Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №405/2407/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/2407/25

Провадження №2/405/683/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Гордуз О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 405/2407/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду з позовом, який сформований в системі «Електронний суд» 24.04.2025 року до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши в обґрунтування позовних вимог, що 19.06.2024 року між ТОВ «ФК "КРЕДІПЛЮС" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 144038 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку (ів) платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця публічної частини про споживчий кредит, що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Позичальник уклав Договір, приєднавшись до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід`ємних частин (складових) кредитного договору, шляхом підписання індивідуальної частини/акцепту, відповідно до розділу V цієї індивідуальної частини.

Зазначив, що відповідач добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.

Первісним Кредитором здійснено ідентифікація/верифікація у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020 р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа.

Таким чином, ТОВ «ФК "КРЕДІПЛЮС", перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки Позичальнику.

Зазначив, що пунктом 5.2. індивідуальної частини Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису Сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку Позичальника та аналог власноручного підпису Кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку Кредитодавця, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис.

Електронний підпис одноразовий ідентифікатор c3109361 відправлено на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено ним 19.06.2024 12:45:29 підтверджується на кожній сторінці індивідуальної частини (Додаток №3), та введення Позичальником одноразового ідентифікатора у відповідне поле в Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Крім того, зазначив, що відповідно до п. 2.1 Договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.2.2.1 Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно до 2.2.1 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6945,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 5000,40 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 1944,60 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно з п.2.5 індивідуальної частини.

Пунктом 2.5. індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає 1 944,60 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п.2.6 індивідуальної частини Загальний строк кредитування за цим Договором складає 70 днів з 19.06.2024 р. (дата надання кредиту) по 28.08.2024 р.

Пунктом 2.3 індивідуальної частини передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 586,00 % річних. Тип процентної ставки – фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

У разі систематичного виконання зобов`язань Позичальником, йому нараховується Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, який складає 1,00 грн.

Згідно з умовами п. 2.4. індивідуальної частини, якщо Позичальник не виконує зобов`язання за Договором, то до нього застосовується стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн.

Графік платежів є невід`ємною частиною Договору, відповідно до якого встановлюється кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, визначається загальна вартість кредиту та реальна річна процентна ставка (Додаток №1 до Кредитного договору).

Отже, відразу після вчинених дій відповідача, 19.06.2024 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС" ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_3 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця.

Виходячи з вищевказаного, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, при цьому, всупереч умов Договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 12 667,10 грн., яка складається з наступного: 6945,00грн. - заборгованість по кредиту; 5321,10 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом та 401,00 грн. – комісія за кредитним договором.

Крім того, зазначив, що 10.10.2024 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 10102024, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 144038 від 19.06.2024.

Згідно з п.1.1. Договору факторингу Клієнт передає (відступає) Фактору за плату, а

Фактор приймає належні Клієнту грошової вимоги (права вимоги) до Боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Клієнтом і

Боржниками (Портфель Заборгованості).

Відповідно до вищезгаданого договору, Клієнт відступив Фактору права вимоги за

укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Реєстр Боржників- погоджений Сторонами список з переліком персональних даних Боржників (ім`я, прізвище, ідентифікаційний номер) і розмірів грошових зобов`язань кожного з Боржників із зазначенням суми заборгованості, а також інші дані про Боржника у разі їх наявності у Клієнта, разом з додатком у електронному вигляді.

Таким чином, відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 від ТОВ «ФК «Кредіплюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 12 667,10 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 та платіжною інструкцією №5179 від 12.12.2024, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов`язків за вищевказаним Договором факторингу.

З огляду на викладене вище та посилаючись на норми чинного законодавства, позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про споживчий кредит № 144038 від 19 червня 2024 року в розмірі 12 667 грн. 10 коп., а також понесені ним (позивачем) судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 2 422,40 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 19 травня 2025 року відкрито провадження у зазначеній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.

Крім того, ухвалою суду від 19 травня 2025 року за клопотанням позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570; юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , платіжна картка - маска-картки № НОМЕР_3 ; чи зараховувалися кошти на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , за період з 19.06.2024 року по 24.06.2024 року у сумі 5 000,40 грн. (безготівкове зарахування згідно транзакції № 1426674114 від 19.06.2024).

04 серпня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 19 травня 2025 року в частині витребування доказів подано запитувану інформацію, зареєстровану судом за вх. №23970.

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» повідомлений про дату та місце судового розгляду справи належним чином, при цьому, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та підтримання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 про день та місце судового розгляду справи повідомлений судом як в порядку ч.ч.5, 6 ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , так і в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, та з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату та місце розгляду справи.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Крім того, клопотань про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи до суду також не надходили, а так само не надходило від відповідача будь-яких заяв, клопотань, заперечень, відзиву на позов, на підставі чого справа розглянута судом за наявними у ній доказами, що відповідає вимогам ч.8 ст.178 ЦПК України.

Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, оцінивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, та є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 червня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», як Кредитодавцем та ОСОБА_1 , як Позичальником укладено Договір про споживчий кредит №144038 (індивідуальна частина), за умовами якого Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.2.2.1 Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Пунктом 2.2. Договору (індивідуальної частини) передбачено, що кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6 945,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 5000,40 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 1944,60 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 586,00%річних. Тип процентної ставки – фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено (п. 2.4. Договору).

Комісія за надання кредиту складає 1 944,60 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено (п. 2.5 Договору).

Відповідно до п. 2.6 Договору загальний строк кредитування за цим Договором складає 70 днів з 19.06.2024 р. (дата надання кредиту) по 28.08.2024 р.

Згідно з п. 2.6.1 Договору строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Денна процентна ставка складає: 7270,70 грн./6945,00 грн. / 70 днів * 100% = 1,4956%/день (п.2.7.1 Договору).

У випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов цього Договору, Кредитодавець з дотриманням вимог законодавства, має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості та/або стягнути заборгованість в примусовому порядку та/або відступати, передавати свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб без згоди позичальника (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору Позичальник засвідчив, що до укладення Договору отримав та ознайомився, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення Договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник повинен відмовитись від підписання акцепту/цієї індивідуальної частини Договору.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця та доступний через веб-сайт Кредитодавця https://finx.com.ua.

Відповідно до додатку до Договору, а саме Графіку платежів за кредитним договором, який також підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, передбачено, зокрема, період з 19.06.2024 року до 28.08.2024, кількість днів у розрахунковому періоді 70, сума кредиту за договором 6 945,00 грн., проценти за користування кредитом 5 321,10 грн., за обслуговування кредитної заборгованості 5,00 грн., комісія за надання кредиту 1944,60 грн. Загальна вартість кредиту 14 215,70 грн.

Крім того, 19.06.2024 року відповідач ознайомився з Паспортом споживчого кредиту, який є Додатком до договору про споживчий кредит №144038 від 19.06.2024 року, в якому поряд з іншим, зазначено: основні умови кредитування, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту споживача.

При цьому, доказів визнання недійсним зазначеного Договору або його окремої частини, матеріали справи не містять.

Згідно з довідкою № 6 від 29.01.2025 року за вих.№ 156/29-01 ТОВ "ФК «КРЕДІПЛЮС» підтверджено успішність наступних операцій, згідно з договором №1412/22-1 від 14.12.2022 року, укладеного з ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім", зокрема, Клієнта ОСОБА_1 за кредитним договором №144038 від 19.06.2024 року на картковий рахунок № НОМЕР_5 , в розмірі 5000,4 грн., транзакція №1426674114; призначення платежу: видача кредиту №144038 від 19.06.2024 року.

Отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів за укладеним кредитним договором підтверджується також інформацією АТ КБ «ПриватБанк», наданої на виконання ухвали суду від 19.05.2025 року, за якою на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано картку № НОМЕР_6 (IBAN НОМЕР_7 ), на яку здійснено переказ коштів: 19.06.2024 року на суму 5 000 грн. 40 коп., інформація про платника: CASH*SENSE CARD, Visa Direct.

Більш того, факт видачі ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та отримання відповідачем коштів за кредитним договором №144038 від 19 червня 2024 року сторонами не оспорюється.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що Договір про споживчий кредит №144038 від 19 червня 2024 року був укладений між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі, при цьому, відповідно до п.5.5 Договору Сторони також погодили, що цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до зазначеного Закону електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Договір про споживчий кредит №144038 від 19 червня 2024 року між ТОВ «ФК» «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Кредитодавця подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Кредитодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання договору про споживчий кредит.

Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем Договір про споживчий кредит №144038 від 19 червня 2024 року не був би укладеним сторонами, суд дійшов висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Крім того, судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10 жовтня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», як Клієнтом та ТОВ «ФК «ЕЙС», як Фактором укладено Договір факторингу №10102024, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п.2.1. Договору).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим Договором не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідному Додатку.

Згідно з Актом прийому – передачі Реєстру №3 до Договору факторингу №10102024 від 10 жовтня 2024 року, Сторони уклали цей Акт, за яким згідно з вимогами п. 4.1 Договору факторингу № 10102024 від 10 жовтня 2024 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників Клієнта від 09 грудня 2024 року, складений за формою згідно із Додатком № 1 до Договору та документи підтверджуючі право вимоги Клієнта. Кількість боржників: 684

Загальна сума заборгованості: 10 151 092 грн. 97 коп. Сума фінансування, що підлягає сплаті 656 646 грн. 63 коп.

Крім того, відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №10102024 від 10 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «ЕЙС» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №144038 від 19 червня 2024 року в розмірі 12 667 грн. 10 коп., з яких: 6 945 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5321 грн. 10 коп. заборгованість за відсотками та 401 грн. заборгованість за комісією.

При цьому, розмір заборгованості за Договором №144038 від 19 червня 2024 року (Позичальник ОСОБА_1 ) підтверджується карткою обліку виконання договору №144038, складеною Первісним кредитором ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та випискою з особового рахунка за кредитним договором №144038 ( ОСОБА_1 ), складеною ТОВ «ФК «ЕЙС», за якими станом на 24 березня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 12 667 грн. 10 коп., з якої: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6945 грн., прострочена заборгованість за комісією в розмірі 401 грн. та заборгованість за процентами в розмірі 5 321 грн. 10 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті516, частини другої статті517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Таким чином, з підстав, зазначених вище, позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» наділено правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 144038 від 19 червня 2024 року.

При цьому, згідно з п. 4.12.1 Договору про споживчий кредит (публічної частини) Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю суму кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту та комісію за управління та обслуговування кредиту в порядку та строки, визначені Договором.

Разом з тим, всупереч умовам Договору, відповідач не виконав в повному обсязі свого зобов`язання та після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача за Договором факторингу від 10.10.2024 року, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», ні на рахунки позивача ТОВ «ФК «ЕЙС».

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Судом встановлено, що первісний кредитор ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» за укладеним з позичальником ОСОБА_1 . Договором про споживчий кредит №144038 від 19 червня 2024 року, повністю виконав свої зобов`язання перед позичальником ОСОБА_1 та перерахував на картковий рахунок відповідача кошти в сумі 5 000 грн. 40 коп. та в розмірі 1944 грн. 60 коп. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Факт підписання Договору про споживчий кредит №144038 від 19 червня 2024 року в електронній формі та отримання коштів за зазначеним Договором відповідачем не спростовано, а тому суд вважає укладеним Договір про споживчий кредит між Первісним кредитором ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем ОСОБА_1 , та набуття сторонами за Договором взаємних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

З огляду на викладене вище, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що права позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» порушені неналежним виконанням зобов`язання за договором про споживчий кредит №144038 від 19 червня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 , на підставі чого позовні вимоги за зазначеним кредитним договором є доведеними та такими, що підлягають задоволенню, та стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за договором про споживчий кредит №144038 від 19 червня 2024 року в розмірі 12 667 грн. 10 коп., з якої: заборгованість по кредиту в розмірі 6 945 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 5321,10 грн. та заборгованість за комісією за кредитним договором в розмірі 401 грн.

