Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №355/1847/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1847/26

Провадження № 3/355/590/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року селище Баришівка

Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.,

розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від ВП № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 22.06.2007, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

28 липня 2026 року до Баришівського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2026 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.

Судові засідання щодо розгляду означеного адміністративного матеріалу призначені (відкладені) на 11.08.2026, 02.09.2026, 01.10.2026 та 19.10.2026. Були здійснені виклики (судові повістки) ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 184 КУпАП, розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

У судове засідання 19.10.2026 ОСОБА_1 , повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток, не прибула. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявна заява від 21.07.2026 про розгляд справи без її участі. 01.10.2026 ОСОБА_1 додатково повідомила по телефону, що дійсно є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 18.07.2026 перебувала в АДРЕСА_2 , де разом із подругою ОСОБА_3 спілкувалися, вживали алкоголь та при цьому гучно розмовляли. Разом із сином ОСОБА_2 проживає у м. Києві та навчила його, що в разі якоїсь небезпеки, телефонувати на «101», «102», «103». Почувши, що вона з подругою голосно спілкується, син зателефонував на «102» та таким чином викликав працівників поліції.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, не належить до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП, розгляд яких слід проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд, враховуючи неявку ОСОБА_1 у судові засідання, вважає за можливе провести розгляд справи без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, докази, що містяться у ній, суддя зазначає та виснує таке.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 978286 від 18.07.2026, складеного поліцейським СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, лейтенантом поліції Корж Д. В., громадянка ОСОБА_1 , проживаючи за адресою АДРЕСА_1 , 18 липня 2026 близько 21 години 40 хвилин в АДРЕСА_2 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , чим порушила вимоги ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства».

Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

При цьому, обов`язки батьків визначено статтею 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дітей є головним моральним і правовим обов`язком батьків. І від того, як батьки виконують свої обов`язки, повною мірою залежить увесь процес розвитку дитини, а відповідно і її формування, становлення як людської особистості.

Статтею 5 Конвенції ООН про права дитини унормовано що саме батьки повинні направляти та виховувати дитину відповідно до її зростаючих можливостей. Формування правосвідомості, запобігання толерантності правопорушенням, а також безпека дитини є безпосередньою частиною обов`язків батьків щодо виховання їх дітей.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

До адміністративного матеріалу, окрім означеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:

1) рапорт заступника начальника СВ ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, старшого лейтенанта поліції Ігора Проданова про результат розгляду матеріалів №7904 від 18.07.2026, зареєстрованих в Журналі єдиного обліку заяв та повідомлень ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області (а.с. 2).

2) електронний рапорт ЄО №7904 від 18.07.2026, згідно із яким надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 18.07.2026 о 21:46 год за адресою АДРЕСА_2 , неповнолітнім ОСОБА_2 здійснено завідомо неправдивий виклик поліції (а.с. 3).

3) пояснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрані 18.07.2026 СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, старшим сержантом поліції Якименком Юрієм Миколайовичем, за якими 18.07.2026 за місцем перебування в АДРЕСА_2 під час спілкування з подругою ОСОБА_3 гучно розмовляла. Неповнолітній син ОСОБА_2 неправильно зрозумівши ситуацію вирішив викликати наряд поліції. (а.с. 7).

4) пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрані 18.07.2026 СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, старшим сержантом поліції Якименком Юрієм Миколайовичем, за якими 18.07.2026 за місцем перебування в АДРЕСА_2 його мати ОСОБА_1 на підвищеному тоні спілкувалася із своєю подругою ОСОБА_3 . Подумавши, що вони сваряться, вирішив зателефонувати на спецлінію «102» та викликав працівників поліції (а.с. 8).

5) копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 22.06.2007 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 4-5).

Інших доказів вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй діяння адміністративний матеріал не містить.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об`єктом вказаного вище правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

При цьому, ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч., незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного правопорушення та його характер, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 978286 від 18.07.2026, складеного поліцейським СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, лейтенантом поліції Корж Д. В. відносно ОСОБА_1 вказано, що вона ухиляється від виконання батьківських обов`язків по догляду за своїм неповнолітнім сином, чим порушила вимоги ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», а не здійснення ним неправдивого виклику працівників поліції.

Суддя доходить висновку, що в означеному протоколі не вказано про існування обставин, які б виявилися у невиконанні особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, передбачених саме ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», а саме/зокрема: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч., незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо. Конкретизація вищевказаних норм Закону України «Про охорону дитинства», які б порушила ОСОБА_1 стосовно своєї неповнолітньої дитини, у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутня.

Окремо суддя зазначає, що із письмового пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 вбачається, що в ньому не зазначено, що пояснення відібрані в присутності законного представника - матері ОСОБА_1 .

Відтак, дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки в матеріалах справи немає доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

За таких умов, на переконання суду, зважаючи на положення статті 184 КУпАП, а також на подію, яка зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД № 978286 від 18.07.2026, суд доходить висновку, що суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язків, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України, є сумнівною, що є не прийнятним та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Відтак, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності суд доходить висновку, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, дане адміністративне провадження підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 36, 178, 184, 221, 247, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА