Вирок від 19 жовтня 2026 р. у справі №274/7338/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/7338/25

Провадження № 1-кп/0274/463/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

захисника (дистанційно) ОСОБА_5

обвинуваченого (дистанційно) ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

представника потерпілого (дистанційно) ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області в режимі відеоконференції з Комунарським районним судом м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2025 року за № 12025060480000390 відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , який має інвалідність ІІІ групи, раніше судимого: 02.06.2025 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 125 КК України до громадських робіт на строк 150 годин,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 268 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 17.04.2025 року в порушенні вимог п. 31.4.5.(є) Правил дорожнього руху України, керуючи технічно несправним автомобілем марки «MAN TGL 12.210» р/н НОМЕР_1 , у якого встановлено руйнацію кріпильних болтів (колісних шпильок) задніх лівих коліс та експлуатація якого відповідно до вказаного пункту правил забороняється і яка могла бути виявлена водієм до початку руху, рухався по автодорозі сполученням «Виступовичі-Житомир-М.Подільський» в напрямку м. Житомир.

Під час руху на вказаному автомобілі, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ № 8044 від 28.12.2017, належить TOB «МЕТА-ТРАНС», близько 19 год. 40 хв. на 226 км + 200 м. рухався по зазначеній автодорозі та напрямку, перевозячи вантаж вагою - 5250 кілограмів, водій ОСОБА_6 , діючи із злочинною самовпевненістю, не дотримався вимог Закону України «Про Дорожній рух» та в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, рухаючись та свідомо ігноруючи загально прийняті правила поведінки на дорозі та зобов`язання виконувати вимоги ПДР України, у тому числі, ті, що носять характер заборони, діючи злочинно самовпевнено, продовжував порушувати вимоги вказаних пунктів правил, що призвело до наступного.

Рухаючись у вказаний день та час транспортним засобом по автодорозі сполученням «Виступовичі-Житомир-М.Подільський» в напрямку м. Житомир, в порушення вимог пунктів вказаних вище правил, нe стежив за технічним станом транспортного засобу, проявив безпечність та неуважність до дорожньої обстановки та її змін, що призвело до відокремлення зовнішнього, заднього, лівого колеса від автомобіля, внаслідок чого дане колесо викотилось на зустрічну смугу руху, де рухався мотоцикл «HONDA CB600F» під керуванням ОСОБА_7 , який перевозив пасажира ОСОБА_9 і між якими відбулось контактування передньою лівою кутовою частиною мотоцикла та шиною від`єднаного колеса.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому дистального метафізу лівої стегнової кисті зі зміщенням та забійних саден обох передпліч, тулуба, лівої гомілки, правого колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як таке, що не є небезпечним для життя, але призвело до тривалого розладу здоров`я.

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 1.5, 2.3 б) та 31.4.5.(є) Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_6 , передбачена ч. 1 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, не заперечуючи жодних фактичних обставин, викладений в обвинувальному акті. Додатково обвинувачений показав, що він виконував робочий рейс з Румунії як водій ТОВ «Мета-Транс». Коли виїжджав зранку, то обдивився авто. Не виявивши жодних технічних несправностей, він виїхав в дорогу. Проїжджаючи Вінницю він почув якийсь сторонній звук – «скрежет», зупинився, оглянув авто і вирішив, що то проблеми з турбіною, що не заважало подальшому руху. Поїхав далі. На об`їзній дорозі Бердичева він знову відчув цей сторонній звук, після чого сталось ДТП. Він рухався не швидко, приблизно 40-45 км/год. Заявив, що шкодує про вчинене. Відшкодував потерпілому частково шкоду, переказавши 19000 гривен, але після цього у його матері діагностували онкологічне захворювання, у зв`язку з чим він не міг більше відшкодувати. Визнав цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди на суму 50000 гривень, з врахуванням вже відшкодованих 19000 гривень. Приніс вибачення потерпілому.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 17.04.2021 він приїхав до батьків в м. Бердичів. Близько 17:00 год. він взяв в гаражі мотоцикл, щоб покататися. Коли рухався по об`їзній дорозі м. Бердичева, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, в ході якої колесо від зустрічного автомобіля відірвалось і влучило в його мотоцикл. Після ДТП його госпіталізували, діагностували перелам кістки на лівій нозі. Внаслідок отримання травм йому становили третю групу інвалідності. Не наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого. Підтримав цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди. В частині стягнення матеріальної шкоди просив залишити позов без розгляду.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- даними висновку експерта від 28.11.2025 № СЕ-19/106-25/19552-АВ, відповідно до якого ринкова вартість зареєстрованого в України мотоцикла HONDA CB600F, 2007 року виготовлення, з бензиновим двигуном об?ємом 599см? на 17.04.2025 становить 211 400,00 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику мотоцикла HONDA CB600F на 17.04.2026 дорівнює: 211 400 грн. (т. 1 а.п. 186 - 197);

- даними висновку експерта від 13.06.2025 № СЕ-19/106-25/7564-ІТ з ілюстративною таблицею, відповідно до якого на момент дорожньо-транспортної пригоди робоча гальмова система, рульове керування автомобіля MAN TGL 12.210 (номерний знак НОМЕР_1 ) перебували в технічно працездатному стані. Ходова частина автомобіля перебувала в технічно непрацездатному стані. В процесі дослідження технічного стану робочої гальмової системи та рульового керування автомобіля MAN TGL 12.210 (номерний знак НОМЕР_1 ) не встановлено яких-небудь ознак технічного характеру, які могли б призвести до раптової відмови або втрати працездатності систем, що впливають на безпеку дорожнього руху.

При дослідженні ходової частини автомобіля MAN TGL 12.210 (номерний знак НОМЕР_1 ) встановлено руйнацію кріпильних болтів задніх лівих коліс, що в подальшому призвело до відокремлення зовнішнього колеса від автомобіля, виявлена несправність впливає на безпеку дорожнього руху (т. 1 а.п. 221-232);

- даними висновку експерта від 03.09.2025 № СЕ-19/106-25/10769-ІТ, відповідно до якого на колісних шпильках №1 та №2, що вилучені з автомобіля MAN TGL 12.210, наявні пошкодження у вигляді трас, зчосу металу та пластичної деформації деталі, що знизили площу перерізу колісних шпильок. Такі пошкодження поверхні шпильок свідчать про тривалий механічний вплив, тобто багатоцикловий взаємний контакт колісних шпильок з отворами колісного диску. Пошкодження колісних шпильок №3 та №4, що вилучені з автомобіля MAN TGL 12.210 мають пошкодження у вигляді розлому шпильок, що утворились внаслідок розвитку наскрізних втомлених тріщин. Кінцеве руйнування колісних шпильок із розділенням їх на частини могли відбутись внаслідок експлуатаційних навантажень, які діяли на транспортний засіб під час його руху.

Пошкодження поверхні шпильок №1 та №2 свідчать про тривалий механічний вплив, тобто багатоцикловий взаємний контакт колісних шпильок з отворами колісного диску, тобто дані пошкодження виникли поступово до моменту дорожньо-транспортної пригоди.

Виявлені експлуатаційні пошкодження колісних шпильок №1 та №2 не відносяться до прихованих дефектів, водій міг виявити дану несправність (т. 1 а.п. 235 - 246);

- даними висновку експерта від 15.09.2025 № 763/25-25, відповідно до якого в даній дорожній обстановці, відповідно до заданих вихідних даних, зазначених в постанові про призначення експертизи, водій мотоциклу мотоцикла «HONDA CB600F» ОСОБА_7 не мав технічну можливість уникнути зіткнення з від`єднаним заднім лівим зовнішнім колесом від «MAN TGL 12.210» р/н НОМЕР_1 , шляхом застосування термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху. В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля водій мотоцикла «HONDA CB600F» ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору та згідно проведених розрахунків в питанні №1, в діях водія ОСОБА_7 невідповідностей технічним вимогам пункту 12.3. Правил дорожнього руху України не вбачається. В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля «MAN TGL 12.210» р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог пункту 1.5., 2.3.б), 31.4.5.є) Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору та відповідно до вищенаведеного, в діях водія автомобіля «MAN TGL 12.210» р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_6 вбачається невідповідність вимогам вищезазначених пунктів Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, відповідно до заданих вихідних даних та згідно проведеного дослідження, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, в наведених умовах дорожнього руху, слід вважати невідповідність дій автомобіля «MAN TGL 12.210» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_6 , які суперечили вимогам пунктів Правил дорожнього руху України, зазначених в питанні №3, а саме від`єднання заднього лівого зовнішнього колесу від «MAN TGL 12.210» р/н НОМЕР_1 та рух зазначеного колеса на смугу руху мотоцикла «HONDA CB600F» ОСОБА_7 , на відстані, меншій за відстань необхідної для застосування водієм ОСОБА_7 технічних заходів відповідно до вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху України (т. 2 а.п. 2 - 6).

Крім того, судом досліджено: копію наказу № 9 від 11.05.2021 р., відповідно якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.05.2021 прийнятий на посаду водія-експедитора в ТОВ «Мета-Транс»; копію функціональних обов`язків водія-експедитора; копію витягу з журналу перевірки технічного стану транспорт їх засобів, відповідно до якого 10.04.2025 автомобіль «MAN TGL 12.210» р/н НОМЕР_1 , перебував в технічно справному стані; копію витягу з журналу обліку що квартального інструктажу водіїв; копію витягу з журналу виїзду та повернення транспортних засобів.

За клопотанням прокурора та згоди учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд переконався, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає. Наслідки такого визнання, у вигляді позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, сторонам роз`яснено.

Оцінивши наведені докази, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким необережним злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, позитивно характеризується, розлучений, має інвалідність ІІІ групи, працює, на спеціалізованих обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, зважаючи на встановлені обставини, грубість порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху України, який керував технічно несправним транспортним засобом, наражаючи таким чином на небезпеку необмежене коло людей, його ставлення до вчиненого, який вину визнає, здійснив заходи на часткове відшкодування завданих збитків, позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкції статті, за якою суд визнає його винуватим у виді штрафу з призначенням додаткового покарання. Остаточне покарання суд призначає на підставі ст. 71 КК України та повністю приєднує невідбуту частину покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2025 у виді 150 годин громадських робіт, яке на підставі ч.3 ст. 72 КК України підлягає самостійному виконанню.

Представником потерпілого - адвокатом ОСОБА_8 до початку судового розгляду було подано цивільний позов до ПАТ «Страхова компанія «Перша», ТОВ «Мета - Транс» про відшкодування на користь ОСОБА_7 матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням з ПАТ «Страхова компанія «Перша» в сумі 160000 грн., ТОВ «Мета - Транс» - 51400 грн., а також про відшкодування з ТОВ «Мета - Транс» на користь ОСОБА_7 моральної шкоди в сумі 400000 грн.

В ході судового розгляду представник потерпілого просив залишити без розгляду позовну заяву в частині відшкодування матеріальної шкоди та розглянути виключно в частині відшкодування моральної шкоди.

Вирішую заявлені до ТОВ «Мета - Транс» на користь ОСОБА_7 моральної шкоди в сумі 400000 грн., суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами цивільного позову у кримінальному провадженні.

При вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників і характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до норм цивільного права шкода, завдана працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків, відшкодовується юридичною або фізичною особою, з якою винний перебував у трудових відносинах (ст. 1172 ЦК). У разі якщо шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки, вона відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ст. 1187 ЦК). Із цього правила існують винятки: коли транспортним засобом заволоділи неправомірно або шкоду було завдано внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого. Якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, або якщо вона є неплатоспроможною, то шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, відшкодовує держава (ст. 1207 ЦК).

Виходячи з указаних положень закону, у разі керування транспортним засобом особою у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з володільцем цього засобу цивільну відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, несе роботодавець. Тож шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, котрий на відповідній правовій підставі керував належним роботодавцю автомобілем, відшкодовується саме останнім як володільцем джерела підвищеної небезпеки, тобто ТОВ «Мета-Транс» в цьому випадку.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою (див. постанову Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) від 5 грудня 2018 року в справі № 426/16825/16-ц). Аналогічні орієнтири викладено й у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6.

Поряд з цим судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ТОВ «Мета-Транс» була застрахована у ПАТ «СК «ПЕРША» згідно полісу № 225198777 від 04.12.2024. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю 320000 грн., заподіяну майну 160000 грн, франшиза 3200грн.

В Постанові від 14.12.2021 року у справі 147/66/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди не застрахована. Велика Палата Верховного Суду вже висновувала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду. Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 75), від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 54) та 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 31)).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з договором або Законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Тобто, унаслідок заподіяння під час дорожньо-транспортної пригоди шкоди (настання страхового випадку) винуватець дорожньо-транспортної пригоди не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком.

У то й же час, потерпіла особа в разі настання страхового випадку набуває право на відшкодування моральної шкоди. Страховик здійснює потерпілій фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у розмірі 10 відсотків страхової (регламентної) виплати у зв`язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до статей 21-23 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX.

У постанові Верховного Суду від 15.05.2023 у справі № 352/371/21 (провадження №61-8494св22) зроблено висновок, що: «лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть».

У постанові ВС від 10.12.2019 у справі № 199/6524/18 суд вказує на належне коло співвідповідачів у цій категорії справ. Так, якщо позовні вимоги пред`явлено не до всіх належних відповідачів, зокрема, їх не пред`явлено до страховика, суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком і винуватцем ДТП у межах страхових сум.

Якщо позовні вимоги не пред`явлено також і до страхової компанії, суд буде змушений відмовити у задоволенні позовних вимог та роз`яснити потерпілому та його представнику право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Відтак установивши, що на момент вчинення кримінального правопорушення цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу була застрахована в ПАТ «СК «ПЕРША», однак позивач не пред`явив вимоги до страховика про стягнення шкоди в межах страхової суми, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позову.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів, суд в порядку ст. 124 КПК України, стягує з обвинуваченого.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.04.2024, після набрання вироком законної сили - підлягає скасуванню.

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, з врахуванням відсутності клопотань з цього приводу, його належну процесуальну поведінку, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2025 у виді 150 годин громадських робіт, яке на підставі ч.3 ст. 72 КК України підлягає самостійному виконанню.

Строк додаткового покарання обчислюється з моменту набрання законної сили вироком.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_6 - не застосовувати.

Позов представника потерпілого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 до ТОВ «МЕТА-ТРАНС» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров`ю позивача внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки – залишити без задоволення. Роз`яснити потерпілому та його представнику право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Позов представника потерпілого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 до ТОВ «МЕТА-ТРАНС» та ПАТ «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням – залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави витрати на проведення Житомирським науково дослідним експертно-криміналістичним центром судових експертиз, які становлять 34886 (тринадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість) гривень.

Після набрання вироком законної сили арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.04.2025 на: автомобіль марки «MAN TGL 12.210» р/н НОМЕР_1 власником якого являється ТОВ «Мета-Транс», яке зареєстроване за адресою: м. Запоріжжя, пров. Кіма, 2; мотоцикл марки «HONDA CB600F» ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_4 ; 4 (чотири) шпильки від полуосі зліва (ззаду) автомобіля «MAN TGL 12.210» р/н НОМЕР_1 . - скасувати.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:

- автомобіль марки «MAN TGL 12.210» р/н НОМЕР_1 , власником якого являється ТОВ «Мета-Транс», яке зареєстроване за адресою: м. Запоріжжя, пров. Кіма, 2, який зберігається на території сільськогосподарського підприємства в с. Семенівка Бердичівського району - повернути представнику ТОВ «Мета - Транс»;

- мотоцикл марки «HONDA CB600F» ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_4 , який переданий для користування потерпілому ОСОБА_7 – залишити у власника;

- 4 (чотири) шпильки від полуосі зліва (ззаду) автомобіля «MAN TGL 12.210» р/н НОМЕР_1 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Бердичівського РВП ГУ НП в Житомирській області – знищити.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області.

Суддя ОСОБА_1