Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №379/1473/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1473/26

Провадження № 2/379/1067/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19 жовтня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.,

з участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тараща Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 88580,40 грн та понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 6001882, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит в сумі 15000,00 грн. із сплатою процентів за користування кредитом за кожен день користування кредитом, шляхом їх перерахування на картку відповідача.

26.11.2024 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договір факторингу №112-МЛ, за яким ТОВ «Мілоан» відступило позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 6001882 від 03.07.2024 року.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 6001882 від 03.07.2024 року в розмірі 88580,40 грн. з яких: 15000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 67166,40 грн заборгованість за процентами; 814 грн – заборгованість за комісією, заборгованість по неустойці – 5600 грн та понесені судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026 справу передано для розгляду судді Шабрацькому Г.О.

Ухвалою суду від 05.08.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху.

12.08.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.03.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та одночасно задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ «ПУМБ» інформації, що становить банківську таємницю.

Представник позивача ТОВ ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, згодні на винесення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином про що у справі є належні докази, про причини неявки не повідомила. Відзиву на позов не надала.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи позицію позивача, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (AlimentariaSandersS.A.v.Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Згідно ч.8 ст.178ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 03.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №6001882, за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 15000 гривень (п.1.2 договору) строком на 345 днів (п.1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору передбачено, що повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником в остаточний термін (дата) повернення кредиту 13.06.2025 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до п.п.1.5.1 комісія за надання кредиту: 851 грн., яка нараховується за ставкою 5,75% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

В п.1.5.2 договору зазначено, що проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 255,50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Відповідно до п.1.5.3 проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.

Нараховані згідно з п.1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 56 322,00 грн (п.п.1.5.2-1.5.3 договору).

В п.1.6 договору зазначено, що тип процентної ставки - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2.2, 2.2.3 договору.

Згідно з п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, відповідачка ідентифікована первісним кредитором, як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептувала підписавши аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 599660 направленого на номер телефону НОМЕР_2 .

Згідно з платіжним дорученням №135564642 від 03.07.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 15000 гривень, призначення платежу: кошти згідно договору № 6001882.

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №6001882 ТОВ «Мілоан» проводив щоденне нарахування процентів за користування кредитними коштами згідно умов договору.

26.11.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 112-МЛ, за яким ТОВ «Мілоан» відступило позивачу право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6001882 від 03.07.2024.

Оплата відступлення права вимоги підтверджується платіжною інструкцією № 8082 від 26.11.2024 року.

ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги, яке він мав до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №6001882 від 03.07. 2024 року, що підтверджується Витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №112-МЛ від 10.09.2025.

Про відступлення прав вимоги та обов`язок погашення наявної заборгованості відповідача було повідомлено письмовою претензією від 01.07.2026 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Таким чином встановлено, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання за кредитним договором № 6001882 від 03.07.2024 належним чином не виконала, у передбачений в договорі строк суму позики та нараховані проценти за користування позикою не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 88580,40 грн.

Наданими суду і дослідженими в судовому засіданні доказами, що наявні в матеріалах справи, підтверджується те, що кредитором ТОВ «Мілоан» виконано зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 6001882 від 03.07.2024 і перераховано на користь відповідача – позичальника обумовлену договором суму.

Так, з листа АТ «ПУМБ» від 24.08.2026 вбачається, що ОСОБА_1 є клієнтом банку. На її ім`я було емітовано картку № НОМЕР_3 .

З виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 вбачається, що відповідачу надано кредит в сумі 15000,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на особовий рахунок на картку № НОМЕР_3 .

Доказів протилежного суду не надано. Відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного кредитного договору та наявність простроченої заборгованості за кредитом.

У зв`язку з відступленням прав вимоги, ОСОБА_1 направлялася досудова вимога із повідомленням про відступлення права вимоги та вимогою про сплату заборгованості.

Встановлено, що станом на час розгляду справи, досудова вимога не виконана, борг не повернутий.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 р. у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні, саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання згідно із кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 15000,00 грн та комісії в розмірі 814,00 грн. обґрунтовані та їх слід задовольнити.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками.

Пунктами 1.5-1.7 Кредитного договору сторонами обумовлено, що загальні витрати позичальника за кредитом складають 57173,00 грн. Денна процентна ставка складає (57173,00 грн./15000,00 грн.)/345 днів*100%=1,10%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 7355,65%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 72173,00 грн.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів нараховується за ставкою 255,50% річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована.

Пунктом 2.2.3 Кредитного договору визначено, що проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п. 1.5.3. цього договору, яка незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом встановленого графіком платежів першого розрахункового періоду запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну ставку визначену п.1.5.3 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення першого розрахункового періоду, проценти, починаючи з другого розрахункового періоду встановленого графіком платежів, продовжують нараховуватись за стандартною ставкою, згідно п. 1.5.3. договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом першого розрахункового періоду є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк та нарахованих на одну базу протягом будь-якого іншого періоду кредитування, це означає, що протягом першого розрахункового періоду позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною ставкою встановленою п. 1.5.3. та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено кредитодавцем без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника..

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру боргу за нарахованими та несплаченими процентами за користування відповідачем кредитом (за період часу з 04.07.2024 до 13.06.2025), керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами кредитного договору, встановив, що їх розмір визначений неправильно.

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2013, що набрав чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Відповідно до пункту 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно); починаючи з 21.08.2024 та надалі - 1%.

Частиною 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд, проаналізувавши п.1.5.2 1.5.3 Кредитного договору, дійшов висновку, що його сторони обумовили проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів нараховується за ставкою 255,50% річних на фактичну заборгованість за кредитом; проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.

Нарахування первісним кредитором заборгованості за відсотками здійснено протягом строку кредитування 146 днів: за період з 04.07.2024 по 18.07.2024 із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 0,7% за 1 день, що становить 105,00 грн в день, за період з 19.07.2024 по 02.08.2024 із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 1,4% за 1 день, що становить 210,00 грн в день, за період з 03.08.2024 по 17.08.2024 із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 1,372% за 1 день, що становить 205,80 грн в день, з 18.08.2024 по 01.09.2024 із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 1,344% за 1 день, що становить 201,60 грн в день, з 02.09.2024 по 16.09.2024 із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 1,316% за 1 день, що становить 197,40 грн в день, з 17.09.2024 по 01.10.2024 із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 1,288% за 1 день, що становить 193,20 грн в день, з 02.10.2024 по 16.10.2024 із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 1,26% за 1 день, що становить 189,00 грн в день, з 17.10.2024 по 31.10.2024 із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 1,232% за 1 день, що становить 180,60 грн в день, з 16.11.2024 по 26.11.2024 із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 1,176% за 1 день, що становить 176,40 грн в день.

Нарахування позивачем ТОВ «ФК «Кредит – Капітал» заборгованості за відсотками здійснено протягом строку кредитування 199 днів: за період з 27.11.2024 по 13.06.2025 із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 1,4% за 1 день, що становить 210,00 грн в день.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що за період часу з 21.08.2024 до 13.06.2025 включно, відсотки за користування відповідачем як споживачем сумою кредиту підлягають перерахунку з призми щоденної відсоткової ставки в розмірі 1,0% в день.

Таким чином, розмір відсотків за період кредитування (з 03.07.2024 до 26.11.2024, тобто до часу укладення договору відступлення прав вимоги №112-МЛ від 26.11.2024), з урахуванням даних відомості про щоденні нарахування та погашення, а також положень Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2013, що набрав чинності 24.12.2023, є таким:

1) за період з 03.07.2024 до 18.07.2024 включно: 15000 грн х 0,007 = 105,00 грн (розмір відсотків за 1 день користування кредитом) х 15 днів = 1575,00 грн;

2) за період з 19.07.2024 до 02.08.2024 включно: 15000,00 грн х 1,4% = 210 грн (розмір відсотків за 1 день користування кредитом) х 15 днів = 3150,00 грн;

3) за період з 03.08.2024 до 20.08.2024 включно: 15000 грн х 1,372% = 205,80 грн (розмір відсотків за 1 день користування кредитом) х 18 днів = 3704,40 грн;

5) за період з 21.08.2024 до 26.11.2024 включно: 15000,00 грн х 1% = 150 грн (розмір відсотків за 1 день користування кредитом) х 98 днів = 14700,00 грн.

Згідно п.1.2 договору відступлення прав вимоги №112-МЛ від 26.11.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», останнє як новий кредитор відповідача ОСОБА_1 отримало право грошової вимоги за кредитним договором, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржника за кредитними договорами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки, станом на день укладення договору відступлення прав вимоги №112-МЛ від 26.11.2024, строк кредитного договору не закінчився (діє до 13.06.2025), а до позивача як нового кредитора відповідача ОСОБА_1 перейшло право включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржника за кредитними договорами, то позивач має право на нарахування та стягнення розміру процентів, розрахованих згідно п.1.5.3 Кредитного договору, до закінчення строку його дії, тобто до 13.06.2025.

У зв’ язку з цим суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування відсотків, а відповідно і на їх стягнення у разі не сплати, за період часу з 27.11.2024 до 13.06.2025 включно: 15000,00 грн х 1% = 150 грн (розмір відсотків за 1 день користування кредитом) х 199 днів = 29850,00 грн.

Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті відповідачем кредитодавцям ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», у період строку кредиту з урахуванням як положень ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», складає 52567,80 грн (1575,00 грн +3150,00 грн +3292,80 грн +14700,00 грн +29850,00 грн).

У зв`язку з цим позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитним коштами підлягає задоволенню частково в розмірі 52567,80 грн замість 67166,40 грн.

Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача нарахованих штрафних санкцій у розмірі 5600,00 грн., суд дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи воєнний стану в Україні не скасовано та не припинено.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнити пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Також, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, стягнення штрафних санкцій суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В свою чергу, з боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо наявної заборгованості та нарахованих сум.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

Зважаючи на те, що доказів повернення боргу відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вказаної заборгованості є обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, що становить 2055,30 грн ( 68381,80 х 2662,40 / 88580,40).

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що розподіл судових витрат не є позовною вимогою, має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

Відповідно до ч. 1ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

Відповідно до ч. 5ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 6ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 3ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини - заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, про захист прав людини заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, суд дійшов висновку про часткове задоволення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути із відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.4,5,12,13,76 - 81,89,133,141,223,258-261, 263-268, 274, 289, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст.11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612,626,625,628,629,634,638,639,1048,1050,1054 ЦК України; ст.ст.3,11 Закону України «Про електронну комерцію», суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором №6001882 від 03.07.2024 року в сумі 68381,80 грн (шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят одна гривня 80 копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ 35234236, судовий збір у розмірі 2055,30 грн. (дві тисячі п`ятдесят п`ять гривень 30 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана ним протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, індекс 79029;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 19.10.2026 року.

Суддя

Таращанського районного суду

Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