Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №344/17416/24 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №344/17416/24

Суддя: Андрусів Л. М.

Справа № 344/17416/24

Провадження № 1-кп/344/436/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

потерпілої ОСОБА_12 ,

представника потерпілого ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Угорники Івано-Франківської міської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із середньою освітою, пенсіонера, працюючого водієм у ТОВ «КОНТИЛІУМ», розлученого, на утриманні нікого не має, депутатом та адвокатом, особою з інвалідністю не є, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, 11 липня 2024 року близько 13 год. 45 хв. водій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався проїзною частиною по вулиці Галицька зі сторони Калуського шосе в напрямку села Ямниця в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області.

У той час нерегульованим пішохідним переходом, який розташований по вулиці Галицька та позначений інформаційно-вказівним дорожнім знаком 5.38.1 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.2 «зебра» Правил дорожнього руху України (надалі ПД), проїзну частину дороги перетинала пішохід ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у напрямку зліва направо відносно напрямку руху автомобіля марки «Mercedes-Benz»; реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Відповідно до вимог п. 4.16 а) ПДР України, пішохід ОСОБА_12 під час переходу проїзної частини, позначеної нерегульованим пішохідним переходом, мала перевагу у русі.

Водій ОСОБА_8 , рухаючись по вулиці Галицька, 203, в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області та маючи технічну можливість завчасно виявити пішохода, проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не надав перевагу в русі пішоходу, внаслідок чого вчинив наїзд на ОСОБА_12 , яка перетинала проїзну частину нерегульованим пішохідним переходом.

При цьому водій ОСОБА_8 порушив вимоги ПДР України, а саме:

п. 2.3 б, який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

п. 4.16 а, в якому зазначено, що пішоходи мають право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора;

п. 12.1, в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3, який зобов`язує водія у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об`їзду перешкоди;

п. 18.1, де зазначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

У результаті порушення ОСОБА_8 ПДР України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпіла ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки із закритим переломом 4, 5 ребер справа, закритої тупої травми тазу із закритими переломами лонної та сідничної кісток справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я, і не є небезпечними в момент спричинення, тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку легкого ступеня тяжкості, крововиливу під м`яку мозкову оболонку, синців в правій та лівій скроневих ділянках, саден в ділянках спинки носа, рани в лобній ділянці справа, синців та саден в ділянках обох кистей, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відноситься до легких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю і беззастережно та пояснив суду, що подія сталася на пішохідному переході 11.07.2024 року коли він рухався з міста в сторону ОСОБА_14 рухалася по пішохідному переході, одразу, як побачив її, то вжив заходів. Йому світило сонце в очі. Швидко він не їхав, близько 50 км/год. Світлофор не працював. На годиннику було близько 13 год. 45 хв., обід. Жінка переходила зліва на право, пройшла другу полосу, наближалася до третьої полоси. Він уже наближався до кінця пішохідного переходу, як зачепив її правою стороною автомобіля. Відчув стук об капот. Він хотів подзвонити в швидку, однак, чоловік, який опинився поруч на той момент викликав швидку допомогу. Не дозволяв потерпілій лягати, тримав її в сидячому положенні. Швидка приїхала до 10 хвилин. До лікарні з потерпілої він не їхав, слідчий сказав залишитися на місці події. Потерпіла мала сумку, він заніс її до швидкої біля неї. Працівники поліції приїхали до приїзду швидкої. Пізніше він поїхав в медичний заклад, вона була в реанімації, він спілкувався з її чоловіком. Він пропонував чоловіку кошти, той казав, що йому не потрібні його гроші, у нього вони є. Чоловік потерпілої йому знайомий, вони зустрічалися 20-30 років назад по роботі. На 2-3 день знову був в лікарні, її перевели з реанімації, він поговорив з нею. Пізніше знову прийшов в лікарню з фруктами, але йому повідомили, що її виписали. Тоді вирішив піти до неї додому. Вона не підіймала трубку, тоді він вирішив зателефонувати до чоловіка. Під час розмови чоловік потерпілої на нього накричав, питав навіщо він до неї приходить та сказав, що подзвонить до нього, якщо буде щось потрібно. Однак, він жодного разу не подзвонив. Визнає суму позову в розмірі 60-70 тисяч гривень та розуміє, що потерпіла несе витрати. Також, він звертався в страхову компанію, де йому повідомили, що необхідно, щоб потерпіла до них звернулася, а саме в страхову компанію «Оранта» для оформлення допомоги. Він пропонував потерпілій відвезти її до страхової компанії та щоб вона мала документи з собою. Однак, вона відмовилася й сказала, що їй адвокат не дозволяє. Через деякий час він знову звернувся до страхової, щоб дізнатися чи була в них потерпіла. Проте, вона до них не приїжджала. Він просив страхового агента зателефонувати до потерпілої, на що остання відмовилася та зазначили, що адвокат не дозволяє до них звернутися. Додав, що на момент ДТП була сонячна погода, не було ні дощу ні туману. Він бачив пішохідний перехід. Однак, на даній ділянці дороги є світлофор та пішохідний перехід, окрім того, є підйом та поворот на право. Там знаходиться реклама, зелень, потерпіла була в зелених штанах, йому то злилося. Якби ж була рівна дорога, а там був маленький підйом та поворот, тому все злилося. Він не знає, як не побачив. Застосовував екстрене гальмування, колеса пищали, він старався якнайшвидше загальмувати. Почав загальмувати за 10 метрів до пішохідного переходу. Швидкість не була великою. Слідчий перевіряв гальмування, в нього, також, не було полос від гальмівного шляху. Гальмівний шлях відсутній через «АБС». Після наїзду на потерпілу, він включив «аварійку», вийшов з машини та підійшов до неї. Хотів викликати швидку, але перехожий вже зателефонував. Конкретну суму він не пропонував чоловіку потерпілої, той одразу відмовився від будь-якої допомоги. Чоловік потерпілої забороняв йому відвідувати її. Потерпіла дала йому номер чоловіка, коли та була в лікарні. Розкаюється у вчиненому. Окрім того, він працює водієм в ТОВ «КОНТИЛІУМ». Готовий частково відшкодувати моральну шкоду заявлену у цивільному позові та матеріальну шкоду відшкодує страхова компанія. Жодних інших кримінальний правопорушень не вчиняв та не буде вчиняти. Умислу на вчинення ДТП у нього не було, це була неуважність. Вибачився перед потерпілою. Шкодує про вчинене.

Окрім того, що обвинувачений вину визнав повністю, також, його вина підтверджується сукупністю зібраних в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні доказів, показами свідка та потерпілої, які суд вважає належними та допустимими.

Потерпіла ОСОБА_12 пояснила суду, що 11.07.2024 року вона їхала автобусом, вийшла біля «Радіозаводу» - вул. Галицька близько 13 год. 15 хв. – 13 год. 20 хв.. Завжди переходить дорогу по регульованому пішохідному переході біля «Радіозаводу», однак, цього дня світлофор не працював. У зв`язку з цим вона добре дивилася у всі сторони, тому, що розуміла, що не працює світлофор. Йшла чітко по середині «зебри». Дивилася уважно, йшла спокійно. Вже завершувала переходити пішохідний перехід, як в відчула удар у скроню, пам`ятає запах гуми. Більше нічого не пам`ятає. Вже в лікарні почула, що відбулося ДТП та їй не можна було вставати. Прийшла до тями в лікарні в приймальні обласної лікарні. У реанімації пробула 2 доби. Пізніше перевели у відділ неврології, оскільки, у неї був забій головного мозку, перелом ребер, травма тазу. Там вона пробула 10 днів. Після цього спеціальною швидкою доставлена додому в лежачому положенні ( 7 тижнів було заборонено рухатися). Однак, болі продовжувалися і вона не вставала 4 місяці. Вчилася ходити по-новому. На милиці стала після трьох місяців. Зійти з поверху було дуже важко. Розходжуватися було дуже важко, потрібна була допомога інших. До реабілітолога не зверталася. Перебувала на лікарняному близько 120 днів. Також, консультувалася з травматологом. Було сильне головокружіння. Після чотирьох місяців, коли почала ходити, звернулася до клініки «Святого Луки», де провели обстеження та виявили новоутворення в ділянці тазу зліва. Окрім того, провели УЗД жіночих органів, де виявили велике об`ємне новоутворення зліва. У день виписки робили УЗД жіночих органів малого тазу, утворень не виявили. В онкодиспансері виявили утворення в стороні лівого яєчника, призначили операцію. Після цього направили на КТ цілого організму, підтвердили наявність пухлини. На КТ цілого організму встановило переломи 4-5 ребер, перелом кільця тазу, перелом хребців нижньої ділянки хребта. Вона рік спить сидячи, оскільки, не може лежати. Операцію по онкології не можуть зробити, оскільки, кістки ще не зрослися. Додала, що пройшла велику відстань до тротуару, залишилося близько 2 метри. Вона не бачила транспортного засобу та не чула його. Удар був з правого боку. Вона не пам`ятає ні поліції, ні швидкої допомоги, людей не пам`ятає. Тільки обласну лікарню пам`ятає. Коли вона лежала в реанімації лікар повідомив, що прийшов чоловік, який хоче з нею поговорити, це був обвинувачений. Вона не хотіла його бачити, оскільки, її все боліло. Пізніше вона лежала в неврології, він повторно прийшов сам. Сказав, що він винуватець. Скаржився, що її чоловік на нього накричав. Також, чоловіку сказав, що готовий допомогти. Їй особисто пропозиція не надходила. Під час перебування вдома він також телефонував, питав чи ходить вона в туалет, вона сказала, що в памперсі. Через деякий час знову телефонував, сказав, звернутися в страхову, якщо відмовлюся, тоді грошей не побачу. Після того, як справа пішла до суду, ще проходить лікування. Щодо покарання поклалася на розсуд суду. Додала, що вона не готова звертатися до страхової, бо психологічно не може, вона стала калікою. Яким чином та яким способом обвинувачений має відшкодувати їй кошти вона ще не знає. Цивільний позов підтримує в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що йому не знайомий обвинувачений ОСОБА_8 .. У тому випадку, якщо потрапляє хворий з травмою час від часу приходить поліція, слідчий та питають при яких обставинах та що сталося, такого роду питання задають. Інколи медичні працівники відповідають, а інколи ні. Щоб щось конкретніше відповісти йому потрібно переглянути документи. Якщо у виписці є його підпис та печатка, тоді напевно, він її госпіталізував. Йому слід переглянути документи. Він нічого не пригадує щодо обставин справи, оскільки, пройшло багато часу, не може пам`ятати жінку, яка лежала п`ять днів наприклад і виписалася чи десять днів. Потерпіла була оглянута лікарем нейрохірургом, хірургом, травматологом, таракальним хірургом, реаніматологом, діагноз: політравма, перелом тазу; хвора була госпіталізована у відділення невідкладної екстреної медичної допомоги – відповідно до продемонстрованих документів. Повторно пояснив, для того, щоб щось відповісти йому потрібно переглянути документацію чи він того чергував чи ні. Потерпіла перебувала у відділенні «невідкладки», не в його безпосередньому відділенні «нейрохірургії». Оскільки в матеріалах є його виписка, це свідчить, що хвора була переведена після «невідклади» в «нейрохірургію». Окрім того пояснив, що субарахноїдальний крововилив – невеличкий крововилив в оболонку мозку. Він може виникнути за різних обставин, наприклад, при падінні, при ударі, він є травматичний. Може бути як інсульт, але це вже інший крововилив. Субарахноїдальний крововилив може бути при певних хворобах або ж травматичний. Він не пригадує потерпілу та обставини при яких її було госпіталізовано. Він не встановлює ступінь тяжкості травм. Вони з експертом по-різному трактують ступінь травм (легкий ступінь, якщо пацієнт самостійно вийшов з лікарні; якщо ж хворий оперований міг бути оперований, то це середня ступінь може бути; якщо хворий паралізований з великим дефіцитом, то це тяжкий ступінь). Судова експертиза по-іншому встановлює ступінь тяжкості травм.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 11.07.2024 року було зареєстровано кримінальне провадження № 12024091010001821 за фактом вчинення кримінального правопорушення за таких обставин: 11.07.2024 року близько 13 год. 45 хв. водій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись проїзною частиною по вул. Галицька, зі сторони Калуського Шосе, напрямку с. Ямниця, в м. Івано-Франківську, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_12 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася по пішохідному переході з ліва на право по відношенню до руху автомобіля. У результаті ДТП ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до КНП «ОКЛ ІФ ОР» (а.п. 168 т.1).

Відповідно до витягу з бази «Армор», 11.07.2024 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №21806 від 11.07.2024 року: як ДТП з травмованими. У результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 11.07.2024 року о 13 год. 45 хв. надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 11.07.2024 о 13 год. 45 хв. за адресою: район м. Івано-Франківськ, вулиця Галицька, буд. 203, біля радіозаводу, транспортний засіб здійснив наїзд на жінку, бус жовтий, можливо Мерседес, є на місці. 103 передано ОСОБА_16 . Більше інформації не знає, бачить з вікна. Анкетні дані взято із попереднього звернення. Заявник: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_4 (а.п. 169 т.1).

Згідно з протоколом огляду місця події від 11.07.2024 року, схемою до протоколу ОМП ДТП по вул. Галицька від 11.07.2024 року та фототаблиці до нього, безпосереднім оглядом місця події являється проїзна частина по вул. Галицька в м. Івано-Франківську. Огляд проводився зі сторони вул. Калуське Шосе в сторону с. Ямниця. На місці огляду дороги покриття сухе, асфальтобетонне, без ям та вибоїн, дорожня розмітка добре проглядається. З двох сторін до дороги прилягають бордюри та тротуари, сторона лівого тротуару по ходу огляду становить 3,70 м. Рух по оглядовій ділянці вул. Галицька здійснюється в двох зустрічних полосах, по дві смуги в кожному напрямі, котрі смуги руху розділені між собою переривчастою лінією дорожньої розмітки, зустрічні смуги руху розділені між собою роздільною смугою шириною 2,3 м. Крайня ліва смуга руху по ходу огляду має ширину 3,20 м, ліва смуга руху по ходу огляду має ширину 2,84 м. Права смуга руху по ходу огляду має ширину 2,88 м. Крайня права смуга руху по ходу огляду має ширину 3,10 м. В місці огляду наявний регульований пішохідний перехід, який позначено розміткою «зебра» та допоміжними знаками 5.38.1 та 5.38.2 з двох боків, на момент огляду світлофори не працюють, дорожня розмітка «зебра» становить 4,10 м. На правій смузі по ходу огляду наявний автомобіль марки «Mercedes-Benz Vito» реєстраційний номер НОМЕР_3 , передня частина даного автомобіля знаходиться в напрямку с. Ямниця. Переднє ліве колесо вулиці вказаного автомобіля знаходиться на відстані 8,74 м від лівого бордюру по ходу огляду, заднє ліве колесо вищевказаного автомобіля знаходиться на відстані 8,83 м від лівого бордюру по ходу огляду, заднє ліве колесо вище вказано автомобіля знаходиться на відстані 0,60 м від умовної лінії проведеної від НЕП№212, яка знаходиться на правому газоні по ходу огляду. На вищевказаному автомобілі наявні механічні пошкодження, а саме вм`ятина на правій стороні капоту, а також тріснуте лобове скло у вигляді павутини у правому нижньому його куті, в щілині наявне довге волосся світлого кольору. Відстань від пошкоджень на капоті автомобіля до лівого бордюру по ходу огляду становить 10,20 м (а.п. 170-176 т. 1).

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-24/10075-ІТ від 22.07.2024 року, об`єктом судової інженерно-транспортної експертизи був автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» реєстраційний номер НОМЕР_3 . Дослідженням встановлено, що на момент експертного огляду та дослідження робоча гальмівна система автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» р.н. НОМЕР_3 знаходилась у працездатному стані, несправностей, невідповідностей вимогам ПДР України - виявлено не було. Питання: «Якщо в гальмівній системі автомобіля є несправності то коли вони виникли (до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок неї чи після неї) ?» - позбавлене технічного змісту і відповідь на нього не надається. Питання,«Чи міг водій виявити дані несправності до ДТП?» - позбавлене технічного змісту і відповідь на нього не надається (а.п. 181-185 т. 1).

Відповідно до висновку щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» № 448 від 11.07.2024 року, у громадянина ОСОБА_8 ознак сп`яніння не виявлено (а.п. 188, т. 1).

Згідно з висновком експерта №502 від 29 серпня 2024 року, на підставі наданих медичних документів: (медичній карті стаціонарного хворого №21186/2024, оптичному носію) на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , експерт дійшов таких висновків: У наданих медичних документах на ім`я ОСОБА_12 вказані тілесні ушкодження: закрита тупа травма грудної клітки із закритими переломами 4,5 ребер справа, закрита тупа травма тазу із закритими переломами лонної та сідничної кісток справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я, і не є небезпечні для життя в момент спричинення; закрита черепно-мозкова травма із забоєм головного мозку легкого ступеня тяжкості, крововиливом під м`яку мозкову оболонку, синцями в правій та лівій скроневих ділянках, саднами в ділянках спинки носа; рана в лобній ділянці справа, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я; синці та садна в ділянках обох кистей, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вище вказані тілесні ушкодження можуть відповідати терміну вказаному в постанові. Так, як в наданих медичних документах морфологічна характеристика рани не описана, вирішити питання про те, яка була рана та від дії якого предмету вона утворилася, не має можливості, а інші вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів. У зв`язку з тим, що ОСОБА_12 із стаціонару виписана з неврологічною симптоматикою, амбулаторно не лікувалася, подальша неврологічна симптоматика не відома, вирішити питання про ступінь тяжкості закритої черепно-мозкової травми не має можливості. Про те, що в правій та лівій скроневих ділянках, обох кистей були синці, а не гематоми, як вказано в наданих медичних документах, свідчить відсутність, об`єктивних ознак (симптому флюктуації та проведення пункції їх) (а.п. 189-190 т. 1).

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-24/12393-ІТ від 26.08.2024 року, у заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «Mercedes-Benz» (номерний знак НОМЕР_3 ), ОСОБА_8 , з технічної точки зору, повинен був рухаючись даною ділянкою проїзної частини дороги із вказаною ним швидкістю 50 км/год., яка не перевищувала максимально допустиму швидкість 50 км/год., з моменту виходу пішохода на проїзну частину дороги (нерегульований пішохідний перехід) - дати дорогу пішоходу, який перебуває на нерегульованому пішохідному переході та для якого може бути створена перешкода чи небезпека, тобто діяти у відповідності до вимог п. 12.4 та 18.1 Правил дорожнього руху. У досліджуваній дорожній ситуації, водій автомобіля Mercedes-Benz (номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_8 рухаючись із швидкістю 50 км/год.: мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_12 шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху. У діях водія Mercedes-Benz (номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_8 вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, яка, з технічної точки зору, перебуває у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.п. 192-197 т. 1).

Відтак, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та слід кваліфікувати його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 слід враховувати: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу винного; його вік; стан здоров`я та його майновий стан; він з середньою освітою, пенсіонер, працює водієм у ТОВ «КОНТИЛІУМ», розлучений, на утриманні нікого не має, депутатом та адвокатом, особою з інвалідністю не є, в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» та КНП «ПНЦ ІФ ОР» протягом життя не звертався, амбулаторну допомогу не отримував; раніше не судимий.

Оцінюючи вказані докази, суд вважає, що вони свідчать про щире каяття обвинуваченого щодо вчиненого ДТП, винуватцем якої він є, а також доводять його бажання виправити наслідки вчиненого. Також, під час судового засідання обвинувачений просив вибачення у потерпілої.

Обставинами, які пом`якшують покарання, згідно з ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Окрім цього, згідно з досудової доповіді Івано-Франківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено низький рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та низький рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Отже, враховуючи наведене, думку прокурора який просив врахувати особу обвинуваченого, який є пенсіонером, він повністю визнав свою вину, характер та ступінь тяжкості вчиненого, визнати обставинами, які пом`якшують покарання, згідно з ст. 66 КК України, щире каяття, та врахувати відсутність обставин, які б обтяжували покарання, обвинуваченого визнати винним та призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі 3060 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 52020 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки, роз`яснити обвинуваченому положення абз. 2 ч. 5 ст. 53 КК України, процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, арешт – скасувати, цивільний позов задоволити в межах розумного щодо моральної шкоди та щодо доведеності понесених збитків; думку потерпілої, яка зазначила, що обвинувачений не мав наміру її умисну збивати, проте, нічого їй не відшкодував, просила задоволити цивільний позов в повному обсязі, щодо покарання поклалася на розсуд суду; позицію представника потерпілої, який просив визнати обвинуваченого винним та застосувати до нього покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки, урахувати відсутність пом`якшуючих обставин, цивільний позов задоволити в повному обсязі; думку обвинуваченого, який повністю визнав вину, шкодує, що так сталося, він пропонував потерпілій допомогу, однак, остання відмовлялася, просив суворо не карати; думку захисника, яка просила врахувати характеризуючі дані особи обвинуваченого, відсутність обтяжуючих обставин та наявність пом`якшуючої обставини у виді щирого каяття, її підзахисний не зміг відшкодувати завдану шкоду через непорозуміння з потерпілою, просила призначити покарання у виді штрафу при цьому не позбавляти права керувати транспортним засобом, у задоволенні цивільного позову відмовити в повному обсязі.

При призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суд враховує не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Окрім іншого, суд враховує при призначенні покарання, що потерпіла отримала тілесні ушкодження, які згідно з висновком судово-медичного експерта відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також, те що порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту ОСОБА_8 , який керував транспортним засобом, що спричинило тілесне ушкодження середньої тяжкості потерпілому, відбулося на пішохідному переході.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Суд, виходячи з принципу індивідуалізації та співмірності покарання, дійшов висновку, що ОСОБА_8 слід призначити покарання у виді штрафу із застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, і таке покарання буде достатніми, справедливими та необхідними для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так й іншими особами.

При визначенні розміру штрафу судом враховано вимоги абзацу 2 ч. 5 ст. 53 КК України, відповідно до яких, у разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах: від одного до п`яти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення нетяжкого злочину.

Окрім цього, представником потерпілої ОСОБА_12 – ОСОБА_13 було заявлено цивільний позов до ОСОБА_8 про стягнення з останнього відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди та моральної шкоди. В обґрунтування цивільного позову зазначає, що потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «ОКЛ ІФ ОР» з 11.07.2024 року по 22.07.2024 року, що підтверджується випискою із карти стаціонарного хворого. З моменту виписки із стаціонару 22.07.2024 року та по сьогоднішній день непрацездатність потерпілої не відновилась і вона перебуває лікарняному, що на підтверджується відповідними Інформаційними довідками з електронної системи охорони здоров`я. За час, як стаціонарного так амбулаторного лікування потерпіла понесла витрати на придбання медикаментів та проведення обстеження на загальну суму 28 579,86 грн., що підтверджується відповідними товарними чеками та квитанціями. Окрім того, що потерпіла зареєстрована, як фізична особа-підприємець та до моменту настання зазначеної дорожньо-транспортної пригоди заробляла на життя здійсненням власної підприємницької діяльності у вигляді стоматологічної практики. Із вказаною метою ОСОБА_12 орендує нежитлове приміщення площею 38,5 кв.м, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Наведений факт підтверджується Договором № 36-0 від 11.06.2019 року про передачу в оперативну оренду основних засобів Галицького райспоживтовариства, Додатковими угодами № 01 від 01.07.2020 року та № 02 від 01.06.2023 року. Зокрема, згідно з останньою додатковою угодою орендна плата за користування приміщенням становить 4 000,00 грн. на місяць. Ураховуючи те, що тимчасова непрацездатність орендаря не є підставою для припинення нарахування орендної плати, ОСОБА_12 змушена і надалі платити за користування вказаним приміщенням, адже в майбутньому планує продовжувати займатись стоматологічною практикою. Таким чином потерпіла несе витрати за користування орендованим майном, не маючи можливість фактично використовувати його, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю викликаною травмами отриманими в результаті ДТП. З огляду на викладене витрати на орендну плату за користування зазначеним майном в період непрацездатності потерпілої фактично є її збитками, завдання яких знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку із діями обвинуваченого та скоєним ним кримінальним правопорушенням. Загальна сума вказаних збитків дорівнює вартості орендної плати за 5 місяців, а саме: з 11.07.2024 по 11.12.2024 року, що становить - 20 000,00 грн. (4 000,00 x 5). Разом з тим не дивлячись на тимчасову непрацездатність потерпіла змушена і надалі сплачувати єдиний податок в розмірі 1 420,00 грн. на місяць, який нараховується незалежно від фінансового результату. За останні 5 місяців протягом яких потерпіла перебуває на лікарняному вона оплатила єдиний податок на загальну суму 7 100,00 грн., що також включається в загальний розмір завданої їй в результаті кримінального правопорушення майнової шкоди. Окрім цього, ОСОБА_12 зазнала збитків у вигляді втраченої вигоди. Як свідчить інформація відображена у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу потерпла отримала за 2023 рік сукупний дохід від здійснення підприємницької діяльності в розмір 297 230,00 грн. За таких обставин середньомісячний заробіток ОСОБА_12 становить 24 769,17 грн. (297 230,00 /12 = 24769,17). Однак, у зв`язку із отриманими травмами, потерпіла з 11 липня по сьогоднішній день (протягом 5-ти місяців) не має можливості працювати та отримувати дохід, який вона отримувала до ДТП. Таким чином доходи, які потерпіла могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене становлять 123 845,85 грн. (24769,17 х 5 = 1238475,85). Окрім цього обвинувачений ОСОБА_8 завдав потерпілій моральну шкоду, яка полягає в наступному. У результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась з вини ОСОБА_8 та отриманих в її результаті травм, потерпіла зазнала значного фізичного болю та страждань, перенесла невимовний стрес та нервові потрясіння. Слід вказати, що фізичний біль викликаний отриманими травмами, потерпіла відчувала не тільки безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, а й протягом тривалого часу після вказаної події, зокрема під час стаціонарного та амбулаторного лікування. Станом на сьогодні потерпіла продовжує відчувати (хоча в меншій мірі) больові відчуття в травмованих ділянках тіла, що не дає їй можливість повноцінно пересуватись, займатись звичною фізичною активністю, жити повноцінним життям. У зв`язку з отриманими в результаті злочину травмами ОСОБА_12 протягом 11-22 липня 2024 року вимушено знаходилась на стаціонарному лікуванні в КНП «ОКЛ ІФ ОР», а протягом чотирьох місяців після ДТП потерпіла не могла підводитись з ліжка та самостійно пересуватись. На даний час ОСОБА_18 продовжує лікування, адже її працездатність і досі не відновилась. Потерпіла має можливість пересуватись самостійно проте із значними труднощами, адже будь-які фізичні зусилля викликають сильні больові відчуття. Наведені обставини позбавляють потерпілу можливості протягом п`яти місяців працювати та отримувати доходи необхідні для її матеріального забезпечення, вести звичний спосіб життя, займатись навіть незначними побутовими справами, тощо. Слід також вказати, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мама потерпілої ОСОБА_19 , яка проживала в м. Миколаїв Львівської області. У зв`язку із наведеним потерпіла була змушена відвідати її похорони. Протягом поїздки з м. Івано-Франківська до м. Миколаєва і у зворотному напрямку, потерпіла відчувала значну біль та дискомфорт, що було викликано тривалим перебуванням в сидячому положенні. Разом з тим, ОСОБА_12 усвідомлює те, що смерть ОСОБА_19 , зважаючи на її похилий вік (93 роки), могла бути в тому числі спровокована також переживанням за життя та здоров`я потерпілої. У зв`язку із цим ОСОБА_12 також зазначала значних душевних хвилювань та моральних страждань. Потерпіла постійно відчуває душевні хвилювання за власний стан здоров`я оскільки її працездатність на даний час не ще відновилась, а перспективи повного одужання від отриманих травм є невизначеними. У зв`язку із отриманими в результаті злочину травмами потерпіла змушена була понести значні витрати на лікування та й надалі буде нести витрати на фізичну реабілітацію, лікування, тощо, що спричиняє в неї значні душевні хвилювання. Потерпіла оцінює вартість завданої їй моральної шкоди в 300 000 грн. 00 коп. До даної заяви долучено підтверджуючі медичні документи та квитанції про оплату вартості медичного обстеження, а також інші документи, що підтверджують певні обставини описані в позовній заяві. Просив стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 479 525 (чотириста сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн. 71 коп., з яких: майнова шкода в розмірі 179 525 грн. 71 коп.; моральна шкода в розмірі 300 000 грн. 00 коп.

Також, представником потерпілої ОСОБА_12 – ОСОБА_13 було надано заяву про збільшення позовних вимог. Зазначає, що після подання цивільного позову, потерпіла, у зв`язку із тим, що її стан здоров`я повністю не відновився, пройшла додаткове медичне обстеження в результаті чого понесла додаткові витрати в розмірі 19194,42 грн., які підлягають стягненню із обвинуваченого. Таким чином загальна вартість витрат, які понесла потерпіла на придбання медикаментів та проведення медичного обстеження становить 47 774,28 грн., а загальна вартість завданої потерпілій в результаті злочину матеріальної шкоди становить 198 720,13 грн. Відомості, які містяться у долучених медичних документах вказують на те, що у ОСОБА_12 виявлено ряд захворювань, які утворились після скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення та можуть знаходитись в причинно-наслідковому зв`язку із отриманими в результаті ДТП травмами. Наведені обставини, а також той факт, що в потерпілої в результаті отриманим травм виникли супутні захворювання, які становлять загрозу для її життя, викликають в неї сильні душевні хвилювання. Так, наявність вказаних захворювань потребує тривалого лікування та додаткового обстеження, а перспективи повного одужання не відомі. Окрім цього, обурливою для потерпілої є поведінка обвинуваченого, який не вживає жодних заходів щодо відшкодування завданої ним шкоди. Таким чином, з урахуванням зазначених нових обставин потерпіла оцінює вартість завданої їй моральної шкоди в 500 000,00 грн. До даної заяви долучено підтверджуючі медичні документи та квитанції про оплату вартості медичного обстеження, а також документи, що підтверджують певні обставини описані в позовній заяві. Просить стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 698 720 (шістсот дев`яносто вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 13 коп., з яких: майнова шкода в розмірі 198 720 грн. 13 коп.; моральна шкода в розмірі 500 000 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що обвинуваченим не було додано копії полісу обов`язкового страхування та представником потерпілої страхову компанію не було залучено до участі у справі як відповідача, позиція обвинуваченого стосовно стягнення частини коштів зі страховика є необґрунтованою та не може бути врахована.

Щодо заявлених представником потерпілої вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з положеннями частини першої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 635/6868/16-ц.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження наявності підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, представником потерпілої надано до суду виписку із медичної карти стаціонарного хворого, висновки медичних досліджень, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб та свідоцтво про смерть матері потерпілої.

Суд не бере до уваги аргументи представника потерпілої щодо її моральних страждань, якими він посилається на ймовірний зв`язок між ДТП та станом матері потерпілої (11.02.1932 року народження). Окрім того, матір потерпілої померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто через певний період часу після вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Визначаючи розмір відшкодування спричиненої ОСОБА_12 моральної шкоди, суд бере до уваги характер завданих їй внаслідок ДТП тілесних ушкоджень у вигляді закритої тупої травми грудної клітки із закритим переломом 4, 5 ребер справа, закритої тупої травми тазу із закритими переломами лонної та сідничної кісток справа, що супроводжувалося фізичним болем, вимагало тривалого лікування та відновлення, душевні страждання потерпілої, зумовлені пережитим психоемоційним стресом під час події, наслідками такого стресу, вимушеним відривом від звичайних занять, суттєвим порушенням життєвих планів, неможливістю працювати впродовж певного періоду часу. Ураховує суд і ступінь вини у заподіяння шкоди ОСОБА_8 , котрий є єдиним винуватцем ДТП.

Виходячи з наведеного, керуючись засадами виваженості, розумності, справедливості і пропорційності, суд вважає обґрунтованим заявлений потерпілим розмір відшкодування моральної шкоди на суму 100 000 (сто тисяч) гривень.

Щодо матеріальної шкоди суд вважає зазначити наступне.

За статтею 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії.

За змістом статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини.

Так, матеріалами справи підтверджено наступні витрати: придбані лікарські препарати та медичні засоби, витрати на медичні послуги у загальній сумі 28579 гривень 86 копійок. Також, витрати, які зазначені в заяві про збільшення позовних вимог частково, а саме в розмірі 19119 гривень 42 копійки (відповідно до долучених квитанцій). Дані кошти підлягають стягуванню з обвинуваченого ОСОБА_8 ..

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Водночас обов`язковою передумовою задоволення вимог про відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв`язок між діями винної особи та заподіянням збитків; протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків; вина. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно, для ухвалення рішення про відшкодування упущеної вигоди протиправні дії винної особи мають бути єдиною і достатньою причиною неотримання позивачем доходу, на одержання якого позивач мав реальні підстави розраховувати.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов`язків, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила кредитора одержання прибутку. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

При цьому, доведення наявності упущеної вигоди покладається саме на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Так, згідно з ч.1 ст.1198 ЦК України розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців.

При цьому, слід врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19, згідно з п. 73 якої розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я слід визначати на підставі даних податкового органу. Розмір доходу, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я слід обчислювати з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, у сумах, нарахованих до вирахування податків (частини друга та третя статті 1198 ЦК України).

У п.189 згаданої постанови наведено висновок Великої Палати Верховного Суду, згідно з якого розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців (частина перша статті 1198 ЦК України).

Розмір доходу фізичної особи – підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців (ч. 1 ст. 1198 ЦК України).

У зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_12 перебувала на лікуванні, що підтверджується медичними висновками про тимчасову непрацездатність, остання була непрацездатною з 11.07.2024 року по 15.07.2024 року, з 17.09.2024 року по 17.09.2024 року, з 30.09.2024 року по 28.10.2024 року, з 28.10.2024 року по 25.11.2024 року, з 25.11.2024 року по 23.12.2024 року, а її річний дохід за 2023 рік складав 297230 гривень (середній місячний дохід становить 24 769,16). Отже, на її користь підлягає стягненню упущена вигода з обвинуваченого ОСОБА_8 в розмірі 74307, 48 грн. (3 міс. х 24 769,16 грн. = 74307, 48 грн.).

Щодо вимоги стягнення з обвинуваченого вартості орендної плати за п`ять місяців, що становить 20 тисяч гривень та єдиний податок за п`ять місяців в розмірі 7100 гривень суд не бере до уваги, оскільки, податки та орендна плата є постійними зобов`язаннями підприємця, які виникають через факт реєстрації бізнесу та укладання договору, а не внаслідок правопорушення. Обвинувачений не є стороною договору оренди чи податкових правовідносин.

Окрім того, КПК України встановлює виключний перелік видів шкоди, що підлягає відшкодуванню або компенсації встановлений ст. 55 та ст. 127 КПК України. Орендна плата та податки не вказані в переліку, окрім того, вони не є елементами упущеної вигоди у зв`язку з тим, що є видатком.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов представника потерпілого слід задоволити частково, а саме встановити розмір моральної шкоди - 100 000 гривень та розмір матеріальної шкоди - 122 006 гривень 76 копійок, які стягнути з обвинуваченого.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений на майно - скасувати.

Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3060 (трьох тисяч шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 52020 (п`ятдесят дві тисячі двадцять) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_12 – ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_12 100 (сто тисяч) гривень моральної шкоди та матеріальну шкоду в розмірі 122 006 (сто двадцять дві тисячі шість) гривень 76 копійок.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави 4165 (чотири тисячі сто шістдесят п`ять) гривень 04 копійки процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертиз.

Арешт накладений ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.07.2024 року (справа № 344/13021/24) - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 (постанова слідчого від 11.07.2024 року) – вважати повернутим ОСОБА_20 .

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_21

Оригінал: reyestr.court.gov.ua