Щодо розподілу між сторонами судових витрат суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.133 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розгляду справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 4-6 статті 137 ЦПК України також визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Статтею 19 зазначеного Закону визначено, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Наведені вище положення процесуального закону дають підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації, при цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При цьому, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, як роз`яснено в п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України, (в редакції Закону 2004 року). Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» заявлено про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн., з приводу чого суд зазначає наступне.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС», як Клієнтом, та Адвокатським бюро «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» 04 лютого 2025 року укладено договір про надання правничої допомоги №04/02/25-01, за яким Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим цим договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору метою представництва є захист прав та законних інтересів Клієнта, проведення необхідних процесуальних дій для досягнення найбільш сприятливого результату у справі на користь Клієнта.

Згідно з п. 2.1 Договору Клієнт зобов`язується: своєчасно забезпечувати Адвокатське бюро документами та матеріалами, необхідними для виконання даного Договору; своєчасно сплачувати Адвокатському бюро гонорар; негайно інформувати Адвоката про виникнення обставин, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі; надати Адвокатському бюро, для здійснення ним своїх обов`язків, всю необхідну інформацію, яка йому відома у справі, та яка відноситься до провадження у справі, а також надавати Адвокату необхідні документи, речі та інші матеріали, які можуть бути в його (Клієнта) розпорядженні; інформувати Адвокатське бюро, чи є Клієнт стороною нерозірваної угоди з іншим Адвокатом з приводу надання ними правничої допомоги.

Адвокатське бюро наділяється: усіма правами, в тому числі процесуальними, які надано законом позивачу, цивільному позивачу, третій особі, стягувачу, відповідачу, боржнику; правом представляти права та інтереси Клієнта (бути представником Клієнта) в усіх судових установах України, а також в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах та організаціях, органах МВС України, прокуратури, у державних та приватних виконавців; правом на подання та підписання усіх документів, необхідних для виконання доручень Клієнта, в тому числі й від імені Клієнта.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару.

Відповідно до п.3.3, п.3.4 Договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025 (Додаток №1 до цього Договору).

Після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг.

Згідно з протоколом погодження вартості послуг за Договором про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025 року, який є Додатком № 1 до Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025 року, Сторони погодили вид послуг, кількість годин та вартість послуг.

Крім того, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС», як Клієнтом, та Адвокатським бюро «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» укладено Додаткову угоду №27 до Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року, за якою Сторони уклали цю Додаткову угоду, за якою Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема, і за кредитним договором №144038 від 19.08.2024 року (Боржник ОСОБА_1 )

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 Сторони підтвердили, що Виконавець надав, а Клієнт отримав наступні послуги, зокрема, складання позовної заяви ТОВ "ФК "ЕЙС" до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 144038 від 19.06.2024 року, тривалістю 2 год., вартістю 5 000 грн.; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , за кредитним договором №144038 від 19.06.2024, тривалістю 2 год., вартістю 1000 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 144038 від 19.06.2024 на рахунок боржника ОСОБА_1 , тривалістю 1 год., вартістю 500 грн.; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 144038 від 19.06.2024 на рахунок боржника ОСОБА_1 , тривалістю 1 год., вартістю 500 грн., а всього 7 000 грн.

При цьому, суд зауважує, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги і у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої так і тієї, що лише підлягає оплаті (буде сплачена) відповідною стороною.

Тим самим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 24.01.2024 року у справі № 357/13634/21).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Підсумовуючи, можна зробити висновок що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин.

Визначаючи у даній справі розмір судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, за встановлених обставин, суд виходить з заявленого позивачем предмета спору та ціну позову, суб`єктного складу осіб (відповідачем за яким є фізична особа), складених процесуальних документів, та керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, на підставі чого суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню та вважає, що обґрунтованим є заявлений позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та враховуючи те, що позов задоволено, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, сплачений позивачем з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 судовий збір за ставками судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір» на час подання позивачем позовної заяви в розмірі 2422 грн. 40 коп., враховуючи, що позовна заява подана позивачем в електронній формі через систему «Електронний суд».

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956 заборгованість за договором про споживчий кредит № 144038 від 19 червня 2024 року в розмірі 12 667 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його виготовлення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова