Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №357/18144/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/18144/26

3/357/5356/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – неповнолітнього ОСОБА_1 , його законного представника – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 790611 від 07 жовтня 2026 року, ЕПР1 № 790604 від 07 жовтня 2026 року та ЕПР1 № 790601 від 07 жовтня 2026 року, стосовно:

неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності,

за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП (далі – протокол),

У С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2026 року о 08 год 05 хв в м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 246, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Yamaha Jog, без н.з., не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, спеціального звукового сигналу, продовжуючи рух, чим порушив п. 2.4, 8.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Окрім того, 07 жовтня 2026 року о 08 год 05 хв в м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 246, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Yamaha Jog, без н.з., який не зареєстрований у відповідному підрозділі МВС України та без полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не пред`явив його, чим порушив вимоги п. 2.1 «б», 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Також, 29 07 жовтня 2026 року о 08 год 05 хв в м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 246, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Yamaha Jog, без н.з., та при зупинці не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії «А1», при перевірці встановлено, що водій ОСОБА_1 не має права керування таким транспортним засобом, ніколи на отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.4 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП визнав повністю та підтвердив обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. Пояснив, що належні висновки зробив та в подальшому вказані адміністративні правопорушення вчиняти не буде. Зазначив, що він наразі навчається для отримання посвідчення на право керування транспортними засобами.

Законний представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомлиа, що виховна бесіда проведена.

За результатами розгляду, суддя керується такими положеннями закону та дійшла до таких висновків.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, зокрема передбачених статтями 122, 126 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно з п. 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).

ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”

Відповідно до 8.9 Правил дорожнього руху, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:

а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;

Відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 270 КУпАП, інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Отже, суддя, заслухавши ОСОБА_1 , його законного представника – ОСОБА_2 , дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, що, окрім його пояснень, стверджується:

- протоколом, де зазначено, що:

«07 жовтня 2026 року о 08 год 05 хв в м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 246, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Yamaha Jog, без н.з., не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, спеціального звукового сигналу, продовжуючи рух, чим порушив п. 2.4, 8.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП».

«07 жовтня 2026 року о 08 год 05 хв в м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 246, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Yamaha Jog, без н.з., який не зареєстрований у відповідному підрозділі МВС України та без полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не пред`явив його, чим порушив вимоги п. 2.1 «б», 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП».

«07 жовтня 2026 року о 08 год 05 хв в м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 246, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Yamaha Jog, без н.з., та при зупинці не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії «А1», при перевірці встановлено, що водій ОСОБА_1 не має права керування таким транспортним засобом, ніколи на отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.4 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП»;

- рапортом поліцейського від 07 жовтня 2026 року;

- диском, з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського від 07 жовтня 2026 року, згідно якого, зокрема, установлені обставини викладені у суті учиненого адміністративного правопорушення.

Відомості зафіксовані наданими відеозаписами в достатній мірі відображають обставини вчиненого правопорушення та фіксацію даного порушення, а також узгоджуються з іншими доказами наявними в матеріалах справи.

Суддя вважає, що досліджені письмові докази, відеозаписи є логічними, послідовними, взаємодоповнюючими, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності.

За таких обставин, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, суд враховує характер вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, обставини їх вчинення, його неповнолітній вік, ставлення до вчиненого, а також дані про його особу, його майновий стан.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Суддя вважає, що більш серйозним правопорушенням з числа вчинених є передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки за його вчинення передбачений більш серйозне стягнення.

Отже, зважаючи на характер та обставини вчиненого адміністративного правопорушення, щире каяття винного, відсутність обставин, які обтяжують адміністративне стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше не притягався до адміністративної відповідальності, власних доходів не має, позицію його законного представника, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст. 23 КУпАП, а саме виховання винного в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 3 (три) місяці.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 гривні.

Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3328 х 0,2 = 665,60 грн.

Згідно із п. 6 розділу ІІІ «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Керуючись ст. 40, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

матеріали справ про адміністративні правопорушення ЄУН 357/18144/26, 3/357/5356/26, ЄУН 357/18146/26, 3/357/5357/26, ЄУН 357/18150/26, 3/357/5358/26, об`єднати в одну, присвоївши їй ЄУН 357/18144/26, 3/357/5356/26.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 3 (три) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред`явлена до виконання – протягом трьох місяців.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА