Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №367/6317/25
Суддя: Білогруд О. О.
Справа № 367/6317/25
Провадження №2/367/1607/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
19 жовтня 2026 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючої судді Білогруд О.О., за участі секретаря судового засідання Гончаренко Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
І. Стислий виклад позиції позивача.
Представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», Позивач) адвокатом Столітнім М.М. через підсистему «Електронний суд» подано до суду указаний позов, який обґрунтовано таким. 18.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі – ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 (далі – Відповідач, Позичальник) укладено Договір №3908397 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За взаємною згодою сторони погодили такі умови договору: тип кредиту – кредит, сума кредиту - 4 000,00 грн; строк кредиту 360 днів: з 18.08.2023 до 12.08.2024; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 4 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . ТОВ «Лінеура Україна» 24.05.2024 на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача. 25.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі – ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено електронний договір №7001022 про надання споживчого кредиту. Згідно умов договору, сума кредиту складає 3 000,00 грн, строк кредитування – 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, дата останнього платежу по кредиту 19.08.2024. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 3 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 указано особисто в заяві на отримання кредиту. 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 7001022 від 27.05.2024 про надання споживчого кредиту. Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 3908397 від 18.08.2023 становить 30 188,27 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту – 3 999,99 грн, нарахованих процентів первісним кредитором – 19 788,28 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 80 календарних днів 6 400,00 грн; за Договором № 7001022 від 27.05.2024 - 13 268,40 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту – 3 000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором – 5 193,90 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 85 календарних днів 5 074,50 грн. Відтак, Позивач просить суд стягнути з відповідача указану суму, а також понесені судові витрати, 2 422,40 грн судового збору за подання позовної заяви та 15 000,00 грн витрати на правову допомогу.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу указану позовну заяву передано судді Ірпінського міського суду Київської області Черновій О.В., а у подальшому на підставі повторного автоматизованого розподілу – судді Білогруд О.О. Ухвалою від 08.09.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, які становлять банківську таємницю у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
На виконання ухвали суду 06.03.2026 надійшли запитувані відомості.
У судові засідання 10.11.2025 та 12.03.2026 учасники з`явилися, засідання 15.01.2026 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.
У позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідачу за адресою зареєстрованого місця його проживання надсилалися копія ухвали про відкриття провадження у справі, а також судові повістки у судові засідання в указані дати, однак до суду він не з`явився, відзиву на позовну заяву не подавав, тобто правом на подання суду своєї позиції щодо предмету спору не скористався. Поштові повідомлення, направлені відповідачу судом, повернуто з відмітками АТ «Укрпошта» «одержувач відсутній за указаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Ухвалою від 19.10.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.
За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).
За таких умов відмінність між датою судового засідання про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання, що узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження 61-175сво21).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
18.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №3908397 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до пунктами 1.2. та 1.3 якого тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 4 000,00 грн, строк кредиту 360 днів: з 18.08.2023 до 12.08.2024, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
На підставі погоджених умов, викладених в пункті 2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Укладений між сторонами Договір № 39018397 підписано відповідачем ОСОБА_1 18.08.2023 одноразовим ідентифікатором за допомогою електронного підпису.
Згідно з пунктом 3.1. Договору проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,00 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 Договору.
Відповідно до пункту 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в пункті 4.3. Договору.
На виконання умов договору ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера – ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення".
24.05.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3908397 від 18.08.2023 укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , згідно якого вбачається, що у реєстрі боржників за порядковим №9611, розмір заборгованості становить 8 193,90 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 3 000,00 грн, заборгованості за процентами – 8 193,90 грн.
25.08.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір №7001022 про надання споживчого кредиту. Згідно з пунктами 1.3., 1.4., 1.5.1. та 1.7.1. кредитного договору, сума кредиту складає 3 000,00 грн, строк кредиту 30 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99%.
На виконання умов договору ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 3 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера – ТОВ "ПАЙТЕК УКРАЇНА".
27.05.2024 ТОВ «Авентус Україна» на підставі Договору факторингу № 27.05/24-Ф за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 7001022 від 25.08.2023 укладеним між ТОВ «Авентус Україна».
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у банку емітовано картку № НОМЕР_3 та 18.08.2023 здійснено зарахування коштів у сумі 4 000,00 грн.
IV. Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка і висновки суду.
За змістом частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статті 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Згідно статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Як зазначено вище, відповідачем 18.08.2023 підписано договір № 3908397 електронним підписом одноразовим ідентифікатором та 25.08.2023 договір №7001022 від електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Установлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладених між ОСОБА_2 та фінансовими установами 18.08.2023 з ТОВ «Лінеура Україна» та 25.08.2023 з ТОВ «Авентус» ці фінансові установи (Первісні кредитори) надали позичальнику суму позики, а ОСОБА_2 зобов`язувався повернути надану позику в повному обсязі у визначений договором строк, сплатити проценти за користування грошима та інші платежі. Всупереч умовам договору, відповідач належно свого обов`язку за договорами позики не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. Враховуючи, що первісні кредитори своє право вимоги до відповідача за договором факторингу передали позивачу, у останнього виникло право стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за користування кредитними коштами.
Крім того, суд оцінює долучені договори факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 та №27.05/24-Ф від 27.05.2024 як належні докази того, що зобов`язання за указаними договорами про відступлення прав вимоги, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК» «Фінтраст Капітал» та укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» з боку заявника виконаний. Тобто, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є правонаступником ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» який взяв себе зобов`язання щодо вимоги про стягнення з відповідача кредитних коштів, що також підтверджується долученими актами прийому-передачі Реєстру боржників за договорами факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 та № 27.05/24-Ф від 27.05.2024, які свідчать про укладення указаних договорів, та про їх виконання.
З огляду на викладене, позивачем доведено право грошової вимоги до Відповідача та, ураховуючи доведеність отримання ним грошових у коштів у сумі 4000,00 грн за Договором №3908397 та 3000,00 грн за Договором №7001022, не надання суду будь-яких відомостей що повернення цих коштів, то з ОСОБА_2 підлягають стягненню грошові кошті за заборгованість за тілом кредиту.
Щодо нарахованих процентів за користування кредитом судом зауважується таке.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Зі змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» - продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
У відповідності до частини п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Також положення Закону України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні, відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Статтею 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено терміни, зокрема договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» за №3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, та яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
У пункті 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за №3498-ІХ визначено необхідність надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг, протягом 30 днів, з дня набрання чинності цим Законом, привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону. Отже, починаючи з 25.12.2023 (наступний день після набрання Законом за №3498-ІХ чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не може перевищувати 1 %.
При цьому, надавачі фінансових послуг, якими зокрема є Первісні кредитори ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Авентус України», зобов`язувалися привести свою діяльність у відповідність вищевказаних змін.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Однак, первісні кредитори та Позивач, незважаючи на те, що строк кредитування діяв і після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» за №3498-ІХ, не привели свою діяльність, а також умови укладених ним договорів, відповідно до вимог чинного законодавства, в частині нарахування щоденної процентної ставки і нараховували відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 2% на день, що перевищувало максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки визначений законодавством.
З огляду на вказане, дії первісних кредиторів та Позивача порушували права відповідача в частині нарахування щоденної відсоткової ставки у розмірі, що перевищує встановлений максимальний розмір денної процентної ставки за кредитними договорами у розмірі 1%, а тому при вирішенні цього спору такі підлягатимуть зміні, з врахуванням положень законодавства.
Так, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення в межах строку кредитування (360 днів) процентів за користування кредитними коштами за період з 19.08.2023 до 24.05.2024 за Договором №3908397 на загальну суму 23 788,27 грн, нарахованих як Первісним кредитом «ТОВ «Лінеура Україна» так і Позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». З огляду на положення щодо установлення 1% денної процентної, визначеної Законом, то задоволенню підлягає стягнення заборгованості за процентами за період з 19.08.2023 до 24.12.2023 у сумі 7 839,78 грн (сума яку нараховано Первісним кредитором до набрання чинності Законом №3498-ІХ), а за період з 25.12.2023 до 12.08.2024 такі проценти підлягають зменшенню до 7 974,24 грн (строк дії кредитування за Первісним кредитором після набрання чинності Законом №3498-ІХ) та до 3 200,00 грн (строк дії кредитування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» після набрання чинності Законом №3498-ІХ) з розрахунку 1% денної процентної ставки (40,00 грн).
Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення в межах строку кредитування (360 днів) процентів за користування кредитними коштами за період з 25.08.2023 до 19.08.2024 за Договором №7001022 у сумі 10 268,40 грн, нарахованих як Первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна», так і Позивачем ТОВ «Фінтраст Капітал». З огляду на положення щодо установлення 1% денної процентної, визначеної Законом, то задоволенню підлягає стягнення заборгованості за процентами за період з 25.08.2023 до 24.12.2023 у сумі 7 283,40 грн (сума яку нараховано Первісним кредитором до набрання чинності Законом №3498-ІХ), а за період з 25.12.2023 до 19.08.2024 такі проценти підлягають зменшенню до 2 537,25 грн (строк дії кредитування ТОВ «Фінтраст Капітал» після набрання чинності Законом №3498-ІХ) з розрахунку 1% денної процентної ставки (30,00 грн)
Відтак загальна суму заборгованості, яка підлягає стягненню, складає 35 834,67 грн.
V. Вирішення питання про розподіл судових витрат.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина третя статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина перша та друга статті 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України). Згідно з положеннями частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ «ФК Фінтраст Капітал» за подачу позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.05.2025 № 3051.
Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково у розмірі 35 834,67 грн із заявлених 43 456,67 грн, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме зі сплати судового збору у розмірі 1 988,00 грн (2422,40*82,5%).
Частиною другою статті 137 ЦПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Як убачається із матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ФК Фінтраст Капітал» долучено до позовної заяви: договір про надання правої допомоги № 10/12-2024 від 01.03.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги; копію акту № 8544 про прийом-передачу виконаних робіт згідно договору №10/12-2024 на загальну суму 15 000,00 грн.
Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною, та те, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача у судових заіданнях, ураховуючи принцип розумності, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, що буде достатнім, співмірним і справедливим з огляду на категорію та складність справи.
Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково у розмірі 35 834,67 грн із заявлених 43 456,67 грн, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме за отримання правничої допомоги у розмірі 5 775,00 грн (7 000*82,5%).
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», ідентифікаційний код 44559822,
- загальну суму заборгованості за кредитними договорами № 3908397 та № 7001022 у розмірі 35 834 (тридцять п`ять тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 67 (шістдесят сім) копійок;
- витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 988 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок;
- витрати на правничу допомогу у розмірі 5 775 (п`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2026.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», ідентифікаційний код 44559822, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Білогруд
Оригінал: reyestr.court.gov.ua