявник має мати особисту цивільно-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв`язок, або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявниками обставини та мету, з якою необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявниками та особою, яку просять оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а саме з метою реалізації права на оформлення спадкових прав та належних соціальних виплат.

Відповідно до ст.47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно з ч. 3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим.

Оскільки, матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то оголосити його померлим слід з ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , код РКПП НОМЕР_4 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , загиблим (померлим) ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Верхньокам`янське Бахмутського району Донецької області, під час виконання бойового завдання по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, внаслідок протиправних дій з боку збройних сил російської федерації, пов`язане з проходженням військової служби та захистом Батьківщини, як безвісти зниклого за особливих обставин.

Роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено протягом десяти робочих днів.

Суддя С.Д.Пічкур

Присяжні В.П.Бойко

Л.А.Гладченко