Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №361/9490/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/9490/26

Провадження № 2/361/4786/26

19.10.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Гізатуліної Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Медведська В.В. від імені та в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала зазначений позов.

Позов мотивувала тим, що 20 листопада 2009 року між сторонами зареєстрований шлюб. Сторони мають спільних дітей – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначила, що подружні відносини між сторонами припинилися внаслідок суттєвих розбіжностей у поглядах на сімейне життя, відсутності взаєморозуміння та поваги. 19 грудня 2021 року відповідачка зібрала речі, забрала доньку ОСОБА_5 та виїхала зі спільного місця проживання подружжя, син ОСОБА_6 залишився проживати разом з батьком. З цього часу сторони шлюбних відносин не підтримують, спільне господарство не ведуть.

Позивач вважає, що подальше спільне життя сторін як подружжя та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, а надання строку для примирення є недоцільним.

На підставі викладеного просила суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 листопада 2009 року Виконкомом Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 24.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія зазначеної ухвали направлена представнику позивача до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» та доставлена 01 вересня 2026 року.

За останнім відомим місцем проживання відповідачки судом направлена копія ухвали суду про відкриття провадження, судова кореспонденція повернута до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Також відповідачка про відкриття провадження у справі повідомлялась шляхом розміщення оголошення на сайті суду.

Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав, відповідачка відзиву на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вирішуючи питання про те, чи не суперечить визнання позову закону, визначаючи наявність підстав для ухвалення рішення, суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із ст. 3 Сімейного Кодексу України (далі – СК України), сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 36, 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Отже, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Стаття 112 СК України визначає, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що 20 листопада 2009 року Виконкомом Требухівської сільської ради Броварського району Київської області зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , актовий запис № 24. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_8 .

Сторони мають спільних дітей – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначив, що подружні відносини між ними припинилися внаслідок суттєвих розбіжностей у поглядах на сімейне життя, відсутності взаєморозуміння та поваги. З 19 грудня 2021 року вони проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують, спільне господарство не ведуть, син проживає з батьком, донька – з матір`ю.

Вважає, що подальше спільне життя сторін як подружжя та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, а надання строку для примирення є недоцільним.

15 жовтня 2026 року Вх. № 53879 відповідачка подала до суду заяву про визнання позову.

У заяві про визнання позову відповідачка підтвердила, що з 19 грудня 2021 року вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та наміру відновлювати подружнє життя, на даний час вона має іншу сім`ю. Зазначила, що визнає позов про розірвання шлюбу, просила прийняти визнання позову, розірвати шлюб, строк для примирення не надавати та залишити їй після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_8 ».

Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що між подружжям відсутні будь-які намагання, спрямовані на відновлення сімейних відносин, відповідачка визнала позов, таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, подальше подружнє життя суперечитиме інтересам сторін, збереження сім`ї є неможливим, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідачка просила суд після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_8 ».

Відтак, враховуючи, що питання про вибір прізвища після розірвання шлюбу залежить від волевиявлення особи, яка його змінила у зв`язку з реєстрацією шлюбу, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідачки та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_8 ».

Щодо розподілу судових витрат

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2026 року становить 3 328,00 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позивачем подана позовна заява про розірвання шлюбу через систему «Електронний суд» розмір судового збору за даний позов становить 1 064,96 грн.

Понесення позивачем витрат з оплати судового збору за подачу позову у розмірі 1 065,00 грн підтверджується квитанцією від 07 серпня 2026 року № 8125-8779-7371-2508.

Таким чином, враховуючи, що відповідачка визнала позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову, у розмірі 532,48 грн, іншу частину у розмірі 532,48 грн стягнути з відповідачки на користь позивача.

Суддя роз`яснює, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 105, 109, 110, 112–114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 141, 142, 206, 247, 263–265, 272, 273, 274, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 листопада 2009 року Виконкомом Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 24 – розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище « ОСОБА_8 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 коп.

Повернути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області ОСОБА_1 50 відсотків судового збору – 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 коп., сплаченого ним при подачі позову згідно з квитанцією від 07 серпня 2026 року № 8125-8779-7371-2508, за реквізитами: ГУК у Київ. обл/Броварська міс/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримання МФО: 899998; Рахунок отримувача: UA 088999980313151206000010784; Код класифікації доходів бюджету: 22030101, судовий збір за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, Броварський міськрайонний суд Київської області, на суму – 1 065,00 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 19 жовтня 2026 року.

Суддя Н.М. Гізатуліна