Суд: Лисянський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №700/793/26
Суддя: Бесараб Н. В.
Справа № 700/793/26
Провадження № 2/700/707/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/793/26, провадження №2/700/707/26 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Олійник Наталія Олександрівна до ОСОБА_2 , третя особа: Лисянський відділ ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Лисянський відділ ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2015 року у справі № 700/1005/15-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів на дитину було задоволено частково. Суд визнав ОСОБА_2 батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнув із відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі 500,00 грн щомісячно, починаючи з 23 червня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідно до вимог законодавства. На виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчий документ, який перебуває на примусовому виконанні у Лисянському відділі державної виконавчої служби Звенигородського району Черкаської області. Незважаючи на відкриття виконавчого провадження та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, відповідач протягом тривалого часу належним чином свій обов`язок щодо утримання власної дитини не виконує, унаслідок чого утворилася значна заборгованість зі сплати аліментів. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного державним виконавцем станом на 02 липня 2026 року, сукупний розмір заборгованості відповідача становить 120766,36 грн, що свідчить про систематичне та тривале ухилення відповідача від виконання рішення суду й покладеного на нього законом обов`язку щодо належного матеріального забезпечення своєї дитини. Водночас із моменту ухвалення рішення суду минуло майже одинадцять років. За цей час істотно змінилися як соціально-економічні умови, так і потреби дитини. Встановлений судом у 2015 році спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі вже не забезпечує належного рівня утримання дитини та не відповідає принципу найкращого забезпечення її інтересів. Крім того, багаторічне невиконання відповідачем рішення суду є підставою для застосування передбаченої законом відповідальності у вигляді стягнення пені за прострочення сплати аліментів. У зв`язку з наведеним позивач змушена звернутися до суду з даним позовом та просить змінити спосіб стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, а також стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 120766,36 грн. Крім цього, просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 на її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 10.07.2026 відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з особливостями, передбаченими ст. 279 ЦПК України.
Позивач та її представник були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, просили про розгляд справи без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягали.
Відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, відзиву до суду не подавав.
На підстав вказаного суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2015 року у справі № 700/1005/15-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів на дитину було задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнуто із відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі 500,00 грн щомісячно, починаючи з 23 червня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
19 жовтня 2015 року Лисянським районним судом Черкаської області у вищевказаній справі було видано виконавчий лист.
Відповідно до ч.1 ст.141 Сімейного Кодексу України, мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.1 ст.181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Таким чином, зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) є правом позивача, і підстав для обмеження такого права судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст.192 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 181, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Відповідно до ч.2 ст.185 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача на частки від його доходів, оскільки розмір аліментів в розмірі 500 грн. щомісячно нині є недостатнім для належного забезпечення дитини. З плином часу змінилися економічні умови, рівень прожиткового мінімуму, вартість продуктів харчування, одягу та інших речей, що необхідні для гармонійного розвитку дитини. Відповідно спосіб стягнення аліментів, визначений понад десять років тому, більше не забезпечує належної реалізації права дитини на достатнє матеріальне утримання.
Враховуючи сукупність наявних у справі доказів, суд вважає можливим задовольнити позовну заяву та змінити спосіб стягнення аліментів, призначивши стягнення з відповідача аліментів щомісячно в розмірі 1/4 від усіх видів його доходу (заробітку), що не становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_2 , і в той же час достатньою мірою забезпечуватиме право неповнолітнього ОСОБА_3 на належне матеріальне утримання з боку батька.
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості від 02.07.2026, складеного державним виконавцем Лисянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у межах виконавчого провадження №49085103, вона станом на день розрахунку складала 120766,36 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Позивачем наведений розрахунок розміру неустойки (пені) за прострочення сплати ОСОБА_2 аліментів, згідно з яким сукупний розмір пені, становить 120766,36 грн.
Згідно з положеннями чинної редакції ч. 1 ст. 196 СК загальний розмір пені не може перевищувати розміру заборгованості за аліментами, а тому позиція ОСОБА_1 щодо обмеження розміру пені сумою заборгованості за аліментами (за її розрахунком - це 120766,36 грн) є обгрунтованою.
Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена (п.3 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір»), відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Крім того, позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13360,00 грн, що підтверджується договором про надання правничої (правової) допомоги № 18 від 01.07.2026, платіжною інструкцією № 2.736684485.1 від 01.07.2026, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №005271 від 22.05.2024, ордером на надання правничої (правової) допомоги від 02.07.2026.
З огляду на вищевикладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13360,00 грн на відшкодування понесених позивачем судових витрат при зверненні з позовом до суду.
Керуючись ст. ст. 180, 181, 183, 185, 194, 196 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Олійник Наталія Олександрівна до ОСОБА_2 , третя особа: Лисянський відділ ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів за рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2015 року у справі № 700/1005/15-ц та стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та визначити його у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 120766,36 грн (сто двадцять тисяч сімсот шістдесят шість гривень тридцять шість копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13360,00 грн (тринадцять тисяч триста шістдесят гривень).
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Олійник Наталія Олександрівна, РНОКПП: НОМЕР_3 , місцезнаходження: вул. Незалежності, 29 селище Лисянка Звенигородського району Черкаської області.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія БЕСАРАБ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua