Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №537/5930/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/382/2026

Справа № 537/5930/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у приміщенні суду в м. Кременчук кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.08.2026 року за № 12026175530000149, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчука Полтавської області, громадянки України, з вищою освітою, яка одружена, не працює, не є інвалідом, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

у с т а н о в и в:

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (далі – Стамбульська конвенція) від 11.05.2011 у п. b ст. 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні, або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон) домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 є матір`ю чоловіка, тобто свекрухою, ОСОБА_4 , тим самим, відповідно до Закону, на них поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству. Однак, у порушення зазначеного Закону, ОСОБА_4 вчинила фізичне насильство щодо своєї свекрухи за таких обставин.

28.08.2026 близько 13 год 10 хв ОСОБА_4 перебувала у приміщенні приймальні заступника начальника вагонної дільниці АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 , де між нею та ОСОБА_7 стався сімейний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень своїй свекрусі ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій прямий умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 підійшла до ОСОБА_7 , та знаходячись ліворуч від неї нанесла рукою декілька ударів в область лівої частини голови ОСОБА_7 . У подальшому ОСОБА_4 підійшла до вхідних дверей кабінету заступника начальника вагонної дільниці АТ «Укрзалізниця», де стояла ОСОБА_7 , та знаходячись ліворуч від неї ще нанесла декілька ударів рукою в область лівої частини голови ОСОБА_7 .

Такими протиправними діями ОСОБА_4 умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження: синець в ділянці верхньої повіки лівого ока, подряпин в ділянці шиї справа.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме заподіяла умисно легке тілесне ушкодження своїй свекрусі ОСОБА_7 .

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала вину у заподіянні легких тілесних ушкоджень свекрусі ОСОБА_7 , за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Згідно ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при встановлені фактичних обставин справи за клопотанням прокурора, з яким погодилися обвинувачена, потерпіла, обмежився допитом обвинуваченої ОСОБА_4 , дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченої.

Вина обвинуваченої підтверджується її особистими поясненнями в істинності та добровільності яких сумнівів у суду не виникає.

За таких обставин, суд вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_4 у заподіянні умисно легких тілесних ушкоджень своїй свекрусі ОСОБА_7 , а тому дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.

В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст.65 КК України, реалізуючі принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд при призначенні покарання враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого проступку, конкретні обставини справи, розмір заподіяної шкоди, а саме те, що від кримінального правопорушення тяжких наслідків не настало.

Потерпіла подала письмову заяву, в якій просила розглянути справу без її та представника участі, у призначенні покарання поклалася на розсуд суду.

Суд враховує особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка раніше не судима. Має задовільний стан здоров`я, не є інвалідом, молодого віку, з вищою освітою, але не працює, бо доглядає малолітню дитину віком 1 рік. Одружена, але судом розглядається справа про розірвання її шлюбу. Не перебуває під диспансерним або консультативним наглядом в психоневрологічному чи наркологічному диспансері.

Суду не подано негативних характеристик ОСОБА_4 за місцем її проживання.

Обставиною, яка в силу ст.66 КК України пом`якшує покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставина, яка в силу ст.67 КК України обтяжує покарання, – вчинення кримінального проступку щодо особи, з якою обвинувачена перебуває у сімейних відносинах.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції закону за вчинений нею кримінальний проступок у виді штрафу. Судом не встановлено підстав, які унеможливлюють призначення вказаного виду покарання.

Враховуючи особу обвинуваченої, наявність у неї дитини у віці 1 рік, яка проживає з нею та перебуває на її утриманні та вихованні, намір терміново виїхати за кордон для виховання своєї дитини у безпечному місці, де немає війни, а батько дитини чи свекруха не зверталися до суду з повідомленням, що в разі призначення обвинуваченій громадських робіт, вони будуть у цей час доглядати дитину самостійно, тому суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченій покарання у виді громадських робіт. Виправні роботи неможливо призначити для обвинуваченої, оскільки вона не працює.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Витрати на залучення експерта у справі відсутні.

Під час досудового розслідування щодо ОСОБА_4 не обирався запобіжний захід, відповідних клопотань до суду не надходило. А тому враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченої, яка не чинила перешкод у встановленні істини у справі, не ухилялася від органів досудового розслідування та суду, суд не вбачає ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування до ОСОБА_4 запобіжних заходів до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання штраф п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вручити учасникам процесу копію вироку негайно, після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, ознайомлення з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Протягом строку апеляційного оскарження учасники судового провадження за їх клопотанням можуть ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1